Справа №523/13361/21
Провадження №1-кп/523/813/22
20.07.2022 Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
в присутності обвинуваченого ОСОБА_5 ,
у судовому засіданні в ході розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, державне обвинувачення по якому підтримується Суворовською окружною прокуратурою м. Одеси.
Прокурор просив задовольнити подане ним клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, викладених у ньому.
Адвокат обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, вважаючи, що на даний час, відпала потреба у застосуванні саме такого виду заходу, який на думку захисника є занадто суворивим, а також зазначила що ОСОБА_5 знаходиться під вартою вже тривалий час і за цей період ризики, які були наявні під час обрання запобіжного заходу вичерпались.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши матеріали справи та перевіривши надані прокурором на теперішній час докази обвинувачення, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави за наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Разом з цим, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд, враховуючи
тяжкість інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років із конфіскацією майна, вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою із визначенням розміру застави.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу та щодо можливості його зміни на більш м'який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років із конфіскацією майна, перебуває у цивільному шлюбі, до затримання був не офіційно працевлаштований на будівництві різноробочим.
Суворість покарання за кримінальним правопорушенням, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час.
Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але і високі стандарти охорони загальногромадянських прав. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд по правам людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, адже на даний час не проведено допит потерпілих та свідків та не досліджені докази по справі, судом вживаються всі необхідні дії для розгляду справи в розумні строки, зокрема на це вказує і періодичність та кількість проведених судових засідань по справі, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 діб, із визначенням розміру застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.132, 176-178, 183, 194, 196, 197, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 17.09.2022р., включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 131820 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копії ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1