Справа № 420/9896/22
20 липня 2022 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови у справі за адміністративною позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845; адреса: вул.Успенська, буд.4, м.Одеса, 65014) про визнання протиправною та скасування постанови,-
19 липня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій представник позивача просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № 331606 від 01.07.2022 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022 року справа №420/9896/22 розподілена на суддю Аракелян М.М.
19.07.2022 року за вх. №23101/22 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу №331606 від 01.07.2022 року до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, на підставі якого може бути здійснено стягнення з позивача штрафу. За таких обставин враховуючи значну суму штрафної санкції - 17000грн., в разі відкриття виконавчого провадження можуть бути арештовані поточні рахунки позивача та застосовані інші заходи спрямовані на примусове виконання постанови органами ДВС України. Такими діями може буде завдано шкоди позивачу та зупинена його діяльність. Зокрема, таке стягнення унеможливить виконання зобов'язань щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів; арешт рухомого майна позивача; інші обставини, такі як розрахунки з контрагентами, тощо. Такі обставини вказують на те, що в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів позивача. У разі забезпечення позову буде лише зупинена процедура можливого примусового стягнення штрафу з позивача, а не вирішено питання про законність оскаржуваної постанови, що ніяким чином не змінює обсяг прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово, до набрання чинності рішення суду, зупинить можливість стягнення штрафу органами ДВС України.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного.
Згідно ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 4 цієї ж статті визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 7 статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що вона відповідає положенням ст.152 КАС України, позивачем надано документ про сплату судового збору за подання такої заяви у встановленому законодавством розмірі. Підстави для повернення заяви про забезпечення позову заявнику без розгляду відсутні.
Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Як зазначено у пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд вважає, що твердження щодо існування обставин, які відповідають умовам забезпечення позову, не слугує безумовною підставою для застосування таких заходів. При оцінці обґрунтованості заявленого клопотання суд зобов'язаний встановити належність таких обставин критеріям, визначеним у ст.150 КАС України.
Так, при поданні заяви про забезпечення позову позивачем не обґрунтованаочевидна протиправність оскаржуваної постанови. Наведені позивачем доводи підлягають перевірці на стадії розгляду справи по суті, отже протиправність постанови наразі не може вважатися очевидною.
Крім цього, позивачем не наведено обґрунтування того, яким чином незастосування заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Позивачем лише наведено загальні міркування стосовно того, до чого може призвести виконання постанови.
Суд зазначає, що згідно п.5 ч.1 ст.39 закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до ч.1 ст.40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ч.7 ст. 27 Закону у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява про забезпечення позову не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, спосіб забезпечення позову є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечення захисту своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Вивчивши доводи заяви, суд не вбачає достатньою підставою для забезпечення позову аргумент позивача щодо можливого утруднення ведення господарської діяльності у разі відкриття виконавчого провадження за оскаржуваною постановою, оскільки він не свідчить про ускладненість чи неможливість ефективного захисту прав позивача внаслідок продовження виконавчих дій у виконавчому провадженні з виконання оскаржуваної постанови.
З цих підстав суд відмовляє представнику ФОП ОСОБА_1 у забезпеченні позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу №331606 від 01.07.2022 року у зв'язку з необґрунтованістю його заяви.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у забезпеченні позову за заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 від 19.07.2022р. у справі №420/9896/22 за заявою від 19.07.2022 року.
Відповідно до ч.ч.8,9 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.
Суддя М.М. Аракелян