Справа № 210/7235/21
Провадження № 2/210/659/22
іменем України
20 липня 2022 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Скотар Р.Є., секретаря судового засідання Хмельницької Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії -
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в сумі 6220,37 грн., окрім вказаної суми заборгованості, позивач просить суд стягнути 3% річних у сумі 213,25 грн., втрати від інфляції у сумі 494,57 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Так, позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється послуга з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до квартири, яка належить Відповідачу ОСОБА_1 , здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку, які є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що Відповідач фактично отримує теплову енергію.
Позивач, виконуючи свої обов'язки, постійно надавав послуги з централізованого опалення, але Відповідач придбавши квартиру, не здійснила свої зобов'язання з приводу погашення існуючої заборгованості, відповідно до умов Договору купівлі-продажу квартири.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач належним чином повідомлялася, у встановлений законом строк, шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції та розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, в судове засідання не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. У встановлений 15-ти денний строк відзив на адресу суду не надходив.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялась про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подала, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до положень ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідач ОСОБА_1 не зареєстрована за спірною адресою, проте є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциним І.А. 29.09.2011 року за реєстровим № 3717, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, яка надійшла на адресу суду на виконання ухвали суду від 15.03.2022 року (а.с. 58-59).
Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості сума боргу, яка рахується за спірною квартирою у період з 21.12.2019 року по 11.11.2021 року за послугу з постачаннятеплової енергії становить 6220,37 грн. (а.с. 6).
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (стаття 3 ЦК України), дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із статтею 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Згідно пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством. Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії (з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за поточний місяць згідно довідки авіаційної метеорологічної станції м. КривогоРогу) та вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі.
Крім того, відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16) визначено, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідач є власником даної квартири з 29 вересня 2011 року, тому відповідно до статті 322 ЦК України зобов'язана утримувати майно, що їй належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, оскільки позивач свої обов'язки з постачання теплової енергії виконував, але відповідач, яка є власником житлового приміщення, оплату відповідно до своїзобов'язань не здійснила, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних відомостей щодо погашення вказаної заборгованості, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідносини, які склалися між сторонами по наданню житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідача на його користь 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат, нарахованих на суму несплаченої заборгованості.
Виходячи з положень статей 509, 526 ЦК України, правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому на боржників покладено обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а тому на спірні правовідносини поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з боржників суми боргу та 3% річних від простроченої суми, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послугу з постачання теплової енергіїза період з 21.12.2019 року по 11.11.2021 року, яка становить 6220,37 грн. (шість тисяч двісті двадцять гривень тридцять сім копійок), 3% річних у розмірі 213,25 (двісті тринадцять гривень двадцять п'ять копійок), втрати від інфляції у розмірі 494,57 (чотириста дев'яносто чотири гривні п'ятдесят сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (ЄДРПОУ 03342184) суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Відповідачу, який не з'явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено 20 липня 2022 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: КПТМ «Криворіжтепломережа» (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ЄДРПОУ 03342184);
- відповідач: ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: Р. Є. Скотар