Справа № 420/741/20
14 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді: Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання: Белінського Г.В.,
представниці відповідача (заявника): Бутрик А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 по справі №420/741/20 за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат 2019» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/741/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат 2019» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2020, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.05.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат 2019» до Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000200402 та №0000210402, видані Головним управлінням ДПС в Одеській області 03.02.2020; у решті позовних вимог відмовлено.
10.03.2021 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 по справі №420/741/20 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви відповідач зазначав, що у справі розглядався спір про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2019 року в сумі 26598017 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 6649504 грн., зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 403584 грн. Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2019 року.
Впродовж розгляду справи в суді позивач фактично ввів в оману суд , адже будь-яких договорів продажу та поставки ТМЦ надано не було, як і доказів отримання коштів від контрагентів-покупців, та у зв'язку з цим - ведення належним чином податкового обліку з ПДВ ) а саме: нарахування податкових зобов'язань, що впливає на розраховану суму від'ємного значення, яка у наступному заявлена підприємством до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок).
Відповідач вважає встановлення Національним антикорупційним бюро України факту реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей згідно з отриманою інформацією про рух коштів на рахунках підприємства та відсутністю ТМЦ за адресою зберігання - нововиявленою обставиною.
Зокрема, 03.02.2021 відповідач отримав листи від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 28.01.2021 та від 18.02.2021. Згідно з змістом отриманих документів правоохоронні органи здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадження №52020000000000529 від 21.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.
В рамках даного кримінального розслідування були проведені обшуки за адресами складських приміщень позивача. В ході обшуків відповідно до протоколів від 16.02.2021 не виявлені документи щодо зберігання майна, а також будь-яких ТМЦ, що належать позивачу та за рахунок яких було сформоване від'ємне значення з ПДВ.
Також 28.01.2021 відповідач отримав інформацію від Національного антикорупційного бюро України щодо аналізу отриманої інформації з банківських рахунків з огляду на які відповідач зробив висновок про невідображення податкових зобов'язань з ПДВ за період діяльності з листопада 2019 по грудень 2020 року в сумі 10442979,05 грн.
До заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач додав копії документів: листів НАБУ від 18.02.2021 №0434-231/5364; від 28.01.2021 №02-229/44011; ухвали Вищого антикорупційного суду від 02.02.2021; копії протоколів обшуку від 16.02.2021; копію ухвали Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 №991/873/21; рішень НАБУ від 23.12.2020 №02-229/44011 та №02-229/4404; роздруківки банківських рахунків; аналітичної довідки ГУ ДПС в Одеській області.
Від представника позивача 11.07.2022 року до суду надійшли заперечення на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування своїх заперечень позивач посилався на те, що ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної та касаційної інстанції, виходив з того, що відповідач, діючи не у спосіб, передбачений ст.44 ПК України не переніс термін проведення перевірки, чим позбавив права позивача на відновлення втрачених документів та надання їх для перевірки. Верховний Суд у постанові від 11.05.2022 погодився з судами попередніх інстанцій, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Заявлені ГУ ДПС в Одеській області обставини, що на думку відповідача, є нововиявленими, не можуть бути підставою для перегляду рішення Одеського окружного адміністративного суду оскільки такі не є нововиявленими обставинами з огляду на наступне.
На час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, наведені відповідачем обставини не існували.
Так, ухвалення судом рішення відбулось 13.05.2020 тоді як нововиявленою обставиною заявник вважає здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000529, яке було розпочато пізніше - 21.08.2020. Протоколи обшуків від 02.02.2021, на які посилається відповідач, також під час розгляду справи не існували.
Контролюючий орган не надав докази звернення до суду з позовом про розкриття банківської таємниці, а отже банківські виписки, на які він посилається, та які не були покладені в основу акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення, не є допустимими доказами в розумінні положень КАС України.
Крім того, представник позивача посилається на те, що предметом спору в результаті якого було винесене остаточне рішення, було визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, а не факт підтвердження бюджетного відшкодування.
Позивач звертає увагу, що він не є фігурантом кримінального провадження, на даний час відсутні будь-які судові рішення, зокрема, вироки суду, які б встановлювали факт його протиправної діяльності.
Посилання на протокол обшуку у кримінальному провадженні позивач вважає не є належним доказом, оскільки лише вирок суду у кримінальному провадженні є обов'язковим для адміністративного суду.
Також позивач зауважує, що суд не повинен брати до уваги відомості досудового кримінального розслідування оскільки вони не містять дозволу на їх розголошення.
Згідно з ч.2 ст.368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
В судове засідання, призначене на 14.07.2022 представник позивача не з'явився, в запереченнях просив здійснювати розгляд заяви за його відсутності.
Представниця відповідача (заявник) в судовому засіданні 14.07.2022 заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтримала та просила задовольнити.
Суд усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду. Так, відповідно до матеріалів справи суд встановив, що відповідач (заявник) направив заяву поштовим відправлення 05.03.2021 (а.с.123). Заявник посилається, що йому стало відомо про нововиявлені обставини з листа НАБУ від 28.01.2021, який він отримав 03.02.2021. Таким чином, суд робить висновок, що тридцятиденний строк звернення до суду із даною заявою, встановлений п.1 ч.1 ст.363 КАС України заявник не пропустив.
Розглянувши заяву Головного управління ДПС в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 за нововиявленими обставинами в даній адміністративній справі , суд робить висновок, що вона не належить до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно ч.4 ст.361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
З аналізу вказаних норм права суд зазначає, що провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи з фактичного та (або) правового боку у зв'язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд. Йдеться передусім про випадки, коли немає провини суду у неправосудності судового рішення, тобто підставою для такого провадження є виявлення таких обставин, які об'єктивно існували на момент вирішення справи, але не були відомі і не могли бути відомі суду або одній із сторін, які брали участь у справі за умови добросовісного ставлення до виконання своїх процесуальних обов'язків.
Повертаючись до фактів цієї адміністративної справи, суд зазначає, що предметом її розгляду була законність винесення податкових повідомлень-рішень, зокрема, в контексті дотримання податковим органом встановленої законом процедури щодо проведення перевірки та винесення спірних рішень. Такими були обґрунтування позивача його позовної заяви, в межах якої суд розглянув дану справу.
Так, суд встановив, що відповідач не виконав встановленого ст.44 ПК України обов'язку перенесення строку проведення перевірки, не дотримався умов її проведення - після спливу терміну на відновлення платником первинних документів, що відповідно вплинуло на обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки перевірка проводилася та відповідач робив відповідні висновки за її результатами за відсутності первинних документів в той час, коли позивач мав право на їх відновлення. Тобто суд визнав незаконними податкові повідомлення рішення з огляду на недотримання відповідачем при їх прийнятті критеріїв обґрунтованості та критерію проведення перевірки у спосіб, передбачений законом.
В свою чергу відповідач (заявник) посилається у своїй заяві як на нововиявлену обставину встановлення Національним антикорупційним бюро України факту реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей згідно з отриманою інформацією про рух коштів на рахунках підприємства та відсутністю ТМЦ за адресою зберігання.
Суд зазначає, що вказані обставини не є істотними для розгляду цієї справи, оскільки їх врахування не могло вплинути на встановлену судом передчасність винесення податкових повідомлень-рішень та порушення умов проведення перевірки.
Крім того, суд зазначає, що для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про неї, необхідно, що вона об'єктивно існувала на момент вирішення адміністративної справи.
З огляду на документи, які були додані до заяви для обґрунтування викладених в ній вимог, суд встановив, що порушення кримінальної справи, протоколи обшуку, інформація щодо банківських рахунків мали місце вже після того, як суд ухвалив остаточне рішення у справі. Банківські виписки, протоколи обшуку, листи НАБУ, на які заявник посилається, не були покладені в основу акту перевірки та спірного податкового повідомлення-рішення, а тому не є допустимими доказами в розумінні положень КАС України.
Також суд погоджується з аргументами позивача, що самі по собі протоколи обшуку, не є безумовними належними доказами, оскільки лише вирок суду у кримінальному провадженні є обов'язковим для адміністративного суду.
При цьому суд звертає увагу, що протоколи обшуку є документами, отриманими в рамках досудового слідства. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Проте відповідач не надав відповідний дозвіл до суду.
Таким чином, з урахуванням правил допустимості доказів суд не повинен брати до уваги відомості досудового кримінального розслідування, оскільки вони не містять дозволу на їх розголошення.
Так, відповідно до ч. 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Аналогічна ситуація щодо не надання заявником доказів звернення до суду з позовом про розкриття банківської таємниці. Адже згідно п. 73.4 ст. 73 ПК України інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.
Таким чином, суд робить висновок, що відсутні підстави для провадження за нововиявленими обставинами.
Додатково суд зазначає, що важливо не порушувати баланс між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою принципу верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суд остаточно вирішив питання, його рішення не повинно ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. ЄСПЛ у рішенні «Праведная проти Росії» від 18.11.2004 зазначив, що допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності (п.27-28).
Впродовж розгляду даної заяви суд не встановив існування обставин суттєвого і непереборного характеру, як існували під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача (заявника) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 194, 205, 243, 248, 268, 361, 368, 369 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №420/741/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат-2019» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.07.2022.
Суддя Оксана БОЙКО