Справа № 216/8067/21
Провадження № 1-в/216/10/22
11 липня 2022 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання начальника Центрально-Міського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 1 рік, із покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України,
від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку,
15 грудня 2021 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання.
Клопотання мотивоване тим, що вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_4 була засуджена за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 1 рік, із покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Заплановані заходи в індивідуальному плані роботи з підобліковою виконано повністю, іспитовий строк закінчився. Засуджена в період іспитового терміну до адміністративної відповідальності не притягувалася, однак відносно неї відкриті кримінальні правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, у кримінальних провадженнях №№ 12019040230000109, 12019040230000394, 12020040230000245, 12020040230000510, які були об'єднані в одне провадження № 12019040230000109, та знаходиться на розгляді у судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_6 у своїй заяві клопотання підтримав та просив суд задовольнити його.
Представник органу пробації ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, в якій просила задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.
Засуджена також подала заяву про розгляд подання без її участі.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, а також дослідивши особову справу засудженої, суд дійшов висновку, що вказане подання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 75 КК України суд звільняє засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 78 КК України та ч. 2 ст. 165 КВК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладенні на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Судом встановлено, що в Центрально-Міському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувають на розгляді матеріали об'єднаного кримінального провадження (із чотирьох окремих проваджень, зазначених у клопотанні) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні протягом іспитового строку кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
При цьому суд бере до уваги, що за приписами ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальними вироком суду, що набрав законної сили.
Станом на теперішній час обвинувального вироку стосовно ОСОБА_4 судом не ухвалено.
Водночас суд зважає, що сам по собі факт наявності на розгляді в суді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень не може бути підставою для направлення засудженої для відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 78 КПК України.
Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз'яснено, що в разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК. Якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку. Частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Системний аналіз наведених положень закону та роз'яснень свідчить про те, що саме вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, а не ухвалення вироку, суди мають розцінювати як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання.
Отже, звільнення ОСОБА_4 від покарання за попереднім вироком позбавить суд можливості, у разі ухвалення обвинувального вироку, призначити остаточне покарання з дотриманням вимог статті 71 КК України.
Водночас суд зауважує, що у разі ухвалення судом виправдувального вироку або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень під час випробування, орган пробації може повторно звернутись до суду з відповідним поданням про звільнення її від призначеного судом покарання.
З огляду на наведене суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання органу пробації відмовити за його передчасністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання начальника Центрально-Міського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1