Справа№ 953/787/22
н/п 3/953/1257/22
"15" липня 2022 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює водієм ТОВ «УКРАВТОТРАНСПЛЮС», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , протягом роду до адміністративної відповідальності не притягувався,-
за частиною 4 статті 121 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 189526 від 14.01.2022, ОСОБА_1 14.01.2022 о 13 год. 30 хв., в м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, 108/2, керуючи транспортним засобом БАЗ А079.14, р.н. НОМЕР_1 , під час надання послуги з перевезення пасажирів за маршрутом №206Е з переобладнаним з порушенням вимог, стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме встановив додаткове місце для сидіння пасажирів, що не відповідає записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, в якому зазначено 20 місць для сидіння пасажирів з водієм, а в дійсності 21 місце для сидіння, чим порушив пункт 31.3.А ПДР України, та вчинив порушення повторно протягом року за статтею 121 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за частиною 4 статті 121 КУпАП.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, ст.3 Конституції України, з урахуванням факту здійснення судом правосуддя в умовах ведення активних бойових дій в м.Харкові, 24.02.2022 в.о. голови Київського районного суду м.Хакова Садовським К. виданий наказ №01-06\21 про відправлення правосуддя в умовах військового стану шляхом забезпечення розгляду невідкладних справ та матеріалів, які пов'язані із забезпеченням діяльності військово-цивільної адміністрації, справ про адміністративні правопорушення, що підлягають негайному розгляду, клопотань слідчих та прокурорів про продовження строків досудового розслідування, про продовження та застосування запобіжних заходів по тяжким та особливо тяжким правопорушенням у вигляді тримання під вартою.
Суддя Київського районного суду м. Харкова Лисиченко С.М. перебувала у відпустці та на лікарняному з 09.03.2022 по 20.05.2022.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, провину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Зазначив, що рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі №953/912/22 постанову серії ЕАО № 5227842 у справі про адміністративне правопорушення від 14 січня 2022 року, винесену інспектором роти №3 батальйону №4 УПП в Харківській області старшим сержантом поліції Петренком О.А. скасовано, рішення набрало законної сили, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 121 КУпАП. Також, ОСОБА_1 вказав, що строки притягнення до адміністративної відповідальності за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 189526 від 14.01.2022 закінчились, у зв'язку із чим просив закрити провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд установив наступне.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів щодо інкримінованого особі адміністративного правопорушення, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (частина 2 статті 251 КУпАП).
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція частини 4 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Об'єктивна сторона частин 1-3 статті 121 КУпАП полягає у керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; керуванні водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації; керуванні водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно даних, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 189526 від 14.01.2022, ОСОБА_1 порушив пункт 31.3.А ПДР України, відповідно до якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Суд зазначає, що сам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 121 КУпАП, Управління патрульної поліції Харківської області , крім протоколу, суду надано:
-довідку інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Костюкевич Я, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 , згідно облікових даних НАІС ДДАІ отримував посвідчення водія НОМЕР_2 ;
- рапорт працівника поліції , зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 14.01.2022 о 13 год. 30 хв., в м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, 108/2, керуючи транспортним засобом БАЗ А079.14, р.н. НОМЕР_1 , під час надання послуги з перевезення пасажирів за маршрутом №206Е з переобладнаним з порушенням вимог, стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме встановив додаткове місце для сидіння пасажирів, що не відповідає записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, в якому зазначено 20 місць для сидіння пасажирів з водієм, а в дійсності 21 місце для сидіння, чим порушив пункт 31.3.А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП;
-копію постанови серії ЕАО № 5227842 від 14.01.2022, відповідно до якої 14.01.2022 о 10-58 годині в м. Харкові по просп. Ювілейному, 47, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом А079.14, р.н. НОМЕР_1 , під час надавання послуг з перевезення пасажирів, технічний стан якого не відповідає вимогам, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме не працював лівий двірник, чим порушив пункт 31.4.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 121 КУпАП.
Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 189526 від 14.01.2022 викладено склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 121 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті - керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації (не працював лівий двірник).
Разом з цим, 07.07.2022 до канцелярії суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав заяву про долучення копії рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №953/912/22, відповідно до якого постанову серії ЕАО № 5227842 у справі про адміністративне правопорушення від 14.01.2022, винесену інспектором роти №3 батальйону №4 УПП в Харківській області старшим сержантом поліції Петренком Олексієм Андрійовичем про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн. - скасовано. Рішення набуло законної сили 04.07.2022.
З урахуванням викладеного, в межах розгляду даної справи не встановлено доказів, які б поза розумним сумнівом давали підстави суду вважати про наявність факту вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 121 КУпАП, під час керування транспортним засобом БАЗ А079.14, р.н. НОМЕР_1 , 14.01.2022 о 13 год. 30 хв., в м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, 108/2, тобто вчинення повторне протягом року порушення, передбачене частиною 2 статті 121 КУпАП, як зазначено поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №189526 від 14.01.2022.
Суд звертає увагу, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого відповідною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до вимог статей 7, 254 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах складеного протоколу, що є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 62 Конституції України, положення якої закріплює принцип невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ, зокрема, у рішенні по справі «Аллене де Рібемонпроти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії"), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Судом встановлено, що на день розгляду даної справи строки накладення адміністративного стягнення сплинули.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
З точки зору матеріального підходу нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Зазначене узгоджується з висновком, викладеним Верховним Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 686/4557/18
Незважаючи на те, що на час розгляду справи сплили строки накладення адміністративного стягнення за вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, разом з цим тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на орган, який склав адміністративний протокол, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення, а також те, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом давали підстави суду вважати про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 121 КУпАП , суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю, відповідно до пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір по даній справі не підлягає стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 4 статті 121 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СУДДЯ С.М. Лисиченко