ф
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 640/15287/21
адміністративне провадження № К/990/17108/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №640/15287/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України в якому просила суд визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 24 травня 2021 року №20-д «Про накладення дисциплінарного стягнення» (у вигляді догани).
07 вересня 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено повністю.
22 лютого 2022 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС України від 24 травня 2021 року № 20-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».
На вказану постанову апеляційного суду Державна податкова служба України подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 06 липня 2022 року.
У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, та зазначає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі 640/15287/21 прийнята без встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Відповідач у касаційній скарзі лише обмежився частковим цитуванням пункту 4 частини другої статті 353 КАС України.
Проте, вказавши пункт 4 частини другої статті 353 КАС України, скаржник не зазначає які саме докази є недопустимими.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, вказати які саме докази та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Однак, доводи скаржника в цій частині не доведені у взаємозв'язку без посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням відповідачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №640/15287/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування наказу- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова