19 липня 2022 року
м. Київ
справа №420/11424/21
адміністративне провадження №К/990/17691/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №420/11424/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27 лютого 2016 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27 лютого 2016 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі: 79150,98 грн із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 березня 2018 року до 26 лютого 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі: 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі: 4463,15 грн за період з 1 березня 2018 року до 26 лютого 2021 року включно в сумі: 160354,43 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 27 лютого 2016 року до 26 лютого 2021 року включно;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27 лютого 2016 року до 26 лютого 2021 року включно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 8 липня 2022 року засобами поштового зв'язку на адресу Верховного Суду.
У касаційні скарзі представник позивача просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №420/11424/21 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 12 квітня 2022 року, повний текст виготовлено того ж дня, проте касаційну скаргу було подано до поштового відділення лише 8 липня 2022 року.
Скаржник зазначає, що з повним текстом постанови був ознайомлений 6 липня 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Вказує, що повний текст судового рішення на адресу позивача та його представника не надходив.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, посилаючись на введення на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента України №2119-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання касаційної скарги, а також належним підтвердженням поважності причин пропущення строку на касаційне оскарження.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Щодо посилань скаржника на введення на території України воєнного стану, Суд звертає увагу, що саме факт ведення воєнного стану не є безумовною поважною причиною для поновлення будь якого процесуального строку. Данна обставина не звільняє заявника від наведення обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи обставини справи, матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з 12 травня 2022 року (останнього дня на касаційне оскарження) до 8 липня 2022 року (дня подання касаційної скарги до поштового відділення), Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.
Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України,-
1. Відмовити представнику ОСОБА_1 - Дяченку Олексію Володимировичу у задоволенні клопотання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
2. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі №420/11424/21 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду