Іменем України
12 липня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1299/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТЕХ-АБ”,
вул. Ахсарова, 18, кв. 233, м. Харків, 61202;
до відповідача: Державного підприємства “Державне господарство “Іванівка” Інституту сільськогосподарського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України”,
вул. Перемоги, 5, с. Іванівка, Ніжинський район Чернігівська область, 16433;
про стягнення 1 217 950,64 грн
За участю представників:
від позивача: Мамай А.С., адвокат,
від відповідача: не з'явився;
Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОТЕХ-АБ” подано позов до Державного підприємства “Державне господарство “Іванівка” Інституту сільськогосподарського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України” про стягнення 1217950,64 грн заборгованості, а саме: 1132822,08 грн боргу, 27131,03 грн інфляційних, 8694,02 грн 3% річних, 49303,51 грн пені за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 09/04/21 від 09.04.2021.
У позовній заяві позивачем також заявлено до стягнення 180 564,32 грн судових витрат, з яких 40500,00 грн - орієнтована вартість фактично наданих послуг Адвокатським об'єднанням та отримання позивачем юридичних послуг, 121795,06 грн - додаткова винагорода Адвокатського об'єднання (“гонорар успіху”), 18 269,26 грн - судовий збір.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.01.2022 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 03.02.2022.
У підготовчому засіданні 03.02.2022 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 14.02.2022.
Листом № 927/1299/21/279/22 від 14.02.2022 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання, призначене на 14.02.2022 не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2022 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі 927/1299/21 відбудеться 01.06.2022 об 11:40 год.
01.06.2022 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 05.07.2022 на 12:00 год.
У судовому засіданні 05.07.2022 суд оголосив перерву до 12.07.2022.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання.
У судовому засіданні 12.07.2022 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції учасників справи. Заяви та клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 09/04/21 від 09.04.2021 у частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.
17.01.2022, у встановлений судом строк, відповідачем подано відзив на позовну заяву з додатком.
Відповідно до поданого відзиву на позов відповідач просить зменшити розмір у частині стягнення 27 131,03 грн інфляційного збільшення за період прострочення, 8 694,02 грн 3% річних та 49 303,51 грн пені.
Так, обгрунтовуючи клопотання про зменшення інфляційних, 3% річних та пені відповідач зазначає, що загальний розмір зазначених нарахувань складає 85128,56 грн, що становить майже 8% від суми поставленого товару при їх нарахуванні за 2,5 місяці; на даний час у відношенні відповідача відкрито 19 виконавчих прваджень; на грошові кошти підприємства накладено арешт, що перешкоджає проведенню будь-яких розрахунків державного підприємства, у тому числі погашення заборгованості перед позивачем; позивачем не було надано будь-яких доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення.
Крім того, у відзиві на позов відповідач виклав свої заперечення щодо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Відзив прийнято судом до розгляду. Справа розглядається з урахуванням відзиву на позов.
14.02.2022 позивачем подана відповідь на відзив, відповідно до якої останній заперечив проти доводів відповідача щодо зменшення інфляційних, 3% річних та пені.
Так, позивач зазначає, що сукупність всіх вказаних відповідачем обставин та фактів свідчить про те, що у справі не вбачається жодної «виняткової ситуації», яка б дозволяла дійти висновку про необхідність зменшення судом передбачених договором та законом штрафних санкцій.
Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно -правове обґрунтування.
09.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр впровадження інноваційних технологій “АГРОТЕХ-АБ” (далі - Постачальник) та Державним підприємством “Дослідне господарство “Іванівка” ІСГПС НААН України” (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 09/04/21 від 09.04.2021.
Відповідно до п. 1.1 Договору в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Номенклатура, кількість, ціна та строки поставки Товару визначаються сторонами у додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск Товару (видаткових накладних) (п. 1.2 Договору).
Згідно з п. 2.1 та 2.2. Договору Товар може передаватися Покупцю партіями автотранспортом Покупця. Ціна, кількість, строк поставки, вид (асортимент) товару узгоджується сторонами в Додатках.
Відповідно до п. 2.3 Договору, Постачальник зобов'язаний передавати на кожну партію відвантаженого Товару:
- товарно-транспортну накладну;
- рахунок фактуру на партію Товару;
- видаткову накладну на партію Товару;
- податкову накладну;
- сертифікат якості.
Згідно з п. 2.4 Договору Покупець зобов'язаний споатити вартість Товару на умовах цього Договору.
Розділ 3 Договору регулює ціну та порядок розрахунків.
Так, відповідно до п. 3.1. Договору Покупець здійснює оплату за Товар безготівковим платежем на підставі виставленого рахунку-фактури на банківський рахунок Постачальника.
Оплата Товару здійснюється відповідно до умов Договору (п. 3.2. Договору).
Згідно з п. 3.3 та п. 3.4. Договору, визначення та застосування еквіваленту іноземної валюти: Сторони домовились, що грошовий еквівалент всіх грошових зобов'язань Покупця по цьому Договору визначається відповідно до положень ч.2 ст. 524 та ст.533 ЦК України курс Євро до Гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного Договору, якщо інше Сторони не погодять в Специфікації.
У разі зміни курсу євро до гривні, Сторони проводять перерахунок (до оцінку) вартості поставленого Покупцю Товару.
У тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу Євро до гривні на день проведення розрахунків за поставлений Товар, відвантаження Товару в рахунок погашення заборгованості з відмінним від курсу відповідної іноземної валюти на день укладення Додатку, оплата грошових коштів за отриманий Товар, відбувається відповідно до курсу Євро до гривні на дату, що передує даті здійснення розрахунку (п. 3.5. Договору).
Відповідно до п. 3.6. Договору, датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
Пунктами 4.1, 4.2, 4.3., 4.4. Договору зазначено про те, що приймання Товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Продавця. Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю з моменту передачі Товару та підписання Товарно-транспортної накладної одержувачем Товару або видаткової накладної.
Прийняття Товару за якістю здійснюється на підставі підтверджуючих документів про якість. В разі, якщо поставлений Товар не відповідає якості, визначеної в Документі, Покупець має право вимагати від Постачальника зміни Товару належної якості або повернення сплачених коштів. Заміна Товару здійснюється Постачальником протягом 3-х днів з моменту отримання від Покупця претензії щодо якості Товару.
Відповідно до п. 5.1. Договору, у разі несплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі двох облікових ставок Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
У разі порушення термінів поставки Товару, встановлених у Договорі, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі двох облікових ставок Національного Банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня, від вартості Товару, не поставленого в строк. Оплата пені не звільняє Постачальника від виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором. (п. 5.2. Договору)
Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір набирає чинності від моменту його підписання Сторонами і діє до 30 вересня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення.
На виконання умов вказаного Договору, між сторонами було підписано та скріплено печатками сторін Специфікацію № 1 від 09.04.2021, Специфікацію № 2 від 16.04.2021, Специфікацію № 4 від 14.05.2021, Специфікацію № 6 від 24.06.2021.
У вищевказаних специфікаціях сторони визначили найменування, асортимент, кількість та загальну вартість товару, що постачається.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату: № 05/21 від 13.04.2021 на суму 678 712,08 грн, № 06/21 від 16.04.2021 на суму 201 110,00 грн, № 10/21 від 16.05.2021 на суму 165 000,00 грн, № 17/21 від 01.07.2021 на суму 88 000,00 грн.
Також, на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 1 132 822,08 грн, а саме по видатковій накладній № 02/21 від 16.04.2021 на суму 678 712,08 грн (Специфікація № 1 від 09.04.2021), по видатковій накладній № 05/21 від 05.05.2021 на суму 201 110,00 грн (Спеціфікація № 2 від 16.04.2021), по видатковій накладній № 08/21 від 17.05.2021 на суму 165 000,00 грн (Специфікація № 4 від 14.05.2021), по видатковій накладній № 14/21 від 01.07.2021 на суму 88 000,00 грн (Специфікація № 6 від 24.06.2021).
Вказані накладні підписані та скріплені печатками сторін.
Згідно специфікації №1 оплата товару, визначеного даною специфікацією, здійснюється покупцем не пізніше 01.09.2021, згідно специфікацій № 2, 4, 6 - до 30.09.2021.
Проте відповідач своїх зобов'язань не виконав, за отриманий товар в повному обсязі та обумовлені Договором та Специфікаціями строки не сплатив.
Позивачем направлено відповідачу 09.11.2021 претензію № 02/21 від 04.11.2021 з проханням оплатити протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії заборгованість за отриманий товар в сумі 1 132 822,08 грн, пеню в сумі 27 994,08 грн та 3 % річних в сумі 4 969,66 грн. Дана претензія отримана відповідачем 17.11.2021, що підтверджується матеріалами справи, а саме трекінгом Укрпошти.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 1 132 822,08 грн.
Доказів сплати коштів у розмірі 1 132 822,08 грн відповідач суду не надав.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 1 132 822,08 грн, а тому позивачем також нараховано та заявлено до стягнення 27 131,03 грн інфляційного збільшення, 8 694,02 грн 3 % річних, 49 303,51 грн суми пені.
Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ч.1-3 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором поставки № 09/04/21 від 09.04.2021 та Специфікаціями № 1 від 09.04.2021, № 2 від 16.04.2021, № 4 від 14.05.2021, № 6 від 24.06.2021, а саме: передано відповідачу товар по видатковим накладним № 02/21 від 16.04.2021 (Специфікація № 1 від 09.04.2021), № 05/21 від 05.05.2021 (Специфікація № 2 від 16.04.2021), № 08/21 від 17.05.2021 (Специфікація № 4 від 14.05.2021), № 14/21 від 01.07.2021 (Специфікація № 6 від 24.06.2021), на загальну суму 1132822,08 грн.
Як встановлено судом, строк оплати Товару становить: по видатковій накладній № 02/21 від 16.04.2021 - до 01.09.2021, по видатковим накладним № 05/21 від 05.05.2021, № 08/21 від 17.05.2021, № 14/21 від 01.07.2021 - до 30.09.2021.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання за договором та специфікаціями своєчасно не виконав, плату за поставлений товар в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість по оплаті отриманого товару в сумі 1 132 822,08 грн.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 8 694,02 грн 3 % річних за період з 02.09.2021 по 16.12.2021, 27 131,03 грн інфляційних за період з вересня 2021 року по листопад 2021 року, 49303,51 грн пені за період прострочення з 02.09.2021 по 16.12.2021.
Нарахування пені, інфляційних та річних здійснено позивачем з урахуванням суми заборгованості та строків оплати по кожній з накладних.
За перерахунком суду сума пені становить 50178,29 грн, 3% річних - 8842,91 грн, інфляційних - 27 484,08 грн.
Відповідно до ч.2 т. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 49 303,51 грн пені, 27 131,03 грн інфляційних та 8 694,02 грн річних є обґрунтованими та правомірними.
Водночас, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань; при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
З урахуванням всіх обставин справи, а також доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 90%.
Відповідачем у відзиві на позов заявлено також клопотання про зменшення розміру інфляційних та 3% річних з урахуванням норм ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.
Так, відповідно до вказаних норм, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій. Інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на які посилається відповідач, не можуть бути враховані в межах наявного спору, оскільки фактичні обставини даної справи є відмінними від тієї, що розглядалась касаційною інстанцією.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає правових підстав для зменшення розміру трьох відсотків річних та інфляційних втрат як міри відповідальності відповідача за час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, враховуючи вищевикладене, з відповдача на користь позивача підлягає стягненню 1 132 822,08 грн боргу, 27131,03 грн інфляційних, 8694,02 грн 3% річних, 4930,35 грн пені.
Розподіл судових витрат.
При ухвалені рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У частинах 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якому зазначив, що розмір витрат на правову допомогу адвоката складає 162295 грн, з яких: 40500 грн - орієнтовна вартість фактично наданих Адвокатським об'єднанням юридичних послуг; 121795 грн - додаткова винагорода Адвокатського об'єднання («гонорар успіху», із розрахунку 10% від ціни позову).
На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач до матеріалів справи надав: договір №72/03/01-11/2021/МСП про надання професійної правової (правничої) допомоги від 01.11.2021, укладений між ТОВ «АГРОТЕХ-АБ» (позивач, клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Мамай, Самілик та партнери” (Адвокатське об'єднання); завдання (калькуляція-рахунок) №1 до Договору №72/03/01-11/2021/МСП від 01.11.2021; звіт (акт №1) наданих правових послуг від 16.12.2021 до Договору №72/03/01-11/2021/МСП від 01.11.2021; рахунок на оплату №93/1 від 16.12.2021 на суму 27 000,00 грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1024518 від 10.01.2022, виданий Адвокатським об'єднанням “Мамай, Самілик та партнери” адвокату Самілик М.В.; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000341, видане на підставі рішення Ради адвокатів Чернігівської області №60 від 30.03.2018.
За умовами Договору №72/03/01-11/2021/МСП від 01.11.2021 (п.1.1.) Адвокатське об'єднання зобов'язалось виключно за Завданням Клієнта надати правову допомогу щодо представництва та захисту інтересів останнього, іншої правової допомоги та послуг, які визначаються у Завданні, в рамках врегулювання виниклого у Клієнта із його контрагентом ДП ДГ “Іванівка” ІСГ ПС НААН України господарського спору за укладеним між ними договором поставки №09/04/21 від 09.04.2021, в частині стягнення з контрагента на користь Клієнта основної суми заборгованості за надання послуг, та передбачених договором та/або законом штрафних санкцій (нарахувань) за можливе порушення грошового зобов'язання, Клієнт, в свою чергу, зобов'язався оплатити Адвокатському об'єднанню зазначену послугу, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та/або Завданням.
