справа № 380/7726/22
19 липня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді О.Желік розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій містяться вимоги:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження виплати нарахованої пенсії максимальним розміром з 01 березня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 березня 2022 року виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" та деяких інших осіб” з врахуванням індексації без обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 березня 2022 року;
- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на мою користь суму сплаченого мною судового збору за подання позовної заяви в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років. На виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду №1.380.2019.006265 та №380/15041/21 відповідачем здійснено перерахунок його пенсії з 01.12.2019, внаслідок чого розмір її зменшено з 90% на 70% грошового забезпечення. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, внаслідок чого звернувся до суду із цим позовом.
Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, внаслідок чого звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 25 травня 2022 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про відкриття провадження скеровано на офіційну електронну адресу відповідача, вказану у позовній заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, оскільки суб'єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, як одержувач пенсії по лінії МВС відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ з 05.12.2003 року виходячи з 90% грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2019 у справі №1.380.2019.006265 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення з врахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №380/15041/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 01.06.2021 № 861, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з відсоткового розміру пенсії 90%, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання цього рішення суду здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №861 від 01.06.2021, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі рішення суду, відтак він звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI внесено зміни до Закону від 09.04.1992 №2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною 7, згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до Законів України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII частину 7 статті 43 Закону №2262 викладено в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункту 4 рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності з 20.12.2016 норм частини 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Викладене виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною частини 7 статті 43 Закону від 09.04.1992 №2262-XII, така норма «відсутня» (виключена) у тексті Закону.
Згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 01.01.2017, у частині 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Суд вважає за доцільне зазначити, що норми статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» узгоджуються з положеннями частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, яка втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Відтак, починаючи із 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17 та від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.
За таких обставин, підстави для обмеження пенсії позивачу не відповідають нормативному регулювання спірних правовідносин.
Крім цього, суд зауважує, що Конституційний Суд України в пункті 7 рішення від 08.06.2016 №4-рп/2016 висловлював правову позицію, за змістом якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Підсумовуючи викладене у сукупності, суд висновує, що частина 7 статті 43 Закону №2262, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
За таких обставин дії органу Пенсійного фонду України щодо обмеження позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними.
Порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування з 01.12.2019 при розрахунку пенсії позивача обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 року нарахування та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, із урахуванням виплачених сум.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022 року суд зазначає таке.
Суд не погоджується з датою, визначеною позивачем, із якої, на його думку, необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії.
Втім, відповідно до вимог частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Оскільки у межах спірних правовідносин, які виникли між сторонами, обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача настали 19.11.2019, тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ з 01.12.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 виплати нарахованої пенсії максимальним розміром з 01.12.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 року виплату, ОСОБА_1 , пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" та деяких інших осіб» з врахуванням індексації без обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.12.2019 року.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 922, 40 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М