Справа № 420/3446/22
19 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати наказ від 25.05.2021 № 3429-п та податкове повідомлення-рішення від 26.11.2021 № 00287370706.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу від 25.05.2021 № 3429-п співробітниками ГУ ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина», за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2021 № 00287370706, яким до Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» на підставі пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України та п.7 ст. 17, ст. 20 Закону України № 265/95-ВР застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 105900 грн. Позивач вважає зазначені наказ та податкове повідомлення-рішення необґрунтованими та підлягаючими скасуванню. Так, в оспорюваному наказі про призначення фактичної перевірки не зазначено, яку саме інформацію про порушення платником податків тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримало ГУ ДПС в Одеській області, що стала у подальшому підставою для прийняття цього наказу. В наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють. Наказ не відображає конкретних підстав для проведення фактичної перевірки ПрАТ СП «Чорноморська Перлина», а відтак і сама перевірка є безпідставною. Крім того, штрафні санкції нараховані внаслідок правопорушень, вчинених у періоді 04.08.2020-08.08.2020, проте штраф застосований податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2021 № 00287370706, що свідчить про документальний (а не фактичний) характер перевірки. Також лише 26.01.2022 позивач в електронному кабінету платника податків побачив повідомлення про наявність податкового боргу, а спірне податкове повідомлення-рішення від 26.11.2021 № 00287370706 у визначені терміни товариству не направлялось. Крім того спірне податкове повідомлення-рішення прийнято більше ніж через 5 місяців після реєстрації акту фактичної перевірки, тоді як за приписами ст. 86 ПКУ повинно прийматися протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податку акта перевірки. Також позивачу з порушенням строків вручено запит на отримання документів, встановленого п.85.4 ст.85 ПКУ. При цьому на запит 09.06.21 з боку позивача було надано всі необхідні документи, зокрема видаткові накладні, не зважаючи на які, податковим органом безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою судді від 21.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.03.2022 Головному управлінню ДПС в Одеській області продовжено строк для надання відзиву на адміністративний позов - на п'ятнадцять днів після завершення воєнного стану на території України.
Ухвалою суду від 10.06.2022 сторонам встановлено нові строки для подання заяви по суті справи; відповідачу надано строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
27.06.2022 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржуваний наказ від 25.05.2021 № 3429-п прийнятий у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Так, фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області з метою здійснення контролю, недопущення порушень у сфері підакцизних товарів було проведено аналіз господарської діяльності ПрАТ СГП «Чорноморська Перлина» та встановлено, що позивачем 08.08.2020 було реалізовано підакцизний товар через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування, а саме без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, що зазначено у Доповідній записці управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області від 05.05.2021 № 487/15-32-07-06-07.
Відповідь на відзив від позивача до суду не надійшла.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що співробітниками ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу від 25.05.2021 № 3429-п «Про проведення фактичної перевірки ПРАТ СП «Чорноморська Перлина», направлень на перевірку від 26.05.2021 № 6285, від 26.05.2021 № 6289, відповідно до ст. ст. 20, 80 ПК України, КЗпП України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 проведено з 02.06.2021 о 11:00 по 04.06.2021 о 16:00 фактичну перевірку господарської одиниці - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ПрАТ СП «Чорноморська Перлина», за результатами якої складено акт від 04.06.2021 № 1084/15/29/РРО/00413446 (зареєстрований 07.06.2021).
Відповідно до умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, передбачених законодавством, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області (головними державними ревізор-інспекторами Кулішом Михайлом Євгеновичем, ОСОБА_1 ) пред'явлені направлення на перевірку (від 26.05.2021 року № 6285, 6289) та вручено копію Наказу від 25.05.2021 року № 3429-п уповноваженій особі Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина».
Після ознайомлення з наказом та направленнями, посадова особа ПрАТ СГП «Чорноморська Перлина» Нерубак Світлана Вікторівна розписалась у зазначених направленнях та співробітниками податкового управління після пред'явлення направлень на перевірку та службових посвідчень було розпочато фактичну перевірку.
При цьому 25.05.2021 за № 3429п для проведення фактичної перевірки уповноваженій особі ПрАТ СП «Чорноморська Перлина» Небурак С.В. надано запит про необхідність у термін до 04.06.2021 надати документи за перевіряємий період за переліком. У відповідь за вих. № 08/06-1 від 08.06.2021 ПрАТ СП «Чорноморська Перлина» надано документи на 27 аркушах.
В подальшому від підписання, ознайомлення та отримання акту перевірки посадова особа ПрАТ «СГП «Чорноморська Перлина» Небурак С.В. відмовилася; зауважень до акту перевірки не надано.
У зв'язку із відмовою від підписання матеріалів перевірки другий примірник акту податковим органом направлено на адресу ПрАТ «СГП «Чорноморська Перлина» супровідним листом від 08.06.2021 № 5575/КПР/15-32-07-06-06, яким також запрошено керівника з'явитися у триденний термін з моменту отримання листа для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) - контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України) зазначено, що Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядком проведення фактичної перевірки, згідно зі ст. 80 ПКУ, передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав згідно з п. 80.2 ст. 80 Кодексу.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 Податкового Кодексу України, не повинні перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 Податкового Кодексу України.
З огляду на матеріали справи, оскаржуваний наказ від 25.05.2021 № 3429-п прийнятий у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Так, фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області з метою здійснення контролю, недопущення порушень у сфері підакцизних товарів було проведено аналіз господарської діяльності ПрАТ СГП «Чорноморська Перлина» та встановлено, що позивачем 08.08.2020 було реалізовано підакцизний товар через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування, а саме без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, що зазначено у Доповідній записці управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області від 05.05.2021 № 487/15-32-07-06-07.
