Іменем України
05 липня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/192/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О. М.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінпоток",
код ЄДРПОУ 44448557, вул. Алексеєнко Надії, 21, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49006
Відповідач: Фізична особа - підприємець Тронов Владислав Вадимович,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Предмет спору: про стягнення 1 531 413,82 грн,
від позивача: Прокопенко П. П., адвокат,
від відповідача: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 1 527 008,88 грн безпідставно набутих коштів, 7404,94 грн 3 % річних.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, призначено підготовче засідання на 10.03.2022 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:
- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;
- позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;
- відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.
Копії ухвали суду від 15.02.2022 були направлені учасникам справи 16.02.2022 засобами поштового зв'язку.
Позивачем 22.02.2022 отримано ухвалу суду від 15.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400054428644.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) місцезнаходження відповідача - Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду від 15.02.2022, направлена 16.02.2022 відповідачу по справі за вказаною в позовній заяві та витязі з ЄДР адресою: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. 1 Травня, 19, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», дата проставлення відмітки 22.02.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відомості щодо зміни місцезнаходження юридичної адреси - Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича у Єдиному державному реєстрі відсутні.
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено, зокрема, у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно ч. 6 ст. 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому, судом були вжиті додаткові заходи з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, які узгоджуються з ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
Так, 23.02.2022 на номер телефону відповідача (0939670260), який зазначений у витягу з ЄДР як засіб зв'язку з цією фізичною особою - підприємцем, за допомогою мобільного додатку Viber направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 15.02.2022. Вказане повідомлення було доставлено адресату, про що свідчить відмітка «w» під цим повідомленням. Такий статус повідомлення «доставлено/проглянуто» у додатку Viber є загальновідомою обставиною.
Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення йому ухвали від 15.02.2022 є 22.02.2022.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 09.03.2022.
Водночас Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Розпорядженням Верховного Суду від 22.03.2022 р. N 12/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей)" враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану було змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Чернігівської області.
Розпорядженням Верховного Суду від 22.04.2022 р. N 25/0/9-22 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей" з 25.04.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ господарського суду Чернігівської області.
Продовження розгляду даної справи здійснюється господарським судом Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В. після відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Чернігівської області та відновлення здійснення правосуддя безпосередньо суддею з 16.05.2022.
Ухвалою суду від 20.05.2022 підготовче засідання призначено на 14.06.2022 о 10:30, про що повідомлено сторін шляхом направлення учасникам справи копії ухвали засобами поштового зв'язку та на електронну адресу позивача.
30.05.2022 на електронну пошту суду від представника ТОВ "Мінпоток" Шевцова Олександра надійшло клопотання, у якому від просить надати інформацію щодо стану розгляду справи №927/192/22 та по можливості надати на вказану електронну адресу фото- або скан- ухвал Господарського суду Чернігівської області. Дане клопотання не містить електронного цифрового підпису.
Ухвалою суду від 31.05.2022 клопотання від 30.05.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" про надання інформації щодо стану розгляду справи, надіслане на електронну пошту суду, повернуто заявнику без розгляду.
Ухвала суду від 20.05.2022, направлена 23.05.2022 відповідачу по справі за вказаною в позовній заяві та витязі з ЄДР адресою 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. 1 Травня, 19, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», дата проставлення відмітки 31.05.2022.
Судом були вжиті додаткові заходи з метою повідомлення відповідача про призначення підготовчого засідання у справі, які узгоджуються з ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
Так, 23.05.2022 на номер телефону відповідача (0939670260), який зазначений у витягу з ЄДР як засіб зв'язку з цією фізичною особою - підприємцем, за допомогою мобільного додатку Viber направлено копію ухвали від 20.05.2022. Вказане повідомлення було доставлено адресату, про що свідчить відмітка «w» під цим повідомленням.
13.06.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просить суд забезпечити можливість участі представника позивача - адвоката Прокопенко Петра Петровича у судовому засіданні, призначеному на 14.06.2022 у справі № 927/192/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 13.06.2022 заява ТОВ «Мінпоток» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволена. Ухвалено судове засідання, призначене на 14.06.2022 на 10:30, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференції за межами приміщення суду. Забезпечити участь представника ТОВ «Мінпоток» в судовому засіданні, призначеному на 14.06.2022 о 10:30 в режимі відеоконференції.
До початку підготовчого засідання на електронну адресу суду від представника відповідача - адвоката Маленко О.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з введенням на території України воєнного стану, просить визнати причини неявки в судове засідання поважними.
У підготовче засідання 14.06.2022, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився повноважний представник позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча знав про призначення судового засідання, оскільки у розумінні ст. 242 ГПК України вважається таким, що отримав судове рішення (ухвали суду про призначення судового засідання) 31.05.2022. Отже, відповідач був обізнаний про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
Судом розглянуто клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Стаття 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначає, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Отже, створення електронного документа завершується накладенням електронного цифрового підпису його автора та надає електронному документу статусу оригіналу.
Судом встановлено, що надіслане представником Фізичної особи - підприємця Тронова В.В. електронною поштою клопотання не підписане електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП), про що відділом документального забезпечення (канцелярією) суду на роздрукованому примірнику клопотання проставлено відповідний штамп.
Оскільки клопотання подане через електронну пошту та не скріплене електронним цифровим підписом, то вказане клопотання не вважається таким, що підписане представником ФОП Тронова В.В.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Крім того, згідно п. 59 Розділу 4 «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача, яке 14.06.2022 електронною поштою надійшло до суду, підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Оскільки клопотання надійшло до суду електронною поштою, його роздруківка залишається в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неявкою відповідача (його представника) без наявності поважних причин.
Відтак, підготовче засідання проводилось за відсутності представника відповідача.
В підготовчому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про встановлення додаткового строку для подання до суду додаткових доказів, а саме виписки банку про зарахування коштів, в зв'язку з неотриманням від відповідача відзиву на позов.
Представник позивача зазначив, що поважними причинами неподання цього доказу разом з позовом є те, що на час подання позову цей доказ був відсутній.
Відповідно до ч. 2, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд не вважає зазначені представником позивача причини неподання цього доказу разом з позовом поважними, оскільки представником позивача не обґрунтовано неможливості подання доказу раніше, а тому у підготовчому засіданні 14.06.2022, керуючись приписами ст. 80, 118 ГПК України, відмовив позивачу у встановленні додаткового строку для подання додаткових доказів.
Відзиву на позов до суду не надходило, на що суд зазначив, що відповідач знав про відкриття провадження у справі та встановлені строки для подання заяв по суті, зокрема відзиву на позов, оскільки у розумінні ст. 242 ГПК України вважається таким, що отримав судові рішення (ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання) 22.02.2022 та 31.05.2022, відповідно. Фактично відповідач знав про наявність судового провадження в суді вже з 23.02.2022, а про відновлення розгляду справи - з 23.05.2022, однак відзиву на позов в установлений строк та заяви про поновлення пропущеного строку останнім не надано.
Таким чином відсутні підстави для відкладення судового засідання в зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, оскільки в такому випадку справа може бути розглянута і за його відсутності.
У підготовчому засіданні 14.06.2022 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.06.2022 на 12:00.
Представником позивача було заявлено усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та проведення судового засідання з розгляду справи по суті 23.06.2022 о 12:00 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 14.06.2022 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 23.06.2022.
У зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг поштовою кореспонденцією процесуальний документ не направлявся сторонам у справі.
Копії вказаної вище ухвали суду 15.06.2022 були направлені на електронну адресу позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та його представника - ІНФОРМАЦІЯ_2.
16.06.2022 від представника позивача надійшло повідомлення про отримання ухвали суду від 14.06.2022.
Судом були вжиті заходи з метою повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті, які узгоджуються з ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
Так, 15.06.2022 на номер телефону відповідача (0939670260), який зазначений у витягу з ЄДР як засіб зв'язку з цією фізичною особою - підприємцем, за допомогою мобільного додатку Viber направлено копію ухвали від 14.06.2022. Вказане повідомлення було доставлено адресату, про що свідчить відмітка «w» під цим повідомленням та особисте підтвердження адресатом про його тримання в цьому додатку.
23.06.2022 від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій представник відповідача - адвокат О.В. Маленко просить суд забезпечити його участь у судовому засіданні, призначеному на 23.06.2022 о 12:00 у справі № 927/192/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та сервісу EasyCon.
Ухвалою суду від 23.06.2022 задоволено заяву представника Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та ухвалено провести судове засідання, призначене на 23.06.2022 на 12:00, в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
До початку судового засідання 23.06.2022 від позивача через електронні засоби зв'язку надійшло клопотання вих. № 22/06-22МП від 22.06.2022 про долучення документів до матеріалів справи з додатками.
Також, до початку судового засідання 23.06.2022 від відповідача через електронні засоби зв'язку надійшло клопотання вих. №01-23/06/22 від 23.06.2022 про відкладення судового розгляду справи та поновлення процесуальних строків, в якому представник відповідача просить суд справу повернути на стадію підготовчого провадження, поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та відкласти на іншу дату підготовче засідання.
У судове засідання 23.06.2022, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився повноважний представник позивача та відповідача.
Судом розглянуто в судовому засіданні надіслані позивачем та відповідачем клопотання.
Ухвалою суду від 23.06.2022 клопотання позивача вих. № 22/06-22 МП від 22.06.2022 про долучення документів до матеріалів справи та клопотання представника відповідача вих. № 01-23/06/22 від 23.06.2022 про відкладення судового розгляду справи та поновлення процесуальних строків повернуті без розгляду.
З наданого позивачем доказу, а саме платіжного доручення № 18, у призначенні платежу вбачається посилання на певний рахунок-фактуру, що може свідчити про наявність усного або письмового правочину. При цьому, позивач заперечує наявність певної події (правочину з відповідними умовами) та виставлення цього рахунку відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 74 ГПК України, суд постановив ухвалу про зобов'язання відповідача у триденний строк з дня проголошення цієї ухвали надати суду та позивачу, в порядку встановленим ст. 172 ГПК України, докази виставлення та надання відповідного рахунку позивачу, а також щодо події наявності відповідного правочину з відповідними його умовами, які можуть підтвердити або спростувати спірні заємовідносини.
У судовому засіданні 23.06.2022 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 05.07.2022 на 11:00.
Відповідно до ч. 3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.
Разом з тим, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, тобто фізична відсутність учасника справи в залі судового засідання, унеможливлює підписання такої розписки.
Належним підтвердженням такого повідомлення є відеозапис судового засідання.
Представниками позивача та відповідача також були заявлені усні клопотання про проведення наступного судового засідання 05.07.2022 в режимі відеоконференції, які судом задоволені.
Крім того, ухвалою суду від 23.06.2022 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 05.07.2022.
У зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг ця ухвала була направлена 27.06.2022 на електронну адресу позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1; його представника - ІНФОРМАЦІЯ_2 та представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3, що відповідає вимогам ст. 120 ГПК України.
27.06.2022 від позивача надійшли клопотання аналогічного змісту про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії довідки вих. № 22-06-22/1/19 від 22.06.2022 та додано докази направлення клопотання з додатком відповідачу 22.06.2022.
В судове засідання 05.07.2022, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився повноважний представник позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про наступне судове засідання, як це висновано судом вище. Про причини неявки в судове засідання відповідач не повідомив.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, судове засідання 05.07.2022 проводилось за відсутності відповідача (його представника).
Щодо поданих позивачем клопотань про долучення документів до матеріалів справи, а саме довідки вих. № 22-06-22/1/19 від 22.06.2022, суд, керуючись приписами ст. 80, 118 ГПК України, відмовив позивачу в задоволенні поданих клопотань, оскільки представником позивача не обґрунтовано неможливості отримання та подання доказу суду раніше, разом з позовною заявою.
Доказів, витребуваних судом у судовому засіданні 23.06.2022, відповідач суду не надав, про причини ненадання не повідомив, заяви про продовження або поновлення пропущеного строку не надав.
У судовому засіданні 05.07.2022 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю правових підстав у відповідача для набуття та збереження грошових коштів, які позивачем було помилково перераховано на рахунок відповідача платіжним дорученням № 18 від 03.12.2021.
Відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінпоток» (код ЄДРПОУ 44448557) на підставі платіжного доручення № 18 від 03.12.2021 було здійснено перерахування Фізичній особі - підприємцю Тронову Владиславу Вадимовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) на рахунок НОМЕР_2 з призначенням платежу «оплата за 50 % тмц зг. рахунку № ІА-002/12-21-2 від 02.12.2021» грошові кошти в сумі 1 527 008,88 грн.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, ніякого товару від відповідача в обмін на сплачені кошти, позивач не заявляв та не отримував; будь - які правовідносини, в тому числі на підставі укладених господарських договорів, між ним та Фізичною особою - підприємцем Троновим В.В. відсутні.
Зокрема, сторонами не надано суду належних доказів, які б підтверджували укладення договору поставки у письмовій формі або у спрощений спосіб.
Будь - яких інших доказів існування правовідносин, на які є посилання в платіжному дорученні у графі "призначення платежу", а саме рахунку № ІА-002/12-21-2 від 02.12.2021, як і доказів, що між позивачем та відповідачем був укладений правочин, спрямований на настання реальних наслідків, сторонами, в т.ч. відповідачем суду не надано.
Позивачем 17.01.2021 направлено відповідачу лист-вимогу № 17/01-2МП від 17.01.2022, в якій просив повернути до 24.01.2022 безпідставно набуті кошти в сумі 1 527 008,88 грн. Також зазначив, що в разі невиконання вимог в повному обсязі, буде змушений звернутися до суду. Даний лист-вимога отримана відповідачем особисто 25.01.2022, що підтверджується пошуковим запитом на сайті «Укрпошта» за трекінгом 4902300530190.
Відповідач доказів повернення грошових коштів в сумі 1 527 008,88 грн суду не надав.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 1 527 008,88 грн, в зв'язку з чим останнім за порушення грошового зобов'язання нараховано 3 % річних в сумі 7404,94 грн.
Оцінка суду.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Частина 3 статті 1212 Цивільного кодексу України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, у випадку коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 по справі № 910/13814/17.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Аналогічна правова позиція викладені в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/5027/18.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо заявленої до стягнення суми безпідставно набутих коштів.
Як встановив суд, відповідно до платіжного доручення № 18 від 03.12.2021 позивачем було перераховано відповідачу кошти в сумі 1 527 008,88 грн, де призначення платежу зазначено, як: «оплата 50 % тмц зг. рах. № ІА-0002/12-21-2 від 02.12.21».
Позивачем зазначено, що він не має жодних правовідносин з відповідачем по справі, в тому числі на підставі укладених господарських договорів між ним та Фізичною особою - підприємцем Троновим В.В., будь-які поставки відповідачем позивачу не здійснювались, послуги не надавались.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, свої зобов'язання щодо повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів в сумі 1 527 008,88 грн, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, відповідач не виконав, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у наведеній сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
23.06.2022 ухвалою суду було зобов'язано відповідача у триденний строк з дня проголошення цієї ухвали від надати суду та позивачу, в порядку встановленим ст. 172 ГПК України, докази виставлення та надання відповідного рахунку позивачу, а також щодо події наявності відповідного правочину з відповідними його умовами, як істотними умовами, так і іншими, які можуть вплинути, підтвердити або спростувати спірні взаємовідносини.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження існування договірних або будь - яких інших правовідносин, доказів виставлення та надання рахунку позивачу.
Таким чином, керуючись приписами ч. 2 ст. 74 ГПК України суд визнає відсутність такої події як укладення відповідного правочину між сторонами у справі, на підставі якого позивачем могли бути перераховані грошові кошти, встановленою.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставне отримання відповідачем коштів у розмірі 1 527 008,88 грн.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Приписи частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, встановлюють обов'язок набувача безпідставно отриманого майна повернути таке майно відповідній особі, причому обов'язок з повернення такого майна виникає з моменту, коли особа дізналася про безпідставність одержання цього майна.
Тобто ключовим у застосуванні норм, які регулюють кондиційні зобов'язання, є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання грошового зобов'язання.
Обов'язок з повернення безпідставно набутого майна, а саме грошових коштів в розмірі 1 527 008,88 грн настав у відповідача в момент, коли він дізнався про безпідставність одержання цього майна, повернення таких коштів не потребує звернення потерпілої особи. Обставина про одержання коштів була відома відповідачу з моменту зарахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок в банківській установі, на який були перераховані кошти, а саме з 03.12.2022.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Таким чином, неповернення відповідачем безпідставно отриманих грошових коштів заздалегідь ставили позивача у невигідне становище порівняно з відповідачем, а фактично неправомірне користування коштами позивача без наявності правових підстав і у подальшому позбавлення його цих коштів за відсутності будь-якої неправомірної поведінки з боку позивача, є порушенням принципу справедливості та розумності.
Дії відповідача, які полягають у неповерненні безпідставно отриманих грошових коштів, фактично є фінансуванням за рахунок іншої особи, позбавленням позивача користування ними в сфері діяльності товариства, неправомірним їх використанням з моменту отримання.
Отже, відповідач після отримання таких коштів зобов'язаний був повернути їх позивачу одразу, тобто прострочення виконання відповідачем зобов'язання по поверненню безпідставно набутих грошових коштів та неправомірне їх використання починається з наступного дня, а саме з 04.12.2022.
Відповідачем доказів повернення позивачу спірних грошових коштів суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів укладання між сторонами відповідного правочину, суд дійшов висновку, що перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 1 527 008,88 грн у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України вважаються такими, що безпідставно набуті відповідачем, а відтак підлягають поверненню позивачеві.
Щодо заявлених до стягнення 3 % річних.
Враховуючи порушення відповідачем зобов'язання по поверненню безпідставно набутих коштів та їх неправомірне використання, позивач нарахував та заявив до стягнення 7404,94 грн 3 % річних за період з 04.12.2021 по 31.01.2022.
Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Отже, дія статті 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому в разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов'язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, а також у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 у справі № 910/6053/19.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3 % річних, дійшов висновку про правомірне їх нарахування відповідно до статті 625 ЦК України.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тронова Владислава Вадимовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінпоток" (код ЄДРПОУ 44448557, вул. Алексеєнко Надії, 21, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49006) 1 527 008,88 грн безпідставно набутих коштів, 7404,94 грн 3 % річних та 23 016,21 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
У зв'язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України повне рішення складено 21.07.2022.
Суддя В. В. Шморгун