19 липня 2022 року
м.Київ
справа №420/13476/20
адміністративне провадження №К/9901/21384/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 420/13476/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду за позовом ОСОБА_1 до Державної служби якості освіти України, третя особа: Національний університет «Одеська юридична академія» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання провести позапланову виїзну комісійну перевірку,
02 грудня 2020 року ОСОБА_1 (далі також позивачка) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби якості освіти України (далі також відповідач), в якій просила:
визнати протиправною бездіяльність Державної служби якості освіти України щодо Національного університету «Одеська юридична академія»;
зобов'язати Державну службу якості освіти України створити комісію (експертну групу) та провести позапланову виїзну комісійну перевірку додержання суб'єктом господарювання, що надає послуги у сфері вищої освіти - Національним університетом «Одеська юридична академія» вимог законодавства про вищу освіту, за результатами якої скласти відповідний акт перевірки.
Перевірку Університету здійснити за такими напрямами:
відповідність / не відповідність посади президента Національного університету «Одеська юридична академія» переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників в Україні;
порушення принципу аполітичності та неправомірна зміна у зв'язку із позачерговими виборами народних депутатів України графіку навчального процесу в Університеті у кінці 2018-2019 навчального року;
недотримання вимог чинного законодавства України щодо забезпечення підвищення кваліфікації (стажування) на кафедрі кримінального права Університету у 2018-2019 навчальному році (цивільна справа № 522/16339/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Одеська юридична академія», ректора Національного університету «Одеська юридична академія» Загороднього Віктора Євстафійовича, третя особа на стороні відповідачів Первинна профспілкова організація Національного університету «Одеська юридична академія» про визнання бездіяльності протиправною, поновлення на роботі та відшкодування шкоди);
порушення правил розподілу навчального навантаження та заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, незаконне звільнення з роботи на кафедрі кримінального права Університету у 2018-2019 навчальному році (кримінальне провадження №12019161500001554 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України, цивільна справа № 522/16339/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Одеська юридична академія», ректора Національного університету «Одеська юридична академія» Загороднього Віктора Євстафійовича, третя особа на стороні відповідачів Первинна профспілкова організація Національного університету «Одеська юридична академія» про визнання бездіяльності протиправною, поновлення на роботі та відшкодування шкоди).
13 січня 2021року (вх. № ЕП/691/21) від Національного університету "Одеська юридична академія" надійшли пояснення.
14 січня 2021 року (вх. № 1662/21) від позивачки надійшла уточнена позовна заява, в якій вона просить:
визнати протиправною бездіяльність Державної служби якості освіти України щодо правопорушень в Національному Університеті "Одеська юридична академія";
зобов'язати Державну службу якості освіти України створити комісію (експертну групу) та провести позапланову виїзну комісійну перевірку додержання суб'єктом господарювання, що надає послуги у сфері вищої освіти - Національним університетом "Одеська юридична академія" вимог законодавства про вищу освіту, за результатами якої скласти відповідний акт перевірки.
Перевірку Університету здійснити за такими напрямами:
відповідність/не відповідність посади президента Національного університету "Одеська юридична академія", передбаченої Статутом Національного університету "Одеська юридична академія" (нова редакція) Ідентифікаційний код 20933314, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 04 грудня 2020 р. № 1530, переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників в Україні;
розміщення/не розміщення інформації, яка підлягає обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Національного університету "Одеська юридична академія" відповідно до вимог Закону України "Про вищу освіту", а саме: положення про будь-які колегіальні органи та їх персональний склад, що діють у вищому навчальному закладі, результати щорічного оцінювання науково-педагогічних працівників;
порушення принципу аполітичності та неправомірна зміна у зв'язку із позачерговими виборами народних депутатів України графіку навчального процесу в Університеті у кінці 2018-2019 навчального року;
недотримання вимог чинного законодавства України щодо забезпечення підвищення кваліфікації (стажування), порушення правил розподілу навчального навантаження та заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, незаконне звільнення з роботи на кафедрі кримінального права Університету у 2018-2019 навчальному році (цивільна справа №522/16339/19 за позовом про визнання бездіяльності протиправною, поновлення на роботі та відшкодування шкоди, кримінальне провадження №12019161500001554 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України);
стягнути з Державної служби якості освіти України документально підтверджені судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 14 січня 2021 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 14 січня 2021 року (вх. № 1662/21).
02 лютого 2021року (вх. 5019/21) від позивачки надійшла заява про зміну предмета позову, до якої додано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Державної служби якості освіти України щодо наступних правопорушень в Національному Університеті «Одеська юридична академія»:
порушення процедур системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності (не проведення щорічного рейтингового оцінювання науково-педагогічних працівників та не оприлюднення його результатів на офіційному веб-сайті Університету, не забезпечення підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників);
порушення правил розподілу навчального навантаження між науково- педагогічними працівниками Університету;
порушення процедури укладення із науково-педагогічними працівниками Університету строкових трудових договорів на новий термін (продовження контрактів);
зобов'язати голову Державної служби якості освіти України притягнути до дисциплінарної відповідальності директора департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої освіти і освіти дорослих ОСОБА_2 за неналежне виконання своїх посадових обов'язків (бездіяльність щодо правопорушень в Національному Університеті «Одеська юридична академія»).
15 лютого 2021року (вх. № 7044/21) від позивачки надійшла повторно уточнена позовна заява зі зміненим предметом позову, в якій викладено позовні вимоги такі самі як в уточненій позовній заяві за вх. 5019/21 від 02 лютого 2021року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, яка залишена без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, уточнені позовні заяви ОСОБА_1 (вх. 5019/21 від 02 лютого 2021 року) та (вх. № 7044/21 від 15 лютого 2021 року), повернуті позивачці.
11 червня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга позивачки, надіслана 10 червня 2021 року, у якій скаржниця просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
23 червня 2021 року від позивачки на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про передачу справи № 420/13476/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Позивачка зазначає, що нею оскаржується судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції та вважає, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики в державі.
Вирішуючи зазначене клопотання, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статей 37 та 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
За змістом статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
За приписами частин п'ятої та шостої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Так, клопотання не містить обґрунтування порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносин.
Також на переконання заявниці, передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі №804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:
справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;
існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:
немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
В ухвалі від 30 жовтня 2018 року у справі №757/172/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.
Кількісний вимір ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п'ятої статті 346 КАС України, суд у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов'язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
В свою чергу, клопотання не містить жодних доречних мотивів на підтвердження того, у чому саме полягає виключна правова проблема у контексті спірних правовідносин. У зазначеному клопотанні також немає належного правового обґрунтування того, що спірні правовідносини, які врегульовані законодавчими нормами, допускають їхнє множинне тлумачення та породжують відповідну правову невизначеність.
У зв'язку із викладеним клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 420/13476/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 345, 346-347, 355, 359 КАС України, Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 420/13476/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду - відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С. М. Чиркін
Судді: В.М. Кравчук
В.М. Шарапа