Відповідно до пунктів 1.3., 2.5. Договору №72/03/01-11/2021/МСП від 01.11.2021 Клієнт доручає та оплачує послуги, гонорар успіху, витрати, а Адвокатське об'єднання, в тому числі через адвоката, бере на себе зобов'язання здійснювати дії, визначені в узгодженому сторонами Завданні, у спосіб та в межах, викладених у цьому пункті. Сторони домовились, що фіксація фактично наданих послуг (виконаної роботи), витраченого часу та витрат здійснюється як адвокатом, та і третьою особою від Адвокатського об'єднання на виконання умов Договору та відображається у відповідних Звітах (Актах) про виконання договору (доручення Клієнта), який є невід'ємною частиною цього Договору.
Приймання Клієнтом результатів виконання цього Договору Адвокатським об'єднанням оформлюється Звітом (Актом) про виконання договору та/або доручення Клієнта. Клієнт зобов'язаний підписати відповідний Звіт (Акт) виконаних робіт (наданих послуг) в день надання (отримання) частини або в повному обсязі відповідних правових послуг та отримання від Адвокатського об'єднання підписаного зі сторони останнього відповідного Звіту (Акту) виконаних робіт (наданих послуг). Підписання або отримання в розумінні п. 3.4 цього Договору Звіту (Акту) про виконання Договору та/або переданням Клієнту оригіналів відповідних документів є підтвердженням відсутності претензій з його Клієнта боку (пункти 3.4., 3.5. Договору).
Згідно з пунктом 6.1. Договору за надання правової допомоги Клієнт (Замовник) здійснює оплату послуг Адвокатського об'єднання по господарським справам у розмірі від 1500грн за одну годину фактично наданих послуг.
За загальним правилом, якщо інше не передбачено сторонами в узгодженому Завданні, в разі досягнення Адвокатським об'єднанням позитивного або частково позитивного результату на користь Клієнта, Клієнт зобов'язаний в порядку та строки, визначені пунктами 6.3. - 6.5. цього Договору, сплатити на користь Адвокатського об'єднання додатковий гонорар успіху в розмірі 10% від суми (розміру) майнової вигоди, яку отримав Клієнт в результаті наданням йому Адвокатським об'єднанням правових послуг.
Оплата послуг, гонорару успіху, фактичних витрат здійснюється згідно із узгодженим сторонами Завданням, яке є додатком до цього Договору, в безготівковій формі, згідно з Договором, у триденний строк після підписання Завдання та/або виставлення відповідного рахунку.
Згідно з п.6.3. Договору оплата гонорару успіху здійснюється у наступному порядку: протягом 15 днів від дня досягнення Адвокатським об'єднанням позитивного або часткового позитивного результату, незалежно від факту набрання відповідними судовими рішеннями законної сили чи виникнення правової визначеності в узгодженій сторонами іншій події, Клієнт зобов'язаний сплатити Адвокатському об'єднанню 25% від узгодженої суми гонорару успіху, визначеної Договором та/або Завданням; після набрання судовим рішенням законної сили або виникнення правової визначеності в узгодженій сторонами іншій події Клієнт протягом 5 днів сплачує Адвокатському об'єднанню 75% від суми гонорару успіху, визначеної Договором та/або Завданням.
01.11.2021, сторонами складено та підписано Завдання (калькуляція-рахунок) №1 до Договору №72/03/01-11/2021/МСП, в якому попередньо визначена кількість часу, необхідного для виконання доручення (надання послуги); вартість одиниці виміру (за 1 год або 1 судодень); загальна вартість виконання доручення (надання послуги).
