ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2022Справа № 910/20612/21
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні справу
За позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1»
про визнання недійсним рішення загальних зборів в частині
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
від відповідача: Мельничук І.В.
14.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» про визнання недійсним рішення загальних зборів в частині.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення, оформлене Протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» № 7 від 13.07.2019, було прийнято з порушенням приписів ч.ч. 14-16 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а тому рішення в частині разового членського внеску в розмірі 21100,00 грн., оформлене Протоколом загальних зборів Відповідача № 7 від 13.07.2019, слід визнати недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 20.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 відкрито провадження у справі №910/20612/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.01.2022, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
17.01.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про виклик свідків.
Також, 17.01.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у відповідача оригінал Протоколу загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» №7 від 13.07.2019.
У підготовчому засіданні 18.01.2022 судом було задоволено клопотання позивача про витребування доказів; постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.02.2022.
19.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що рішення загальних зборів, проведені 13.07.2019, були прийняті відповідно до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» та законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
27.01.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
08.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи. У вказаних запереченнях відповідачем було викладено клопотання про виклик свідків.
У підготовчому засіданні 16.02.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 09.03.2022.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Крім того, 02.03.2022 на офіційній веб-сторінці Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
За наведених обставин судове засідання, призначене на 09.03.2022, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2022 підготовче засідання у справі №910/20612/21 призначено на 18.05.2022.
У підготовчому засіданні 18.05.2022 судом були розглянуті клопотання позивача та відповідача про виклик свідків та відмовлено в їх задоволенні, про що зазначено у протоколі судового засідання від 18.05.2022.
У підготовчому засіданні 18.05.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.06.2022.
У судовому засіданні 08.06.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 29.06.2022.
У судовому засіданні 29.06.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 13.07.2022.
У судовому засіданні 13.07.2022 позивач та представник позивача надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.07.2022 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 13.07.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (позивач) є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За вказаною адресою створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1»; ідентифікаційний код: 41347868; дата державної реєстрації - 22.05.2017, номер державної реєстрації - 10731020000034337.
13.07.2019 відбулись загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №7 від 13.07.2019 (оригінал Протоколу №7 від 13.07.2019 було надано відповідачем для огляду суду у судовому засіданні 18.05.2022).
У Протоколі №7 від 13.07.2019 зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 112 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 3862,20 кв.м. Загальна кількість співвласників, які згідно з п. 7 розділу 3 Статуту в новій редакції від 11.12.2018 мають один голос становить 104 особи.
У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 60 осіб, яким належать 57,7% голосів від загальної кількості співвласників, які мають 1 голос.
Пунктом №2 Порядку денного загальних зборів визначено - про визначення розміру, порядку та строків сплати разового членського внеску в рамках статутної діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1», а саме на виконання роботи з розробки та погодження проектної документації, виконання будівельно-монтажних робіт з електропостачання будівельних механізмів за адресою: АДРЕСА_2 згідно з договором з ТОВ «Компанія «Імпекс-Юкрейн» та інших супутніх закупівель та послуг (оформлених договорами з постачальниками цих закупівель та послуг), пов'язаних з реалізацією вищезазначених договірних відносин.
На голосування було поставлено пропозицію щодо пункту 2 порядку денного - затвердити разовий членський внесок в рамках статутної діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1», а саме на виконання роботи з розробки та погодження проектної документації, виконання будівельно-монтажних робіт з електропостачання будівельних механізмів за адресою: АДРЕСА_2 згідно з договором з ТОВ «Компанія «Імпекс-Юкрейн» та інших супутніх закупівель та послуг (оформлених договорами з постачальниками цих закупівель та послуг), пов'язаних з реалізацією вищезазначених договірних відносин, в розмірі 21100,00 грн для власників кожного житлового та нежитлового приміщення, який сплачується в розмірі 50% від суми разового членського внеску до 01.08.2019 та другі 50% - не пізніше 15.09.2019.
З Протоколу №7 від 13.07.2019 вбачається, що «за» проголосувало 59 співвласників, що складає 56,7% загальної кількості голосів, «проти» - 1 співвласник, що складає 0,96% від загальної кількості голосів.
Рішення прийнято.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо «за» нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості всіх співвласників, а в разі, якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень - більшістю голосів.
На думку позивача, Статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» передбачено прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, з огляду на що для того, щоб рішення з пункту 2 порядку денного загальних зборів, які відбулись13.07.2019, було прийнято, «за» нього повинні були проголосувати не менш як дві третини загальної кількості всіх співвласників.
Однак, оскільки на загальних зборах, які відбулись 13.07.2019, при голосуванні за п. 2 порядку денного не було набрано не менш як дві третини загальної кількості всіх співвласників, позивач вказує на те, що таке рішення не є прийнятим та просить суд визнати недійсним рішення з питання №2, оформленого Протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» №7 від 13.07.2019, щодо визначення розміру, порядку та строків сплати разового членського внеску в рамках статутної діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1», а саме на виконання роботи з розробки та погодження проектної документації, виконання будівельно-монтажних робіт з електропостачання будівельних механізмів за адресою: АДРЕСА_2 згідно з договором з ТОВ «Компанія «Імпекс-Юкрейн» та інших супутніх закупівель та послуг (оформлених договорами з постачальниками цих закупівель та послуг), пов'язаних з реалізацією вищезазначених договірних відносин, в розмірі 21100,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що рішення загальних зборів, проведені 13.07.2019, були прийняті відповідно до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» та законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право:
1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;
2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;
3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;
4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;
5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії;
6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника;
7) інші права, визначені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: - затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; - обрання членів правління об'єднання; - питання про використання спільного майна; - затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; - попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; - визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; - прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; - визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; - визначення обмежень на користування спільним майном; - обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; - прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Відповідно до п. 1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» в редакції, затвердженій загальними зборами 11.12.2018 (Протокол загальних зборів №3 від 11.12.2018), Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до п. 1 розділу 3 Статуту органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (п. 2. розділу 3 Статуту).
Відповідно до п. 5 розділу 3 Статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручним для більшості можливих учасників зборів (п. 5 розділу 3 Статуту).
Згідно з п. 8 розділу 3 Статуту рішення загальних зборів приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Як встановлено судом, 13.07.2019 відбулись загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №7 від 13.07.2019 (оригінал Протоколу №7 від 13.07.2019 було надано відповідачем для огляду суду у судовому засіданні 18.05.2022).
У Протоколі №7 від 13.07.2019 зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 112 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень - 3862,20 кв.м. Загальна кількість співвласників, які згідно з п. 7 розділу 3 Статуту в новій редакції від 11.12.2018 мають один голос становить 104 особи.
У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 60 осіб, яким належать 57,7% голосів від загальної кількості співвласників, які мають 1 голос.
Пунктом №2 Порядку денного загальних зборів визначено - про визначення розміру, порядку та строків сплати разового членського внеску в рамках статутної діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1», а саме на виконання роботи з розробки та погодження проектної документації, виконання будівельно-монтажних робіт з електропостачання будівельних механізмів за адресою: АДРЕСА_2 згідно з договором з ТОВ «Компанія «Імпекс-Юкрейн» та інших супутніх закупівель та послуг (оформлених договорами з постачальниками цих закупівель та послуг), пов'язаних з реалізацією вищезазначених договірних відносин.
На голосування було поставлено пропозицію щодо пункту 2 порядку денного - затвердити разовий членський внесок в рамках статутної діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1», а саме на виконання роботи з розробки та погодження проектної документації, виконання будівельно-монтажних робіт з електропостачання будівельних механізмів за адресою: АДРЕСА_2 згідно з договором з ТОВ «Компанія «Імпекс-Юкрейн» та інших супутніх закупівель та послуг (оформлених договорами з постачальниками цих закупівель та послуг), пов'язаних з реалізацією вищезазначених договірних відносин, в розмірі 21100,00 грн для власників кожного житлового та нежитлового приміщення, який сплачується в розмірі 50% від суми разового членського внеску до 01.08.2019 та другі 50% - не пізніше 15.09.2019.
З Протоколу №7 від 132.07.2019 вбачається, що «за» проголосувало 59 співвласників, що складає 56,7% загальної кількості голосів, «проти» - 1 співвласник, що складає 0,96% від загальної кількості голосів.
Рішення прийнято.
Суд зазначає, що у ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Суд зазначає, що Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» надано право об'єднанню встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №926/1146/19.
Відповідно до п. 7 розділу 3 Статуту кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос не залежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Таким чином, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановило інший порядок визначення голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, - кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир чи нежитлових приміщень.
Як вбачається з Протоколу №7 від 13.07.2019, загальна кількість співвласників, які згідно з п. 7 розділу 3 Статуту в новій редакції від 11.12.2018 мають один голос становить 104 особи. У зборах прийняли участь 60 осіб.
Вказані обставини не заперечувались позивачем під час розгляду справи.
У ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
У п. 3 розділу 3 Статуту зазначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків у і платежів співвласників.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 наголосила на тому, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.
Як вбачається з матеріалів справи, Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» не містить спеціальних вимог щодо кількості голосів, необхідних для прийняття рішень по питаннях про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд.
Отже, вказані питання, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, вирішуються більшістю голосів співвласників.
Як встановлено судом, «за» прийняття оспорюваного рішення (п. 2 порядку денного загальних зборів) проголосувало 59 співвласників, що складає 56,7% від загальної кількості голосів.
Наведені обставини свідчать про те, що рішення з питання 2 порядку денного є прийнятим відповідно до законодавства України та Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1», з огляду на що суд дійшов в висновку відмовити у позові ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» про визнання недійсним рішення з питання №2, оформленого Протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1» №7 від 13.07.2019, щодо визначення розміру, порядку та строків сплати разового членського внеску в рамках статутної діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жуляни-1», а саме на виконання роботи з розробки та погодження проектної документації, виконання будівельно-монтажних робіт з електропостачання будівельних механізмів за адресою: АДРЕСА_2 згідно з договором з ТОВ «Компанія «Імпекс-Юкрейн» та інших супутніх закупівель та послуг (оформлених договорами з постачальниками цих закупівель та послуг), пов'язаних з реалізацією вищезазначених договірних відносин, в розмірі 21100,00 грн.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у позові.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 21.07.2022.
Суддя О.М. Спичак