Справа № 560/5834/20
іменем України
20 липня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.08.2020 року №4123-3511/Г-03/8-2200/20, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з дати звернення до відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та інвалідом ІІ групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, то відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ має право на пенсію по інвалідності. Вказує, що на його звернення щодо перерахунку пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило. Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(ІІ)/2019, яким розширено перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 02 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.12.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №560/5834/20 до набрання законної сили рішення Верховного Суду у зразковій справі №520/1972/19 (Пз/9901/11/19).
Ухвалою суду від 20.07.2022 поновлено провадження.
До суду надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІ1 передбачено визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Згідно довідки, виданої Кам'янець-Подільським АТП 16863 від 09.11.1992 року № 103, позивач був відряджений для участі в ліквідації аварії па Чорнобильській АЕС і з 11.09.1989 року по 24.09.1986 року приймав участь у будівництві дороги Зелений Мис-Чорнобиль. Строкову військову службу позивач проходив з 03.05.1974 року по 08.05.1976 року (військовий квиток серії ВП № 225555).
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК позивачу з 18.10.2007 року встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та встановлено 70% втрати працездатності.
Документи, які б підтверджували участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовця або військовозобов'язаного, в матеріалах пенсійної справи відсутні. Крім того, відсутні документи про те, що захворювання отримане при виконанні обов'язків військової служби.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не належить до категорії осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до статті 59 Закону та пункту 9-І Порядку (інвалідність пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), тому підстави для обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутні.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1) та інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченнями, відповідно, серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .
Згідно з витягу до акта огляду у МСЕК до довідки Сер. МСЕ-№124680 та Експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 20 вересня 2007 року позивачу встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехнтранс" №9 від 30.06.2020 вказано, що автопідприємство 22663 в 1986 році входило до складу міського формування Цивільної оборони. На території підприємства був заглублений склад для збереження майна спецзахисту (противогази, захистні маски та інше) була посада інженера по Цивільній обороні, створено санітарну дружину та санітарний пост.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.07.2020 року про перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача, що документи, які б підтверджували участь позивача в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовця або військовозобов'язаного, в матеріалах пенсійної справи відсутні. Крім того, відсутні документи про те, що захворювання отримане при виконанні обов'язків військової служби.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в розмірі, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 80%. Враховуючи, що позивач отримуєте пенсію по II групі інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підстави для застосування статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" при розрахунку його пенсії відсутні
Враховуючи, що позивач не належить до категорії осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до статті 59 Закону та пункту 9-1 Порядку, тому підстави для обчислення пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Аналогічні приписи закріплено і у статтях 9, 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку (стаття 6 Закону № 1788-XII).
Статтею 15 Закону № 1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 9 Закону № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до статті 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з приміткою "*" тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Із матеріалів справи відомо, що строкову військову службу позивач проходив з 03.05.1974 року по 08.05.1976 року (військовий квиток серії ВП № 225555).
Відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII (у редакції до 01 жовтня 2017 року) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
З 01 жовтня 2017 року редакція вказаної норми змінена Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, та застосовується із вказаного часу у такій редакції: "особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Вказаним рішенням також встановлено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, відповідно до резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 25 квітня 2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституцій України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Оскільки, право на отримання пенсії не гарантоване Законом № 796-XII, оскільки чинними після 25 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Тобто, фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширювався порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру, згідно з частиною третьою статті 59 Зaкoну № 796-XII з 26 квітня 2019 року.
Згідно ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, вирішення питання обчислення основної державної пенсії по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII можливе лише з дати звернення із заявою.
Судом встановлено, що позивач звертався до органу Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII 20.07.2020.
А тому, колегія суддів вважає, що позивач саме з 20.07.2020 року має право на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII.
Оскільки позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у його здійсненні є протиправною.
З метою належного та повного захисту прав позивача наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 20.07.2020.
За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 20.07.2020 року, з врахуванням проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 20 липня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,м. Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.М. Майстер