ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.07.2022Справа № 910/11418/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Компанії Монстр Енерджі Компані (Monster Energy Company)
до 1) Міністерства економіки України
2) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"
про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Представники:
від позивача: Сидоренко І.О.
від відповідача 1: Запорожець Л.Г.
від відповідача 2: Запорожець Л.Г.
Компанія Монстр Енерджі Компані (Monstr Energy Company) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економіки України та Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про визнання незаконним та скасування рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.06.2017 за заявкою № m2015 21017 на знак для товарів і послуг «PIPELINE PUNCH»; визнання незаконним і скасування рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.12.2017 року за заявкою № m2015 21017 на знак для товарів і послуг «PIPELINE PUNCH», затверджене наказом Першого віце-прем'єр-міністра України С.І. Кубіва від 24.01.2018 року №87; зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України провести повторну кваліфікаційну експертизу позначення «PIPELINE PUNCH» за заявкою №21017 у якості знаку для товарів і послуг для заявленого переліку товарів 32 класу МКТП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірні рішення про оманливість заявленого позначення «PIPELINE PUNCH» для частини заявлених товарів 32 класу МКТП таких як: «безалкогольні напої, а саме енергетичні напої, спортивні напої, фруктові соки та фруктові сокові напої, прохолодні напої, що містять пунш або сік» не відповідають вимогам чинного законодавства і є такими, що зроблені внаслідок неналежного та неповного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021: позовні вимоги Компанії Монстр Енерджі Компані (Monstr Energy Company), Корпорація штату Делавер задоволено частково; визнано незаконним і скасовано рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.06.2017 за заявкою №m2015 21017 на знак для товарів і послуг "PIPELINE PUNCH", визнано незаконним і скасовано рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.12.2017 за заявкою №m2015 21017 на знак для товарів і послуг " PIPELINE PUNCH", затверджене Наказом від 24.01.2018 №87; зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повторно розглянути заявку Монстр Енерджі Компані, Корпорації штату Делавер, №m2015 21017 на знак для товарів і послуг "PIPELINE PUNCH" з урахуванням висновків викладених Господарським судом міста Києва у даному рішенні від 24.03.2021 у справі №910/11418/19.
Поставою Верховного Суду у справі № 910/11418/19 від 03.02.2022 касаційну скаргу Міністерства економіки України задоволено частково; закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 910/11418/19 у частині, передбаченій пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України; скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 у справі № 910/11418/19 скасувати; справу № 910/11418/19 направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
10.02.2022 справа № 910/11418/18 надійшла до Господарського суду міста Києва.
За наслідками проведеного автоматизованого розподілу справу № 910/11418/19 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про розгляд справи № 910/11418/19 в порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 суд ухвалив: прийняти справу № 910/11418/19 до розгляду; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 15.03.2022.
Разом з тим , статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Враховуючи викладене, засідання призначене на 15.03.2022 не відбулось.
З огляду на зазначене, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників судового процесу, суддів та працівників апарату суду, суд дійшов висновку про необхідність визначення іншої дати підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022 суд ухвалив: підготовче засідання призначити на 13.05.2022.
12.04.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив.
11.05.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
13.05.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовче засідання 13.05.2022 прибув представник відповідача 2, представники позивача та відповідача 1 в підготовче засідання не прибули.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 13.05.2022 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 07.06.2022.
20.05.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив.
06.06.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовче засідання 07.06.2022 прибули представники сторін.
У підготовчому засіданні 07.06.2022 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 07.06.2022 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.07.2022.
19.07.2022 електронною поштою до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
У судове засідання 19.07.2022 прибули представники сторін. Представник позивача підтримав позов, представники відповідачів проти позову заперечили.
У судовому засіданні 19.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд
Компанії Монстр Енерджі Компані (Monster Energy Company) 20.11.2015 звернулася до ДП «Державний інститут інтелектуальної власності» із заявою про реєстрацію словесного позначення «PIPELINE PUNCH» у якості знака для товарів і послуг. Заявці Позивача був присвоєний номер № m2015 21017. Позначення було заявлене для товарів 32 класу МКТП, таких як: «безалкогольні напої».
