"02" жовтня 2007 р.
12:09
Справа № 6/593/07
02.10.2007 р. 12 год. 09 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921
Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.
за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19.
до відповідача
Закритого акціонерного товариства “Миколаївський Діпроміст», м. Миколаїв, вул. Лягіна, 4/5.
про
стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату різниці наукових пенсій у сумі 1108,38 грн.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від позивача
Байдиченко Б.М., довіреність від 13.08.2007 року № 13305/07.
Від відповідача
Представник не з'явився
У судовому засіданні приймає участь прокурор Порошина Н.Г.
ПРЕДМЕТ СПОРУ: про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату різниці наукових пенсій у сумі 1108,38 грн.
Відповідач відзив на позов не представив, заперечень проти позову не висловив, представник у судове засідання не з'явився.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд -
встановив:
Відповідно до ст.ст.14,15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV відповідач є страхувальником та платником страхових внесків до Пенсійного фонду України та має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату різниці наукових пенсій за період з січня 2006 року по червень 2007 р. в сумі 1108,38 грн., що підтверджується повідомленнями про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України “Про науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, за січень 2006 року - червень 2007 р. (а.с. 7-41).
Відповідно до абз. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 -ІV від 09.07.2003р., ст. 24 Закону України від 13.12. 1991року «Про наукову і науково-технічну діяльність » різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженої Постановою КМУ від 24.03.2004 року № 372, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
Відповідно до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за період з січня 2006 року по червень 2007 р. були отримані повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, що підтверджується копіми поштових повідомлень.
Станом на день розгляду справи визначена до сплати сума заборгованості залишилась несплаченою.
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Миколаївський Діпроміст», м. Миколаїв, вул. Лягіна, 4/5, ЄДРПОУ 14313240 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19, код 20876125 заборгованість у сумі 1108,38 грн.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
О.В.Ткаченко