ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2022Справа № 910/20444/21
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас"
вул. Машинобудівників, буд.4-В, смт. Чабани, Києво-Святошинський
район, Київська область, 08162
до Селянського (фермерського) господарства "Віталія"
вул. Є.Сверстюка 21 оф83, м. Київ, 02002
про стягнення 726 088,80 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Віталія" (далі-відповідач) про стягнення 726 088,80 грн. заборгованості за Договором поставки №12/04-1.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/20444/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
10.01.2022 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позову заперечує повністю, окрім того вважає, що існують підстави для зменшення розміру пені на 90%.
Позивачем відповіді на відзив із спростуванням наведених у відзиві аргументів та заперечень до суду не представлено.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Віталія" (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 21, оф. 83, ідентифікаційний код 30919703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська область, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В, ідентифікаційний код 30048570) 23 161 грн. 59 коп. - пені, 4 316 грн. 85 коп. - 3% річних та 412 грн 18 коп. судового збору.
12.07.2022 від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій він просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Частиною 8 статті 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки, ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2021 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), то розгляд заяви Селянського (фермерського) господарства "Віталія" про ухвалення додаткового рішення у справі судом здійснюється без проведення судового засідання.
При цьому, судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В свою чергу, ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, наведено попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат у розмірі 10 000,00 грн., а також повідомлено, що остаточний розрахунок та докази понесення відповідачем судових витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Отже, відповідачем в порядку приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України в першій заяві по суті спору зроблено заяву про намір подати документи в підтвердження обставин понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідач посилається на те, що факт надання правової допомоги Селянському (фермерському) господарству "Віталія" підтверджується Договором про надання правової допомоги № 23 від 17.02.2021, Додатком №9 від 28.12.2021 до Договору, Актом прийому-передачі наданих послуг №9 від 01.07.2022 до Договору, рахунком-фактурою №9 від 01.07.2022 та платіжним дорученням № 1237 від 04.07.2022 на суму 10 000,00 грн.
Згідно поданого стороною акту прийому-передачі наданих послуг №9 від 01.07.2022 Адвокатським об'єднанням надано, а відповідачем отримано правову допомогу згідно договору та додаткової угоди на загальну суму 10 000,00 грн.
Згідно платіжного доручення № 1237 від 04.07.2022 відповідачем здійснено оплату наданих послуг за договором та Додатком №9, всього в сумі 10 000,00 грн.
Таким чином подані відповідачем документи щодо оплати вартості послуг на професійну правничу допомогу адвоката, наданих в рамках розгляду спору у даній справі, є належним і допустимим доказом в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, позивачем не наведено та поданого жодного доказу в підтвердження неспівмірності витрат заявлених позивачем до стягнення.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1283/17.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оскільки вартість послуг правничої допомоги є судовими витратами, тому сума правничої допомоги, що підлягає відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача становить 10 000,00 грн.
Відтак, з огляду на надані відповідачем докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва не вирішено питання про розподіл судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, про необхідність ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за правилами, передбаченими ч. 4ст. 129 ГПК України, шляхом їх покладення на позивача, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог.
Виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також на підставі наданої оцінки усім наявним в матеріалах справи документам, суд, з огляду на відсутність обґрунтованих доводів неспівмірності понесених відповідачем судових витрат, пов'язаних із правничою допомогою, дійшов висновку, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення є такою, що підлягає задоволенню. У зв'язку з чим, з позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву представника Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Віталія" про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (08162, Київська область, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4В, ідентифікаційний код 30048570) на користь Селянського (фермерського) господарства "Віталія" (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 21, оф. 83, ідентифікаційний код 30919703) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
3. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя М. О. Лиськов