19 липня 2022 року Справа № 480/12735/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12735/21 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області від 22.09.2021 р., про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5920681400:02:001:0544 площею 4,1461 га як члену фермерського господарства у власність для ведення фермерського господарства;
- зобов'язати Миколаївську селищну раду Сумського району Сумської області затвердити ОСОБА_1 , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5920681400:02:001:0544 площею 4,1461 га як члену фермерського господарства у власність для ведення фермерського господарства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, втім рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області від 22.09.2021, заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5920681400:02:001:0544, як члену фермерського господарства для передачі у власність, для ведення фермерського господарства, було залишено без розгляду. Підставою для залишення заяви без розгляду зазначено, що факт перебування земельних ділянок у користуванні громадян - членів фермерського господарства, чи в користуванні Фермерського господарства ОСОБА_2 , не встановлено. Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм земельного законодавства.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, заперечуючи проти позову, подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що 31.08.2021 між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір (декларацію) про створення сімейного фермерського господарства, який посвідчений приватним нотаріусом Висєканцевою Т.С. 18.09.2020 на підставі відповідних заяв, доданих до них графічних матеріалів та договору про створення фермерського господарства, Миколаївською селищною радою було прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) членам сімейного фермерського господарства « ОСОБА_2 » для ведення фермерського господарства». На підставі цього рішення розроблено один проект землеустрою щодо відведення у власність трьох земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920681400:02:001:0544, 5920681400:02:001:0543, 5920681400:02:001:0545 громадянам - членам сімейного фермерського господарства: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 14.04.2021 Миколаївський селищний голова підписав акт прийому - передачі межових знаків на зберігання позивачеві (вказане не є погодженням проекту землеустрою в розумінні статті 186 Земельного Кодексу України, про що зазначає позивач). 24.06.2021 від ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли заяви про затвердження цього проекту землеустрою. Зазначає, що на момент надходження заяв, всупереч вимогам статті 50 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство не було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), у зв'язку з чим статус заявників як членів фермерського господарства не підтверджувався. 27.07.2021 ОСОБА_2 зареєструвався як фізична особа - підприємець, тобто було створено фермерське господарство. 27.08.2021 Миколаївська селищна рада надіслала повідомлення позивачеві про необхідність надання інформації щодо перебування земельної ділянки, яку вона просить передати у власність, в користуванні у неї чи у фермерського господарства, з наданням відповідних правовстановлюючих документів за наявності. Звертає увагу суду на те, що відповіді на вищевказане повідомлення не надійшло, правовстановлюючі документи надані не були, натомість 07.09.2021 надійшли повторні заяви про затвердження проекту землеустрою. У зв'язку з чим, 22.09.2021 відповідачем було прийнято одне рішення, яким залишено всі три заяви, в тому числі і заяву позивача про затвердження проекту землеустрою, без розгляду, через не встановлення факту перебування земельних ділянок у користуванні громадян - членів фермерського господарства, чи в користуванні фермерського господарства.
Заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу, відповідач зазначив, що зазначена сума коштів є значно завищеною та просить у разі задоволення позову зменшити розмір суми понесених витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 19.01.2022 відмовлено представнику Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області у задоволенні клопотання про об'єднання в одне провадження справ №480/12737/21, 480/12739/21 та №480/12735/21.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що 31.08.2021 між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір (декларацію) про створення сімейного фермерського господарства, який посвідчений приватним нотаріусом Висєканцевою Т.С. (а.с.16-18).
18.09.2020 на підставі відповідних заяв, доданих до них графічних матеріалів та договору про створення фермерського господарства, Миколаївською селищною радою було прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі земельної частки (паю) членам сімейного фермерського господарства « ОСОБА_2 » для ведення фермерського господарства» (а.с.15).
На підставі цього рішення було розроблено один проект землеустрою щодо відведення у власність трьох земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920681400:02:001:0544, 5920681400:02:001:0543, 5920681400:02:001:0545 громадянам - членам сімейного фермерського господарства: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.19-64).
24.06.2021 від ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли заяви про затвердження цього проекту землеустрою.
27.07.2021 ОСОБА_2 зареєструвався як фізична особа - підприємець.
27.08.2021 Миколаївська селищна рада надіслала повідомлення позивачеві про необхідність надання інформації щодо перебування земельної ділянки, яку вона просить передати у власність, в користуванні у неї, чи у фермерського господарства, з наданням відповідних правовстановлюючих документів за наявності.
Як зазначає відповідач у відзиві на позов, відповіді на вищевказане повідомлення не надійшло, правовстановлюючі документи надані не були, натомість 07.09.2021 надійшли повторні заяви про затвердження проекту землеустрою.
22.09.2021 відповідачем було прийнято оскаржуване рішення, яким залишено всі три заяви, в тому числі і заяву позивача про затвердження проекту землеустрою без розгляду, через не встановлення факту перебування земельних ділянок у користуванні громадян - членів фермерського господарства, чи в користуванні фермерського господарства (а.с.14).
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, що склалися в даному випадку між сторонами, суд зазначає наступне.
Як встановлено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Наведені норми встановлюють право сільської ради передавати земельні ділянки комунальної власності громадянам в порядку приватизації.
Згідно п.п. 8 п. “б” ч.1 ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок передбачено частиною 3 статті 116 Земельного кодексу України. Громадяни реалізують це право шляхом: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у них користуванні; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Приватизація провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (частина 4 статті 116 ЗК України).
Склад земель фермерського господарства визначено статтею 12 Закону України «Про фермерське господарство», яка кореспондується зі статтею 31 Земельного кодексу України. Землями фермерського господарства є: земельні ділянки, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності або користування та земельні ділянки, що належать фермерському господарству на праві власності або користування.
Право громадян - членів фермерського господарства на приватизацію земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачено статтями 32 ЗК України та 13 Закону, які повністю узгоджуються між собою.
Положеннями цих статей передбачено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради, за виключенням громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).
Пунктом «а» частини 1 статті 121 ЗК України визначено норму безоплатної передачі земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства - у розмірі земельної частки (паю).
Таким чином, набуття громадянином - членом фермерського господарства права власності на земельну ділянку для ведення фермерського господарства здійснюється на підставі пункту «а» частини 3 статті 116 ЗК України, а не на підставі пункту «в», тобто виключно за рахунок земельної ділянки раніше наданої в користування.
Разом з тим, судом встановлено, що факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 5920681400:02:001:0544 у користуванні ОСОБА_4 або фермерського господарства Мусієнка В.Д., не встановлено, тобто позивачем не додержано умови, з якою закон пов'язує можливість набуття особою права власності на земельну ділянку для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю).
Відтак, позивач не має права на безоплатне одержання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5920681400:02:001:0544 для ведення фермерського господарства.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оскільки позивачу не було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, остання не позбавлена можливості звернутися до відповідача повторно з клопотанням про затвердження вищезазначеного проекту землеустрою за наявності доказів перебування зазначеної земельної ділянки у неї у власності або в користуванні, або у фермерського господарства.
Відповідно до ст.139 КАС України, вимоги позивача щодо стягнення на її користь судових витрат не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова