вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" липня 2022 р. Справа№ 911/3115/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Золочівської сільської ради
на рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2022
у справі №911/3115/21 (суддя Лилак Т.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ"
до Золочівської сільської ради
про стягнення 59 795,62 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Золочівської сільської ради (відповідач) про стягнення 59 795,62 гривень заборгованості, з яких: 49 776,00 гривень основного боргу, 2 514,08 гривень пені, 1753,60 гривень процентів за користування грошовими коштами, 5751,94 гривень інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором підряду №15 на розробку проектно-кошторисної документації від 15.06.2020 в частині оплати виконаних робіт.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.04.2022 у справі №911/3115/21 позовні вимоги задовольнено у повному обсязі. Стягнуто з Золочівської сільської ради (08340, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ: 04363538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 3, кв. 45, код ЄДРПОУ: 37791452) 49 776 (сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн 00 коп. основного боргу, 2 514 (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн 08 коп. пені, 1753 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три) грн 60 коп. процентів за користування грошовими коштами, 5751 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят одну) грн 94 коп. інфляційних втрат та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів сплати заборгованості за виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації за Договором підряду №15 від 15.06.2020.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд прийняти апеляційну скаргу у справі №911/3115/21 до свого провадження. Витребувати у позивача завірену копію проектно-кошторисної документації влаштування спортивного майданчику на території існуючого стадіону в с. Петропавлівське Бориспільського району Київської області, виготовлену на виконання Договору №15 від 15.06.2020. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2022 у справі №911/3115/21 за позовом ТОВ "Армукрземпроект" до Золочівської сільської ради про стягнення 59795,62 гривень заборгованості за Договором №15 від 15 червня 2020 року на виготовлення проектно-кошторисної документації влаштування спортивного майданчику на території існуючого стадіону в с. Петропавлівське Київської області та відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" до Золочівської сільської ради в повному обсязі.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач зазначав, що з метою розв'язання спірних правовідносин Золочівська сільська рада зверталась до ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" щодо надання копій планів топо-геодезичної зйомки, проектно-кошторисної документації влаштування спортивних майданчиків на території існуючих стадіонів в с. Петропавліське та Вишеньки Бориспільського району Київської області, як це передбачено п. 4.5. Договору, оскільки це є необхідною умовою для проведення платежів по всім договорам. Зазначене обумовлено тим, що без фізичних документів, розробленої проектно-кошторисної документації - Золочівська сільська рада не має права витрачати бюджетні кошти та здійснювати платежі. Крім того, скаржник зазначив, що вимагати додатковий примірник проектно-кошторисної документації є його правом відповідно до п. 4.5. Договору підряду №15 від 15.06.2020. В той же час, згідно умов Договору, на ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" покладено обов'язок надати такі документи на вимогу відповідача.
Проте, як зазначив скаржник, ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" ухиляється від надання копії проектно-кошторисної документації, посилаючись на труднощі з програмним забезпеченням та вважає, що наявність підписаних актів виконаних робіт є достатньою умовою для примусового стягнення грошових коштів.
Крім того відповідач зазначав, що у Золочівської сільської ради відсутні результати виконаних позивачем робіт, а з пояснень голови Вишеньківської сільської ради убачається, що достовірно невідомо місцезнаходження оригіналів виготовлених позивачем проектів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2022 апеляційну скаргу Золочівської сільської ради у справі №911/3115/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3115/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Золочівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2022 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/3115/21.
26.05.2022 на адресу суду надійшли матеріали справи №911/3115/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №911/3115/21 за апеляційною скаргою Золочівської сільської ради. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, установленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд у задоволенні апеляційної скарги Золочівської сільської ради відмовити, рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2022 у справі №911/3115/21 залишити без змін. Стягнути з Золочівської сільської ради витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Відносно доводів скаржника про не надання копії проектно-кошторисної документації позивач зазначав, що ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" не отримувало листа від Золочівської сільської ради з проханням про надання додаткових примірників проектно-кошторисної документації. Позивач зазначив, що відповідач не надав суду підтверджуючі документи (листи, звернення, клопотання) про надання додаткових копій проектно-кошторисної документації. Крім того позивач звертав увагу суду, що у лютому 2022 року ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" направило на адресу Золочівської сільської ради лист про те, що ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" готове надати додаткові копії проектно-кошторисної документації у разі сплати 15000,00 грн за виготовлення додаткових примірників, відповідно до вимог п. 4.5. Договору підряду №15 від 15.06.2020.
