номер провадження справи 17/72/22
про відкриття провадження у справі
21.07.2022 Справа № 908/526/22
м. Запоріжжя
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши матеріали
за позовною заявою: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОДОМ”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 17
до відповідача: публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) в особі Запорізьких міських електричних мереж, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національна комісія що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, 01037, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19
про визнання незаконним та скасування рішення
22.02.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОДОМ” (далі ОСББ “ДОБРОДОМ”) за вих. від 21.02.22 з вимогами до публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (надалі ПАТ “Запоріжжяобленерго” в особі ЗМЕМ) за участі третьої особи Національної комісії що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПАТ “Запоріжжяобленерго” від 29.10.20, оформленого протоколом № 353 про задоволення акту про порушення № 10003104 від 28.09.20 з затвердженням розрахунку вартості необлікованої електричної енергії сумі 23 254,68 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/526/22 між суддями, 22.02.22 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …
Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:
- засвідчено форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”;
- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Ухвалою від 28.02.22 судом залишено без руху позовну заяву за позовом ОСББ “ДОБРОДОМ” за вих. від 21.02.22. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій зазначити:
- повну юридичну адресу структурного підрозділу відповідача - Запорізьких міських електричних мереж;
- на чиїй стороні (позивача чи відповідача) повинна виступати третя особа - Національна комісія що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг;
- заявляє чи не заявляє вказана третя особа самостійні вимоги щодо предмету спору;
- як саме рішення господарського суду по даній справі може вплинути на права та обов'язки Національної комісії що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг у відповідності до ст. 50 ГПК України;
- надати належні докази відправлення копії позовної заяви за вих. від 21.02.22 і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім'я та юридичну адресу відповідача та його структурного підрозділу в особі якого виступає відповідач і третьої особи;
- направити вказану заяву про усунення недоліків відповідачу (структурному підрозділу) та третій особі, докази такого направлення надати суду.
Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.03.22, ухвала суду від 28.02.22 про залишення позову без руху у справі № 908/526/22 (вих. № 003848 від 11.03.22) отримана представником позивача - 22.03.22.
22.04.22 до суду надійшов супровідний лист за вих. від 18.04.22 з:
- заявою представника ОСББ “ДОБРОДОМ” Сайко Л.В. за вих. від 18.04.22 про усунення недоліків та поновлення строку на виконання ухвали суду по справі № 908/526/22 від 28.02.22;
- позовною заявою за вих. від 18.04.22 (оновлена редакція).
Ухвалою від 27.04.22 судом відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви представника ОСББ “ДОБРОДОМ” Сайко Л.В. за вих. від 18.04.22 (яка надійшла до суду 22.04.22) про усунення недоліків та поновлення строку на виконання ухвали суду по справі № 908/526/22 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.05 у справі “Смірнова проти України”).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк” вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства”).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії”, 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів”, 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини”, 1981 рік; “Бочан проти України”, 2007 рік).
Враховуючи обставини справи, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, а також приймаючи до уваги введення та тривалість воєнного стану в Україні (станом на час постановлення цієї ухвали) суд виходить з того, що він має застосовувати принцип розумного строку тривалості провадження по тій чи іншій справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду заяви представника ОСББ “ДОБРОДОМ” Сайко Л.В. за вих. від 18.04.22 (яка надійшла до суду 22.04.22) про усунення недоліків та поновлення строку на виконання ухвали суду по справі № 908/526/22.
Заявляючи про поновлення строку на виконання ухвали суду по справі № 908/526/22 представник позивача зазначає, що причиною пропуску строку для подачі заяви про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 28.02.22 є воєнний стан на території м. Запоріжжя у відповідності до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).
Розглянувши вказане клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку для подачі заяви про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 28.02.22.
Частиною 3 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом 5 днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. …
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом та перевірки судом на відповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. 162 ГПК України, суд вважає, що підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені ГПК України, відсутні.
Крім того, позивач в позовній заяві просить суд залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національну комісію що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (01037, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19).
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Частинами 4, 5, 6 ст. 50 ГПК України передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4). Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. (ч. 5) Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку (ч. 6).
В обґрунтування своєї позиції щодо залучення Національної комісії що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, позивач зазначає (дослівно):
«…Стаття 19 Закону України «Про НКРЕКП» регулює особливості здійснення державного контролю у сферах енергетики. Частиною 4 п. 6 ст. 19 Закону Про НКРЕКП визначено що регулятор має право накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом в разі виявлення порушень з боку суб'єктів господарювання що здійснюють свою діяльність у сферах енергетики.
ПРРЕЕ був затверджений НКРЕКП. Також норми ПРРЕЕ містять норми які дозволяють сторонам (учасникам) роздрібного ринку електричної енергії при виникненні спорів звертатися зі скаргами до НКРЕКП.
Отже виходячи з норм діючого законодавства НКЕКП як державний орган наділений правами щодо накладення штрафних санкцій на ПАТ «Запоріжжяобленерго» в разі допущення останнім вимог чинного законодавства. Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання рішення комісії відповідача незаконним та скасування накладених відповідно до даного рішення на позивача штрафних (адміністративно-господарських) санкцій (предмет позову). Підставами позову є порушення з боку відповідача нормативно-правових актів щодо складення акту про порушення, його розгляду та нарахування відповідних санкцій, тобто порушення ліцензійних умов за що регулятором на відповідача можуть бути накладені штрафні санкції.
Звернувшись до суду з позовною заявою позивач фактично втратив право на позасудове врегулювання даного спору, а НКРЕКП як регулятор має право надати свої пояснення по суті спору, тому позивач вважає за необхідне залучити НКРЕКП в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору. …».
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки Національної комісії що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг.
У зв'язку із чим, судом задовольняється клопотання позивача щодо залучення до участі у справі № 908/526/22, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національну комісію що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (01037, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19).
Керуючись ст.ст. 12, 50, ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 119, ст. 120, ч. 3 ст. 174, ч. 1 ст. 176, 234 ГПК України, суд
1. Поновити ОСББ “ДОБРОДОМ” строк для подачі заяви про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 28.02.22.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/526/22. Присвоїти справі номер провадження 17/72/22.
3. Розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
4. Залучити до участі у справі № 908/526/22, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національну комісію що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (01037, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19).
5. Підготовче судове засідання призначити на 16.08.22 о/об 10 год. 00 хв.
Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, корпус № 1 (про відповідний зал судового засідання буде повідомлено в кабінеті №№ 219, 214).
Контактні дані господарського суду Запорізької області:
- Веб-сайт https://zp.arbitr.gov.ua;
- E-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua;
- телефон контакт-центру: (061) 764-89-30.
6. Суд роз'яснює позивачу що відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
7. Визначити відповідачу строк для подання до суду: відзиву на позов, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (якщо такі докази не надані позивачем) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали (листом з описом вкладення); заперечень на відповідь на відзив із документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (листом з описом вкладення).
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
8. Визначити позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив (якщо відзив буде надано позивачу) із документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до них доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відзиву (для кожного окремо) (листом з описом вкладення).
9. Визначити третій особі строк для подання до суду: пояснень щодо позову, із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення третьої особи (якщо такі докази не надані сторонами по справі) та документами, що підтверджують надіслання (надання) таких пояснень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали (листом з описом вкладення); пояснень на відзив (якщо відзив буде надано третій особі) із документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відзиву (листом з описом вкладення).
10. Зобов'язати учасників справи до початку першого підготовчого судового засідання надати до суду все листування між сторонами у справі по суті спору з доказами його направлення однією стороною та отримання іншою та письмово повідомити суд про відсутність іншого листування між сторонами окрім того, що надане до відповідної заяви.
11. Попередити учасників судового процесу, що представництво в суді повинно бути належним чином підтверджено (при собі мати паспорт, оригінал та належним чином посвідчену копію документів, які підтверджують повноваження на представництво з урахування приписів ст. 60 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України, пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України з 01.01.19 у судах першої інстанції представництво в суді відповідно до ст. 131-2 Конституції, здійснюється виключно адвокатами, крім малозначних спорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
12. Копію ухвали надіслати на адресу учасників справи.
Попередити учасників справи, що відповідно до ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя В.Л. Корсун