ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2022Справа №910/5780/18
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ
про про ухвалення додаткового рішення
у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ
до Приватного підприємства "Торговий дім "Ярило", м. Київ
про стягнення 42046,25 грн
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від стягувача (заявника): не з'явились;
від боржника: не з'явились;
від боржника: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Торговий дім "Ярило" (відповідач) суми заборгованості за Договором поставки № 696 від 15.06.2016 р. в розмірі 42046,25 грн., з урахуванням штрафних та фінансових санкцій, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2018 у справі № 910/5780/18 позов задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства "Торговий дім "Ярило" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" 30722,16 грн основного боргу, 3 956,41 грн пені, 2 872,23 грн інфляційних втрат, 805,00 грн 3 % річних та 1 607,35 грн судового збору.
27.07.2018 на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
26.11.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/5780/18 задоволено, замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2018 у справі №910/5780/18, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".
26.01.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 у справі №910/5780/18.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022 вказану скаргу передано на розгляд судді Турчину С.О.
Ухвалою від 19.05.2022 року (суддя Турчин С.О.):
- скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) - задоволено частково;
- визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27 липня 2018 року по справі № 910/5780/18, яка призвела до порушення строків та порядку здійснення заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні № 57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27 липня 2018 року по справі № 910/5780/18 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";
- зобов'язано державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку здійснення заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні № 57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27 липня 2018 року по справі № 910/5780/18 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
23.05.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5780/18, у поданій заяві заявник просить суд стягнути з Оболонського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 9 800,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката понесених заявником в процесі подання скарги на дії ВДВС.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 призначено судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на 19.07.2022.
В судове засідання 19.07.2022 представники стягувача (заявника), боржника та органу ДВС не з'явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином та у відповідності до ст. 244 ГПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 334 ГПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (акт приймання - передачі наданих послуг № 3 та детальний опис виконаних робіт) та не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Водночас для включення всієї суми гонорару судом має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, понесених у зв'язку із наданням такої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Так, як вбачається з поданої заяви, 05.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (заявник, замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (виконавець), було укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) (договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ «Торговий дім «Ярило» та Оболонським ВДВС у місті Києві центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ), котрі виникли у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 по справі №910/5780/18, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Оболонським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 по справі №910/5780/18 та стягнення із Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника до Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) різного роду клопотань та заяв із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження", підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 по справі №910/5780/18 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків Виконавця за даним договором.
У пункті 1.2 договору сторони визначили, що правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.
Згідно з п 1.3 договору, сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного Договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору.
Умовами пункту 3.1 договору передбачено, що вартість виконання передбаченого цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 800,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону. Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 900,00 грн; судові засідання - 1 500,00 грн за одне судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 1 800,00 грн; побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 800,00 грн/год.; витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів.
У пункті 3.8 договору сторони погодили та визначили розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1, 2.1 договору) визначається на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.05.2022, виконавець передав, а замовник прийняв наступні виконані роботи та надані послуги:
- зустріч із замовником з метою з'ясування обставин справи №910/5780/18 в призмі існування та допущення Оболонським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) порушення прав та інтересів замовника у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 по справі №910/5780/18;
- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її, правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №25-1/01 від 25.01.2022 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 по справі №910/5780/18. Підготовка щодо подання до Господарського суду міста Києва скарги вих. №25-1/01 від 25.01.2022 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 по справі №910/5780/18 (6 годин);
- витрати часу на прибуття до суду для участі у судовому засіданні, котре відбулось 17.02.2022, у справі №910/5780/18 за скаргою вих. №25-1/01 від 25.01.2022 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 по справі №910/5780/18 (3 години);
- участь у судовому засіданні, котре відбулось 17.02.2022, у справі №910/5780/18 за скаргою вих. №10-2/02 від 10 лютого 2022 року ТОВ "Компанія "HІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця вих. №25-1/01 від 25.01.2022 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 по справі №910/5780/18, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 1 500.00 грн.;
- організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, тощо, котрі направлені на підтвердження вимог скарги вих. №25-1/01 від 25.01.2022 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 по справі №910/5780/18, та були подані до суду протягом 18.02.2022 по 19.05.2022 ( 1 година).
- додаткова оплата (гонорар) адвоката на підставі пункту 3.8. договору №05-01-2022/3 про Надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.01.2022 у зв'язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішенця у справі №910/5780/18 за скаргою вих. №25-1/01 від 25.01.2022 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №57243265 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 по справі №910/5780/18 - 1 900, 00 грн.
Загальна вартість вказаних послуг склала 9 800, 00 грн (п. 2 акту).
Так, судом встановлено, що Грищенко Олександр Миколайович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В той же час, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.
Разом з тим, у постанові від 05.10.2021 у справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», рішення у справі «Баришевський проти України», рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України», рішення у справі «Двойних проти України», рішення у справі «Меріт проти України»).
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
В даному випадку суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2022 в справі №911/2737/17 з аналогічних правовідносин за участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".
Так, Верховний Суд зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Верховний Суд вказав, що практика стягнення ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною, на користь чого свідчить те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн. до 10 000,00 грн. та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду.
Зрештою, Верховний Суд дійшов висновку про зменшення заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу на 90%.
Враховуючи викладене, в контексті обставин цієї справи, суд вважає, що витрати стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9 800,00 грн не є співмірними із ціною позову, складністю питань, у зв'язку з чим витрачання часу на надання послуг, зазначених у акті здачі-приймання виконаних робіт не є виправданим, а також враховуючи системність подання таких заяв, що вказує на намагання збагатитись у такий спосіб за рахунок Держави, суд, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та для запобігання зловживанням ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" правом на компенсацію витрат на правничу допомогу, доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на Оболонський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Таким чином, дослідивши надані послуги, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним в ухвалі, а також те, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) задоволено частково, суд дійшов до висновку, що обґрунтованою та співмірною є сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.
Керуючись приписами ст. ст. 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 35018577, адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-Д, 1-й під'їзд, 4-й поверх) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (код ЄДРПОУ 38039872, адреса: 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 40, оф. 315) суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн (п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
3. Видати наказ після набрання додатковим рішення законної сили.
4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення підписано 21.07.2022
Суддя С. МОРОЗОВ