ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2022Справа № 910/6274/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши
позовну заяву Приватного підприємства «ОККО Контракт» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18)
до Державного підприємства Спеціального Зв'язку (01032, м. Київ, площа Вокзальна, 3)
про стягнення 590 400,00 грн.
Приватне підприємство «ОККО Контракт» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Спеціального Зв'язку про стягнення 590 400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було виконано належним чином взятих на себе зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №ДСП32108/05/116 від 10.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
За змістом п. 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
В якості доказів надсилання відповідачам екземпляру позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано опис внутрішнього вкладення у цінний лист від 12.05.2022, чек та поштову накладну.
Проте, вищезазначені описи вкладення не є належними доказами направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, оскільки з його змісту вбачається, що відповідачу надіслано: «Позовна заява від 18.07.2022 про стягнення заборгованості у розмірі 590 400,00 грн з додатками», проте, не зазначено, які саме додатки надіслані стороні, що не дає суду можливості пересвідчитись в тому, що відповідачу були надіслані саме додані до позовної заяви документи, що в свою чергу, є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 13.03.2018 у справі №820/3003/17 та від 01.06.2021 №640/6758/20.
Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява Приватного підприємства «ОККО Контракт» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Приватного підприємства «ОККО Контракт» залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:
- належних доказів відправки відповідачу усіх доданих по позовної заяви документів.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Спичак О.М.