За заявкою №m2015 21017 проведена формальна та кваліфікаційна експертиза, під час якої заявлене до реєстрації позначення перевірялося на відповідність умовам надання правової охорони, визначених Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Із висновку формальної експертизи заявки на знак для товарів і послуг за вих. №6931/ЗМ/16 від 03.02.2016, заявка № m2015 21017 від 20.11.2015 року відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг».
Згідно з висновком про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи за вих. №54786/ЗМ/17 від 06.06.2017 року, який затверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, за результатами кваліфікаційної експертизи за заявкою № m2015 21017 від 20.11.2015 року встановлено, що заявлене позначення відповідає умовам надання правової охорони відносно частини товарів і послуг на підставі: «Заявлене словесне позначення є оманливим для товарів 32 класу, які не відповідають певному виду товару «Пунш», зазначення щодо якого наявне у складі позначення. «Пунш - зігрівальний напій, що має приємний смак. Він належить до мішаних напоїв, переважно алкогольних, які готуються з вина, рому або коньяку. Проте пунш буває і безалкогольним, до складу якого входять фрукти, сік, мед, чай та прянощі».
За результатами кваліфікаційної експертизи встановлено, що заявлене позначення відносно частини товарів і/або послуг не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки заявлене позначення є оманливим для товарів 32 класу МКТП, які не відповідають певному виду товару «пунш», зазначення щодо якого («PUNCH») наявне у складі позначення позивача («PIPELINE PUNCH»), про що заявнику було надіслано повідомлення від 10.03.2017 року про можливу відмову в реєстрації заявленого позначення відносно частини товарів 32 класу МКТП.
Заявник (позивач) після отримання повідомлення про можливу відмову в реєстрації знака надав у встановлений законом строк відповідь з доводами на користь реєстрації. Проте, така відповідь не була визнана обґрунтованою.
На підставі висновку закладу експертизи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України прийнято рішення від 06.06.2017 року про реєстрацію знака «PIPELINE PUNCH» відносно частини товарів і послуг за заявкою №m2015 21017, оскільки заявлене словесне позначення відповідає умовам надання правової охорони відносно частини товарів і послуг на підставі - «Заявлене словесне позначення є оманливим для товарів 32 класу, які не відповідають певному виду товару «Пунш», зазначення щодо якого наявне у складі позначення».
У порядку та строки, визначені чинним законодавством, заявник (позивач) оскаржив рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.06.2017 року за заявкою № m2015 21017 на знак для товарів і послуг "PIPELINE PUNCH" до Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Рішенням Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.12.2017 року, яке затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №87 від 24.01.2018 року, вирішено відмовити Компанії Монстр Енерджі Компані, корпорація штату Делавер, США, у задоволенні заперечення, рішення Мінекономіки від 06.06.2017 року про реєстрацію знака "PIPELINE PUNCH" відносно частини товарів і послуг за заявкою № m2015 21017 залишено чинним.
Колегія Апеляційної палати зазначила, що заявлене позначення містить слово «punch» (пунш), яке прямо вказує на товар, оскільки є його назвою. Апеляційна палата Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вважає, що для таких товарів, як «безалкогольні напої, а саме енергетичні напої, спортивні напої, прохолодні напої, що містять пунш або сік», що не відповідають такому виду товару, як «пунш», заявлене позначення буде однозначно сприйматися споживачем як неправдиве, а тому воно є оманливим.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, вважаючи їх протиправними та незаконними, позивач звернувся до суду із даним позовом у якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.06.2017 за заявкою № m2015 21017 на знак для товарів і послуг «PIPELINE PUNCH»;
- визнати незаконним і скасування рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.12.2017 року за заявкою № m2015 21017 на знак для товарів і послуг «PIPELINE PUNCH», затверджене наказом Першого віце-прем'єр-міністра України С.І. Кубіва від 24.01.2018 року №87;
- зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України провести повторну кваліфікаційну експертизу позначення «PIPELINE PUNCH» за заявкою №21017 у якості знаку для товарів і послуг для заявленого переліку товарів 32 класу МКТП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення про оманливість заявленого позначення «PIPELINE PUNCH» для частини заявлених товарів 32 класу МКТП таких як: «безалкогольні напої, а саме енергетичні напої, спортивні напої, фруктові соки та фруктові сокові напої, прохолодні напої, що містять пунш або сік» не відповідають вимогам чинного законодавства і є такими, що зроблені внаслідок неналежного та неповного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи.
Поряд з цим, позивач зазначає, що враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.02.2022 № 910/11418/19, а також те, що ухвалою суду від 09.12.2020 Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" було залучений до участі у справі як співвідповідач, позовні вимоги в частині проведення повторної кваліфікаційної експертизи позначення мають бути покладені на Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", оскільки, наразі такі повноваження віднесені до його компетенції.
Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують та зазначають, що рішення Міністерства від 06.06.2017 та рішення Апеляційної палати Міністерства від 20.12.2017 за заявкою № m2015 21017 на знак для товарів і послуг «PIPELINE PUNCH» є правомірними, висновки викладені в зазначених рішеннях належним чином обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи, у свою чергу наданий позивачем висновок експерта №130 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 26.03.2018 є неналежним та недопустимим доказом, тому має не братися судом до уваги.
Направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 03.02.2022 зазначив, що ухвалюючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій мали з'ясувати обсяг компетенції кожного з відповідачів щодо ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача та наявність/відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо кожного з відповідачів враховуючи компетенцію кожного з них. Так, задовольняючи позовну вимогу про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України повторно розглянути заявку Монстр Енерджі Компані, Корпорації штату Делавер, №m2015 21017 на знак для товарів і послуг, суд не дослідив компетенції названого органу, не встановив наявності/відсутності владних повноважень органу для вчинення цих дій, не встановив можливість/відсутність можливості виконання такого рішення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.
За змістом статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.
Оскільки, предметом спору є оскарження рішень Міністерства, якими відмовлено позивачу в реєстрації знака для товарів і послуг «PIPELINE PUNCH», суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього охоронюваного законом інтересу, а отже і наявність прав та підстав для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг" (тут і далі - у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Об'єктом знака не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов'язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
Частиною 2 статті 6 зазначеного Закону встановлено, що згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які зокрема, є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг" особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до установи заявку.
Як було встановлено судом, 20.11.2015 заявником Компанією Монстер Енерджі Компані було подано заявку № m2015 21017 на реєстрацію словесного знаку "PIPELINE PUNCH" для товарів 32 класу МКТП: "Безалкогольні напої".
Відповідно до ч. 1, 3, 6, 7, 9, 15, 16 ст. 10 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг", експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику. Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у поданій заявці суті позначення та переліку зазначених у заявці товарів і послуг. Під час проведення формальної експертизи: встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам. Під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання. Якщо є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони повністю або частково, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь на користь реєстрації знака.
Так, на виконання вимог зазначеної статті, за вказаною заявкою було проведено формальну та кваліфікаційну експертизи, під час яких заявлене до реєстрації позначення перевірялось на відповідність умовам надання правової охорони, визначених законом.
Як вбачається із висновку формальної експертизи заявки на знак для товарів і послуг за вих. №6931/ЗМ/16 від 03.02.2016, заявка № m2015 21017 від 20.11.2015 відповідає вимогам ст. 7 Закону.
Згідно висновку про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи за вих. №54786/ЗМ/17 від 06.06.2017, який затверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, за результатами кваліфікаційної експертизи за заявкою № m2015 21017 від 20.11.2015 встановлено, що заявлене позначення відповідає умовам надання правової охорони відносно частини товарів і послуг на підставі: "Заявлене словесне позначення є оманливим для товарів 32 класу, які не відповідають певному виту товару "Пунш", зазначення щодо якого наявне у складі позначення. "Пунш - зігрівальний напій, що має приємний смак. Він належить до мішаних напоїв, переважно алкогольних, які готуються з вина, рому або коньяку. Проте пунш буває і безалкогольним, до складу якого входять фрукти, сік, мед, чай та прянощі"."
Відповідно до пп. 4.3.1.3 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28.07.1995 року №116 (далі - Правила), при перевірці позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови в наданні правової охорони, відповідно до п. 2 ст. 6 Закону встановлюється, чи не являються позначення такими, що: а) не мають розрізняльної здатності; б) є загальновживаними як позначення товарів певного виду; в) являють собою загальновживані символи і терміни; г) вказують на вид, якість, кількість, властивості, склад, призначення, цінність товарів і/або послуг, а також на місце і час їх виготовлення чи збуту; ґ) є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
До позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача. (п. 4.3.1.9 Правил).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач не погоджуючись з рішенням Міністерства від 06.06.2017 звернувся із запереченнями проти нього до Апеляційної палати Міністерства.
У запереченнях Компанія Монстер Енерджі Компані зазначила, що позначення "PIPELINE PUNCH" в цілому та його елементи сприймаються українським споживачем як цілком фантазійне і не породжує у свідомості споживача жодних асоціацій, пов'язаних із таким товарами як "пунш" чи будь-яким іншим товаром. Переклади слів "pipeline" та "punch" є багатозначними, тобто мають більш ніж одне значення/переклад. Так, слово "pipeline" має більше 5 можливих позначень, в той час як у слова "punch" кількість таких значень перевищує 20. Отже, кількість можливих комбінацій перекладів словосполучення "PIPELINE PUNCH" українською мовою є більш ніж 100. А відтак залишається незрозумілим яким саме зі 100 можливих перекладів словосполучення "PIPELINE PUNCH" має користуватися споживач, при визначенні значення словосполучення і при сприйнятті його в цілому. Значення словосполучення в цілому є не зрозумілим, тобто фантазійним, не тільки для іноземців, якими є українські споживачі, а навіть для носіїв мови. Товари 32 класу МКТП, для яких заявляється знак, є товарами широкого попиту, рішення про придбання яких приймається споживачами спонтанно, без додаткових роздумів та досліджень, що виключає можливість перекладу у момент придбання. Крім того, сам товар "пунш" є збірною назвою мішаних напоїв що не дозволяє споживачеві однозначно ідентифікувати конкретний вид товару. Компанія вважає сумнівною можливість виникнення у українського споживача будь-яких асоціацій, пов'язаних зі словами "PIPELINE PUNCH" та/або "punch", з одного боку, і словом "пунш" з іншого боку.
Колегія Апеляційної палати Міністерства перевіривши відповідність заявленого позначення "PIPELINE PUNCH" умовам надання правової охорони щодо наявності підстав для відмови, встановлених п. 2 ст. 6 Закону, з урахуванням п.4.3. Правил, зазначила наступне.
Колегія Апеляційної палати проаналізувавши смислове значення елементів, що входять до складу заявленого позначення, з урахуванням заявлених товарів. Слово "punch" перекладається з англійської мови, як "пунш", а слово "pipeline" перекладається, як "трубопровід".
Відповідно до Великого тлумачного словника сучасної української мови: "Пунш - міцний спиртний напій з рому, коньяку, вина тощо з цукром, водою, лимонним соком і т. ін., який подають до столу підігрітим".
Згідно з інформацією, розміщеною у вільній енциклопедії Вікіпедія: "Пунш, як і коктейлі, належить до мішаних напоїв, передусім алкогольних, зазвичай містить фрукти або фруктовий сік. Це - зігрівальний напій, що має приємний смак. Звичайно його готують з вина, рому або коньяку, цукру, води або чаю й прянощів - кориці чи гвоздики. Пунші п'ють переважно гарячими. Вироби зниженої міцності (15-17% об.) з умістом цукру 33-40 г/100 мл, виготовляються на спиртованих соках і морсах із додаванням інгредієнтів і настоїв водно-спиртової рідини з ефіроолійною сировиною. Подається традиційно на вечірках у великих широких шальках, з плаваючими в них шматочками фруктів. Напій був завезений з Індії в Англію на початку XVII століття і поширився в Європі".
Колегія Апеляційної палати зазначила, що заявлене позначення містить слово "punch" (пунш), яке прямо вказує на товар, оскільки є його назвою.
Згідно з інформацією, розміщеною у вільній енциклопедії Вікіпедія: "Енергетичні напої (енергетики, енерготоніки) - безалкогольні напої, у рекламній кампанії яких робиться акцент на їхню здатність стимулювати центральну нервову систему людини та/або підвищувати працездатність, а також на те, що вони не дають людині заснути. Напої містять тонізуючі речовини, найчастіше кофеїн (у деяких випадках замість кофеїну в складі виробниками заявляються екстракти гуарани, чаю чи мате, що містять кофеїн, або ж кофеїн під іншими назвами: матеїн, теїн) та інші стимулятори: теобромін і теофіллін (алкалоїди какао), а також нерідко вітаміни, як легкозасвоювальне джерело енергії - вуглеводи (глюкозу, сахарозу), адаптогени тощо. Останнім часом додається таурін. Енергетик - сильно-газований напій, який містить велику кількість вугільної кислоти (H2CO3) - тому що це сприяє більш швидкому засвоєнню компонентів і швидкому прояву ефекту."
Спеціалізовані джерела вказують на те, що "Спортивні напої повинні містити близько 6% вуглеводів, завдяки чому легше засвоюються у травному каналі людини, і мати оптимальне співвідношення натрію, калію, магнію й фосфору. Рекомендується також введення лимонної, яблучної, аспарагінової й аскорбінової кислот. Актуальним стало включення в рецептуру спортивних напоїв таких біологічно активних добавок, як антиоксиданти й адаптогени: рослинні продукти з високим вмістом токоферолу. Напоям для спортсменів властивий сильний тонізуючий ефект. Вони компенсують дефіцит води й солі, втрату поживних речовин, сприяють відновленню сил після фізичних навантажень, стимулюють роботу мозку і загальний фізичний стан. У їх складі міститься значна кількість кофеїну, а також амінокислоти і фосфоліпіди. До стимулюючих добавок у настоянках для спортсменів відносять і ліпотропний комплекс, до якого входить L-карнітин, що бере участь в обміні жирних кислот, та мікроелемент хром, який регулює обмін жирних кислот і холестерину".
Щодо прохолодних напоїв, то зі змісту спеціалізованої літератури вбачається, що до них відносяться фруктові та овочеві напої, напої на основі молока, кави, чаю тощо. "Готують прохолодні напої з плодів шипшини, лікарських трав, лимонів, ревеню, журавлини, варення, сиропів, соків тощо".
З огляду на зазначене, для таких товарів, як "безалкогольні напої, а саме енергетичні напої, спортивні напої, прохолодні напої, що містять пунш або сік", що не відповідають такому виду товару, як "пунш", заявлене позначення буде однозначно сприйматися споживачем як неправдиве, а тому воно є оманливим.
На підтвердження заявлених вимог позивачем було додано до матеріалів справи висновок експерта №130 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 26.03.2018.
За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
За змістом ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
За результатами експертного дослідження, проведеного за заявою адвоката Горбань О.В., судовим експертом встановлено, що позначення "PIPELINE PUNCH" за заявкою № m2015 21017 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг не є оманливим або таким, що може ввести в оману стосовно товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг "безалкогольні напої, а саме енергетичні напої, спортивні напої, фруктові сокові напої, прохолодні напої, що містять пунш або сік".
Небезпека введення споживача в оману щодо товарів, існує у випадку, коли позначення є оманливим, якщо воно містить у своєму складі прямі вказівки на якість або географічне походження товару, які не відповідають дійсності; або позначення може ввести в оману, якщо воно не містить у своєму складі прямих неправдивих вказівок на певні якості чи властивості товарів (послуг), однак здатне викликати у споживача асоціативне уявлення про властивості товару (послуги), які на справді для нього нехарактерні, або асоціюється з позначенням, які до дати подання заявки на реєстрацію досліджуваного знака вже були тісно пов'язані з іншим товаром або послугою.