Щодо доводів скаржника про відсутність у замовника примірників проектно-кошторисної документації позивач зазначав, що ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" не несе відповідальності за зберігання проектно-кошторисної документації, яка була передана 12.08.2020 Вишеньківській сільській раді, а також за її передачу/непередачу об'єднання територіальних громад. Також позивач зазначив, що у поясненні від 07.02.2022 Вишеньківський сільський голова Кулинич Т.Г. чітко стверджує, що станом на 25 листопада 2020 року всі документи по взаємовідносинам з ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" включаючи розроблену проектно-кошторисну документацію, залишилися в приміщенні Вишеньківської сільської ради.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Як убачається із матеріалів справи, 15.06.2020 між Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" (виконавець) було укладено Договір підряду №15 на розробку проектно-кошторисної документації, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язався виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації: "Влаштування спортивного майданчику на території існуючого стадіону в с. Петропавлівське Бориспільського району Київської області".
Вартість робіт по Договору становила 49 776,00 грн, без ПДВ (п. 2.1. Договору).
Згідно п. 2.2. Договору після завершення проектних робіт у повному обсязі та передачі готової документації замовнику у повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній не пізніше 5-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з виконавцем по Договору в повному обсязі.
Позивачем було виконано зобов'язання з розробки проектно-кошторисної документації, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актом здачі-приймання робіт на проектно-кошторисні роботи від 12.08.2020 на суму 49 776,00 грн без ПДВ.
Звертаючись із позовом, Товариство зазначало, що в порушення вищезазначених умов Договору, замовник свої зобов'язання з оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за Договором у розмірі 49 776,00 грн.
Відповідно до рішення Вишеньківської сільської ради від 24.09.2019 №1902-53-VII та рішення Гнідинської сільської ради від 20.09.2019 №591-43-VII утворено Золочівську сільську об'єднану територіальну громаду із центром у селі Гнідин, а відповідно до рішення "Про початок повноважень депутатів Золочівської сільської ради" від 24.11.2020 №1-1-VIII набула повноважень Золочівська сільська рада обрана Золочівською об'єднаною територіальною громадою.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" Золочівська сільська рада є правонаступником всіх прав і обов'язків Вишеньківської сільської ради.
17.05.2021 позивач звернувся до Золочівської сільської ради з претензією №22, в якій просив невідкладно погасити заборгованість в розмірі 49 776,00 грн, з посиланням на абз. 2 ч. 4 ст. 8 ЗУ "Про добровільне об'єднання територіальних громад".
Листом №02-18/1183 від 03.06.2021 відповідач звернувся до позивача з вимогою/клопотанням надати підтверджуючі документи на розробку проектно-кошторисної документації, за якими виконавець зобов'язався виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації: "Влаштування спортивного майданчику на території існуючого стадіону в с. Вишеньки", а саме: Договір на розробку проектно-кошторисної документації, Акт приймання-передачі робіт з розробки проектно-кошторисної документації та накладна на передачу проектно-кошторисної документації.
З матеріалів справи слідує, що 23.06.2021 відповідач направив на адресу відповідача наступні документи:
- Договір підряду №15 від 15.06.2020 на розробку проектно-кошторисної документації - 3 арк.;
- Протокол погодження про договірну ціну на роботи з розробки проектно-кошторисної документації - 1 арк.;
- Календарний план робіт з розробки проектно-кошторисної документації - 1 арк.;
- Кошторис на проектні (вишукувальні) роботи - 1 арк.;
- Акт №1 здачі-приймання робіт на проектно-кошторисні роботи складений 12.08.2020 - 1 арк.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Судом було установлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду на проведення проектних робіт, та є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ураховуючи те, що у матеріалах справи наявний акт здачі-приймання робіт на проекттно-кошторисні роботи від 12.08.2020, який підписаний та скріплений печатками сторонами Договору, та відсутність будь-яких зауважень, можна дійти висновку, що відповідно до п. 3.2. Договору, Договір підряду є виконаним зі сторони позивача у повному обсязі.
Як вже було зазначено судом, відповідач - Золочівська міська рада є правонаступником всіх прав і обов'язків Вишеньківської сільської ради.
Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи не містяться докази оплати вартості робіт по Договору підряду.
Беручи до уваги вищенаведене, оскільки строк оплати за Договором настав, позивачем доведено наявність заборгованості, а відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів сплати заборгованості за виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації за Договором підряду №15 від 15.06.2020, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу у розмірі 49 776,00 грн.
Крім того, зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 2514,08 грн пені, розрахованої за період з 18.08.2020 по 18.01.2021, 1753,60 грн 3% річних, розрахованих за загальний період з 18.08.2020 по 20.10.2021 та 5751,94 грн інфляційних втрат, розрахованих за загальний період з 18.08.2020 по 20.10.2021. Розгляшувши заявлені вимоги колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником умов п. 2.3. цього Договору, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше розміру вартості проектних робіт (етапу) відповідно до п. 2.1. даного Договору.
Згідно вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат судом було установлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2514,08 грн пені, 1753,60 грн 3% річних та 5751,94 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача 59 795,62 грн заборгованості, з огляду на їх доведеність та обґрунтованість.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стосовно доводів скаржника, що ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" ухиляється від надання завіреної копії додаткового примірника проектно-кошторисної документації відповідно до п. 4.5. Договору, колегія суддів зазначає наступне.
Звертаюсь із апеляційною скаргою відповідач звертав увагу суду, що вимагати додатковий примірник проектно-кошторисної документації є його правом відповідно до п. 4.5. Договору підряду №15 від 15.06.2020.
Відповідно до п. 4.5. Договору документація видається замовнику у 4-х примірниках. Додаткові примірники документації, які видаються на прохання замовника, оплачуються додатково.
У відповіді на відзив позивач зазначав, що останнім було направлено на адресу Золочівської сільської ради лист №9 від 18.02.2022, у якому зазначено, що Товариство готове передати додатковий примірник проектно-кошторисної документації "Влаштування спортивного майданчику на території існуючого стадіону в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області" Золочівській сільській раді у разі сплати 15000,00 грн за виготовлення додаткових примірників, відповідно до вимог п. 4.5. Договору. Докази направлення указаного листа Золочівській сільській раді наявні в матеріалах справи.
Також, до зазначено листа додано рахунок-фактуру №3 від 18.02.2022 на виготовлення додаткового примірника проектно-кошторисної документації на суму 15 000,00 грн.
Однак відповідачем не вчинено жодних дій щодо отримання додаткового примірника проектно-кошторисної документації, а також не надано суду доказів такого звернення та доказів оплати додаткового примірника проектно-кошторисної документації, згідно вимог п. 4.5. Договору підряду №15 від 15.06.2020. Тому, посилання відповідача у скарзі, про ненадання позивачем додаткового примірника є необґрунтовані та не підтверджуються матеріалами справи.
Щодо доводів скаржника, про відсутність у замовника примірників проектно-кошторисної документації, колегія суддів зазначає наступне.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що за результатами внутрішного розслідування серед бухгалтерських та інших документів Вишеньківської сільської ради, правонаступником якої є Золочівська сільська рада, не знайдено жодного документа, що підтверджував би факт укладення договору з ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ", як і результатів виконання таких робіт позивачем - проектно-кошторисної документації "Влаштування спортивного майданчику на території існуючого стадіону в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області". В Акті прийому-передачі документів, підписаного в ході об'єднання громад, зазначені документи також відсутні. Разом з тим, скаржник зазначив, що відповідно до письмових пояснень від 07.02.2022, Вишеньківський сільський голова Кулинич Т.Г. дійсно підписувала договори (зокрема Договір №15), кошториси та акти, проте їй достовірно не відомо місцезнаходження оригіналів виготовлених проектів.
Умовами Договору підряду №15 сторони чітко визначили, що датою завершення робіт виконавцем вважається дата передачі замовнику готової проектно-кошторисвної документації згідно з актом здачі-приймання робіт по Договору.
Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт від 12.08.2020, копія якого міститься у матеріалах справи, сторони дійшли згоди, що роботи по розробці проектно-кошторисної документації об'єкту: "Влаштування спортивного майданчику на території існуючого стадіону в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області", відповідають умовам договору №15 від 15.06.2020.
Оригінал проектно-кошторисної документації у 4-х примірниках були передані замовнику, про отримання указаної документації свідчить підпис сільського голови Кулинич Т.Г. та гербова печатка Вишеньківської сільської ради на Акті здачі-приймання виконаних робіт від 12.08.2020.
За таких обставин, виконання позивачем зобов'язання з розробки проектно-кошторисної документації за Договором №15 від 15.06.2020, підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін Актом здачі-приймання робіт на проектно-кошторисні роботи від 12.08.2020.
Посилання відповідача у скарзі на те, що Вишеньківський сільський голова Кулинич Т.Г. зазначає, що станом на 25 листопада 2020 року всі документи по взаємовідносинам з ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" включаючи розроблену проектно-кошторисну документацію, залишилися в приміщенні Вишеньківської сільської ради і наразі не відомо їх місцезнаходження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт виконання Договору підряду судом установлений, отже у суду відсутні пядстави вважати обґрунтованим дане твердження скаржника.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі не відповідають обставинами справи та є необґрунтованими, а тому не можуть прийматися судом до уваги.
Таким чином, колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Золочівська сільська рада, в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2022 у справі №911/3115/21, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2022 у справі №911/3115/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Також, позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційної інстанції стягнути з Золочівської сільської ради витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. У додатка до відзиву містяться докази направлення зазначеного відзиву на адресу відповідача. Колегія суддів зазначає, що станом на дату винесення постанови у справі від відповідача не надходило заяв про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
На підтвердження понесення заявлених витрат позивачем до матеріалів справи надано копії: договору про надання правової допомоги від 17.01.2022, Додатка №2 до Договору про надання правової допомоги від 17.01.2022 (протокол узгодження послуг від 03.06.2022), акта виконаних робіт №2 від 07.06.2022, квитанції №0.0.2574364966.1 від 13.06.2022 на суму 10000,00 грн (сплата за правову допомогу згідно акту №2 від 07.06.2022).
Відповідно до наданого позивачем до суду Акта приймання-передачі наданих послуг №2 від 07.06.2022, на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 17.01.2022, укладеного між ТОВ "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" та адвокатом Тираном Олександром Вікторовичем, протоколу узгодження послуг від 03.06.2022 адвокат Тиран О.В. надав замовнику наступні послуги:
- ознайомлення та вивчення апеляційної скарги Золочівської сільської ради по справі №911/3115/21 з додатками;
- підготовка та складення відзиву на апеляційну скаргу Золочівської сільської ради по справі №911/3115/21.
Згідно п.п. 2 та 3 зазначеного Акта приймання-передачі наданих послуг №2 від 07.06.2022, загальний час надання послуг Адвоката Замовнику становить 5 (п'ять) годин. Загальна вартість послуг адвоката за надані послуги складає 10 000 (десять тисяч) грн, з розрахунку 2000,00 грн за годину роботи адвоката.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має ураховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанова КГС ВС від 01.06.2018 у справі № 904/8478/16).
Стосовно заявлених позивачем до стягнення 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування до заявлених вище вимог позивач зазначав ознайомлення та вивчення апеляційної скарги Золочівської сільської ради з додатками.
Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем при здійсненні попередньої правовової оцінки мотивів та вимог апеляційної скарги не вчинялися додаткові дії для вивчення наявних у матеріалах справи документів.
Щодо вимоги про підготовку та складання відзиву на апеляційну скаргу Золочівської сільської ради у справі №911/3115/21, слід зазначити наступне.
Північний апеляційний господарський суд розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу понесенні позивачем при перегляді рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2022 дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду за минулий рік, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, ураховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При дослідженні судом виконання робіт адвокатом слід також ураховувати чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Колегія суддів зазначає, що відзив на апеляційну скаргу Золочівської сільської ради який викладений на 3 сторінках, не потребував вивчення докових джерел права та за своїм змістом є майже тотожним змісту позовної заяви. На переконання суду апеляційної інстанції заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу загальною тривалістю 5 годин є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду). Написання відзиву на апеляційну скаргу обсягом 3 сторінки, на який адвокатом було витрачено 5 години, що пропорційно сумі в 10 тис. грн, не є співмірним зі складністю справи.
Такі висновки викладено в додатковій постанові КГС ВС від 11 березня 2021 року у справі № 911/2681/19.
Північний апеляційний господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою.
Ураховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку не присуджувати позивачу 10000,00 грн, заявлену до стягнення. На переконання колегії суддів, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Витрати по сплаті судового збору, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на Золочівську сільську раду.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Золочівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2022 у справі №911/3115/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2022 у справі №911/3115/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Золочівську сільську раду.
4. Стягнути з Золочівської сільської ради (08340, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Нова, 1, код ЄДРПОУ: 04363538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМУКРЗЕМПРОЕКТ" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 3, кв. 45, код ЄДРПОУ: 37791452) 2000,00 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи №911/3115/21 у суді апеляційної інстанції.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови у справі №911/3115/21 доручити Господарському суду Київської області.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран