19.07.2022
Провадження №3-в/389/11/22
ЄУН 389/208/19
Постанова
іменем України
19 липняя 2022 року місто Знам'янка
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Савельєва Оксана Валентинівна, за участю секретаря судового засідання Іванової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Кропивницького районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській областістосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про звільнення від відбування призначеного адміністративного стягнення,
встановив:
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.03.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП і накладено стягнення у виді суспільно-корисних робіт, загальним терміном 120 годин. ОСОБА_1 26.03.2019 взятий на облік Знам'янським МРВ пробації та викликаний на ознайомлення. Однак, незважаючи на неодноразові виклики, ОСОБА_1 до Знам'янського МРВ пробації так і не з'явився. Після проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 , однак фактично там не проживає, знаходиться на заробітках у Польщі. Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008, яке, в силу ч.1 ст.2 КУпАП, ст.9 Конституції України, ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства та обов'язкове для застосування судами як джерело права; рішення Конституційного Суду України від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), орган пробації вважає за можливе, за неврегульованості цього питання КУпАП, застосувати в даному випадку ст.80 КК України, та вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення розпочинається з дня набрання цим рішенням законної сили і в усякому разі не може перевищувати двох років.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, дані про належне повідомлення про дату час та місце розгляду подання відсутні.
Представник Кропивницького районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, матеріали особової справи №07/2019, встановив наступне.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.03.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП і накладено стягнення у виді суспільно-корисних робіт, загальним терміном 120 годин.
Відповідно до рапортів працівників МРВ пробації, письмових пояснень голови квартального комітету ОСОБА_2 від 01.07.2019 та матері дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 01.07.2019, які знаходяться в матеріалах дослідженої особової справи ОСОБА_1 , останній за місцем реєстрації не проживає, знаходиться на заробітках у Польщі. При цьому, станом на 02.10.2020, розшук ОСОБА_1 Знам'янським міськрайонним відділом ДВС, у зв'язку з частковою сплатою заборгованості по аліментам, не оголошено.
Відповідно до статті 325-1 КУпАП виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п.13.2, 13.3 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мін'юсту від 19.03.2013 N 474/5 та зареєстрованого в Мін'юсті 21.03.2013 за N 457/22989 (далі - Порядок), порушники перебувають на обліку в уповноваженому органі з питань пробації за місцем проживання, постанова суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт уповноваженим органом з питань пробації приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня її отримання. Протягом десяти робочих днів порушник повинен бути направлений до відбування суспільно корисних робіт, крім випадків, коли цьому перешкоджають поважні причини (хвороба, відрядження, неотримання виклику тощо).
Згідно з п.13.14 Порядку, усі питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до статті 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішуються судом, який виніс постанову.
Відповідно до ст.304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до п.13.19 Порядку, щодо порушників, які ухиляються від відбування суспільно корисних робіт, уповноваженим органом з питань пробації складається протокол про адміністративне правопорушення, який разом з іншими матеріалами надсилається до суду для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.325-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.
В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.302 КУпАП за наявності обставин, зазначених у пунктах 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Відповідно до ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі -Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення КУпАП не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду.
Натомість, дані строки, передбачені у КК України, а саме, ст.80 регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає за можливе до даних правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Відповідно до ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; 3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до принципу верховенства права давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт згідно норм КУпАП не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано - 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Отже, строк давності виконання постанови судді про накладення стягнення у виді суспільно корисних робіт не повинен перевищувати двох років.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 не роз'яснено про порядок та умови виконання стягнення, а також наслідки ухилення особи від виконання суспільно корисних робіт, станом на липень 2019 року, ОСОБА_1 був відсутній на території України, що унеможливлює належний виклик ОСОБА_1 до суду та з'ясування питання про ухилення або не ухилення від відбування покарання та для беззаперечного висновку про відсутність підстав для зупинення перебігу давності, а відтак подання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.302,304,325-4 КУпАП, суддя,
постановив:
У задоволенні подання Кропивницького районного відділу №2 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській областістосовно ОСОБА_1 про звільнення від відбування призначеного адміністративного стягнення, відмовити.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва