ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.07.2022Справа № 910/17792/17
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Фармак" про поворот виконання рішення у справі № 910/17792/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"
до 1) Міністерства економіки України
2) Акціонерного товариства "Фармак"
3) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"
про визнання недійсними рішення від 20.06.2017 і наказу від 19.07.2017 №1037 та
зобов'язання вчинити дії
Представники: згідно з протоколом судового засідання,
У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, найменування якого було змінено, та станом на дату розгляду справи найменування наступне: Міністерство економіки України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Фармак», про визнання недійсними рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання добре відомим в Україні знака "Корвалол Corvalolum" на ім'я ПАТ "Фармак" для товарів класу 5 Міжнародної класифікації товарів та послуг (далі - МКТП) "фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби" станом на 01.12.2002, та наказу Міністерства від 19.07.2017 № 1037 "Про затвердження рішення Апеляційної палати щодо заяви про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні", зобов'язання Міністерства виключити знак "Корвалол Corvalolum" із переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Господарський суд міста Києва (суддя Балац С.В.) рішенням від 06.12.2017 у задоволенні позову відмовив повністю.
Постановою від 26.06.2018 Київський апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким позов ПАТ "ФФ "Дарниця" задовольнив повністю.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 касаційні скарги ПАТ "Фармак" та Міністерства задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 та рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/17792/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва (суддя Зеленіна Н.І.) рішенням від 30.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, відмовив у задоволенні позову ПАТ "ФФ "Дарниця" до Міністерства та ПАТ "Фармак" про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2020 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 зі справи № 910/17792/17 скасовано, а справу № 910/17792/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 (суддя Підченко Ю.О.) прийнято справу № 910/17792/17 до свого провадження та ухвалено розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 самовідвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/17792/17 задоволено; передано справу № 910/17792/17 уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2020 (суддя Марченко О.В.) прийнято справу №910/17792/17 до свого провадження; призначено підготовче засідання.
06.11.2020 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд:
- визнати недійсними рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім'я Публічного акціонерного товариства "Фармак" для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби" станом на 01.12.2002, та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 №1037;
- зобов'язати ДП «Український інститут інтелектуальної власності» виключити знак "Корвалол Corvalolum" із Переліку добре відомих в Україні торговельних марок та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені.
У підготовчому засіданні 09.11.2020 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, оскільки позивачем фактично змінено виклад позовних вимог з урахуванням змін в чинному законодавстві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 залучено до участі у справі Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» як співвідповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/17792/17 до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» про відвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/17792/17; самовідвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/17792/17 задоволено; передано справу №910/17792/17 уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/17792/17 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі №910/17792/17 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 апеляційні скарги Акціонерного товариства «Фармак» та Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
29.06.2022 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Фармак" надійшла заява про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/18867/17.
Обґрунтовуючи зазначену заяву, відповідач 2 вказує, що на підставі рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 1037, знак «КОРВАЛОЛ CORVALOLUM» включено до БД «Відомості про добре відомі знаки в Україні», однак, в подальшому такі відомості було виключено із бази даних на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, якою повністю задоволено позовні вимоги у справі № 910/18867/17. При цьому, зазначену постанову Київського апеляційного господарського суду вже після виконання було скасовано.
Відтак, зважаючи на обставину виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 та її подальше скасування постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019, відповідач 2 просить допустити поворот виконання судового рішення. У порядку повороту виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17 зобов'язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» включити торговельну марку «КОРВАЛОЛ CORVALOLUM» до Переліку торговельних марок, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в електронному бюлетені «Промислова власність».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 суд ухвалив: прийняти до розгляду заяву Акціонерного товариства "Фармак" про поворот виконання рішення у справі № 910/17792/17; розгляд заяви призначити на 12.07.2022; запропонувати учасникам справи подати письмові пояснення щодо заяви про поворот виконання рішення; зобов'язати Акціонерне товариство "Фармак" надати докази на підтвердження того, що Перелік торговельних марок, визнаних добре відомими в Україні не містить відомостей щодо торговельної марки «Корвалол Corvalolum».
11.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення на заяву про поворот виконання рішення, у яких позивач заперечує проти заяви відповідача 2, посилаючись на пропуск однорічного строку для звернення до суду з заявою про поворот виконання рішення та відсутність правових підстав для задоволення вимог заяви при розгляді такої заяви по суті, оскільки, на переконання позивача, задоволення вимог заяви не призведе до повернення сторін у попереднє становище, натомість зумовить виникнення нових правовідносин, що порушить права інших сторін.
У судове засідання з розгляду заяви 12.07.2022 прибули представники позивача, відповідача 2 та відповідача 3. Представники відповідача 1 в судове засідання не прибули.
У судовому засіданні представник відповідача 3 подав письмові пояснення, у яких зазначено, що на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виключило торговельну марку «КОРВАЛОЛ CORVALOLUM» з Бази даних «Відомості про добре відомі знаки». Відомості про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання позначення «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні на ім'я ПАТ «Фармак» для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002 були опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність» від 10.09.2018, № 17.
Представник відповідача 2 подав клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківки з Бази даних «Відомості про добре відомі знаки» та просив оголосити перерву в судовому засідання з метою надання можливості ознайомитися з поясненнями позивача.
У судовому засіданні 12.07.2022 задоволено клопотання відповідача 2 та оголошено перерву до 19.07.2022.
18.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення, у яких Акціонерне товариство «Фармак» заперечило проти доводів Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», викладених останнім у поясненнях на заяву про поворот виконання рішення.
19.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про оголошення перерви, обґрунтоване неможливістю АТ «Фармак» отримати і надати в судове засідання 19.07.2022 доказ на підтвердження того, що Перелік торговельних марок, визнаних добре відомими в Україні не містить відомостей щодо торговельної марки «Корвалол Corvalolum», оскільки, наразі відповідачем 2 не отримано відповіді на адвокатський запит Вих. № 38/22 від 15.07.2022.
У судове засідання з розгляду заяви 19.07.2022 прибули представники сторін.
Представник відповідача 3 подав пояснення, у яких Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» заперечило проти доводів Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця», викладених останнім у поясненнях на заяву про поворот виконання рішення.
Також, у судовому засіданні представником відповідача 3 подано клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді на адвокатський запит Вих. № 38/22 від 15.07.2022.
Представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання можливості ознайомитися з поданими відповідачем 3 документами.
Так, судом задоволено клопотання позивача та оголошено перерву у судовому засіданні до 19.07.2022 о 17:15.
19.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» № Вих-6477/2022 від 19.07.2022 з додатками.
Після оголошеної перерви, у судове засідання з розгляду заяви 19.07.2022 прибули представники сторін.
За наслідками розгляду клопотання відповідача 2 про оголошення перерви в судовому засіданні, судом відмовлено у його задоволенні, оскільки, підстави для оголошення перерви, на які посилався відповідач 2 (зокрема, неможливість подати відповідь на адвокатський запит Вих. № 38/22 від 15.07.2022) є такими, що наразі відпали.
Представники відповідачів підтримали заяву про поворот виконання судового рішення, представник позивача проти задоволення вказаної заяви заперечив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про залишення без розгляду заяви Акціонерного товариства "Фармак" про поворот виконання рішення у справі № 910/17792/17, з огляду на наступне.
Вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у господарських справах, унормовано положеннями розділу V Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Водночас законодавець в ГПК України визначив процесуальні наслідки скасування (визнання нечинним) судового рішення, яке на момент його скасування вже було виконано боржником - у вигляді здійснення повороту виконання цього рішення.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Як зазначив Конституційний Суд у рішенні від 02.11.2011 у справі №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Норми статті 333 Господарського процесуального кодексу України регламентують підстави, порядок та строки вирішення судом питання про поворот виконання рішення, що скасовано (визнано нечинним).
Так, частинами 1 та 2 статті 333 ГПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч. 5 ст. 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
За змістом статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
З аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок, що за наявності заяви сторони, питання про поворот виконання рішення, вирішується в постанові судом апеляційної чи касаційної інстанції при скасуванні судового рішення, крім випадку коли справа передається на новий розгляд. Коли ж справа передається на новий розгляд, то за наявності заяви сторони, питання про поворот виконання рішення вирішується при новому розгляді справи у відповідному судовому рішенні, яким фактично підтверджується відсутність правових підстав для набуття майна (виконання дій) за скасованим при першому розгляді справи рішенням.
При цьому, зважаючи на розмежування законодавцем категорій "ухвалення судових рішень" та "набрання рішенням законної сили" та зважаючи на відповідні відмінності щодо порядку та строків набрання рішенням законної сили, питання про поворот виконання рішення при новому розгляді, за наявності заяви сторони, вирішується в постанові судом апеляційної чи касаційної інстанції, оскільки, в силу статей 284 та 317 ГПК України постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, тоді-як, відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У свою чергу ч. 9 ст. 333 ГПК України передбачає, що у випадку якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При вирішенні питання про поворот виконання рішення в порядку ч. 9 ст. 333 ГПК України, тобто, судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, законодавцем встановлено строк, протягом якого стороною може бути подана заява про поворот виконання рішення.
Так, відповідно до ч. 10 ст. 333 ГПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Тобто, початок перебігу строку протягом якого може бути подана заява про поворот виконання рішення, пов'язується з днем ухвалення судових рішень, про які йде мова в частинах 1 та 2 статті 333 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17 подано (направлено за допомогою засобів поштового зв'язку) - 22.06.2022.
При цьому, відповідач 2 зазначає, що ним не пропущено строк встановлений частиною 10 статті 333 Господарського процесуального кодексу України, оскільки однорічний строк має рахуватися від дати ухвалення постанови Північним апеляційним господарським судом під час третього розгляду справи, тобто, з 07.06.2022.
Суд з вказаними доводами заявника не погоджується та звертаючись до визначеного законодавцем в частині десятій статті 333 ГПК України моменту, з яким пов'язується початок перебігу строку для подання стороною заяви про поворот виконання скасованого рішення у разі направлення справи на новий розгляд, зазначає про таке.
Так, судом було встановлено, що під час першого розгляду справи № 910/17792/17 Господарський суд міста Києва рішенням від 06.12.2017 у задоволенні позову відмовив повністю.
Постановою від 26.06.2018 Київський апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким позов ПАТ "ФФ "Дарниця" задовольнив повністю.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 касаційні скарги ПАТ "Фармак" та Міністерства задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 та рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 у справі № 910/17792/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами другого розгляду справи, Господарський суд міста Києва рішенням від 30.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, відмовив у задоволенні позову ПАТ "ФФ "Дарниця" до Міністерства та ПАТ "Фармак" про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов'язання вчинити дії.
Разом з тим, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2020 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 зі справи № 910/17792/17 скасовано, а справу № 910/17792/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами третього розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі №910/17792/17 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 апеляційні скарги Акціонерного товариства «Фармак» та Міністерства економіки України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2021 у справі № 910/17792/17 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Так, відповідач 2 просить допустити поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду, ухваленої при першому розгляді справи, якою позовні вимоги було задоволено.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідним рішенням, ухваленим при новому (другому) розгляді справи № 910/17792/17, яким фактично було підтверджено відсутність правових підстав для виконання дій за скасованим при першому розгляді справи рішенням (тобто, відмовлено в задоволенні позовних вимог), - є постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020, оскільки, саме в даній постанові, у випадку наявності заяви сторони, вирішувалося б питання про поворот виконання судового рішення (постанови Київський апеляційний господарський суд від 26.06.2018), ухваленого при попередньому розгляді справи.
Так, аналіз ч. 2 та ч. 10 ст. 333 ГПК України свідчить про те, що початок перебігу строку для звернення із заявою про поворот виконання рішення у випадку коли справа передається на новий розгляд пов'язується з наявністю таких фактичних обставин: виконання судового рішення; скасування такого рішення після його виконання з одночасним переданням справи на новий розгляд; ухвалення при новому розгляді відповідного рішення суду (зокрема, про відмову в позові) та набрання таким рішенням законної сили.
Суд звертає увагу, що поворот виконання рішення (у визначених процесуальним законом випадках) пов'язаний саме з фактом скасування (визнання нечинним) конкретного судового рішення у справі, яке до його скасування (визнання нечинним) було виконано боржником. При цьому, норми чинного законодавства не пов'язують можливість подання стороною заяви про поворот виконання рішення з обставиною чинності або нечинності рішення, з дня прийняття якого в силу приписів ч. 10 ст. 333 ГПК України відраховується строк на подання заяви про поворот виконання.
Більше того, норми чинного законодавства, також, не передбачають можливості переривання, зупинення чи початку перебігу строку заново у випадку скасування рішення суду, від якого рахується строк на подачу заяви про поворот виконання рішення, та направлення справи на повторний новий розгляд.
Оскільки, рішення про задоволення позову (постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018), поворот виконання якого просить допустити відповідач 2, було ухвалено судом при першому розгляді справи, при цьому, таке рішення скасоване постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019, якою одночасно передано справу на новий розгляд (друге коло розгляду справи), датою від якої починається перебіг строку на подачу заяви в порядку ч. 9 ст. 333 ГПК України є дата набрання чинності відповідним рішенням (тобто, рішенням про відмову у задоволенні позову), ухваленим при новому розгляді (другому колі розгляду справи), тобто в даному випадку - 17.02.2020.
Посилання відповідача 2 на те, що однорічний строк має рахуватися від дати ухвалення постанови Північним апеляційним господарським судом під час третього розгляду справи, тобто, з 07.06.2022 є безпідставним, оскільки, по-перше, воно спростовується наведеним вище, по-друге, постановою Верховного Суду від 02.06.2020, якою справу повторно направлено на новий розгляд (третє коло розгляду справи) не скасовувалося виконане боржником рішення про задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, оскільки, початок перебігу однорічного строку для подання стороною заяви про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 починається з 17.02.2020 та відповідно закінчується 17.02.2021, суд приходить до висновку, що заява про поворот рішення, яка 22.06.2022 була направлена до суду за допомогою засобів поштового зв'язку, подана поза межами визначеного ч. 10 ст. 333 ГПК України строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з приписів ч. 10 ст. 333 ГПК України строк на подання заяви про поворот виконання рішення не є присічним та може бути поновленим у встановлених законодавством випадках.
Разом з тим, конструкція частини 1 статті 119 ГПК України передбачає можливість поновлення строку за умови подачі зацікавленою стороною відповідної заяви, що виключає ініціативу суду у питанні поновлення строку за відсутності такої заяви.
Як було встановлено судом, заява Акціонерного товариства "Фармак" про поворот виконання рішення у справі № 910/17792/17 подана з пропуском встановленого ч. 10 ст. 333 ГПК України строку, при цьому, жодних клопотань про поновлення строку заявником до суду подано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відтак, оскільки, заява Акціонерного товариства "Фармак" про поворот виконання рішення у справі № 910/17792/17 подана з пропуском встановленого ч. 10 ст. 333 ГПК України строку, така заява в силу приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 118, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235, 333 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Акціонерного товариства "Фармак" про поворот виконання рішення у справі № 910/17792/17 - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Картавцева