19 липня 2022 року м. Рівне №460/13512/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДубенської міської рада
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення від 10.09.2021 №1222, про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на викуп земельної ділянки (кадастровий номер 5610300000:03:002:1801), розташованої в АДРЕСА_1 , площею 0,0040 га у власність для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а також про зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки такої земельної ділянки з метою її придбання у власність шляхом викупу.
Згідно змісту позовної заяви, між ОСОБА_1 і Дубенською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а саме: для встановлення торгового павільйону в комплексі з автобусною зупинкою, який після закінчення строку його дії був надалі пролонгований. У процесі використання вказаної земельної ділянки, у відповідності до умов домовленості позивачем було здійснено будівництво магазину, який належить йому на праві приватної власності. З метою отримання у свою власність земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт нерухомості, він звернувся до відповідача із заявою разом з усіма необхідними документами, в якій просив передати її у приватну власність шляхом викупу. Однак рішенням відповідача позивачу безпідставно відмовлено у наданні дозволу на викуп означеної вище ділянки з покликанням на п. «г» ч.5 ст. 128 Земельного кодексу України. Наголосив, що вичерпний перелік правових підстав для відмови у задоволенні таких заяв міститься в Земельному кодексі України і такої причини, як наявність іншого рішення органу місцевого самоврядування там не передбачено. До того ж, зазначив, що на бажаній для позивача земельній ділянці не знаходяться об'єкти, які унеможливлюють її передачу у приватну власність. Вказав, що будівництво магазину здійснювалось у комплексі з автобусною зупинкою. При цьому компетентним контролюючим органом було проведено перевірку такого будівництва і не виявлено порушень, а також не зазначено ніяких обмежень щодо використання такої нерухомості, зокрема й ділянки, на якій вона знаходиться. Вважає, що за відсутності правових підстав для ухвалення спірного рішення відповідач зобов'язаний задовольнити заяву та продати позивачу відповідну земельну ділянку. За наведеного просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 06.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.11.2021.
Ухвалою суду від 03.11.2021 підготовче засідання відкладено до 22.11.2021.
17.11.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. На обґрунтування своїх заперечень Дубенська міська рада покликається на те, що на земельній ділянці, яку просить відчужити йому позивач, крім збудованого ним магазину, розташована зупинка громадського транспорту. Наголошено, що такий об'єкт відповідно до Генерального плану м. Дубно є одним з елементів вулиці міста, а тому місцем загального користування населення. Відтак, заборона щодо його передачі з комунальної вартості у приватну чітко встановлена статтею 83 Земельного кодексу України. На підставі таких законодавчих приписів 12.04.2020 Дубенською міською радою прийнято рішення №3690, яким заборонено надавати земельні ділянки у власність в межах зупинок громадського транспорту, яке є чинним та не скасованим, а тому його дія розповсюджується на спірні правовідносини. Також вказує, що земельна ділянка, яка перебуває у користуванні у позивача, розташована в межах червоних ліній, а тому не може бути продана. З таких підстав відповідач просив у позові відмовити повністю.
Ухвалою суду від 22.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 08.12.2021.
Ухвалою суду від 08.12.2021 підготовче засідання закрито і призначено справу досудового розгляду по суті на 12.01.2022.
Ухвалою суду від 12.01.2022 відкладено розгляд справи до 31.01.2022.
В судовому засіданні 31.01.2022 сторони підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи. Протокольною ухвалою суду судом оголошено перерву до 31.01.2022.
18.02.2022 від Дубенської міської ради надійшли додаткові пояснення на виконання вимог суду.
Ухвалою суду від 21.02.2022 відкладено розгляд справи до 02.03.2022.
Ухвалою суду від 02.03.2022 відкладено розгляд справи до 30.03.2022.
Ухвалою суду від 30.03.2022 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.
23 грудня 2016 року між ОСОБА_1 (орендар) та Дубенською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі.
Відповідно до пункту 1 такого договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, а саме: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - для встановлення торгового павільйону в комплексі з автобусною зупинкою, яка розташована на АДРЕСА_1 (а.с. 11-13).
Згідно з пунктом 2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,0040 га, в тому числі 0,0040 га забудованих земель, на підставі протоколу проведення земельних торгів (аукціону) від 23 грудня 2016 року.
Пунктом 3 договору передбачено, що на земельній ділянці немає розташованих об'єктів нерухомого майна, а пунктом 4 - що в оренду передається тільки земельна ділянка, кадастровий номер 56103000000:03:002:1801.
Відповідно до пункту 14 вказаного договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для встановлення торгового павільйону в комплексі з автобусною зупинкою).
23 грудня 2016 року, відповідно до акту приймання передачі, зазначена земельна ділянка передана ОСОБА_1 для використання.
Для виконання пункту 14 договору, позивачем отримано Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, затверджені наказом управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради №32 від 25.07.2017, на об'єкт «Будівництво магазину в комплексі з автобусною зупинкою на АДРЕСА_1 » (а.с.14).
За результатами проведення заходу контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проведеного у період 15.01.2018 по 23.01.2018 і оформленого актом №14 на замовлення позивача Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області, порушень вимог законодавства у вказаній сфері на об'єкті «Будівництво магазину в комплексі з автобусною зупинкою на АДРЕСА_1 » не виявлено (а.с.15-24).
У відповідності до пункту 14 договору ОСОБА_1 було здійснено будівництво магазину площею 34,4 м2.
10 січня 2018 року ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на зазначену будівлю магазину, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1459819856103 (а.с.30-31).
Згідно з довідкою Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради від 09.01.2018 №1/108-4, новозбудованому магазину в комплексі з автобусною зупинкою, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 56103000000:03:002:1801, присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 28).
Рішенням Дубенської міської ради Рівненської області від 08.11.2019 №4237 позивачу поновлено договір оренди вказаної вище земельної ділянки від 23.12.2016 строком на 10 років (до 23.12.2029) (а.с.29).
12.04.2019 Дубенською міською радою прийнято рішення №3690, яким заборонено надавати земельні ділянки у власність в межах зупинок громадського транспорту, з посиланням на статтю 83 Земельного Кодексу України та пункт 3 ДБН В.2.3-5:2018 (а.с.70).
Рішенням Дубенської міської ради Рівненської області від 07.02.2020 №4513 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на викуп означеної вище ділянки у зв'язку з тим, що згідно з рішенням міської ради від 12.04.2019 року №3690 заборонено надання земельних ділянок у власність у межах зупинок громадського транспорту (а.с. 33).
Рішенням Дубенської міської ради Рівненської області від 05.06.2020 №4949 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на викуп означеної вище ділянки у зв'язку з тим, що згідно з рішенням міської ради від 12.04.2019 року №3690 заборонено надання земельних ділянок у власність у межах зупинок громадського транспорту (а.с. 39).
Не погодившись із рішенням Дубенської міської ради Рівненської області від 05.06.2020 №4949, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 по справі №460/6687/20 ОСОБА_1 в позові до Дубенської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 05.06.2020 №4949, зі змінами відповідно до рішення №5017 від 14.08.2020, яким ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на викуп земельної ділянки (кадастровий номер 5610300000:03:002:1801), розташованої в АДРЕСА_1 , площею 0,0040 га у власність для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та про зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5610300000:03:002:1801 з метою її придбання у власність шляхом викупу, - відмовлено повністю.
В такому рішенні суд вказав, що наразі передача означеної ділянки у приватну власність позивача неможлива внаслідок заборони, встановленої ЗК України. Оскільки, внаслідок викупу цієї ділянки разом із автобусною зупинкою ОСОБА_1 отримає право безперешкодно нею розпоряджатися на власний розсуд, то це на переконання суду може суперечити інтересам територіальної громади міста Дубно щодо користування таким місцем для посадки і висадки пасажирів.
Той факт, що зупинка громадського транспорту була споруджена коштом позивача жодним чином не змінює ситуацію, позаяк вказане було умовою відповідного земельного аукціону, і вказана зупинка стала елементом благоустрою міста, тобто стала об'єктом загального користування.
Разом з тим, суд зауважив, що права позивача на отримання у власність земельної ділянки, на якій розміщений належний йому на праві власності магазин можуть бути реалізовані виключно у випадку поділу земельної ділянки з кадастровим номером 56103000000:03:002:1801 у встановленому законом порядку на дві: на одній з яких буде розташовуватись магазин позивача і необхідна для його обслуговування територія, а на іншій - зупинка громадського транспорту і тільки в такому випадку встановлені законом обмеження щодо продажу земель комунальної власності будуть усунуті.
На підставі вказаного рішення Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся до Дубенської міської ради із заявою про надання дозволу на поділ земельної ділянки розташованої у АДРЕСА_1 на дві окремі земельні ділянки.
Рішенням Дубенської міської ради №648 від 14.05.2021 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 56103000000:03:002:1801), розташованої у АДРЕСА_1 , площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для встановлення торгового павільйону в комплексі з автобусною зупинкою), що перебуває у нього в оренді в зв'язку з тим, що немає можливості у поділі, оскільки фактично вся земельна ділянка площею 0,0040 га знаходиться під об'єктом нерухомого майна (магазином).
ОСОБА_1 повторно звернувся до Дубенської міської ради із заявою про продаж земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої у АДРЕСА_1 .
Рішенням Дубенської міської ради №1222 від 10.09.2021 відмовлено громадянину ОСОБА_1 у продажі земельної ділянки (кадастровий номер 56103000000:03:002:1801), розташованої у АДРЕСА_1 , площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з земель житлової та громадської забудови на підставі п. «г» ч.5 ст. 128 Земельного кодексу України.
Згідно вказаного рішення судом встановлено, що зазначена земельна ділянка розташована в межах червоних ліній.
Не погоджуючись з рішенням Дубенської міської ради №1222 від 10.09.2021 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 12 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Частиною 1 статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Водночас порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі IV ЗК України.
Відповідно до частини 4 статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Порядок продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на підставі цивільно-правових договорів врегульований главою 20 Земельного кодексу України. Зокрема, частинами першою, другою статті 127 ЗК України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Отже, до компетенції Дубенської міської ради входить розпорядження землями комунальної власності на території міста Дубно, зокрема, їх передача у приватну власність громадянам шляхом їх продажу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Водночас в силу приписів частини 5 статті 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (частина 6 статті 128 ЗК України).
Отже, законом визначено чіткий та послідовний алгоритм дій під час продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на підставі цивільно-правових договорів, який передбачає подання зацікавленою особою відповідного клопотання (заяви) з необхідними документами та розгляд цього клопотання уповноваженим органом в місячний строк з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, чи рішення про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Водночас перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки є вичерпним та закріплений законодавцем у частині 5 статті 128 ЗК України.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача з заявою, в якій просив продати йому шляхом викупу у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 56103000000:03:002:1801, площею 0,0040 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на якій розташований магазин, який належить йому на права приватної власності.
До заяви, зокрема, були додані такі документи: копія паспорта позивача, копія договору оренди землі від 23.12.2016 разом з додатковими угодами про його пролонгацію, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: №193809648 про реєстрацію іншого речового права (оренди) земельної ділянки та №110399995 про реєстрацію права власності на збудований магазин.
Відтак, до вказаного звернення позивач додав усі документи, що були необхідні для вирішення відповідачем порушених у ньому питань. Крім того, заява позивача відповідає вимогам, передбаченим у частині 2 статті 128 ЗК України.
Натомість, відповідач в силу вимог частини 3 статті 128 ЗК України був зобов'язаний: прийняти рішення або про надання позивачу дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову позивачу в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови з урахуванням вимог частиною 5 статті 128 ЗК України.
Рішенням Дубенської міської ради Рівненської області №1222 від 10.09.2021 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на викуп означеної вище ділянки на підставі п. «г» ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України та у зв'язку з тим, що зазначена земельна ділянка відповідно до Генерального плану м. Дубно, затвердженого рішенням Дубенської міської ради №4207 від 15.07.2015 та Плану зонування території (зонінг) міста Дубно, затвердженого рішенням Дубенської міської ради №4277 від 09.09.2015, розташована в межах червоних ліній.
Відповідно до частини 4 статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.
Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.
У свою чергу згідно з ДБН В.2.3-5:2018 елементами вулиці чи дороги є, серед інших, зупинки маршрутного транспорту.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» зупинка - це спеціально обладнаний пункт для очікування автобуса та посадки і висадки пасажирів.
З аналізу змісту наведених правових положень висновується, що передача земельних ділянок, на яких розташовані зупинки громадського транспорту, у приватну власність прямо заборонена ЗК України.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої, восьмої статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно - господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно п.16) ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Судом встановлено, що відповідно до Генерального плану м. Дубно, затвердженого рішенням Дубенської міської ради №4207 від 15.07.2015, вулиця Заводська з габаритами в червоних лініях 45-50 м, проїзна частина до 15 м, належить до магістральних вулиць м. Дубно Рівненської області.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Так, відповідно до частини 3 цієї статті виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Частиною 4 статті 26 цього Закону визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: - отримання замовником або проектувальником вихідних даних; - розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; - затвердження проектної документації; - виконання підготовчих та будівельних робіт; - прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; - реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно ч.1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
Суд зауважує, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №373 від 22.12.2017 дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №24/2017 від 25.07.2017 на об'єкт будівництва: «Будівництво магазину в комплексі з автобусною зупинкою на вул. Заводська в м. Дубно» скасовано (а.с.69), що ставить під сумнів правомірність спорудження об'єкта нерухомого майна на спірній земельній ділянці. Однак, зазначене питання не входить до предмета судового спору в цій справі.
З урахуванням встановлених обставин та приписів чинного земельного законодавства суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно було відмовлено у наданні дозволу на продаж земельної ділянки ділянці за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 56103000000:03:002:1801 позивачу шляхом викупу у приватну власність, так як вказана земельна ділянка належить до земель загального користування, є складовою АДРЕСА_1 , а тому не може передаватись у приватну власність на підставі прямої заборони, встановленої п. «г» ч. 5 ст. 128 ЗК України.
Поряд з цим, судом встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 56103000000:03:002:1801 крім магазину позивача розташована автобусна зупинка, що ним не заперечується.
Цей факт також підтверджується договором оренди цієї ділянки від 23.12.2016 і довідкою Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради від 09.01.2018 №1/108-4, де зазначено, що магазин розташований у комплексі з зупинкою.
Отже, оскільки зупинка є одним з елементів вулиці міста, то вона відноситься до земель загального користування населених пунктів. При цьому передача такої землі у власність однієї приватної особи створить конкуренцію між інтересами позивача самостійно на власний розсуд господарювати на власній ділянці і суспільства, яке очевидно зацікавлене у наявності місця очікування громадського транспорту. Тому, на переконання суду, у даній конкретній правовій ситуації вказані інтереси громади переважають над правомірними очікуваннями ОСОБА_1 щодо отримання у власність землі під належним йому магазином.
Доводи позивача про те, що за результатами проведення ініційованого ним заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності порушень вимог законодавства на об'єкті «Будівництво магазину в комплексі з автобусною зупинкою на вул. Заводська в м. Дубно» не виявлено, суд вважає непереконливими, оскільки такий документ лише підтверджує факт додержання чинних норм і стандартів під час будівництва певної споруди, а не відсутність заборон щодо передачі земельної ділянки у приватну власність.
За наведеного, суд погоджується з відповідачем, що передача означеної ділянки у приватну власність позивачу неможлива внаслідок прямої заборони, встановленої ЗК України. Оскільки, внаслідок викупу цієї ділянки разом із автобусною зупинкою ОСОБА_1 отримає право безперешкодно нею розпоряджатися на власний розсуд, то це на переконання суду суперечитиме інтересам територіальної громади міста Дубно щодо користування таким місцем для посадки і висадки пасажирів.
Той факт, що зупинка громадського транспорту була споруджена коштом позивача жодним чином не змінює ситуацію, позаяк вказане було умовою відповідного земельного аукціону, і вказана зупинка стала елементом благоустрою міста, тобто стала об'єктом загального користування.
Процедурних порушень ухвалення спірного рішення, які можуть слугувати підставою для його скасування, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах і спосіб наданих повноважень та відповідно до приписів матеріального права, а відтак правомірність винесення оскаржуваного рішення від 10.09.2021 №1222 не спростована у ході судового розгляду.
Щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на проведення експертної грошової оцінки такої земельної ділянки з метою її придбання у власність шляхом викупу, то ця позовна вимога є похідною від першої, а тому також не підлягає задоволенню.
Отже, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи наведене, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ОСОБА_1 в позові до Дубенської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Дубенська міська рада (вул. Замкова,4,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600, ЄДРПОУ/РНОКПП 05391063)
Повний текст рішення складений 19 липня 2022 року
Суддя Н.О. Дорошенко