Справа № 420/8435/22
20 липня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,-
До суду 20.06.2022 року засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ( далі- ГУ НП), в якому просить:
- скасувати наказ начальника ГУ НП генерала поліції третього рангу Миколи Семенишина №497 о/с від 14.03.2022 про звільнення її - ОСОБА_1 , з посади інспектора 1 категорії відділу служби « 102» управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП;
- поновити її на посаді інспектора 1 категорії відділу служби «102» управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.160,161 КАС України, у позовній заяві зазначаються ім'я позивача та відповідача, зміст позовних вимог згідно з ч.4,5 ст.160 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Згідно з п. 2 ст. 160 КАС України, зазначити у позовній заяві повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте поданий адміністративний позов викладеним вимогам не відповідає.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином відповідачем по справі може бути як орган та і його посадова особа. Між тим, позивач визначив у якості відповідача начальника ГУ НП, в той же час зміст позовних вимог до начальнику ГУ НП як до посадовій особи - суб'єкта владних повноважень не викладений, тобто які конкретно протиправні дії, службові повноваження як начальник ГУ НП він порушив по відношенню до позивача. Лише підписання наказу ГУ НП відповідачем в силу посадових обов'язків не може бути підставою для визначення його відповідачем. Належним відповідачем у даному випадку може бути державний орган.
Позивачу необхідно визначити відповідача (відповідачів) та правильно в силу приписів п. 2 ст. 160 КАС України зазначити їх дані.
Крім того, у разі наявності двох та більше відповідачів позовні вимоги повинні бути викладені до кожного.
Згідно з ч. 4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У порушення вимог ст.ст.161,94 КАС України позивачем не надані документи завірені у встановленому порядку.
Звертаючись до Одеського окружного адміністративного суду з даним позовом, позивачка до позову додає копію ухвали Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2022 року про відмову у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що її спір повинен розглядатись адміністративним судом.
Позивачка звернулась до районного суду, оскільки в позові вказує, що вона є вільнонайманим працівником ГУ НП.
Позивач не зазначає про оскарження ухвали Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2022 до суду апеляційної інстанції.
Між тим, не наводить обґрунтувань з наданням відповідних доказів щодо віднесення її посади до публічної служби.
Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Позивач надає до позову копії наказу №497о/с від 14.03.2022 року, згідно якого вона звільнена за п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин), тобто саме за нормами Кодексу законів про працю України.
Таким чином, позивачці необхідно надати всі відомості з відповідними копіями наказів щодо прийняття її на роботу як вільнонайману працівницю (наказ, договір, контракт тощо) та визначитись з підсудністю розгляду її спірних правовідносин.
Між тим, судом встановлено, що до суду надійшов позов 20.06.2022 року , а наказ №497 о/с про звільнення вступив в силу 14.03.2022 року, виходячи с цього, позивачем було пропущено строк на звернення до адміністративного суду, згідно з п. 5 ст. 122 КАС України.
Частиною 4 ст.161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивачка не надає жодних належних та допустимих доказів звернення її 05.03.2022 року до лікаря, причин не звернення до лікарні у разі наявності серцевого нападу та можливості у такому стані здійснювати виїзд за межі держави. Також позивач не надає свідоцтва про народження доньки, не зазначає причин не звернення (або звернення з відповідними доказами ) щодо стану дитини.
Позивачка посилається на ч.3 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якої протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч.1 ст. 26 Закону України "Про відпустки".
Вказана норма свідчить про право роботодавця надати відпустку, а не обов'язок. Між тим, позивачка не зазначає про обставини, які їй перешкоджали звернутись із заявою про відпустку та оформити її у відповідності до вимог законодавства до виїзду за межі України.
У той же час відповідно до ст.5 вказаного Закону у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Частиною 5 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачка звільнена з посади згідно з наказом №497о/с від 14.03.2022 року. Позивач вказує, що отримала копію наказу поштою 12.04.2022 року, доказів вказаних обставин не надає. Крім того, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2022 року про відмову у відкритті провадження у справі набрала чинності 16.05.2022 року. Позивач звертається до Одеського окружного суду відповідно до штампу на конверті 17.06.2022 року, тобто ще через місяць.
Позивач не надає до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин поважності його пропуску з відповідними доказами вказаних обставин. Також суд звертає увагу, що в матеріалах справи позивачем не було надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою суду від 27.06.2022 року позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала суду від 27.06.2022 року направлена на електрону адресу позивача вказану нею у позові.
Станом на 20.07.2022 року позивач не усунув недоліки, згідно з даними автоматизованої системи діловодства заяв, клопотань по справі не зареєстровано.
У практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. У той же час заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд вважає, що позивач звернувшись до суду 20.06.2021 та враховуючи положення КАС України щодо 5-денного строку вирішення питання за позовної заявою, що надійшла до суду про наявність підстав для відкриття провадження у справі, або прийняття іншого рішення, позивач та його представник жодним чином не цікавились рухом справи.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом у відповідності до підсудності розгляду даної категорії справ.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва