Справа №639/4917/21
Провадження № 1-КП/639/151/22
щодо дії запобіжного заходу
21 липня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021220500000033 від 14.01.2021р. за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого до ув'язнення за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України,
На розгляді Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурором було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність ризиків, на які вказував прокурор, наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків, просили змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вирішуючи відповідне питання, суд виходить з такого.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.05.2021 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.07.2021 року.
Ухвалами Жовтневого районного суду м. Харкова продовжено строк тримання ОСОБА_4 під вартою, востаннє ухвалою від 26.05.2022р. - до 24.07.2022р.
Згідно п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню обвинувачується у вчиненні, в тому числі тяжкого злочину передбачено ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строком до 10 років з конфіскацією майна.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; розлучений, з його слів має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; нерухомості та транспортних засобів у власності не має; офіційно не працює.
Крім того, на розгляді Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 186 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 перевірялась слідчим суддею при обранні йому запобіжного заходу під час досудового розслідування, підтверджується, зокрема показаннями допитаних під час судового розгляду свідків, в тому числі особи, якій згідно обвинувачення 13.04.2021р. ОСОБА_4 збув наркотичний засіб - метадон, а також за участі яких 20.05.2021р. проводився обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого було вилучено особливо небезпечну психотропну речовину - PVP та приладдя для її вживання, а також свідка ОСОБА_7 , який підтвердив, що вживав PVP за місцем проживання ОСОБА_4 . При цьому остаточна оцінка кожному доказу окремо та в їх сукупності, відповідно до ст. ст. 89, 94, 368, 373 КПК України, буде надана судом на відповідній стадії судового розгляду під час ухвалення судового рішення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При цьому у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини» (Selcuk v. Turkey), § 34; «Мацнеттер проти Австрії» (Matznetter v. Austria), § 9).
На переконання суду, стороною обвинувачення, в порушення вимог п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України, не доведено належними, допустимими та достатніми доказами існування такого ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, як ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні. Вказаний ризик ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення та не підтверджений будь-якими фактичними даними.
Проте, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватості, даних про його особу (наявності судимості), прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне провадження.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість обрання відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризикам. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, їх ступінь, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується; 2) даних про особу обвинуваченого, наведених вище (наявність судимості та іншого кримінального провадження відносно обвинуваченого; вік; відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків; репутацію; майновий стан ), суд приходить до висновку про необхідність продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, суд визначає обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, раніше визначеному судом та з покладенням на обвинуваченого відповідних обов'язків, наведених в ухвалі суду від 01.11.2021р..
Керуючись ст. ст. 177, 178, 327, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 18 вересня 2022 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у разі її внесення, зазначені в ухвалі суду від 01.11.2021р..
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1