номер провадження справи 15/9/22
13.07.2022 Справа № 908/3773/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи - підприємця Рощупкіна Сергія Анатолійовича, АДРЕСА_1
до відповідача Приватного підприємства "Славутич - Тара", 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 187, кв. 33; поштова адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9, оф. 205
про стягнення коштів
без виклику представників сторін
установив
23.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Рощупкіна Сергія Анатолійовича, м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємства "Славутич - Тара", м. Запоріжжя про стягнення коштів за договором перевезення вантажу № 118/12-17ЗП в розмірі 263 000,00 грн.
23.12.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.
17.01.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі № 908/3773/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.02.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
23.02.2022 надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 16.03.2022 було відкладено розгляд справи № 908/3773/21 за правилами спрощеного позовного провадження на період після закінчення строку, на який було введено воєнний стан.
23.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначив, що надання послуг з перевезення підтверджується підписаними між сторонами актом приймання-передачі послуг. Відповідач безпідставно не виконує свої зобов'язання за договорами.
13.06.2022 ухвалою суду постановлено продовжити розгляд справи № 908/3773/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів. Запропоновано відповідачу підготувати заперечення із викладенням своїх пояснень міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотивів їх визнання або відхилення. Заперечення необхідно було подати до суду у строк до 01.07.2022.
13.07.2022 надійшли заперечення щодо аргументів позивача, наведених у відповіді на відзив. Заперечення містили прохання продовжити строк, визначений ухвалою суду від 13.06.2022 щодо надання заперечень на відповідь на відзив та прийняти заперечення.
Ухвалою суду від 13.07.2022 прийнято заперечення та продовжено строк встановлений для надання заперечень до 13.07.2022.
Позов обґрунтовано наступним: між позивачем та відповідачем укладено договір перевезення вантажу. На виконання умов договору позивач подав на завантаження транспортні засоби. Проте, в порушення умов договору перевезення, відповідач своєчасно не розвантажив вантаж та не оформив документи, внаслідок чого транспортні засоби простояли на майданчику у період часу з 13.06.2018 по 20.12.2018 та з 17.07.2018 по 26.09.2018, про що складено акти. Рахунки на оплату простою та акти були надіслані відповідачу, документи відповідачем не повернуто. На адресу відповідача надсилалась претензія, однак відповіді не надано. Просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 263 000,00 грн.
Відповідач щодо позову заперечив з тих підстав, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він замовив транспорт, дату завантаження погоджену сторонами, дату розвантаження та маршрут. Рахунки та акти, були направлені на адресу відповідача через три роки після описаних у позові подій. Надані паркувальні квитанції не підтверджують порушення відповідачем умов договору перевезення. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік. Просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що враховуючи вимоги статей 257, 260, 261, 549, 610, 611 ЦК України, ст. 230 ГК України відповідач безпідставно не виконує свої зобов'язання за договором.
У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначив, що позивач не надав доказів погодження сторонами додатку до договору із визначенням істотних умов перевезення. Сам факт того, що машини позивача три роки тому стояли на паркові, не може бути підставою для вимоги про відшкодування вартості парковки з третьої (не пов'язаної з парковкою) особи. Додатково звернув увагу на пропуск позивачем строку позовної давності.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 16.02.2022 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 13.07.2022.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
01 грудня 2017 року між Фізичною особою підприємцем Рощупкіним Сергієм Анатолійовичем та Приватним підприємством «Славутич - Тара» було укладено договір перевезення вантажу № 118/12-173П.
Перевізник здійснює перевезення вантажів наступними орендованими транспортними засобами:
- тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 (договір оренди транспортного засобу (тягача) від 15.10.2017);
- напівпричіп - цистерна марки КЖМЕК, реєстраційний номер НОМЕР_2 (договір оренди напівпричепу цистерни від 13.10.2017);
- напівпричіп - цистерна, реєстраційний номер НОМЕР_3 (договір оренди напівпричепу цистерни від 25.10.2017).
Позивач зазначив, що 13.06.2018 на виконання умов договору перевезення, тягачем НОМЕР_1 позивач подав під завантаження напівпричіп - цистерну марки RINNERреєстраційний номер НОМЕР_2 . Транспортний засіб було подано на майданчик для паркування транспортних засобів ТОВ «ДАССЕКО». Проте, в порушення умов п. 3.9. договору перевезення, відповідач своєчасно не розвантажив вантаж та не оформив документи, внаслідок чого транспортний засіб - напівпричіп цистерна марки RINNER, реєстраційний номер НОМЕР_2 простояв на майданчику в період з 13.06.2018 по 20.12.2018, про що складено акт № 211218 від 21.12.2018 року. Загальна кількість днів простою (транспортного засобу напівпричепа - цистерни марки RIINER, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становить 191 день.
Відповідно до умов пункту 5.7. договору перевезення, сума штрафу за простій транспортного засобу становить 191 000,00 грн. Простій транспортного засобу на майданчику для паркування автомобілів підтверджується й квитанціями про сплату паркування виданими ТОВ «Дассеко» (за період з 13.06.2018 по 30.06.2018; з 01.007.2018-31.07.2018; з 01.08.2018 по 31.08.2018; з 01.09.2018-30.09.2018; з 01.10.2018 по 31.10.2018; з 01.11.2018 - 30.11.2018; з 01.12.2018 по 20.12.2018) (на підтвердження надано копії квитанції додано до цієї позовної заяви).
Додатково позивач зазначив, що 17.07.2018 на виконання умов договору перевезення, тягачем НОМЕР_1 позивач подав під завантаження напівпричіп - цистерну реєстраційний номер НОМЕР_3 . Транспортний засіб було подано на майданчик для паркування транспортних засобів ТОВ «ДАССЕКО». Проте, в порушення умов п. 3.9. Договору перевезення, Відповідач своєчасно не розвантажив вантаж та не оформив документи, внаслідок чого транспортний засіб (напівпричіп цистерна, реєстраційний номер НОМЕР_3 ) простояв на майданчику в період з 17.07.2018 по 26.09.2018 про що складено акт № 2709 від 27.09.2018. Загальна кількість днів простою транспортного засобу (напівпричепа цистерни НОМЕР_3 ) становить 72 дні.
Відповідно до умов пункту 5.7. Договору перевезення, сума штрафу за простій транспортного засобу становить 72 000,00 грн. Простій транспортного засобу на майданчику для паркування автомобілів підтверджується й квитанціями про сплату паркування виданими ТОВ «Дассеко» (за період 17.07.2018-31.07.2018; з 01.08.2018-31.08.2018; 01.09.2018-26.09.2018) (на підтвердження надано копії квитанції додано до цієї позовної заяви).
Відповідні рахунки на оплату простою, акт № 2709 від 27.09.2018 року, а також акт № 211218 від 21.12.2018 направлені відповідачу на його електронні адреси: v.sheveleva@stszp.соm.ua - 08.02.2018; 07.03.2018; 06,04.2018; рееv.а@stszp.соm.ua - 12.02.2018; 22.05.2018; 02.10.2018; 27.12.2018; 07.02.2019.
Усі звернення відповідачем залишено без відповіді, акти буз зауважень і без підпису, рахунки без оплати. На підтвердження надсилання надано знімки екрана відправлень на електронні адреси відповідача.
Враховуючи умови п. 4.3. договору перевезення позивач вважає акти № 2709 від 27.09.2018; № 211218 від 21.12.2018 підписаними відповідачем без зауважень та заперечень.
06 грудня 2021 року з метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату штрафу за простій транспортних засобів, (поштове відправлення 6904000723205). Відповідь на вказану вимогу не надходила.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 263 000,00 грн.
Щодо неправомірності заявленого позову, суд наводить наступну позицію.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві). Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до умов п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник (Фізична особа - підприємець Рощупкін Сергій Анатолійович) бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником (Приватне підприємство «Славутич - тара») вантаж (надалі іменується "Вантаж") з місця відправлення до пункту призначення, відповідно до заявок замовника, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується "Вантажоодержувач"), а замовник бере на себе зобов'язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим договором або додатками до нього.
Відповідно до п.п. 1.3. - 1.5. договору, місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставки вантажу) визначаються в додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
Факт прийняття перевізником вантажу для перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.
Згідно з умовами п.п. 2.8., 2.9. договору, перевізник зобов'язаний надати замовнику копії товарно-транспортної документації (завірені печаткою перевізника) у термін 2-х робочих днів з моменту оформлення такої документації, своєчасно готувати і передавати замовнику акти виконаних робіт і рахунки за послуги по даному договору.
Перевізник зобов'язаний письмово надати замовнику інформацію щодо державних номерів до моменту їх подачі під навантаження.
Відповідно до п. 3.1 розділу 3 права та обов'язки замовника договору, замовник зобов'язаний надавати перевізникові заявки не пізніше чим за 1 (один) робочий день до дати завантаження. У заявці зазначаються: точна адреса завантаження/розвантаження, дата й час прибуття на завантаження, найменування відправника вантажу, найменування вантажу, його кількість, включаючи вагу брутто, характеристику й тип вантажу й особливості його перевезення (якщо такі наявні), строк доставки, найменування вантажоодержувача, контактні особи і їхні телефони, відомості про вантаж, включаючи вагу брутто, вартість послуг, додаткові умови. Якщо буде потреба заявка також повинна містити:
- точну масу вантажу;
- витрати, які замовник бере на свій рахунок;
- заявлену вартість вантажу й суму додаткової цінності при його доставці;
- перелік документів, які передаються перевізникові.
Згідно із пунктами 4.1.-4.3. розділу 4 плата за перевезення вантажу і порядок розрахунків договору, вартість (ціна) послуг з перевезення вантажу, встановлюється в розмірі 750,00 гривень без ПДВ за тону перевезеного вантажу.
Розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника, при цьому замовник оплачує перевізнику вартість перевезення вантажу на підставі виставленого перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
Акт приймання-передачі наданих послуг повинен бути наданий перевізником замовнику протягом 3-х робочих днів з моменту надання послуг. Замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання, повинен підписати такий акт, або у разі незгоди з актом, надати перевізнику свої письмові мотивовані заперечення. Якщо протягом вказаного строку замовник не надасть таких заперечень, акт вважається підписаним, послуги перевізника вважаються наданими якісно та в повному обсязі та прийнятими замовником без претензій.
Також замовник зобов'язаний, організувати здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення документів на прийом вантажів до перевезення і їхню здачу не більше чим за 48 годин (24 години на завантаження і оформлення документів, 24 години на розвантаження і оформлення документів). Вищенаведені строки вважаються нормативним простоєм і є складовою транспортного процесу, п. 3.9 договору.
У випадку перевищення строку, зазначеного у пунктів 3.9 договору, замовник платить штраф за понаднормативний простій автомобіля на завантаження/розвантаженні у розмірі 1000,00 грн за кожну добу простою, включаючи вихідні і святкові дні.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Позивачем до позову не надано додатків до договору визначених пунктом 1.3 договору, з яких можливо було б встановити місце навантаження та вивантаження, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставки вантажу) і які є невід'ємною частиною договору.
Також позивачем не підтверджено факт прийняття вантажу для перевезення, оскільки не надано жодної товарно-транспортної накладної, як це передбачено пунктом 1.5 договору.
Окрім того, позивачем не надано документів - заявки, які відповідач-замовник повинен був надати позивачу для організації перевезення вантажу, що передбачено пунктом 3.1 договору.
Рахунки - фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складені та підписані позивачем в односторонньому порядку без надання підтверджуючих документів безпосередньо пов'язаних із організацією та здійсненням перевезення вантажу, як це визначено умовами пунктів 1.3, 1.5, 3.1 договору.
Крім того, позивачем не виконано умови пункту 2.8 договору щодо обов'язку перевізника надати замовнику копії товарно-транспортних документів у термін 2-х робочих днів з моменту оформлення такої документації.
Акти виконаних робіт і рахунки за послуги надіслані на адресу відповідача лише - 06.12.2021 разом з вимогою від 06.12.2021, тобто більше ніж через три роки з моменту простою автомобіля з причепами. Надсилання документів на електронну адресу відповідача не передбачено умовами договору в якому не зазначено електронної адреси для здійснення такого листування.
Квитанції про сплату паркування ТОВ «Дассеко» без надання документів, які б свідчили про організацію перевезення вантажу, не підтверджують необхідність розміщення транспортних засобів на паркувальному майданчику, а відтак правомірність нарахування штрафу на підставі пункту 5.7 договору.
З урахуванням наданих доказів, які досліджені судом, обставин наведених в обґрунтування позову та заперечень, вимог чинного законодавства України, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність заявлення до відповідача позовних вимог про сплату штрафу. У задоволені позову суд відмовляє у повному обсязі.
Відповідачем у відзиві на позов та запереченнях заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності про стягнення штрафу, який визначено в один рік відповідно до ч. 2. ст. 258 ЦК України.
Суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу строку спеціальної позовної давності, оскільки якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних відносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу. Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позову у зв'язку із недоведеністю обставин справи і як наслідок безпідставністю заявлених позовних вимог, тому застосування наслідків спливу строку спеціальної позовної давності відсутні.
Витрат зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73-80, 123, 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
У задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 липня 2022 року.
Суддя І. С. Горохов