Іменем України
07 липня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/188/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ткачової А. Ю.
За позовом: В. о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури,
вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000 в інтересах держави в особі
Позивача: Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області,
код ЄДРПОУ 39561452, вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»,
код ЄДРПОУ 39576385, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021
Предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 469 593,76 грн,
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Козінова Г. О., адвокат;
за участю прокурора: Єреп В. В.,
В. о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут», у якому прокурор просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду від 05.02.2021 №1 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2021 № 41АВ147-142-21, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 05.02.2021 №2 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2021 № 41АВ147-142-21, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 05.02.2021 №3 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2021 № 41АВ147-142-21, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 05.02.2021 №4 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2021 № 41АВ147-142-21, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.06.2021 №5 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2021 № 41АВ147-142-21, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.06.2021 №6 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2021 № 41АВ147-142-21, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 05.08.2021 №7 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2021 № 41АВ147-142-21, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» на користь Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області кошти у розмірі 469 593,76 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15.02.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, та призначено підготовче засідання на 10.03.2022 об 11:00.
Також ухвалою суду від 15.02.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:
- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позовну заяву;
- прокурору та позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та іншим учасникам справи відповіді на відзив з доданими до неї документами;
- відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та іншим учасникам справи заперечень з доданими до них документами.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвалу суду від 15.02.2022 відповідач отримав 18.02.2022, а отже останнім днем для подання відповідачем відзиву є 09.03.2022.
Водночас Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Розпорядженням Верховного Суду від 22.03.2022 N12/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей)" враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану було змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Чернігівської області.
Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 24.04.2022 строком на 30 діб.
Розпорядженням Верховного Суду від 22.04.2022 N25/0/9-22 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей" з 25.04.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ господарського суду Чернігівської області.
Отже, підготовче засідання, призначене на 10.03.2022 об 11:00, не відбулось у зв'язку з веденням активних бойових дій на території Чернігівської області, у тому числі у м. Чернігові, та неможливістю здійснення судом правосуддя під час воєнного стану з об'єктивних причин.
Продовження розгляду даної справи здійснюється Господарським судом Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В. після відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Чернігівської області та відновлення здійснення правосуддя безпосередньо суддею з 16.05.2022.
Ухвалою суду від 20.05.2022 підготовче засідання призначено на 14.06.2022 на 10:00 та повідомлено учасників справи про час та місце проведення цього підготовчого засідання.
Копія ухвали суду від 20.05.2022 була направлена 23.05.2022 на електронну адресу позивача (nsmvo2015@ukr.net), з якої 31.05.2022 на електронну адресу суду надійшло підтвердження про отримання цієї ухвали суду.
Інші учасники справи отримали копію ухвали суду від 20.05.2022 особисто у приміщенні Господарського суду Чернігівської області.
03.06.2022 відповідач направив до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення іншим учасникам справи, та клопотання про поновлення строку для подання відзиву.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але у підготовче засідання 14.06.2022 не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 14.06.2022 проводилось за відсутності позивача (його представника).
У підготовчому засіданні 14.06.2022 суд розглянув заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.
У поданому клопотанні відповідач просить поновити строк на подання відзиву у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, через що відповідач був позбавлений можливості вчасно подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як зазначав суд, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 09.03.2022, а отже відповідач направив до суду відзив із пропущенням встановленого строку для його подання.
Разом з тим, ч. 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У підготовчому засіданні 14.06.2022 суд визнав поважними причини пропуску відповідачем встановленого для подання відзиву строку та долучив його до матеріалів справи, а отже спір вирішується з його урахуванням.
Представник відповідача у підготовчому засіданні просив суд надати час прокурору для подання відповіді на відзив, а відповідачу - для подання заперечень.
Судом зроблено витяг з офіційного веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400054698099, тобто відзиву на позов, направленого на адресу прокурора, з якого вбачається, що відзив отриманий ним 07.06.2022.
Отже, прокурор мав можливість у встановлений судом в ухвалі від 15.02.2022 п'ятиденний строк подати відповідь на відзив.
При цьому суд зазначив, що відповідь на відзив та заперечення повинні бути подані завчасно до розгляду справи по суті, а не виключно у підготовчому засіданні, а тому необхідність подання відповіді на відзив не може бути поважною причиною для відкладення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 14.06.2022 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.06.2022 на 11:00.
Ухвалою суду від 14.06.2022 повідомлено учасників справи про час та місце розгляду справи по суті 14.06.2022.
Копія ухвали суду від 14.06.2022 була направлена 15.06.2022 на електронну адресу позивача (nsmvo2015@ukr.net), з якої 20.06.2022 на електронну адресу суду надійшло підтвердження про отримання цієї ухвали суду.
Інші учасники справи отримали копію ухвали суду від 14.06.2022 особисто у приміщенні Господарського суду Чернігівської області.
17.06.2022 суд від в. о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури отримав направлену на електронну пошту суду заяву про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив.
Разом із заявою на електронну пошту суду також надійшла відповідь на відзив з додатками.
Ухвалою суду від 17.06.2022 заяву в. о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури про поновлення процесуального строку, а також відповідь на відзив з додатками, які надіслані на електронну пошту суду, повернуто заявнику без розгляду. Відповідні мотиви суду викладені в ухвалі від 17.06.2022.
21.06.2022 від в. о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури поштою надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив (направлена до суду 16.06.2022).
Разом із заявою до суду також надійшла відповідь на відзив з додатками.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але у судове засідання 23.06.2022 не з'явився.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 23.06.2022 проводилось за відсутності позивача (його представника).
У судовому засіданні 23.06.2022 суд розглянув заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.
До початку судового засідання від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.
У судовому засіданні 23.06.2022 суд задовольнив вказане клопотання позивача.
Як зазначає прокурор у поданому клопотанні про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив, відзив надійшов до Новгород-Сіверської окружної прокуратури 08.06.2022, що підтверджується вхідним номером.
Судом зазначено, що вхідний номер не є належним доказом щодо дати отримання документу, тому що характеризується суб'єктивною поведінкою особи щодо проставлення такої відмітки, а відповідно до вже зробленого судом трекінгу з сайту Укрпошти щодо отримання цього документу відзив було отримано 07.06.2022.
У судовому засіданні 23.06.2022 прокурор зазначила, що територія на яку розповсюджується юрисдикція Новгород-Сіверської окружної прокуратури - це територія, яка межує з територією держави-агресора, у зв'язку з діями якої в нас, на даний час, виник воєнний конфлікт. Враховуючи велику завантаженість працівників прокуратури, не було вчасно виготовлено ці процесуальні документи. Працівники прокуратури здійснюють процесуальне керівництво, зокрема, військових злочинів та багато інших процесуальних дій. Прокурор просив оголосити перерву та надати час для подання до суду відповідних доказів.
У судовому засіданні 23.06.2022 суд задовольнив клопотання прокурора та постановив ухвалу про відкладення судового засідання (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.06.2022) на 07.07.2022 на 11:00.
Копія ухвали суду від 24.06.2022 була направлена на електронну адресу позивача (nsmvo2015@ukr.net), з якої 27.06.2022 на електронну адресу суду надійшло підтвердження про отримання цієї ухвали суду.
01.07.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь прокурора на відзив.
07.07.2022, до початку судового засідання, від прокурора надійшли письмові пояснення у справі.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але у судове засідання 07.07.2022 не з'явився.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 07.07.2022 проводилось за відсутності позивача (його представника).
У судовому засіданні 07.07.2022 суд розглянув заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.
У наданих письмових поясненнях прокурор обґрунтовує підстави пропуску строку на подання відповіді на відзив та зазначає, що компетенція Новгород-Сіверської окружної прокуратури поширюється на Новгород-Сіверський район, до складу якого входять чотири ОТГ, а саме: Новгород-Сіверська, Семенівська, Коропська, Понорницька, дві з яких межують з територією Російської Федерації, що зумовлює специфіку та обсяги Новгород-Сіверської окружної прокуратури.
Прокурор вказує, що на сайті інтернет видання «Високий Вал» за травень 2022 року розміщено 10 публікацій, за червень 2022 року - 6 публікацій про здійснення обстрілу прикордонних територій населених пунктів Новгород-Сіверського району.
Також з моменту вторгнення військ Російської Федерації на територію України було внесено ряд змін до Кримінального кодексу України, якими врегульовано порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, що зумовило збільшення процесуальних повноважень у прокурора, а отже, як наслідок, і навантаження в роботі.
Враховуючи кількість прокурорів Новгород-Сіверської окружної прокуратури, яка є меншою ніж передбачено штатною чисельністю, а також, що на кожного із прокурорів покладено по декілька функцій прокуратури, визначених ст. 131-1 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», зазначає зумовило виникненню значного навантаження у роботі, у зв'язку з чим прокурор просить поновити строк на подання відповіді на відзив.
Представник відповідача заперечила проти поновлення такого строку, оскільки вважає не поважними причини його пропуску.
Розглянувши подані письмові пояснення, суд зазначив, що хоча прокурором і не надано належних доказів реального збільшення навантаження на працівників прокуратури порівняно з довоєнним періодом, разом з тим суд зважає на ситуацію, яка склалася у Новгород-Сіверському районі (постійні систематичні обстріли прилеглих до кордону територій), що не лише збільшує обсяг роботи в т. ч. прокуратури, а й впливає, зокрема з огляду на супутні повітряні тривоги тощо, на можливість ефективного використання робочого часу.
Отже, суд погодився з наявністю поважних причин пропуску строку та вважав за можливе поновити процесуальний строк на подання відповіді на відзив, в т. ч., беручи до уваги фактичну підготовку та подання відповідних заперечень відповідача, який використав своє процесуальне право, а тому суд прийняв до розгляду відповідь на відзив та заперечення, спір вирішується з їх урахуванням.
У судовому засіданні 07.07.2022 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між позивачем та відповідачем додаткових угод №1-4 від 05.02.2021, №5-6 від 30.06.2021, №7 від 05.08.2021 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2021 № 41АВ147-142-21 (далі - Договір) було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.
Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлений природний газ відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 469 593,76 грн переплачених позивачем коштів.
Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:
- прокурор не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема, не надав доказів, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів;
- підставою для укладення спірних додаткових угод стало коливання цін на природний газ, про яке стало відомо вже після укладання Договору. Таке коливання ринкових цін по Україні на природний газ у 2021 році підтверджується ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати, які відповідач вважає належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України;
- зміна ціни природного газу відбулась у межах 10%, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» та Договором, а внесення змін до цього Договору не призвело до збільшення його загальної ціни;
- у п. 4.7 Договору сторонами погоджено, що у разі переплати вартості газу сума такої переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період, а отже у випадку встановлення факту недійсності (нікчемності) спірних додаткових угод переплачена сума коштів повинна бути зарахована відповідно до вказаного у п. 4.7 порядку;
- відсутні правові підстави для вимоги щодо повернення коштів відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, оскільки позивач не сплатив повну суму за зазначений у Договорі (первісний) обсяг природного газу, який мав би йому поставити відповідача, а сплатив за фактично спожитий ним обсяг цього газу.
У відповіді на відзив прокурор заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, з таких підстав:
- прокурор належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави у цій справі та звернення до суду з цим позовом ;
- надані відповідачем цінові довідки Харківської торгово-промислової палати містять інформацію про діапазон відпускних цін на природний газ різних газопостачальних організацій, а не про коливання ціни газового палива на ринку, її показники на дату подання цінової пропозиції, дату укладення Договору від 29.01.2021 та дату укладення спірних додаткових угод;
- відповідач не аргументував та не надав жодних документів, які б належним чином підтверджували необхідність укладення шести додаткових угод в один день (05.02.2021 та 30.06.2021).
Відповідач у наданих запереченнях знову наголошує на відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави та вважає, що цінові довідки Харківської торгово-промислової палати є належними доказами наявності коливання ціни природного газу, а спірні додаткові угоди не суперечать положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Прокурор у позовній заяві зазначив, що Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради 23.11.2020 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення за № UA-2020-11-23-013756-c про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом 423 000 куб. м за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.
У відкритих торгах взяли участь 2 учасники, які надали наступні остаточні тендерні пропозиції: 1. ТОВ «Чернігівгаз Збут» з остаточною ціновою пропозицією 2 000 790 грн з ПДВ; 2. ТОВ «Екотехінвест» з остаточною ціновою пропозицією 1 827 360 грн з ПДВ.
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 22.12.2020 переможцем торгів визнано ТОВ «Чернігівгаз Збут», а пропозицію ТОВ «Екотехінвест» відхилено.
Обставини щодо проведення вказаної процедури закупівлі зазначені також у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-11-23-013756-c, затвердженого начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 18.08.2021, та у відзиві відповідача на позов.
29.01.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-142-21 з додатками (далі - Договір) ( а.с. 24-29).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (природний газ) (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Річний плановий обсяг постачання газу - до 423 000 м3 (п. 1.2 Договору).
Згідно з п. 1.3 Договору планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п 3.1 Договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.
Згідно з п. 3.2 Договору ціна 1 куб. м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20 %.
Загальна ціна 1 куб. м природного газу складає 4,73 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.
Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п. 3.3 Договору).
Загальна сума Договору складається з місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і складає 2 000 790,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % (п. 3.6 Договору).
Відповідно до п. 4.7 Договору у разі переплати вартості газу сума переплати зараховуються постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, за умови включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п. 9.1 Договору).
Пунктом 9.7 Договору передбачено, істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни на одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
05.02.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 1 до Договору (далі - Додаткова угода № 1) (а.с. 30), відповідно до якої п. 1.2, 3.2, 3,6 Договору викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 384 580,19 куб. м.
3.2. Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%.
Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 складає 5,20253 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.
3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і складає 2 000 789,98 грн, в т.ч. ПДВ 20%, з них власне споживання 1 962 950,00 грн та відшкодування орендарів 37 839,98 грн».
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №1 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2021.
Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Договорі.
На підтвердження зростання ціни на газ відповідачем було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 1757/20 від 04.01.2021, яка складена на підставі листа-заяви ТОВ «Чернігівгаз Збут» № 14704-Сл-13458-1220 від 30.12.2020 (а.с. 39).
У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс грудня 2020 року (станом на 29.12.2020) - 6329,75 грн/1000 куб. м; січеня 2021 року (станом на 29.12.2020) - 7558,18 грн/1000 куб. м; зміна середньозваженої ціни між вказаними періодами +19,41%.
Відповідач зазначає, що з пропозицією підписати Додаткову угоду №1 він звернувся до позивача 29.01.2021, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надав.
05.02.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 2 до Договору (далі - Додаткова угода № 2) (а.с. 31), відповідно до якої п. 1.2, 3.2 Договору викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 349 650,31 куб. м.
3.2. Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%.
Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 складає 5,72226 грн, в т.ч. ПДВ 20 %».
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №2 від 05.02.2021 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2021.
Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №1.
На підтвердження зростання ціни на газ відповідачем було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 62/21 від 14.01.2021, яка складена на підставі листа-заяви ТОВ «Чернігівгаз Збут» № 14704-Сл-125-0121 від 12.01.2021 (а.с. 40-41).
У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс грудня 2020 року (станом на 31.12.2020) - 6329,75 грн/1000 куб. м; січня 2021 року (станом на 13.01.2021) - 7 924,07 грн/1000 куб. м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +25,19%.
Відповідач зазначає, що з пропозицією підписати Додаткову угоду №2 він звернувся до позивача 30.01.2021, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надав.
05.02.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 3 до Договору (далі - Додаткова угода № 3) (а.с. 32), відповідно до якої п. 1.2, 3.2, 3.6 Договору викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 317 893,00 куб. м.
3.2. Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%.
Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 складає 6,29391 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.
3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і складає 2 000 789,93 грн, в т.ч. ПДВ 20%, з них власне споживання 1 962 950,00 грн та відшкодування орендарів 37 839,93 грн».
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №3 від 05.02.2021 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2021.
Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №2.
На підтвердження зростання ціни на газ відповідачем було надано цінову Харківської торгово-промислової палати довідку № 116/21 від 20.01.2021, яка складена на підставі листа-заяви ТОВ «Чернігівгаз Збут» № 14704-Сл-281-0121 від 18. 01.2021 (а.с. 42).
У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, яка опублікована на сайті ТБ «Українська енергетична біржа», приведена вартість природного газу на європейських хабах до кордону України станом на 04.01.2021 за тис. куб м3: на NCG - 9701,94 грн; на Gaspool - 9910,02 грн; на TTF - 10 073,83 грн; станом на 13.01.2021 - на NCG - 12794,37 грн; на Gaspool - 12 690,14 грн; на TTF - 13 102,73 грн. Зміна між вказаними датами, % + 31,87 %, +28,05 %, +30,07 %, відповідно.
Відповідач зазначає, що з пропозицією підписати Додаткову угоду №3 він звернувся до позивача 31.01.2021, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надав.
05.02.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 4 до Договору (далі - Додаткова угода № 4) (а.с. 33), відповідно до якої п. 1.2, 3.2, 3.6 Договору викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 289 019,97 куб. м.
3.2. Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%.
Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.01.2021 складає 6,92267 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.
3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і складає 2 000 789,88 грн, в т.ч. ПДВ 20%, з них власне споживання 1 962 950,00 грн та відшкодування орендарів 37 839,88 грн».
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №4 від 05.02.2021 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2021.
Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №3.
На підтвердження зростання ціни на газ відповідачем було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 163/21 від 27.01.2021, яка складена на підставі листа-заяви ТОВ «Чернігівгаз Збут» № 14704-Сл-454-0121 від 22.01.2021 (а.с. 43-44).
Відповідно до цінової довідки за інформацією офіційних сайтів суб'єктів ринку природного газу - регіональних газопостачальних товариств та підприємств, що мають ліцензію на постачання природного газу, з 01.01.2021 вартість природного газу на ринку України для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів на умовах оплати протягом або після періоду постачання природного газу становить 8250,00 - 10 363,89 грн за 1000 куб. м (з урахуванням ПДВ та тарифу ТОВ «Оператор ГТС України» на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи).
У ціновій довідці також зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс грудня 2020 року (станом на 31.12.2020) - 6329,75 грн/1000 куб. м; січня 2021 року (станом на 22.01.2021) - 8 211,68 грн/1000 куб. м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +29,73%.
Відповідач зазначає, що з пропозицією підписати Додаткову угоду №4 він звернувся до позивача 01.02.2021, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надав.
30.06.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 5 до Договору (далі - Додаткова угода № 5) (а.с. 34), відповідно до якої п. 1.2, 3.2, 3.6 Договору викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 281 927,27 куб. м.
3.2. Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%.
Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.06.2021 складає 7,61424 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.
3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і складає 2 000 789,84 грн, в т.ч. ПДВ 20%, з них власне споживання 1 962 950,00 грн та відшкодування орендарів 37 839,84 грн».
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №5 від 30.06.2021 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.06.2021.
Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №4.
На підтвердження зростання ціни на газ відповідачем було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 1043/21 від 06.05.2021, яка складена на підставі листа-заяви ТОВ «Чернігівгаз Збут» № 14704-Сл-3170-0421 від 29.04.2021 (а.с. 45-46).
У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс квітня 2021 року (станом на 01.04.2021) - 7725,51 грн/1000 куб. м; травня 2021 року (станом на 05.05.2021) - 9295,86 грн/1000 куб. м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +20,33%.
Відповідач зазначає, що з пропозицією підписати Додаткову угоду №5 він звернувся до позивача 04.06.2021, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надав.
30.06.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 6 до Договору (далі - Додаткова угода № 6) (а.с. 35), відповідно до якої п. 1.2, 3.2, 3.6 Договору викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 275 587,66 куб. м.
3.2. Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%.
Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.06.2021 складає 8,37490 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.
3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і складає 2 000 789,76 грн, в т.ч. ПДВ 20%, з них власне споживання 1 962 950,00 грн та відшкодування орендарів 37 839,76 грн».
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №6 від 30.06.2021 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.06.2021.
Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №5.
На підтвердження зростання ціни на газ відповідачем було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 1261/21 від 01.06.2021, яка складена на підставі листа-заяви ТОВ «Чернігівгаз Збут» № 14704-Сл-4927-0521 від 31.05.2021 (а.с. 47).
У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс травня 2021 року (станом на 05.05.2021) - 9 403,73 грн/1000 куб. м; червня 2021 року (станом на 31.05.2021) - 12 146,75 грн/1000 куб. м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +29,17%.
Відповідач зазначає, що з пропозицією підписати Додаткову угоду №6 він звернувся до позивача 18.06.2021, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надав.
05.08.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 7 до Договору (далі - Додаткова угода № 7) (а.с. 36), відповідно до якої п. 1.2, 3.2, 3.6 Договору викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 269 818,05 куб. м.
3.2. Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%.
Загальна ціна одного кубічного метру природного газу з 01.07.2021 складає 9,21155 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.
3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і складає 2 000 789,70 грн, в т.ч. ПДВ 20%, з них власне споживання 1 962 950,00 грн та відшкодування орендарів 37 839,70 грн».
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №7 від 30.06.2021 дана додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.07.2021.
Отже, фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Додатковій угоді №6.
На підтвердження зростання ціни на газ відповідачем було надано цінову Харківської торгово-промислової палати довідку № 1483/21 від 06.07.2021, яка складена на підставі листа-заяви ТОВ «Чернігівгаз Збут» № 14704-Сл-7964-0721 від 01.07.2021 (а.с. 48).
У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі «Українська енергетична біржа», середньозважена ціна газу становить: ресурс червня 2021 року (станом на 01.06.2021) - 10 734,15 грн/1000 куб. м; липня 2021 року (станом на 30.06.2021) - 12 975,48 грн/1000 куб. м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +20,88%.
Відповідач зазначає, що з пропозицією підписати Додаткову угоду №7 він звернувся до позивача 15.07.2021, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надав.
06.09.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду № 8 до Договору (далі - Додаткова угода № 8) (а.с. 37), відповідно до якої п. 9.1 Договору викладено у такій редакції:
« 9.1. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в Інформаційній платформі Оператора ГТС, а саме з 01.01.2021 до 06.09.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення».
Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 06.09.2021 дана угода вважається укладеною з дати її підписання.
20.10.2021 між ТОВ «Чернігівгаз Збут» (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 9 до Договору (далі - Додаткова угода № 9) (а.с. 38), відповідно до якої п. 1.2, 3.6 Договору викладено у такій редакції:
« 1.2. Річний плановий обсяг постачання газу - до 212 927,77 куб. м.
3.6. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором, і складає 1 476 742,11 грн, в т.ч. ПДВ 20%, з них власне споживання 1 464 350,78 грн та відшкодування орендарів 12 391,33 грн».
Відповідно до п. 4 додаткової угоди від 20.10.2021 дана угода вважається укладеною з дати її підписання.
Відповідно до акту №ЧРЗ81000954 від 22.02.2021 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за січень 2021 року в обсязі 66 912,27 куб. м на загальну суму 463 211,59 грн (а.с. 49).
Відповідно до акту №ЧРЗ81002271 від 17.03.2021 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за лютий 2021 року в обсязі 71576,22 куб. м на загальну суму 495 498,58 грн (а.с. 52).
Відповідно до акту №ЧРЗ81003536 від 14.04.2021 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за березень 2021 року в обсязі 54 823,9 куб. м на загальну суму 379 527,79 грн (а.с. 56).
Відповідно до акту №ЧРЗ81004665 від 20.05.2021 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за квітень 2021 року в обсязі 17 616,55 куб. м на загальну суму 121 953,56 грн (а.с. 60).
Відповідно до акту №ЧРЗ81004998 від 18.06.2021 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за травень 2021 року в обсязі 628,05 куб. м на загальну суму 4347,78 грн (а.с. 63).
Відповідно до акту №ЧРЗ81006143 від 16.07.2021 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за червень 2021 року в обсязі 507,02 куб. м на загальну суму 4246,24 грн (а.с. 65).
Відповідно до акту №ЧРЗ81007190 від 17.08.2021 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за липень 2021 року в обсязі 373,4 куб. м на загальну суму 3439,60 грн (а.с. 67).
Відповідно до акту №ЧРЗ81007870 від 14.09.2021 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за серпень 2021 року в обсязі 412,4 куб. м на загальну суму 3798,84 грн ( а.с. 69).
Відповідно до акту №ЧРЗ81008288 від 05.10.2021 приймання-передачі природного газу відповідач передав, а позивач прийняв природний газ за вересень 2021 року в обсязі 77,96 куб. м на загальну суму 718,13 грн (а.с. 71).
Усього у період з січня по вересень 2021 року відповідач поставив позивачу природний газ загальним об'ємом 212 927,77 м3.
Платіжними дорученнями № 572 від 23.02.2021, № 573 від 23.02.2021, № 570 від 23.02.2021, № 571 від 23.02.2021, № 935 від 23.03.2021, № 930 від 23.03.2021, № 938 від 23.03.2021, № 937 від 23.03.2021, № 936 від 23.03.2021, № 1384 від 15.04.2021, № 1377 від 15.04.2021, від 15.04.2021, № 1390 від 15.04.2021, від 15.04.2021, № 1392 від 15.04.2021, № 1737 від 21.05.2021, № 1736 від 27.05.2021, № 1735 від 21.05.2021, від 21.05.2021, № 2054 від 23.06.2021, № 2532 від 16.07.2021, № 2911 від 28.08.2021, № 3324 від 15.09.2021, № 3827 від 19.10.2021 позивач перерахував відповідачу кошти за поставлений природний газ в об'ємі 212 927,77 куб. м на загальну суму 1 476 742,11 грн (а.с. 50-51, 53-55, 57-59, 61-62, 64, 66, 68, 70, 72).
Прокурор зазначає, що внаслідок укладення Додаткових угод № 1-7 ціну за 1 куб. м газового палива (природного газу) збільшено з 4,73 грн до 9,21155 грн з ПДВ, тобто на 4,48155 грн або на 94,75 % від ціни, визначеної у Договорі, в зв'язку з чим обсяг постачання природного газу зменшено із 423 000 куб. м до 269 818,05 куб м, тобто на 153 181,95 куб. м або на 56,77 %.
Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області здійснено моніторинг процедури закупівлі № UA-2020-11-23-013756-c, за результатами чого складеного висновок, який затверджений начальником управління 18.08.2021 (а.с. 75-77).
У висновку зазначено:
- надані цінові довідки Харківської ТПП від 04.01.2021 № 1757/20, від 14.01.2021 № 62/21, від 20.01.2021 № 116/21, від 27.01.2021 № 163/21 не підтверджують коливання природного газу в бік збільшення в період між укладанням договору (29.01.2021) та додатковими угодами від 05.02.2021 № 1, 2, 3, 4;
- пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону передбачено виключні випадки зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, у тому числі зміни ціни за одиницю товару небільше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Враховуючи вищевикладене, Замовником укладено додаткові угоди від 05.02.2021 № 1, 2, 3, 4, від 30.06.2021 №5, 6 та від 05.08.2021 № 7 з порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону.
Прокурор в позовній заяві вказує, що позивач відповідно до ціни газу, зазначеної у Договорі, повинен був сплатити за поставлений природний газ кошти у розмірі 1 007 148,35 грн згідно поставленого об'єму природного газу по актам приймання-передачі за період з січня по вересень 2021 року, натомість сплатив 1 476 742,11 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 469 593,76 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.
Оцінка суду.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Прокурором у позовній заяві зазначено, що необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв'язку із нездійсненням відповідних повноважень Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами. Прокурор вважає, що укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв'язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність.
Згідно з Положенням про Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, затвердженого рішенням четвертої сесії міської ради VII скликання 21 жовтня 2020 року № 1204, Відділ є структурним підрозділом, виконавчим органом Новгород-Сіверської міської ради. Відділ є юридичною особою, неприбутковою організацією, розпорядником бюджетних коштів першого рівня, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власний бланк (п. 1.1, 1.2 розділу І Положення). Метою відділу є реалізація державної політики у сферах освіти, фізичної культури та спорту з урахуванням особливостей соціально-культурного середовища громади ( п. 2.1 розділу ІІ Положення). До основних завдань відноситься: організація матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів освіти, фізичної культури та спорту (п. 3.1.11 розділу ІІІ Положення). Відповідно до п. 3.2.31 розділу ІІІ Положення однією із функцій Відділу є внесення пропозицій щодо обсягів бюджетного фінансування закладів та установ освіти, фізичної культури та спорту, які перебувають у власності Новгород-Сіверської міської ради, аналіз їх використання.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.
Однак Відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, укладаючи оскаржувані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сам сприяє порушенню цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює їх захист.
Виконання зобов'язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 5 даного Закону.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/898/18 «проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтересу тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора».
Прокурор у позовній заяві зазначає, що порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок укладення додаткових угод, призвело до витрачання бюджетних коштів у надмірному розмірі.
Новгород-Сіверською окружною прокуратурою направлено Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області лист № 3070ВИХ-21 від 25.11.2021 з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді на підставі ст. 23 Закону «Про прокуратуру» про вжиття заходів до усунення порушень щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення надмірно сплачених грошових коштів.
Листом № 01-20/04 від 04.01.2022 Відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області повідомив прокуратуру, що ним направлявся лист ТОВ «Чернігівгаз Збут» з вимогою здійснити перерахунок вартості природного газу та повернути різницю коштів. Також зазначив, що в судовому порядку не звертався з позовом до суду не звертався та звертатися не буде.
Незважаючи на те, що прокурором було повідомлено Відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про допущені порушення при укладенні оскаржуваних додаткових угод, останній не вжив заходів у судовому порядку для захисту інтересів держави, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.
Оскільки ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» форми відповідного повідомлення уповноваженого органу не визначено, вказаний лист прокурора з посиланням на таку норму, який було направлено позивачу з метою з'ясування підстав представництва, відповідає приписам цієї статті, а тому підпадає під розуміння повідомлень, обумовлених у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, Новгород-Сіверською окружною прокуратурою направлено позивачу повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України № 392вих22 від 03.02.2022 про пред'явлення позовної заяви в порядку господарського судочинства в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до ТОВ «Чернігівгаз Збут» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.
Щодо визнання недійсними Додаткових угод № 1-4 від 05.02.2021, Додаткових угод № № 5-6 від 30.06.2021 та Додаткової угоди № 7 від 05.08.2021.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".
Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі": договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За приписами ч. 4 ст. 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
В абзаці 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Як встановив суд, позивач та відповідач уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, відповідно до пунктів 1.2, 3.2, 3.6 Договору річний плановий обсяг постачання газу складав до 423 000 м3; ціна газу на момент укладання Договору становила 4,73 грн за 1 м3, в т. ч. ПДВ 20%; загальна сума Договору - 2 000 790,00 грн.
Водночас згідно з додатковими угодами №1-4 від 05.02.2021 чотири рази змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 4,73 грн до 6,92267 грн за м3 та зменшено кількість товару до 289 019,97 тис. м3. Фактично ціна за 1 м3 (одиницю товару) збільшилася на 46,35% упродовж одного дня, а об'єм газу, який підлягав поставці, було зменшено майже на 46,35%, порівняно з погодженим під час закупівлі.
Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №1-4 від 05.02.2021 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 1757/20 від 04.01.2021, № 62/21 від 14.01.2021, № 116/21 від 20.01.2021, № 163/21 від 27.01.2021.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).
Проте, як вбачається з вказаних цінових довідок Харківської торгово-промислової палати, які стали підставою для укладення спірних додаткових угод №1-4 від 05.02.2021, ці довідки були видані ще до укладення Договору від 29.01.2021.
Відповідач зазначає, що з пропозиціями укласти додаткові угоди №1, №2, №3, №4 він звернувся до позивача 29.01.2021, 30.01.2021, 31.01.2021, 01.02.2021, відповідно, однак жодних доказів на підтвердження цього не надав.
Таким чином, суд доходить висновку, що довідки Харківської торгово-промислової палати № 1757/20 від 04.01.2021, № 62/21 від 14.01.2021, № 116/21 від 20.01.2021, № 163/21 від 27.01.2021 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період від дати укладення договору (29.01.2021) до дати підписання додаткових угод № 1-4 (08.02.2021), а отже при укладенні додаткових угод №1-4 щодо зміни ціни товару, така зміна здійснена без належного підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення за відповідні періоди.
При цьому суд зазначає, що цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 116/21 від 20.01.2021, взагалі містить довідкову інформацію щодо вартості газу на європейських хабах, а тому не може бути належним доказом наявності коливання, оскільки з умов Договору вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання з поставки газу видобутого саме в Україні.
Також слід зазначити, що метою вказаного Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення «каскадних» додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.
Крім того, суд вважає, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.
Також не містять матеріали справи жодних доказів, що Постачальник (відповідач) у розглядуваний період застосування спірних додаткових угод 1-4 дійсно змушений був придбавати природний газ для його подальшої переді Споживачу на виконання обов'язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних цінових довідках.
Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Відділ освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, який мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 куб. м газу збільшилась, а обсяг поставки газу за Договором зменшився.
Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Більш того, укладання та набрання чинності чотирма спірними угодами №1-4 в один день, а отже і застосування збільшеної ціни на 46,35% (порівняно із первісною) з 01.01.2021 дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни Договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо не перевищення 10% одноразового збільшення, який сутнісно дотриманий не був - тобто укладання спірних угод не мало легітимної мети у розумінні у розумінні ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. Штучне «розбивання» однієї за наслідками запровадження зміни ціни у процедурі закупівлі на чотири додаткові угоди не змінюють їх сукупну сутність та єдину протиправний результат - безпідставне збільшення видатків місцевого бюджету з фінансування закупівлі.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання додаткових угод №1-4 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, шо спірні додаткові угоди №1-4 суперечать пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо додаткових угод №5, №6 від 30.06.2021 та №7 від 05.08.2021 суд зазначає наступне.
Відповідно до додаткових угод №5, №6 від 30.06.2021 в один день двічі змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару до 8,37490 грн за м3 та зменшено кількість товару до 275 587,66 тис. м3. Фактично ціна за 1 м3 (одиницю товару) збільшилася майже на 77% упродовж одного дня, а об'єм газу, який підлягав поставці, було зменшено майже на 53,5%, порівняно з погодженим під час закупівлі.
Додатковою угодою №7 від 05.08.2021 збільшено ціну за одиницю товару до 9,21155 грн за м3 та зменшено кількість товару до 269 818,05 тис. м3. Фактично ціна за 1 м3 (одиницю товару) збільшилася майже на 94,75%, а об'єм газу, який підлягав поставці, було зменшено майже на 56,77%, порівняно з погодженим під час закупівлі.
Необхідність укладення спірних додаткових угод №5, №6 від 30.06.2021, №7 від 05.08.2021 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 1043/21 від 06.05.2021, № 1261/21 від 01.06.2021, №1483/21 від 06.07.2021.
Відповідач зазначає, що з пропозиціями укласти додаткові угоди №5, №6, №7 він звернувся до позивача 04.06.2021, 18.06.2021, 15.07.2021, відповідно, однак жодних доказів на підтвердження цього не надав.
У ціновій довідці № 1043/21 від 06.05.2021 коливання середньозваженої ціни на природний газ визначено на підставі даних ресурсу квітня 2021 року (станом на 01.04.2021) - 7 725,51 грн/1000 м3 та травня 2021 року (станом на 05.05.2021) - 9 295,86 грн/1000 м3.
Відповідно до цінової довідки № 1261/21 від 01.06.2021 коливання середньозваженої ціни на природний газ визначено на підставі даних ресурсу травня 2021 року (станом на 05.05.2021) - 9 403,73 грн/1000 м3 та червня 2021 року (станом на 31.05.2021) - 12 146,75 грн/1000 м3.
У ціновій довідці № 1483/21 від 06.07.2021 коливання середньозваженої ціни на природний газ визначено на підставі даних ресурсу червня 2021 року (станом на 01.06.2021) - 10 734,15 грн/1000 м3 та липня 2021 року (станом на 30.06.2021) - 12 975,48 грн/1000 м3.
При цьому у довідках Харківської торгово-промислової палати, зокрема, зазначено, що вони носять фактографічно-інформаційний і не враховує умов договорів та контрактів.
З вказаних цінових довідок вбачається, що довідки № 1043/21 від 06.05.2021 та № 1261/21 від 01.06.2021 містять різну середньозважену ціну ресурсу травня 2021 року станом на одну дату (05.05.2021), а відповідно до довідки 1483/21 від 06.07.2021 середньозважена ціна на природний газ (ресурс червня 2021 року станом 01.06.2021) за один день зменшилась на 1 412,60 грн в порівнянні з ресурсом червня 2021 року (станом на 31.05.2021), вказаним у довідці № 1261/21 від 01.06.2021.
Отже, цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 1043/21 від 06.05.2021, № 1261/21 від 01.06.2021, №1483/21 від 06.07.2021 містять суперечливі дані щодо середньозваженої ціни ресурсу, на підставі яких визначався відсоток коливання такої ціни.
Крім того, зазначені довідки Харківської торгово-промислової палати містять лише інформацію про ціну товару (природного газу) на певне число та рівень коливання ціни між вказаними датами. Зокрема, у вказаних документах не наведено розрахунок вартості газового палива станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату укладення Договору про закупівлю, дату укладення інших додаткових угод, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення за такими параметрами у зазначені періоди.
Суд вважає, що цінові довідки № 1043/21 від 06.05.2021, № 1261/21 від 01.06.2021, №1483/21 від 06.07.2021 не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
В укладенні та набрання чинності додаткових угод №5, №6 в один день - 30.06.2021, якими змінено ціну на природний газ з 01.06.2021, суд знову вбачає формальний підхід щодо намагання дотримання приписів стосовно не перевищення 10% одноразового збільшення та штучне «розбивання» однієї за наслідками запровадження зміни ціни у процедурі закупівлі на дві додаткові угоди, про що зазначено судом вище стосовно додаткових угод №1-4.
Крім того, відповідачем застосовано різні підходи для обґрунтування зміни ціни.
По-перше, у місяці зміни ціни (з першого числа) для визначення коливання використана вартість газу за різні періоди:
- вартість газу ресурсу цього ж місяця та попереднього (Додаткові угоди №1, 2, 3, 6, 7; довідки від 04.01.2021, 14.01.2021, 20.01.2021, 01.06.2021, 06.07.2021);
- вартість газу ресурсу цього ж місяця і ресурсу наступного (Додаткова угода №4, довідка від 27.01.2021);
- вартість газу ресурсу попередніх місяців (Додаткова угода №5, довідка від 06.05.2021).
По-друге, при повторних підвищеннях ціни з однієї дати (01.02.2021) за Додатковими угода №2, 3, 4 порівняння зміни ціни, як вбачається з цінових довідок від 04.01.2021, 14.01.2021, 27.01.2021, відбувається не з величини останнього зростання, а з тієї ж ціни, що вже була застосована при першому підвищенні за Додатковою угодою №1 (ресурс грудня 2020 року - 6 329,75 грн).
При цьому при наступних порівняннях цін не прийнято до уваги зменшення ціни.
Так, ціна природного газу ресурсу лютого 2021 року станом на 22.01.2021 згідно з ціновою довідкою №163/21 від 27.01.2021 становила 8 211,68 грн, а ціна ресурсу квітня 2021 року станом на 01.04.2021 згідно з ціновою довідкою №1043/21 від 06.05.2021 - 7725,51 грн; ціна ресурсу червня 2021 року станом на 31.05.2021 згідно з ціновою довідкою №1261/21 від 01.06.2021 - 12 146,75 грн, а ціна ресурсу червня 2021 року станом на 01.06.2021 згідно з ціновою довідкою №1483/21 від 06.07.2021 - 10 734,15 грн, що свідчить про вибірковий суб'єктивний підхід до оцінки зміни цін на ринку і виключно в сторону збільшення, що вигідно саме для відповідача.
Також суд вважає, що оскільки станом на дату укладення додаткових угод №1-4 від 05.02.2021 не підтверджено належними доказами коливання ціни товару у сторону збільшення, та як наслідок, ці угоди укладено за відсутності визначених на те законодавчих підстав, тому при укладенні усіх наступних додаткових угод, включаючи додаткові угоди № 5, 6, 7, - було порушено визначену Законом України «Про публічні закупівлі» граничну 10% межу зміни ціни товару, визначену п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону.
За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку, що спірні додаткові угоди №5, №6 від 30.06.2021 та №7 від 05.08.2021 суперечать пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 469 593,76 грн.
Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка газу, і його оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції укладеного Договору.
Відповідно до умов Договору відповідач повинен був поставити позивачу 423 000 м3 газу за ціною 4,73 грн за 1 м3.
Як встановив суд, відповідач у період з січня по вересень 2021 року поставив позивачу природний газ загальним об'ємом 212 927,77 м3, за який останній сплатив кошти у розмірі 1 476 742,11 грн.
Враховуючи ціну, обумовлену позивачем та відповідачем у п. 3.2 Договору, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожитий у січні-вересні 2021 року природний газ у розмірі 1 007 148,35 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 469 593,76 грн.
Прокурор вважає, що вказані кошти підлягають поверненню на підстав і ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 ЦК України
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач як одна із сторін зобов'язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.
При цьому суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).
Отже, саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Доводи відповідача про відсутність вимоги позивача про повернення коштів спростовується матеріалами справи, у яких наявний лист Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради від 27.08.2021 №01-03/721, направлений на адресу ТОВ «Чернігівгаз Збут» у період дії Договору, щодо здійснення перерахунку вартості природного газу та повернення різниці коштів на рахунок відділу для подальшого їх перерахування до бюджету.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача з посиланням на п. 4.7 Договору, у якому сторонами погоджено, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 9.1 Договору, у редакції додаткової угоди №8, Договір діє в частині постачання газу з 01.01.2021 до 06.09.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.
Відтак підстави для зарахування вказаних коштів у рахунок оплати майбутніх поставок товару відсутні, оскільки договір укладено строком до 06.09.2021, тобто він вже припинив свою дію, а допоставка кількості непереданого товару є неможлива.
При цьому закупівля товару на майбутній період здійснюється за окремою тендерною процедурою та іншим правочином.
Неможливість допоставки товару за спірним правочином унеможливлює застосування заходів, передбачених п. 4.7 Договору. Отже, єдиним способом захисту своїх інтересів залишається лише повернення сплачених коштів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача коштів у розмірі 469 593,76 грн підлягають задоволенню.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Згідно частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки за висновком суду нікчемні додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, як ТОВ «Чернігівгаз збут», так і Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради, суд вважає, що судові витрати мають бути покладені на позивача та відповідача у рівних частинах.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди від 05.02.2021 №1, №2, №3, №4; від 30.06.2021 №5, №6; від 05.08.2021 №7 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 29.01.2021 № 41АВ147-142-21, укладені між Відділом освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39576385, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 39561452, вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000) кошти у розмірі 469 593,76 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39576385; вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 12 205,46 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 39561452, вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 12 205,45 грн витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
У зв'язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України повне рішення складено 21.07.2022.
Суддя В. В. Шморгун