Справа № 724/1278/22
Провадження № 2/724/428/22
19 липня 2022 року м.Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Скрипника С.М.
за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб, який зареєстрований 07 грудня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у місті Донецьку, за актовим записом № 871. Від шлюбних відносин в них з відповідачкою народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу він бажає щоб проживали біля нього, оскільки сини вже тривалий час проживають з ним і по сьогоднішній день їхні із ОСОБА_2 спільні сини виявили бажання проживати разом з батьком ОСОБА_1 .
Зазначив, що спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки між ними постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожний із них має різні погляди на сімейне життя. Відсутність між ними взаєморозуміння та спільної думки, щодо вирішення звичайних побутових питань спонукали до повного розриву інших відносин. Вважає, що подальше фактичне спільне проживання та збереження шлюбу неможливі і є такми, що суперечили б особистим інтересам позивача. Подружні стосунки між ними з відповідачкою припинені. На даний час між ними втрачено почуття кохання, взаєморозуміння та взаємоповаги один до одного, за таких обставин вважає, що шлюб існує лише формально.
Також зазначив, що він після розірвання шлюбу готовий самостійно виховувати синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Примирення між ними неможливе, оскільки їхнє сімейне життя не налагоджується вже досить тривалий час, у зв'язку з чим просить терміну на примирення не надавати.
Підтримуючи вищевикладене, просив розірвати шлюб між ним та відповідачкою, також просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду 14.07.2022 року подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, розгляд справи просив проводити без його участі, також просив після розірвання шлюбу залишити малолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на його вихованні.
Від відповідача ОСОБА_2 , 14.07.2022 року надійшла заява, в якій вона підтвердила факт, викладений її чоловіком ОСОБА_1 в позовній заяві, та не заперечувала щодо розірвання шлюбу, також просила після розірвання шлюбу залишити малолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на вихованні у батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Розгляд справи просила здійснювати у його відсутності.
Згідно ст. 279 ЦПК України розгляд справи слід проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який між ними зареєстровано 07 грудня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у місті Донецьку, за актовим записом № 871, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 грудня 2013 року (а.с. 10).
Суд вважає, що збереження сім'ї неможливе, оскільки сім'я сторін розпалася остаточно, на даний час їх шлюб носить формальний характер. Шлюбні відносини між ними фактично припинені і вони не бажають зберегти сім'ю.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Оцінюючи у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними суперечить інтересам сторін, а тому шлюб має бути розірваний.
Як встановлено судом, від шлюбних відносин в сторін є двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей: серії НОМЕР_2 від 10.06.2014 року та серії НОМЕР_3 від 21.02.2017 року.
Вирішуючи заяву позивача про визначення місця проживання дітей після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками, суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Саме, до такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові № 200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами. Більш того, відповідачка подала до суду заяву, в якій не заперечувала проти того, щоб малолітні діти проживали разом з батьком.
У зв'язку із вказаним, суд вважає, що після розірвання шлюбу малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити проживати з позивачем.
Враховуючи спільне небажання сторін зберегти сім'ю, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати, а малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити проживати біля батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За таких обставин, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню позивача, а тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 992,40 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. ст. 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 141, ст. ст. 258-259, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий МВ УМВС України в Донецькій області 25.10.2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ), який зареєстровано 07 грудня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у місті Донецьку, за актовим записом № 871 - розірвати.
Малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 після розірвання шлюбу залишити проживати біля батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий МВ УМВС України в Донецькій області 25.10.2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 992,40 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19 липня 2022 року.
Суддя: С.М. Скрипник