Справа № 953/18407/21
н/п 2/953/1241/22
14 липня 2022 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря Монастирьової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи також, що втратила право користування житловим приміщенням -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до відповідачів, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в кому просить визнати відповідачів такими. Що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що є власником будинку АДРЕСА_2 . Відповідачі, які приходяться їй донькою та онукою, до серпня 2020р. проживали у вказаному будинку, однак наприкінці серпня 2020 року, добровільно, з невідомих причин, всією сім'єю з особистими речами покинули житло та виїхали на інше постійне місце проживання. З того часу зв'язок із відповідачами був втрачений, вони у будинку не з'являються, контакт не підтримують, комунальні послуги не сплачують, їхнє теперішнє місцезнаходження не відоме.
Відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, відзив на позов не надали, повідомлялися у відповідності до положень ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Відповідно до ст.16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16,386,391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).
Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд (ст.ст. 150,156 ЖК України).
Судом встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.11.2020р. на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні у вказаному будинку зареєстровані в том числі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За показаннями допитаних під час судового розгляду у якості свідків : ОСОБА_4 (дочка позивача, відповідач - сестра по лінії матері), ОСОБА_5 ( чоловік позивача), ОСОБА_6 (колишній чоловік позивача) - ОСОБА_2 , її чоловік та їх дочка ОСОБА_3 проживали у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вони є дочкою та онукою позивача. У серпні 2020р. вивезли на вантажних машинах своїх речі та виїхали з будинку добровільно, у невідомому напрямку, більше до вказаного будинку не повертались .
Згідно акту від 23.09.2021р. підписаного сусідами позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 не проживають , їхні особисті речі відсутні, виїхали наприкінці серпня 2020р.
Відповідно до вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 231 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до стаття 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно зі статтею 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Враховуючи, що позивач є власником житлового будинку де зареєстровані відповідачі, які не проживають без поважних причин в будинку більше року, суд вважає за необхідне усунути порушення прав власника та визнати відповідачів такими, що втратив право користування житловим приміщенням.
Керуючисьст.ст. 4, 12, 13, 77, 79, 81, 141, 229, 258, 259, 263-265 ЦПК України,суд-
вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (м. Харків в-зд Роменський 2-й б.14), ОСОБА_3 (м. Харків в-зд Роменський 2-й б.14) про визнання особи також, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 908 грн., по 454 грн. з кожного
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, після закінчення строку на його перегляд та строку апеляційного оскарження.
Повний текст виготовлений 19.07.2022р.
Суддя Н.М. Бородіна