Функції контролюючих органів визначені в ст. 19-1 ПК України, та зокрема визначають здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп. 19-1. 1.14).
При цьому, суд відхиляє посилання позивача на невідповідність виданого наказу вимогам пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, через те, що наказ не містить підставу для проведення фактичної перевірки.
Згідно з пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законом обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Зазначена у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України друга частина речення - здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка відділена, від першої частини сполучником «а також», є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.
Про обґрунтованість такої позиції свідчить також та обставина, що зазначену підставу було внесено у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України окремим Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України».
Отже, норма пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі КАС по справі №815/1978/18 від 10 квітня 2020 року.
Також у постанові від 04.03.2021 по справі №803/1171/17 Верховний Суд, надаючи аналіз наведеним нормам права, визнав, що наявність службової записки з викладенням інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, може розглядатись як передбачена підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України підстава для проведення фактичної перевірки та відповідно може мати наслідком прийняття наказу про призначення перевірки.
При цьому окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.
У постанові від 08.09.2021 по справі 816/228/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. »
Даючи оцінку рішенню за наслідками контрольного заходу, окрім правомірності, власне вимог цього рішення, важливим є з'ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку (тобто, чи є відповідний розпорядчий документ на проведення перевірки, чи погоджено проведення перевірки, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення перевірки (як от направлення), чи ознайомлений суб'єкт господарювання про проведення позапланової перевірки і її предметом, відтак чи були законні підстави не допускати посадовому особу до перевірки.
За встановлених обставин та беручи до уваги фактичний допуск Товариством інспекторів до проведення фактичної перевірки, надання останнім документації для мети проведення перевірки, суд зазначає, що саме на етапі допуску до перевірки підконтрольному суб'єкту дозволено поставити питання про необґрунтованість її призначення та наявність підстав для її проведення, реалізувавши таким чином своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні/проведенні перевірки.
Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі № 21-25а10 за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.», у зв'язку із чим суд відхиляє відповідні доводи позивача, як підставу для скасування складеного за результатами завершеного контрольного заходу податкового повідомлення-рішення.
Також суд враховує правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, відступивши від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Отже, у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.
Однак за обставин розглядуваного спору судом не встановлено фактів, які б свідчили про такі порушення з боку ГУ ДПС в Одеській області норм ПК України при проведенні перевірки, які вплинули на реалізацію Товариством його прав, що мають вплив на висновки контролюючого органу та прийняте ним рішення за наслідками перевірки. Натомість позивач зазначає, що Товариством до перевірки було надано достатні та необхідні первинні документи, які спростовують висновки перевіряючих; водночас від підписання акту перевірки уповноважена особа Товариства відмовилась, рівно як від надання заперечень до акту перевірки.
Перевіркою встановлено, порушення п.п. 11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Перевіркою встановлено, зокрема: незабезпечення використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів (п. 11 ст. 3 Закон № 265); порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме ненадання під час перевірки документів на підтвердження обліку та походження товарів на загальну суму товару 50 400,00 грн (п. 12 ст. З Закон № 265).
На підставі вищезазначеного акту фактичної перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2021 № 00287370706, яким до Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» на підставі пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України та п.7 ст. 17, ст. 20 Закону України № 265/95-ВР застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 105900 грн.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Статтею 20 Закону №265/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Тобто, показники, визначені п.44.1 ст. 44 ПКУ повинні підтверджуватись первинними документами, які податкові органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.
За приписами пункту 12 статті 3 Закону України №265/95- ВР суб'єкт господарювання може підтвердити облік та походження товарів, які знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті) за допомогою документів, які знаходяться також і в електронній формі.
Разом з тим, суд зауважує, що пункт 12 статті 13 Закону України № 265/95-ВР передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, і разом з цим, не містить імперативного припису щодо обов'язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації.
Таким чином суд наголошує, що фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону України № 265/95-ВР, може бути застосована до суб'єкта господарювання лише у тому випадку, коли такий не веде обліку товарів взагалі.
Водночас, сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України № 996-XIV, не вказує на неналежне ведення обліку товарних запасів на складі магазину і за місцем їх реалізації, та не є підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України № 265/95-ВР.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 24.04.2020 (справа № 803/1676/16), від 11.06.2020 (справа № 815/1322/16), від 30.01.2018(справа № 810/1148/17), від 28.02.2018(справа № 810/3247/16).
З огляду на матеріали справи, ПрАТ СП «Чорноморська Перлина» листом від 08.06.2021 № 08/06-1, серед іншого, надано контролюючому органу товарну накладну № 1219131 від 21.05.20 ТОВ «Метр Кеш енд Кері Україна», видаткову накладну № 3700 від 24.04.2021 ТОВ «Ківіт Плюс», видаткову накладну № 77 від 01.02.21 ТОВ «Одеський завод класичних вин», видаткову накладну № 292 від 17.05.2021 ПП «Оптвинторн».
Зазначені накладні підтверджують походження та облік товарів, що відображені податковими інспекторами у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 02.06.2021.
При цьому згідно з п. 44.6 ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
В даному випадку, фактична перевірка завершена 04.06.2021 о 16:00, а 08.06.2021 підконтрольним суб'єктом надано контролюючому органу докази обліку та походження товарів, тоді як спірне податкове повідомлення-рішення № 00287370706 прийнято 26.11.2021.
При цьому, згідно з п. 86.7 ст. 86 ПКУ у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.11.2021 № 00287370706 прийняте відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» (68162, Одеська область, Татарбунарський район, с. Базар'янка, вул. Шевченка, 37; ЄДРПОУ 00413446) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, Одеса, Одеська область, 65044; ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.11.2021 № 00287370706.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Приватного акціонерного товариства сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» судовий збір в розмірі 2481 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Суддя І.В. Завальнюк