16.12.2021, сторонами підписано звіт (акт №1) наданих правових послуг до Договору №72/01/01-11/2021/МСП, згідно з яким Адвокатським об'єднанням були надані, а Клієнтом прийнято послуги з надання правничої допомоги в наступному обсязі:
- інтерв'ювання Клієнта (його керівника), збір та правовий аналіз інформації, що стосується суті виниклого у Клієнта із його контрагентом ДП ДГ “Іванівка” ІСГ ПС НААН України господарського спору, збір наявної у Клієнта первинно-бухгалтерської та іншої правової документації, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань Клієнту - 2год. на суму 3000,00грн;
- вивчення та детальний правовий аналіз первинної та іншої правової документації Клієнта, збір додаткової необхідної для надання належної правової допомоги інформації та документації, уточнення та підсумкове узагальнення фактичних обставин виниклого у Клієнта із його контрагентом ДП ДГ “Іванівка” ІСГ ПС НААН України господарського спору - 2год. на суму 3000,00грн;
- збір, вивчення та фактичне застосування до спірних правовідносин сторін нормативно - матеріальної бази (матеріального і процесуального права), відповідної судової практики судів касаційної інстанції та міжнародних судових установ, на підставі яких має бути розглянутий і вирішений виниклий між Клієнтом та його контрагентом ДП ДГ “Іванівка” ІСГ ПС НААН України господарський спір - 2год. на суму 3000,00грн;
- підготовка і складання від імені ТОВ «АГРОТЕХ -АБ» досудової вимоги (претензії) на адресу його контрагента ДП ДГ «Іванівка» ІСГ ПС НААН України про усунення порушення виконання грошового зобов'язання за договором поставки № 09/04/21 від 09.04.20221 - 4 год. на суму 6000 грн;
- підготовка і складання від імені ТОВ “АГРОТЕХ-АБ” позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки № 09/04/21 від 09.04.2021 з ДП ДГ «Іванівка» ІСГ ПС НААН України, за якою було детально описано фактичні обставини справи, що передували виникненню господарського спору, визначено предмет, межі та підстави позовної заяви, належним чином обґрунтовано, описано та вмотивовано підстави заявленого позову. Також заявлено вимогу про розподіл понесених Клієнтом судових витрат у справі - 7 год. на суму 10500грн;
- підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до позовної заяви, організація процедури сплати Клієнтом судового збору за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду, оформлення копій доданих письмових матеріалів у відповідності до вимог пункту 5.27 “Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003” та пунктів 70-72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну (затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 №55, направлення процесуальних документів (позовної заяви з додатками) учасникам справи та подання їх до господарського суду - 1год на суму 1500грн.
За підсумком: адвокатом витрачено 18год робочого часу, вартість наданих послуг - 27000грн.
Крім того, сторони погодили, що при ухваленні господарським судом судового рішення на користь Клієнта (про повне або часткове задоволення Адвокатським об'єднанням позовної заяви), Клієнт зобов'язаний сплатити на користь Адвокатського об'єднання гонорар успіху в розмірі 10% від суми майнової вигоди (позитивного результату), яку отримає Клієнт в результаті повного або часткового задоволення позовної заяви, а саме: у разі повного задоволення позовної заяви - у розмірі 121795,06 грн; у разі часткового задоволення позовної заяви і зменшення суми боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь Клієнта, сума гонорару успіху підлягає пропорційному зменшенню - 10% від суми задоволених судом позовних вимог ТОВ «АГРОТЕХ-АБ» у цій справі.
Відповідач у відзиві на позов звертав увагу суду на неспіврозмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу до обсягу фактично наданих послуг, зокрема завищення реально витраченого часу та дублювання деяких видів послуг у акті наданих послуг.
З приводу заявлених до стягнення сум витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Враховуючи вищевикладене, суд виходить з наступного.
- даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку зі стягненням заборгованості і спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;
- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготовки позовної заяви та відповіді на відзив;
- для Адвокатського Об'єднання дана справа є звичайним розрахунковим спором, де адвокат мав дослідити підстави для стягнення оспорюваних сум.
- виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що в загальній кількості достатнім, об'єктивним і співмірним зі складністю справи є затрачений час Адвокатським Об'єднанням у кількості 9 годин, на суму 13500 грн.
З приводу заявленої до відшкодування суми 121795,06 грн - гонорару успіху, суд зазначає, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Відтак, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та всіх обставин справи, суд вважає, що заявлений позивачем до відшкодування «гонорара усіпху» підлягає задоволенню в сумі 11735,78 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, керуючись такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також критерієм розумності, суд дійшов висновку про відшкодування за рахунок відповідача судових витрат на професійну правову допомогу позивача в сумі 25235,78 грн, що складаються з 13500 грн витрат на професійну правничу допомогу та 11735,78 грн гонорару успіху.
З приводу судових витрат в частині стягнення судового збору, суд зазначає, що з урахуванням ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 18269,26 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 238-239, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства “Державне господарство “Іванівка” Інституту сільськогосподарського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України” (вул. Перемоги, 5, с. Іванівка, Ніжинський район Чернігівська область, 16433; код ЄДРПОУ 00729853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОТЕХ-АБ” (вул. Асхарова, 18, кв. 233, м. Харків, 61202; код ЄДРПОУ 35701901) 1 132 822,08 грн боргу, 27 131,03 грн інфляційних, 8 694,02 грн 3 % річних, 4 930,35 грн пені, 18 269,26 грн судового збору, 25 235,78 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2022.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.П.Ноувен