Справа № 560/6541/22
іменем України
19 липня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козій Т.В. про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Козій Т.В., в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про стягнення виконавчого збору від 02.06.2022 ВП№ 69120667.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з постановою про стягнення виконавчого збору. Позивач вказує, що добровільно виконує рішення Хмельницького мійськрайонного суду Хмельницької області у справі 686/16781/19 та не чинить перешкод у виконанні рішення суду щодо спілкування дитини з батьком. Відтак, підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору відсутні. Позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.07.2022 відкрито провадження у справі.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якій останній проти позову заперечив та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з тих підстав, що при прийняті оскаржуваного рішення відповідач діяв відповідно до норм та у спосіб визначений чинним законодавством.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач 18.07.2022 подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача 19.07.2022 подав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Хмельницького мійськрайонного суду Хмельницької області від 10.06.2020 у цивільній справі №686/16781/19 встановлено такі способи участі ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце та час їх спілкування: щотижня у вівторок та четвер після закінчення занять у школі до 20 год. 00 хв. за місцем проживання батька, або розважальних і громадських закладах (батько забирає сина з навчального закладу, відвозить на гуртки, контролює виконання домашніх завдань, повертає його до місця проживання), другий та четвертий тиждень з 12 год. 00 хв. суботи до 15 год. 00 хв. неділі з ночівлею за місцем проживання батька, розважальних і громадських закладах, один місяць літніх канікул (який саме визначають батьки перед початком канікул) за місцем проживання батька, або на відпочинку за межами м. Хмельницького, перша половина осінніх, зимових весняних канікул за місцем проживання батька або на відпочинку, новорічні, Різдвяні свята, Пасху дитина проводить почергово з матір'ю та батьком, спілкування батька з сином ОСОБА_3 в телефонному режимі без обмежень.
18.05.2022 Хмельницьким мійськрайонним судом Хмельницької області видано виконавчий лист у цивільній справі №686/16781/19.
26.05.2022 ОСОБА_2 звернувся до начальника Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа у цивільній справі №686/16781/19.
Постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 02.06.2022 відкрито виконавче провадження №69120667.
В той же день, 02.06.2022, головним державним виконавцем Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_4 в розмірі 6500,00 грн.
Постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 20.06.2022 про виправлення помилки у процесуальному документі ВП №69120667, внесено виправлення до документу "Постанова про стягнення виконавчого збору" від 20.06.2022 шляхом внесення вірної суми з "6500 грн." на "13000 грн.".
Не погоджуючись з прийнятою постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується державним виконавцем з одночасним відкриттям виконавчого провадження, без відповідних умов.
При цьому, відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Розділ VIII Закону України "Про виконавче провадження" містить положення щодо виконання рішень немайнового характеру.
Так, згідно зі статтею 63 цього Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 64-1 наведеного Закону передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Зі змісту досліджених судом матеріалів виконавчого провадження не встановлено вчинення державним виконавцем будь-яких дій, спрямованих саме на примусове виконання рішення суду, також, матеріали виконавчого провадження не містять жодних доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду.
Суду також не надано доказів невиконання ОСОБА_1 рішення суду у справі №686/16781/19 як до відкриття виконавчого провадження так і після його відкриття.
За відсутності доказів зворотнього, суд погоджується з доводами позивача, що ОСОБА_1 добровільно виконувала рішення суду.
Суд також враховує, що відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Sporrong and Lonnroth v. Sweden", заяви № 7151/75, № 7152/75; "James and others v. the United Kingdom", заява № 8793/79; "Щокін проти України", заяви № 23759/03 та № 37943/06; "Сєрков проти України", заява № 39766/05; "Трегубенко проти України", заява № 61333/00; "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, "Борисов проти України", заява № 2371/11) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій "законності" означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
"Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
У рішенні у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (заява № 29979/04, пункт 70).
Розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі суд ураховує всі відповідні обставини справи і з'ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
З урахуванням наведеного, у цьому випадку тягар відповідальності не пропорційно покладається на боржника - сплату 13000,00 грн виконавчого збору, при умові добровільного виконання позивачем рішення суду в справі №№686/16781/19 як до відкриття виконавчого провадження, так і після його відкриття.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 02.06.2022 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №69120667.
Відповідно до положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), винесену від 02.06.2022 в межах виконавчого провадження №69120667 про стягнення виконавчого збору.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головний державний виконавець Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Хмельницький) Козій Т.В. (вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37225071)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький