Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позову без руху
20 липня 2022 р. справа № 520/5388/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі за текстом - відповідач, адміністративний орган, владний суб'єкт, орган публічної адміністрації, Управління, ГУ НП) про: 1) поновити на службі капітана поліції ОСОБА_1 , заступника командира полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області з 01.03.2022; 2) скасування Наказу №130 о/с від 01.03.2022 року; 3) зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області. (ЄДРПОУ: 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2022 року по день фактичного поновлення на службі; 4) звернення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на службі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць; 5) стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ: 40108599) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень); 5) стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ: 40108599) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) усі понесені судові витрати (в тому числі витрати на правову допомогу), -
встановив:
Підставами заявленого позову є доводи про незаконне звільнення громадянина зі служби в поліції.
Суддя відмічає, що ця вимога заявника витікає із проходження публічної служби.
Відтак, за загальним правилом до таких вимог підлягає застосуванню строк давності звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України, тобто один місяць.
Звільнення зі служби відбулося 01.03.2022 р.
У тексті позову заявник особисто визнає ту обставину, що про звільнення зі служби в Національній поліції України довідався 01.03.2022р., а 02.03.2022 р. здав озброєння та набої і більше до служби не приступав.
До того ж, копію наказу про звільнення було отримано заявником за його власним твердженням 22.04.2022 р. засобами електронного зв'язку.
Національний закон України не передбачає можливості урегулювання спору про звільнення із публічної служби у досудовому порядку.
Відтак, заявник повинен був звернутись до суду до 22.05.2022р.
Між тим, до суду позов поданий лише 14.07.2022р., тобто поза межами строку в один місяць від дати звільнення.
У тексті позову заявник також стверджує, що згідно п. 1 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, а постановою КМУ №630 від 27.05.2022 року строк дії карантину продовжено до 31.08.2022 року.
Таким чином, на думку заявника, встановлений ст.233 КЗпП України строк позовної давності ним не порушено.
Викладене твердження на увагу суду не заслуговує, оскільки для визначення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом у частині вимог, які стосується обставин звільнення заявника, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 5 ст. 122 КАС України, якими визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Кодекс адміністративного судочинства України не містить імперативних приписів стосовно наявності у суду обов'язку поновити строк звернення до суду у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що даний позов заявником подано із пропущенням строку звернення до адміністративного суду, а заяви про поновлення цього строку матеріали позову не містять, що суперечить положенням ч.6 ст.161 КАС України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст.123 КАС України.
Зокрема, ч. 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.121-123, 161, 169, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалив:
Позов - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Встановити способом виправлення недоліків - подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини.
Роз'яснити, що невиправлення недоліків зумовлює повернення позову.
Копію ухвали направити заявникові з урахуванням опублікованого на офіційному сайті суду повідомлення від 21.06.2022 р. про тимчасове припинення державного фінансування відправки поштової кореспонденції, що пов'язано з дефіцитом поточних видатків на забезпечення здійснення судочинства.
Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко