Справа № 420/8186/22
19 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.04.2019 та з 01.06.2022 перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року у справі № 420/21863/21 ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 та з 01.06.2022 без обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою суду від 20.06.2022 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, на судові рішення Верховного Суду у справах № 400/2085/19, № 370/2610/17, № 300/633/19, № 1640/2500/18 тощо.
Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:
- 25.05.2022 Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 по справі № 420/21863/21 було проведено позивачу перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2019 з урахуванням розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення згідно довідки виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки № ЮО110849;
- розмір пенсії позивача з 01.06.2022 становить 19340,00 грн.;
- безпідставною є вимога позивача стосовно виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки починаючи з 01.01.2018 згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався;
- посилання позивача на Рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016 є безпідставним, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 саме в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VII, однак редакція Закону № 3668 від 08.07.2011 залишилась діючою;
- згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 2020 року - 1638 грн, з 1 липня - 1712 грн, з 1 грудня - 1769 грн;
- ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 2021 року - 1769 грн, з 1 липня - 1854 грн, з 1 грудня - 1934 грн;
- подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 06 березня 2017 року в справі № 490/5309/16-а, Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 183/342/17 та від 03.04.2018 по справі № 361/4922/17 та відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року по справі № 580/234/19 (постанова Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі № 607/7115/17);
- у постанові від 21.05.2021 по справі № 347/2083/16 Верховний Суд дійшов висновку, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону № 3668, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення перерахунку;
- законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства;
- Головне управління діяло в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури. За таких обставин, передбачені ст. 2 Закону № 3668 обмеження застосовані до позивача правомірно;
- згідно частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;
- порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок);
- Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704), відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб;
- з метою виконання Постанови № 704 та положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103) якою установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Закон № 2262 до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови № 704;
- на підставі вищевказаного Порядку, Пенсійний фонд України листом від 26.02.2018 № 6194/02-23 повідомив Головне управління та відповідні відомства про прийняття Постанови № 103, та зазначив, що дана Постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій;
- на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Головному управлінню Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України передана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку Позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” за нормами, чинними на 01.03.2018;
- на виконання вищезазначеної Постанови № 103 Головним управлінням 2018 році проведено перерахунок пенсії Позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років;
- при проведенні перерахунку Головне управління визначає і максимальний розмір пенсії відповідно статті 13 Закону № 2262. Відповідна норма не може бути проігнорованою, оскільки вона застосовується до всіх осіб, які отримують пенсію згідно з Законом № 2262. До того ж, на теперішній час вона не була визнана такою, ще не відповідає Конституції України, а тому підлягає застосуванню в повному обсязі;
- 01.05.2014 набрав чинності Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 1166-VII, яким було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 та викладено її в наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів”;
- у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018. В даному випадку, зменшенням максимального розміру пенсії до 70 % грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону № 2262 і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005;
- після проведення перерахунку розмір пенсії позивача не зменшився, а навпаки, збільшився. До того ж, обмеження максимального розміру пенсії свідчить про врахування законодавцем статті 17 Конституції України, згідно з якою забезпечення економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави та справою всього Українського народу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до перерахунку пенсії від 20 травня 2022 р. (а.с.9) за пенсійною справою № 1501005600 - Міноборони, пенсія позивача за вислугу років перерахована з 01 квітня 2019 року, зокрема:
ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 18022,95,
З урахуванням максимального розміру пенсії: 14970, попередньої суми пенсії 3448,2 та підвищення 4481,1 (виплата в повному розмірі на виконання рішення суду): 14970,00. Остаточний: 14970,00
ПІДСТАВА ПЕРЕРАХУНКУ: РІШЕННЯ СУДУ
З 01.06.2022 - 19340,00 грн.
Відповідно до перерахунку пенсії від 20 травня 2022 р. (а.с.9зв.) за пенсійною справою № 1501005600 - Міноборони, пенсія позивача за вислугу років перерахована з 01 червня 2022 року, зокрема:
ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 20546,16.
З урахуванням максимального розміру пенсії: 19340,00
ПІДСТАВА ПЕРЕРАХУНКУ: РІШЕННЯ СУДУ
З 01.06.2022 - 19340,00 грн.
Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.04.2019 та з 01.06.2022 перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року у справі № 420/21863/21 ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.
На виконання ухвали суду відповідачем суду надано копії матеріалів пенсійної справи. (а.с.28-40)
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п. 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Конституційний Суд України, керуючись частиною третьою статті 61 Закону України «Про Конституційний Суд України», вважає, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, згідно з якими «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Приписами п.п. 1, 2 резолютивної частини вказаного рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ з 20.12.2016 втратили чинність, оскільки є неконституційними.
Крім того, суд враховує, що положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ в цілому визнано неконституційним з 20 грудня 2016 року, що означає, що з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі № 2262-ХІІ, а отже, зміни, внесені Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Отже внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774 VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальним розміром.
Тому, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Зазначені висновки суду відповідають висновкам, що наведені у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі № 522/16882/17, від 06.11.2018 року у справі № 522/3093/17, від 31.01.2019 року у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 року у справі № 522/3049/17, від 08.08.2019 року у справі № 522/3271/17, від 16.04.2020 року у справі № 620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі № 813/678/18, від 09.02.2021 року у справі № 1640/2500/18, від 17.02.2022 року у справі № 640/11168/20 тощо у правовідносинах щодо призначення/перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на висновки:
- Верховного Суду України, викладені у постанові від 06.03.2017 року у справі № 490/5309/16-а, та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.03.2018 року у справі № 183/342/17, від 03.04.2018 року у справі 361/4922/17, від 24.06.2020 року у справі № 580/234/19, від 08.07.2020 року у справі № 607/7115/17, - оскільки висновки вказаних постанов стосуються пенсій, призначених згідно із законами України «Про державну службу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тоді як у даному випадку пенсія позивачу призначена згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- Верховного Суду, викладені у постанові від 21.05.2021 по справі № 347/2083/16, - оскільки висновки вказаної постанови стосуються спірних правовідносин, які виникли до прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Щодо посилання відповідача на те, що: починаючи з 01.01.2018 згідно із статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався, - слід зазначити таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, вказаний Закон містить посилання на Закон № 2262-ХІІ, який є спеціальним законом щодо призначення та виплати пенсії військовослужбовців. Норма щодо обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців у вказаному спеціальному законі визнана неконституційною, тобто Конституційний Суд України визнав неконституційним обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, а тому відповідач не може застосовувати положення ст. 2 Закону № 3668-VI при призначенні/перерахунку пенсії позивача.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що обидва перерахунки, якими пенсія позивача обмежена максимальним розміром, здійснені відповідачем 20 травня 2022 р. Отже, період перерахунку пенсії позивача «з 01 червня 2022 року» охоплюється періодом перерахунку пенсії позивача «з 01 квітня 2019 року» у спірних правовідносинах.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
Щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:
- правова позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою та не відповідає нормам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини;
- дії щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача при її перерахунку 20 травня 2022 р., починаючи з 01 квітня 2019 року, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно
- позовні вимоги, в тому числі похідні вимоги позивача зобов'язального характеру, - підлягають задоволенню, у спосіб, з урахуванням встановлених судом обставин щодо вчинення протиправних дій та вищенаведених врахованих судом рішень Верховного Суду, а саме, шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, починаючи з 01 квітня 2019 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 10 червня 2022 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок). (а.с.10)
Виходячи з вищенаведених висновків суду щодо заявлених позовних вимог, судом фактично задоволено одну основну вимогу позивача немайнового характеру та похідну від неї вимогу зобов'язального характеру, в інший, ніж заявлено позивачем спосіб.
Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 263, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку 20 травня 2022 р., починаючи з 01 квітня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 квітня 2019 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова