"11" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2741/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії АТ “Укртелеком” (вул. Коблевська, 39, м. Одеса, 65023)
до відповідача: Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області (пр-т Шевченка, буд. 2, м. Подільськ, Одеська обл., 66300)
про стягнення 101784,52 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу в сумі 101784,52 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину ухилення відповідача від виконання зобов'язання з відшкодування позивачу понесених ним витрат у період з 01.03.-31.12.2020 внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян Балтського району Одеської області.
10.11.2021 позивачем були подані до суду додаткові письмові пояснення щодо належного відповідача у цій справі (а.с.150-165, т.1).
16.11.2021 до суду надійшло повідомлення голови ліквідаційної комісії Балтської районної державної адміністрації Одеської області (а.с.166, т.1), на яке не був накладний електронний підпис, щодо припинення діяльності адміністрації шляхом приєднання до Подільської районної державної адміністрації.
24.12.2021 позивачем було подано до суду заяву про заміну відповідача у справі - Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області на правонаступника - Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області (а.с.1-12, т.2). Далі, 17.01.2022 позивачем були подані до суду додаткові письмові пояснення щодо правонаступництва відповідача (а.с.27-53, т.2).
14.02.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.120-128, т.2), в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві на позов відповідач не заперечив обставини, що він є правонаступником Балтської районної державної адміністрації Одеської області, водночас заперечив щодо наявності у відповідача обов'язку зі сплати спірних у цій справі коштів, оскільки в передавальному акті не відображена інформація стосовно заборгованості перед позивачем у розмірі 101784,52 грн. Крім цього, у відзиві відповідач просить суд розглянути справу без участі його представника.
17.02.2022 позивачем було подано до суду відповідь на відзив (а.с.140-150, т.2), в якій останній відзначив, що у спірних правовідносинах має місце універсальне правонаступництво, яке передбачає, що у сукупності з майном Балтської районної державної адміністрації Одеської області до відповідача, як правонаступника, перейшли також й усі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва, незалежно від їх виявлення на той момент, про що наголосила ВПВС у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17. Позивач також зауважив, що надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах є обов'язком позивача, який випливає із закону, в той же час, саме на відповідача покладений обов'язок з відшкодування витрат на ці послуги. При цьому позивач наголосив, що відповідачем не заперечується обставина надання позивачем телекомунікаційних послуг у спірному періоді та здійснений ним розрахунок.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача заявлені до відповідача вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судові засіданні під час розгляду справи не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2021 позовну заяву Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії АТ “Укртелеком” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2741/21; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "07" жовтня 2021 о 15:00.
07 жовтня 2021 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні до “01” листопада 2021 о 14:00. У судовому засіданні 01 листопада 2021 судом протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 15 листопада 2021 о 17:15.
15 листопада 2021 судом у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Протокольною ухвалою суду від 15 листопада 2021 було залучено Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Крім цього, 15 листопада 2021 суд протокольно відкладав підготовче засідання у цій справі на 06 грудня 2021 о 12:00.
У судовому засіданні 06 грудня 2021 судом було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24 грудня 2021 о 14:00. 24 грудня 2021 судом у судовому засіданні протокольною ухвалою було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у цій справі на 18 січня 2022 о 14:00. У судовому засіданні 18 січня 2022 судом протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання на 07 лютого 2022 о 16:00.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07 лютого 2022 судом було замінено відповідача у справі №916/2741/21 Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області на правонаступника - Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації. Крім цього, 07 лютого 2022 судом протокольною ухвалою було відкладено підготовче засідання у цій справі на 15 лютого 2022 о 15:00.
У судовому засіданні 15 лютого 2022 судом було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у цій справі на 28 лютого 2022 о 13:45.
Розгляд справи у судовому засіданні 28 лютого 2022 о 13:45 не відбувся, у зв'язку з запровадженням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, а також з урахуванням рішення зборів суддів Господарського суду Одеської області від 24 лютого 2022 року, оформленого протоколом №916-1/2022, яким, зокрема, з метою забезпечення безпеки працівників та відвідувачів суду рекомендовано суддям з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи.
Враховуючи, що рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14 березня 2022 року, оформленого протоколом №916-2/2022, рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області з 14.03.2022 продовжити розгляд справ, раніше знятих з розгляду, ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2022 було призначено судове засідання у цій справі на "29" квітня 2022 о 12:00. Вказаною ухвалою суд також задовольнив заяву позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).
Судом у судовому засіданні 29.04.2022 проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на “30” травня 2022 о 15:45.
У судовому засіданні 30.05.2022 судом було проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 20 червня 2022 о 14:30.
Судове засідання 20 червня 2022 о 14:30 не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги та враховуючи, що всі працівники та відвідувачі суду 20 червня 2022 з 13год.55хв. до 14год.48хв. перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі суду, про що складено відповідну довідку за підписом Голови суду. З урахуванням вказаних обставин, ухвалою суду від 20.06.2022 судом було призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 липня 2022 о 14:00, в яке викликано представників сторін.
Ухвалою суду від 30.06.2022 було задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).
У судовому засіданні 11.07.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
Позивачем, як оператором телекомунікаційного зв'язку, у період з березня по грудень 2020 року, на пільгових умовах, надавалися телекомунікаційні послуги відповідній категорії осіб з соціальним статусом, що проживають на території Балтського району Одеської області. Так, щомісячно протягом спірного періоду позивачем було сформовано та направлено на адресу Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області разом із супровідними листами: розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг; розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг за формою “№2-пільга”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 №535; акти звіряння розрахунків за формою “№3-пільга”, затвердженою наказом Міністерства праці України від 28.03.2003 №83, що підтверджується вказаними доказами, описами вкладення у цінний лист (а.с.14-93, т.1), поясненнями позивача та не заперечується відповідачем. При цьому у супровідних листах позивач просив надати інформацію, яка міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, та направити розбіжності, виявлені за результатом звіряння форми « 2-пільга» (у вигляді файлів DВF-формату), на електронну адресу позивача, вказану в листі, а розрахунок видатків за формою « 2-пільга» та акт звіряння розрахунків за формою « 3-пільга» додатково на поштову адресу позивача. Також, вищевказані документи надсилались Управлінню соціального захисту Балтської районної державної адміністрації Одеської області на електронну адресу останньої у виді файлів DВF-формату, про що свідчать наявні в матеріалах справи скріншоти електронних листів з електронної пошти позивача (а.с.94-98, т.1).
Матеріали справи не містять доказів та заперечень Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області чи Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області щодо неотримання від позивача вищевказаних актів та розрахунків. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази чи заперечення від вказаних управлінь щодо наявності будь-яких розбіжностей даних розрахунків з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Отже, згідно даних вищевказаних розрахунків судом встановлено, що витрати позивача, понесені внаслідок надання послуг зв'язку на пільгових умовах, у спірному періоді становлять 101784,52 грн.
Жодних доказів на спростування обставин надання позивачем телекомунікаційних послуг на пільгових умовах на території Балтського району Одеської області у спірному періоді, а також щодо вірності та обґрунтованості розрахунку понесених позивачем витрат матеріали справи не містять.
Приймаючи до уваги, що Управлінням соціального захисту Балтської районної державної адміністрації Одеської області не було відшкодовано позивачу понесені ним витрати на спірну суму у позасудовому порядку, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав з відповідним позовом, що розглядається в межах цієї справи.
Як зазначає позивач, витрати останнього, понесені внаслідок надання послуг зв'язку на пільгових умовах у спірному періоді підлягають відшкодуванню за рахунок видатків місцевого бюджету, а приймаючи до уваги, що розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг в Балтському районі Одеської області на момент надання послуг було Управління соціального захисту Балтської районної державної адміністрації Одеської області, при зверненні до суду вказане управління було визначено позивачем як відповідач у справі.
На підтвердження своєї позиції позивач у позові та додаткових письмових поясненнях посилається на відповідні норми законодавства, крім цього, позивач до матеріалів справи долучив, зокрема, програму соціальної підтримки населення Балтської об'єднаної територіальної громади на 2018-2020 роки «Захист і турбота», затверджену рішенням Балтської міської ради Одеської області від 28.03.2019 №1228-VII (а.с.154-162, т.1), яка передбачає виділення коштів для забезпечення соціальних пільг, передбачених законодавством, в тому числі, для відшкодування пільг з послуг зв'язку, а розпорядником коштів визначено Фінансове управління міської ради та Управління соціального захисту Балтської районної державної адміністрації. У розділі 5 Програми передбачено, що фінансування програми в необхідних обсягах передбачається здійснювати за рахунок коштів бюджету Балтської об'єднаної територіальної громади та інших джерел, не заборонених законодавством.
Приймаючи до уваги, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління соціального захисту Балтської районної державної адміністрації Одеської області перебуває у процесі припинення, позивачем засобами поштового зв'язку було направлено на адресу комісії з реорганізації (припинення) управління вимогу кредитора від 17.03.2021 №1303 (а.с.192-196), в якій позивач просив визнати його кредитором управління на загальну суму 694847,90 грн та включити цей борг до передавального акту.
Відповідь на вищевказану вимогу була надана позивачу Управлінням соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації, в якій повідомлено, що правонаступником Управління соціального захисту Балтської районної державної адміністрації Одеської області є Балтська районна державна адміністрація, а протягом всього періоду до Балтської міської ради подавались листи про відшкодування боргу за надані пільговикам телекомунікаційні послуги, але, на жаль, кошти на вищевказані видатки з місцевого бюджету не виділялись (а.с.197, т.1).
16.01.2021 Одеською обласною державною адміністрацією було видано розпорядження №29/од-2021 “Про утворення комісії з реорганізації Балтської районної державної адміністрації” (а.с.6-9, т.2). Вказаним розпорядженням приписано, зокрема:
- комісіям з реорганізації протягом двох місяців з дати видачі розпорядження про реорганізацію всіх структурних підрозділів Балтської районної державної адміністрації шляхом їх приєднання до Балтської районної державної адміністрації забезпечити вчинення всіх необхідним дій, пов'язаних з реорганізацією структурних підрозділів шляхом їх приєднання до Балтської районної державної адміністрації, в тому числі проведення інвентаризації, складання та затвердження передавального акта, передачі майна та зобов'язань, вивільнення та/або переведення працівників;
- з метою реорганізації районної державної адміністрації утворити комісію з реорганізації Балтської районної державної адміністрації, голові комісії з реорганізації затвердити план заходів, пов'язаних з реорганізацією Балтської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Подільської районної державної адміністрації, забезпечити його виконання та подати облдержадміністрації для затвердження план вивільнення працівників Балтської районної державної адміністрації.
Створеною на підставі вищевказаного розпорядження комісією був складений передавальний акт, затверджений розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації від 29.06.2001 № 673/од-2021 (а.с.68-71, т.2), згідно з яким Балтська районна державна адміністрація Одеської області (код ЄДРПОУ 04057072) внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Подільської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 04057161), яка є правонаступником майна, майнових прав, активів та зобов'язань Балтської райдержадміністрації, передала, зокрема, поточні зобов'язання Управління соціального захисту населення перед ПАТ “Укртелеком” на суму 1068,95 грн. Також, згідно з переліком додатків до передавального акту Балтська районна державна адміністрація Одеської області передала Подільській районній державній адміністрації Одеської області, в тому числі, лист-вимогу кредитора ПАТ “Укртелеком” на суму 694847,90 грн.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 07.02.2022 (а.с.97-104, т.2), Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації (код 03194861) перебуває у стані припинення з 22.01.2021, в той же час, Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації (код 03194938) є зареєстрованою юридичною особою та не перебуває у процесі припинення.
У листі від 11.01.2022 №02-12/17 (а.с.66-67, т.2) Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області повідомило, що останнє, як структурний підрозділ Подільської районної державної адміністрації Одеської області, є правонаступником прийнятої заборгованості по ліквідованим районам, яка відображена в обліку Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області ГУ ДКСУ в Одеській області ДКС України, зокрема, Управління праці та соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації: КПКВ 0813031 КЕКВ 2730 - 4486,20 грн; КПКВ 0813032 КЕКВ 2730 - 8486,20 грн; КПКВ 0813035 КЕКВ 2610 - 73786,69 грн.
Отже, Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації у спірних правовідносинах, заперечення якого проти позову зводяться до того, що в передавальному акті не відображена інформація стосовно заборгованості перед позивачем у розмірі 101784,52 грн з посиланням на лист Управління державної казначейської служби України у Балтському районі Одеської області від 30.06.2021 №03-35-07/227 (а.с.126, т.12), в якому зазначено, що за Управлінням соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області рахується заборгованість в сумі 86678,57 грн, в тому числі: надання інших пільг окремим категоріям громадян відповідно до законодавства КПКВ 0813031, КЕКВ 2730 - 4423,68 грн (за балансовим рахунком групи 9344); надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку - КПКВ 0813032, КЕКВ 2730 - 8486,20 грн (за балансовим рахунком групи 9344); компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті - КПКВ 0813035, КЕКВ 2610 - 73768,99 грн (за балансовим рахунком групи 9344).
В той же час, згідно з п.2.3. Положення про управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області, затвердженого розпорядженням голови Подільської районної державної адміністрації Одеської області від 26.04.2021 №90/21, яке є публічно доступним та розміщене на сайті Подільської районної державної адміністрації (https://podilsk-rda.od.gov.ua/strukturni-pidrozdily/upravlinnya-soczialnogo-zahystu-naselennya-podilskoyi-rajonnoyi-derzhavnoyi-administracziyi-odeskoyi -oblasti/), основним завданням управління у межах реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення на відповідній території є, зокрема: призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством, надання та виплата житлових субсидій, пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 1статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
За умовами п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила № 295), установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено, зокрема: Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Законом України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; Законом України від 23.03.2000 № 1584-III "Про жертви нацистських переслідувань"; Законом України від 26.04.2001 № 2402-III "Про охорону дитинства"; Законом України від 24.03.1998 № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку. Розрахунки і обгрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону. Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій. Залучення підприємствами, установами, організаціями соціально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров'я та освіти коштів з додаткових джерел фінансування, не заборонених законом, не є підставою для зменшення бюджетного фінансування відповідно до нормативів.
Згідно з ст.22 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" розмежування повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері формування та застосування нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій визначається відповідно до Конституції України та законів України. Координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, що відповідають за реалізацію державної політики у сфері фінансів та соціального захисту.
Згідно з ч.1 ст.22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Відповідно до ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Частиною 4 статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
За умовами ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч.6 ст.22 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань. Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Статтею 49 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
За умовами ст. 82 Бюджетного кодексу України видатки бюджетів поділяються на: 1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню; 2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності; 3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.
Статтею 83 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки, визначені пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.
Згідно з п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України (в редакції, на час виникнення спірних відносин) до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, зокрема, видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
Відповідно до ст.64 Закону України «Про місцеве самоврядування» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами. Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України. У складі витрат спеціального фонду місцевого бюджету виділяються витрати бюджету розвитку. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаної із здійсненням інвестиційної діяльності, здійснення інших заходів, пов'язаних з розширеним відтворенням, а також на погашення місцевого боргу.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до п.3 Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 (далі - Положення №117), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма “1 - пільга” затверджується Мінсоцполітики; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Пунктом 4 Положення №117 передбачено, що уповноважені органи з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" мають право, зокрема, отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій.
Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Позиція суду
Позовні вимоги АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком» у цій справі обґрунтовані невиконанням відповідачем передбачених законом зобов'язань з відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян, які користуються правом на пільги відповідно до вимог закону та проживають на території Подільського (Балтського) району Одеської області.
З системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що держава, на викання функцій з соціального захисту населення, встановила певним категоріям осіб пільги з оплати послуг зв'язку. Такі державні соціальні гарантії є обов'язковими, зокрема, для операторів та провайдерів телекомунікацій, які зобов'язанні надавати послуги з урахуванням установлених законами пільг відповідним споживачам за їх місцем проживання, в той же час, у надавача таких послуг виникає право на отримання компенсації понесених втрат доходу.
Так, положенням п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України (в редакції, на час виникнення спірних відносин) визначено, що витрати на пільги з послуг зв'язку, що надаються певній категорії осіб та на яких поширюється такі пільги відповідно до законів України, надаються за рахунок видатків місцевих бюджетів усіх рівнів, при цьому фінансування відповідних пільг законом не ставиться в залежність від наявності відповідних субвенцій державного бюджету (ч.6 ст.48 БК України).
Як встановлено судом витрати позивача, понесені внаслідок надання послуг зв'язку на пільгових умовах, у спірному періоді становлять 101784,52 грн, відповідно ці витрати мають бути компенсовані позивачу за рахунок видатків місцевого бюджету.
З цього приводу суд вважає необхідним зауважити, що у постанові від 22.05.2018 у справі №927/465/17 Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження Управління соціального захисту населення про відсутність у нього обов'язку здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги, оскільки в бюджеті на відповідний рік не були передбачені кошти на ці видатки, відзначивши, що як певне право виникає в особи, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання, причому не у зв'язку зі згаданим Законом та похідними від нього актами (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правового акта, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.
Так, протягом спірного періоду позивачем на адресу Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області, правонаступником прав та обов'язків у спірних правовідносинах якого є відповідач, направлялись для звірки та підписання: розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг; розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг за формою “№2-пільга”, затвердженою наказом Міністрерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 №535; акти звіряння розрахунків за формою “№3-пільга”, затвердженою наказом Міністерства праці України від 28.03.2003№83. Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів та заперечень Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області чи відповідача щодо неотримання від позивача вищевказаних актів та розрахунків. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності будь-яких розбіжностей даних розрахунків з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та / або щодо арифметичної невірності здійсненого розрахунку спірних сум.
За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставину щодо надання позивачем у спірному періоді пільговій категорії осіб телекомунікаційних послуг, внаслідок чого позивачем були понесені витрати на загальну суму 101784,52 грн. Оскільки в порушення вищевказаних норм законодавства Управлінням не було відшкодовано позивачу понесені витрати у вказаному розмірі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення цих коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.
Щодо заперечень відповідача, які викладені у відзиві на позов, суд виходить з такого.
Так, за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.01.2021 у справі № 9901/348/19, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17) та від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15). Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270. У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
За іншим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності. При цьому при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків. Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий.
Отже, оскільки Балтська районна державна адміністрація була реорганізована шляхом приєднання до Подільської районної державної адміністрації, а відповідач, як орган, основним завданням якого на цій території є призначення та виплата компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством, суд, з урахуванням вищевказаних висновків ВПВС, вважає, що відсутність у передавальному акті відомостей щодо наявності в Управління зобов'язання по сплаті спірної у цій справі заборгованості не свідчить про те, що відповідач не є особою, яка є боржником за цим зобов'язанням.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії АТ “Укртелеком” слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 101784,52 грн.
Розподіл судових витрат
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах: що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, судовий збір в сумі 2270,00 грн слід покласти на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації (пр-т Шевченка, буд. 2, м. Подільськ, Одеська обл., 66300, код ЄДРПОУ 03194938) на користь Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії АТ “Укртелеком” (вул. Коблевська, 39, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 01186691) борг в сумі 101784 /сто одну тисячу сімсот вісімдесят чотири/грн 52 коп та судовий збір в сумі 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21 липня 2022 р.
Суддя Д.О. Бездоля