Тобто, до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.
Оманливість позначень встановлюється з урахуванням смислового змісту і його співвідношення з переліком товарів та/або послуг, наведених у заявці або свідоцтві.
Судовим експертом у своєму висновку зазначено, що словосполучення "PIPELINE PUNCH", яке є об'єктом досліджуваного позначення, в перекладі на українську мову найбільш вірогідно означає "енергія (сила) Пайплайн(у), де "Пайплайн" є назвою однією з найбільш відомих у світі хвиль, що використовуються для серфінгу.
Проте, як вбачається із спірного рішення Апеляційної палати, колегія проаналізувала смислове значення елементів, що входять до складу заявленого позначення, з урахуванням заявлених товарів, однак оцінка надана лише елементу "PUNCH", зазначивши, що зазначене слово прямо вказує на товар, оскільки є його назвою. При цьому, колегія Апеляційної палати не врахувала те, що зазначений елемент "PUNCH" є словом англійської мови та є багатозначним.
Також судовим експертом встановлено, що підстави стверджувати про те, що елемент позначення є таким, що може вводити в оману стосовно місця походження товару - відсутні. Елемент "PUNCH" досліджуваного позначення, і зі сторони сприйняття його як назви напою "Пунш", не може розглядати оманливим стосовно товарів 32 класу МКТП, оскільки в назві цих товарів присутня безпосередня вказівка на наявність у їх складі пуншу або його основного компоненту - соку.
Судовим експертом у висновку зазначено, що за результати розгляду поставленого перед експертом позначення, слід зробити висновок про те, що позначення "PIPELINE PUNCH" не є оманливим або таким, що може ввести в оману стосовно товарів 32 класу МКТП "безалкогольні напої, а саме енергетичні напої, спортивні напої, фруктові сокові напої, прохолодні напої, що містять пунш або сік".
Відповідач заперечуючи проти зазначеного висновку експерта, посилається на його неналежність, недопустимість та недостовірність; та зазначає, що досліджувані експертом матеріали не були представлені на розгляд закладу експертизи при проведенні кваліфікаційної експертизи та Апеляційній палаті при розгляді заперечень заявника, заявлене позначення є оманливим, експерт не здійснив аналіз матеріалів заявки та не з'ясував як заявник визначає поняття заявленого позначення, та експерт навмисно спотворив смислове значення позначення.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 15 ст. 10 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг", під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.
У свою чергу, методичні рекомендації не мають обов'язкового характеру, натомість вони носять рекомендаційний характер та їх застосування не є обов'язковим.
Також, у матеріалах справи містяться письмові пояснення експерта, у яких експерт надав ґрунтовні відповіді на поставлені йому питання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 року про призначення експертизи у даній справі.
Скасовуючи зазначену ухвалу місцевого суду, апеляційний суд у своїй постанові зазначив, що в матеріалах даної справи вже міститься висновок експерта від 26.03.2018 року №130 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності. В даному випадку, на думку колегії суддів, призначення експертизи є необґрунтованим за наявності висновку експерта Жили Б.В.
У рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції", суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Враховуючи викладене, суд приймає до уваги висновок експерта №130 та визнає його належним та допустимим доказом у справі.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, а також перевіривши вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, суд прийшов до висновку, що Міністерством та Апеляційною палатою Міністерства під час прийняття спірних рішень не було належним чином досліджено усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованих та правомірних рішень.
Згідно з ч. 1, 4, 7, 9 ст. 15 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг", заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення Установи чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до пункту 3 статті 10 цього Закону. Оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання заперечення проти рішення у порядку, встановленому цим Законом та на його основі регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику. Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати у судовому порядку протягом двох місяців від дати одержання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, у передбачений законодавством строк позивачем було оскаржено рішення Апеляційної палати у судовому порядку, зокрема у справі №826/5537/18.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №826/5537/18 задоволено апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2019.
Зазначеною постановою встановлено, що судом першої інстанції прийнято рішення із порушенням норм процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому рішення підлягає скасуванню. Окрім того, апеляційним судом роз'яснено, що даний спір підсудний господарському суду.
19.08.2019 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із даним позовом (направивши позов засобами поштового зв'язку).
Таким чином, оскільки позивачем вживалися заходи щодо оскарження рішення Апеляційної палати, та лише 25.07.2019 позивач довідався про помилковість визначеної ним юрисдикції, суд вважає, що позивачем пропущений строк з поважних причин та є підстави для поновлення такого строку.
В силу ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З огляду на встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконними і скасування рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.06.2017 року за заявкою №m2015 21017 на знак для товарів і послуг "PIPELINE PUNCH" та рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.12.2017 за заявкою №m2015 21017 на знак для товарів і послуг "PIPELINE PUNCH", затверджене Наказом від 24.01.2018 №87.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України провести повторну кваліфікаційну експертизу позначення "PIPELINE PUNCH" за заявкою № m2015 21017 у якості знаку для товарів і послуг для заявленого переліку товарів 32 класу МКТП, суд зазначає наступне.
Так, 14.10.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів щодо створення національного органу інтелектуальної власності (НОІВ)» від 16.07.2020 № 703-ІХ.
Відповідно до підпункту першого пункту 2 Закону № 703-ІХ внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а саме визначено наступне: у статті 1 абзаци другий і дванадцятий викласти в такій редакції: "Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях".
Доповнено Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» статтею 2-1, частини 1 та 2 якої викладені наступним чином: «Функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.
До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них;
видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення державної реєстрації торговельних марок;
опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на торговельні марки у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
інформування та надання роз'яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на торговельні марки.».
Згідно з п. 2 розділу ІІ Закону № 703-ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.
Тобто, саме на Національний орган інтелектуальної власності покладено окремі владні повноваження з реалізації державної політики, зокрема, видача охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності, внесення відомостей до державних реєстрів, опублікування офіційних відомостей.
Відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. № 1267-р, на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 червня 2020 р. № 703-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" визначено, що державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.
Відтак, вимога щодо проведення повторної кваліфікаційної експертизи позначення «PIPELINE PUNCH» за заявкою №21017 має бути заявлена до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", а не до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Позивач з таким твердженням погодився, про що зазначив у відповіді на відзив, яка 06.06.2022 надійшла до відділу діловодства суду.
Поряд з цим, статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
Таким чином, оскільки позивач довів порушення свого права зокрема стосовно обставин прийняття Міністерством та Апеляційною палатою Міністерства рішень, що порушують права позивача, суд вважає за можливе у даному випадку з метою відновлення порушеного права позивача застосувати ефективний спосіб захисту, а саме: зобов'язати Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" розглянути заявку Компанії Монстр Енерджі Компані (Monstr Energy Company) №m2015 21017 на знак для товарів і послуг "PIPELINE PUNCH" з урахуванням висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі № 910/11418/19.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи наведені приписи ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним і скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.06.2017 року за заявкою №m2015 21017 на знак для товарів і послуг "PIPELINE PUNCH".
3. Визнати незаконним і скасувати рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.12.2017 за заявкою №m2015 21017 на знак для товарів і послуг "PIPELINE PUNCH", затверджене Наказом №87 від 24.01.2018.
4. Зобов'язати Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1; ідентифікаційний код: 31032378) розглянути заявку Компанії Монстр Енерджі Компані (Monster Energy Company) №m2015 21017 на знак для товарів і послуг "PIPELINE PUNCH" з урахуванням висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі № 910/11418/19.
5. Стягнути з Міністерства економіки України (01008, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 12/2; ідентифікаційний код: 37508596) на користь Компанії Монстр Енерджі Компані, Корпорація Штату Делавер (Monster Energy Company, a Delaware corporation) (1 Монстр Уей, Корона, Каліфорнія 92879, Сполучені Штати Америки/1 Monster Way, Corona, California 92879, USA; US) судовий збір за подання позову у розмірі 5 763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.07.2022
Суддя Ю.В. Картавцева