ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2022Справа № 910/3905/22
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макс кредит"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю"
про стягнення 210 359,59 грн.
Представники сторін: не викликались.
встановив:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Макс кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" про стягнення 210 359,59 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору позики №20210524-00001 від 24.05.2021 відповідачем в частині її повернення. У зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму позики в розмірі 200 000,00 грн. та суму несплачених відсотків у розмірі 10 359,59 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Макс кредит" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти у сумі 210 359,59 грн., що знаходяться на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" (місцезнаходження: 04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б (літ. А), оф. 114, ідентифікаційний код юридичної особи: 40094068) у будь-яких банківських установах. Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" (місцезнаходження: 04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б (літ. А), оф. 114, ідентифікаційний код юридичної особи: 40094068) відчужувати (передавати) будь-яким способом право вимоги за кредитними договорами / договорами позики будь-яким третім особам.
08.06.2022 до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" надійшла заява (клопотання) із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
08.06.2022 до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадженні у справі №910/3905/22 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" про скасування забезпечення позову відмовлено повністю.
18.07.2022 до канцелярії суду товариством з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" подано клопотання про врегулювання спору за участю судді та клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" про врегулювання спору за участі судді у справі №910/3905/22 залишено без розгляду.
В клопотанні про зупинення провадження у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" просить суд зупинити провадження у справі №910/3905/22 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі №910/3905/22 про забезпечення позову, в порядку апеляційного провадження.
Відповідно до п. 17.12 Перехідних положень ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.
Пунктом 17.10 Перехідних положень ГПК України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17, 19, 21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.
В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 у справі №910/3905/22 Господарським судом міста Києва 22.06.2022 направлено матеріали оскарження ухвали від 30.05.2022 у справі №910/3905/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макс кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" про стягнення заборгованості.
Також, суд зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/3905/22 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2022 у справі №910/3905/22 скасовано. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» про забезпечення позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс кредит" (04073, м. Київ, пр.-т. С. Бандери, 16, код ЄДРПОУ: 42806643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б (літ. А), оф. 114, код ЄДРПОУ: 40094068) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи вищезазначене, в суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі №910/3905/22, а тому клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню у зв'язку з необгрунтованістю.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
24.05.2021 року між товаристваом з обмеженою відповідальністю "Макс кредит" (позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю"(позичальник) укладено договір позики №20210524-00001.
Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до пункту 1.1 договору позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути надану позику та сплатити 27,5% річних від суми позики в строк та в порядку, визначеному цим договором.
Позика надається за наступним графіком: 24.05.2021 надається сума позики в розмірі 200 000,00 грн.
Мета надання позики за умовами цього договору: забезпечення господарської діяльності позичальника (п.2.6 договору).
Відповідно до п. 2.5 договору надання позики здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальника, який зазначений у цьому договорі.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в загальному розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2276 від 24.05.2021 з призначенням платежу: «надання кредиту зг.кред.дог. №20210524-00001 від 24.05.2021».
Відповідно до п.7.2 договору цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з п.1.2 договору позика повертається за цим договором до 24 травня 2022 року та здійснюється за графіком визначеному в договорі.
Додатковим договором б/н від 24.05.2021 до договору №20210524-00001 від 24.05.2021 сторони виклали п.1.2 договору в новій редакції: строк повернення позики за цим договором до 24 травня 2022 та здійснюється за графіком визначеному в цій додатковій угоді.
Судом враховано, що договір позики містить чітко визначений графік та строки для сплати процентів та повернення суми позики.
Пунктом 2.7 договору передбачено, що сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позикодавця.
Проценти за користування позикою сплачуються протягом всього строку дії договору (п.2.5 договору).
Нарахування процентів здійснюється протягом строку дії цього договору (п.2.8 договору).
Відповідно до п.2.9 договору розрахунок проценів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом протягом строку кредити (включно), зазначеного в п.1.2 цього договору, приймаючи, що кількість днів у місяці - фактична, у році - фактична, тобто метод «факт/факт».
Згідно з ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п.1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як зазначено позивачем, товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" виконувало свої зобов'язання за графіком та щомісячно сплачувало проценти за період з 01 червня 2021 до 01 березня 2022 року включно. Останній платіж за графіком у розмірі 4 219,18 грн. відповідач сплатив 18.03.2022.
Наразі, зобов'язання щодо сплати процентів за узгодженим між сторонами графіком: у сумі 3 503,42 грн., у строк до 01.04.2022, у сумі 3 390,41 грн. у строк до 01.05.2022 та у сумі 3 465,75 грн. у строк до 24.05.2022 відповідач не виконав, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за несплаченими процентами у розмірі 10 359,59 грн.
Суму позики у розмірі 200 000,00 грн. у строк до 24 травня 2022 року відповідач позивачу також не повернув.
Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Суд зазначає, що за договором позики (п. 4.3.1-4.3.3) відповідач взяв на себе зобов'язання: повернути позику в строк, обумовлений цим договором, сплатити позикодавцю проценти за користування позикою, повернути позикодавцю позику і сплатити належні проценти за користування позикою у разі припинення цього договору.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 200 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Також, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми несплачених відсотків підлягає задоволенню в розмірі 10 359,59 грн. (3 503,42 грн.+ 3 390,41 грн. + 3 465,75 грн. ).
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, ч.9 ст. 165, ст.ст. 129, 231, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит ТУ Ю" (місцезнаходження: 04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б (літ. А), оф. 114, ідентифікаційний код юридичної особи: 40094068) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Макс кредит" (04073, м. Київ, пр. С. Бандери, 16; ідентифікаційний код 42806643) основний борг в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп., суму несплачених відсотків в розмірі 10 359 (десять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 155 (три тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий