20 липня 2022 року Справа № 480/424/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/424/22 за позовом Військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Військової частини НОМЕР_2 шкоду, завдану внаслідок недоносу речового майна в розмірі 5798,39 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.08.2019 № 417, відповідача виключено зі списку особового складу військової частини на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №133-РС від 30.08.2019 та відповідно до підпункту «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тому відповідач має відшкодувати вартість предметів речового майна, строки експлуатації (носіння) яких не закінчився у розмірі 5798,39 грн.
Ухвалою суду від 17.01.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Також даною ухвалою заяву позивача про поновлення строків звернення до суду з позовною заявою було задоволено та поновлено позивачу строк звернення до суду.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Також, з метою встановлення місця перебування відповідача, відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 КАС України, судом 17.01.2022 було направлено запит до Центру надання адміністративних послуг у м. Конотоп (а.с. 24).
28.01.2022 поштою до суду надійшла відповідь про реєстрацію місця проживання особи, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за вищевказаною адресою, проте була повернута до суду із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 31).
Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання письмового відзиву не скористався, тому суд, в порядку ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.08.2019 №417, солдата ОСОБА_1 , водія - санітара відділення забезпечення взводу забезпечення медичної роти, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №133-РС від 30.08.2019 та відповідно до підпункту «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», звільнено з військової служби у запас з 30 серпня 2019 року та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Також наказано утримати з відповідача кошти за вартість речового майна, яке не вислужило встановлений термін носіння при звільненні в розмірі 5798,39 грн., згідно довідки-розрахунку №б/н №2 від 30.08.2019 (а.с. 8).
Надаючи правову оцінку обставинам що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей урегульовані Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Абзацами 1-2 частини першої статті 9-1 Закону № 2011-XII передбачено, що продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за № 768/28898, затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція № 232).
Правилами абзацу другого пункту 9 Інструкції № 232 передбачено, що строки носіння або експлуатації предметів речового майна особистого користування, що видається офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, обчислюються з дня виникнення в них права на його отримання. Речове майно особистого користування, видане зазначеним особам, обліковується за місяцем виникнення права на отримання цього майна.
Відповідно до абзацу 7 пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 232 у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.
Згідно довідки-розрахунку про вартість за недонос речового майна, що належить до утримання на солдата ОСОБА_1 станом на 30.08.2019 №б/н №2, сума до утримання складає 5798,39 грн. (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звільнений з військової служби відповідно до підпункту «д» (через службову невідповідність) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а тому останній зобов'язаний відшкодувати суму вартості виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились у сумі 5798,39 грн.
Оскільки станом на час подання позову та судового розгляду справи відповідач не відшкодував вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, суд вважає доведеним право позивача на стягнення такого відшкодування в сумі 5798,39 грн.
А відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат із сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військової частини НОМЕР_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) шкоду, завдану внаслідок недоносу речового майна в розмірі 5798,39 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько