ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2022Справа № 910/3412/22
За позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 5 862, 65 грн
Суддя Я.А. Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі-відповідач) про стягнення суми вартості недостачі вантажу у вагоні №61014114 в розмірі 5 862, 65 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 920 Цивільного кодексу України, ст. 12, 23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 110, 113-115, 129 Статуту залізниць України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо забезпечення схоронності вантажу (вугілля кам'яного) при перевезенні за залізничною накладною №52501889.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 відкрито провадження в справі № 910/3412/22 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
30.05.2022 від представника позивача надійшло письмове підтвердження, що ціна позову не змінилася.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і отримання останнім 16.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0105492087269.
Відтак відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому законодавцем не внесено змін до положень Господарського процесуального кодексу України щодо зміни/продовження строків розгляду спорів під час воєнного стану.
Суд відзначає, що дане рішення постановлено з перевищенням встановленого наведеною вище нормою строку, проте в розумний строк, оскільки суд очікував, що відповідач скористається наданим йому правом на подачу відзиву. При цьому судом враховану ту обставину, що вже тривалий час безпекова ситуація у місті Києві покращилась, відновлено рух громадського транспорту, запроваджено нову комендантську годину, яка триває з 23:00 год. до 05:00 год.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Відповідно до вимог ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 6 квітня 1998 р., Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно зі ст. 5 Статуту, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів; Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи.
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Судом встановлено, що 02.01.2022 ТОВ «ЦЗФ «СЕЛИДІВСЬКА» (відправник) на адресу позивача (одержувач) був відправлений залізничний вагон №61014114, з вугіллям кам'яним марки Г(Г1) (0-100), що підтверджується наявною в матеріалах справи залізничною накладною №52501889 (досилочна накладна №46929139), згідно з якими вантаж був прийнятий до перевезення відповідачем.
Під час перевезення зазначеного вантажу на станціях Нижньодніпровський-вузол Придніпровської залізниці, було проведено перевірку і переважування вантажу та встановлено недостачу вугілля кам'яного, в зв'язку з чим 02.01.2022 складений комерційний акт №450003/1 відповідно до якого недостача вугілля у вагоні № 52501889 складає 2 100 кг. Також у вказаному акті зазначено, що навантаження нерівномірне, вище бортів на 10-30 см, маркування не проглядається із-за сніжного покриття та обледеніння. За рухом поїзду з 1 по 6-люк вантаж потоптаний, мається поглиблення довжиною - 900 см, шириною - 280 см, глибиною - 30-50 см. В місті поглиблення порушене снігове покриття. В технічному відношенні вагон справний, вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох стороні закриті, течі вантажу немає.
Згідно ст. 113, 114, 115 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем, який є відправником за вказаними залізничними накладними (графа 1), надано довідку про вартість вугільної продукції від 17.01.2022 за №24, в накладній №52501889, які в силу положень ст. 114, 115 Статуту є належними та допустимими доказами визначення вартості вантажу, оскільки вказані положення не визначають вичерпного переліку документів, якими може підтверджуватись вартість вантажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 р. (далі - Правила) визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.
З матеріалів справи слідує, що вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам'яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), Митного тарифу України, встановленого Законом України №584-VII від 19 вересня 2013 р. (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) та розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України № 163 від 19 березня 2002 р. є мінеральним паливом.
Отже, враховуючи те, що втраченим вантажем за залізничною накладною №52501889 (досилочна накладна №46929139) було вугілля кам'яне - мінеральне паливо, то позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1 % від маси вантажу при розрахунку збитків.
Виходячи з вартості 1 т вугілля кам'яного за накладною №52501889 (досилочна накладна №46929139) - 4 149, 08 грн з ПДВ, вартість втраченого вантажу (з ПДВ) з урахуванням норми природних втрат у вагоні №64014114 становить 5 862, 65 грн.
Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом «а» частини 2 статті 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу (ч.3 ст.129 Статуту).
Підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені в комерційному акті.
Враховуючи зазначене, оскільки при перевезенні залізницею не було дотримано вимог щодо збереження вантажу в вагоні №64014114, прийнятого до перевезення, в зв'язку з чим виявилась нестача вантажу на загальну суму 5 862, 65 грн, а відповідачем в свою чергу не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення вартості нестачі вантажу є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 5 862, 65 грн вартості недостачі вантажу.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) в особі Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (24321, Вінницька область, місто Ладижин, вулиця Наконечного, будинок 173, ідентифікаційний код 05470928) 5 862 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 65 коп. вартості недостачі вантажу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань