61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
20.07.2022р. Справа №905/219/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Шахтобуд”, с.Новодмитрівка, Костянтинівський район, Донецька область,
про стягнення додаткових зборів в сумі 13928,16 грн.,
Акціонерне товариство “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Шахтобуд”, с.Новодмитрівка, Костянтинівський район, Донецька область, про стягнення додаткових зборів в сумі 13928,16 грн. (із розрахунку: 2216,7 грн. (без ПДВ) плата за користування вагонами + 3240,7 грн. (без ПДВ) збір зберігання вантажів + 5307,2 грн. (без ПДВ) плата за маневрову роботу + 682,0 грн. (без ПДВ) зважування вантажу на вагах залізниці + 160,2 грн. (без ПДВ) телеграфне повідомлення = 11606,80грн. (без ПДВ) + 20% ПДВ = 13928,16 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення від повідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення, у зв'язку з чим на коліях проміжної ст. Синельникове-1 регіональної філії Дніпровська залізниця було затримано і відчеплено вагон №96394507 за накладною №49627805, що стало підставою для нарахування позивачем додаткових зборів.
Після відкриття провадження у справі позивач не надав суду будь-яких документів по суті спору.
18.02.2022 року до суду від ТОВ “Виробниче об'єднання “Шахтобуд” надійшов відзив №40 від 17.02.2022 в якому відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Заявою від 16.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Шахтобуд” приєдналося до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (повний текст договору оприлюднено за посиланням - uz-cargo.com), за змістом п.1.1. якого, предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном Перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п. 1.2. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, при виконанні Договору Сторони керуються у т.ч. такими нормативноправовими актами: - Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України); - Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно); - Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі - Правила перевезення вантажів); - Правила планування перевезень вантажів (статті 17- 21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів); - Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС); - Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ); - Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами).
Відповідно до п.1.4. Договору, надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами у даній справі Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, в порядку ст.634 ЦК України, є договором перевезення, який підпадає під правове регулювання глави 64 розділу ІІІ книги 5 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України, положень Закону України "Про залізничний транспорт".
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Перевезенням вантажів, відповідно до статті 306 Господарського кодексу України, визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
24.07.2021 за накладною №49627805 зі станції Бахмут-1 регіональної філії “Донецька залізниця” на станцію Миколаїв-вантажний регіональної філії “Одеська залізниця” відповідачем відправлено вагони з вантажем - глина вогнетривка.
28.07.2021 на проміжній станції Синельникове-1 регіональної філії “Придніпровська залізниця” на підставі акту загальної форми №1628, №1646 було затримано і відчеплено вагон №96394507 за накладною №49627805 для контрольного зважування та перевірки. За результатами перевірки було складено комерційний акт №453603/16/111 від 28.07.2021, яким засвідчено, що під час комісійного зважування на 150 т вагонних вагах станції Синельникове-1 (остання повірка ваг 20.07.2021) вагона №96394507 встановлено розбіжності фактичної маси вантажу із зазначеною в накладній масою - маса нетто більше документа на 2400 кг та понад вантажопідйомність вагона на 1900 кг. Надлишок вантажу перевантажено в порожній вагон №67614032. Вагон №96394507 із вантажем масою 64500 кг було направлено одержувачу за досильною накладною №47438155, вагон №67614032 із надлишком вантажу було направлено одержувачу за досильною накладною №47555776.
Враховуючи наведені вище обставини щодо затримки вагону за вказаною накладною на станції Синельникове-1, за час затримки спірного вагону, а саме: з 11:35 год. 27.07.2021 до 15:30 год. 30.07.2021, що відображено у складених актах загальної форми ГУ-23 від 27.07.2021, від 30.07.2021, позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 2216,70 грн. (без ПДВ), яка включена до накопичувальної картки форми №12080279 від 12.08.2021.
Крім того, відповідно до вказаної накопичувальної картки позивачем розраховані та заявлені до стягнення:
5307,2 грн. без ПДВ - збір за маневрову роботу локомотива відповідно до пп. 1.8 п. 1 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (далі - Збірник тарифів), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 (із змін. і доп.) /зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2009 за № 340/16356/;
3240,7 без ПДВ - збір за зберігання вантажу відповідно до пп. 2.1 п. 2 розділу ІІІ Збірника тарифів;
160,2 грн. без ПДВ - збір за телеграфне повідомлення відповідно до п. 10 розділу ІІІ Збірника тарифів;
682,0 грн. без ПДВ - збір за зважування вантажу у спірному вагоні на вагонних вагах відповідно до пп. 4.1 п. 4 розділу ІІІ Збірника тарифів.
Спір у справі виник між АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» (позивач, перевізник) та ТОВ «Виробниче об'єднання «Шахтобуд» (відповідач, замовник) у зв'язку з несплатою відповідачем плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, плати за зважування вантажу на вагах залізниці, плати за маневрову роботу, плати за телеграфне повідомлення.
За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (стаття 908 ЦК України). Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 908 ЦК України).
Положеннями частини 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, пунктом 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб'єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
За частиною другою статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 , нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.
Згідно з частиною 1 статті 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Частинами 1, 2 статті 23, статтею 24 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до частини 4 статті 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок проведення зважування передбачений Правилами перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, а саме розділом Правила приймання вантажу до перевезення.
Відповідно до пункту 5 Правил загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 №279.
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, суду доведено неправильне зазначення відповідачем в залізничній накладній № 49627805 відомостей про масу вантажу у вагоні № 96394507, в підтвердження чого суду наданий комерційний акт від 28.07.2021 №453603/16/111, складений у повній відповідності з Правилами складання актів.
Відповідно до пункту 119 Статуту залізниць, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Згідно з пунктом 2 розділу 1 та пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458), за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Пунктом 4 даних Правил встановлено, що Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці
Згідно з пунктами 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Так, матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки Синельникове-1 Придніпровської залізниці оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23 від 27.07.2021, 30.07.2021, на підставі яких за час знаходження спірного вагону на вказаній станції відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами розрахована плата за користування спірним вагоном у сумі 2216,70 грн без ПДВ.
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.
Заявлений позивачем збір за зберігання вантажів у сумі 3240,70 грн. без ПДВ включений ним до накопичувальної картки, як і інші заявлені позивачем до стягнення збори.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів.
Відповідно до наведеного пункту Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Згідно з пунктом 2.1 Збірника тарифів термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами.
Збір за зберігання вантажу у сумі 3240,70 грн. без ПДВ розрахований позивачем за зберігання вантажу масою 67т за 4 доби та з використанням тарифу 4,0 грн. за одну тонну вантажу з урахуванням коефіцієнту що застосовується до тарифу, що відповідає пп. 2.1 п. 2 розділу ІІІ Збірника тарифів.
Здійснений позивачем розрахунок збору у сумі 5307,2 грн без ПДВ за маневрову роботу локомотива відповідає вимогам пп. 1.8 п. 1 Збірника тарифів.
Здійснений позивачем розрахунок збору за зважування вантажу на вагонних вагах у сумі 682,00 грн. без ПДВ, узгоджується з пп. 4.1 п. 4 розділу ІІІ Збірника тарифів.
Здійснений позивачем розрахунок збору за телеграфне повідомлення у сумі 160,2 грн. без ПДВ, узгоджується з п. 10 розділу III Збірника тарифів.
З огляду на викладене, вищевказані нарахування у загальній сумі 13928,16 грн. з ПДВ визнаються судом обґрунтованими та правомірно заявленими позивачем до стягнення з відповідача.
Станом на час розгляду спору відповідачем не спростовано вимог позивача, позовні вимоги визнані в повному обсязі, проте доказів сплати нарахованих плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, плати за зважування вантажу на вагах залізниці, плати за маневрову роботу, плати за телеграфне повідомлення суду не надано.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» про стягнення з відповідача плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, плати за зважування вантажу на вагах залізниці, плати за маневрову роботу, плати за телеграфне повідомлення суду не надано, в заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Шахтобуд» про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 13928,16 грн., задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Шахтобуд» (85135, Донецька область, Костянтинівський район, с.Новодмитрівка, вул.Сонячна, б.11, кв.1; код ЄДРПОУ 24808994) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216) додаткових зборів в сумі 13928,16 грн., та судовий збір в сумі 2481,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення складено та підписано 20.07.2022.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз