справа№380/6284/22
19 липня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови , -
встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Kowal Edward Josef з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №322215 від 09.11.2021 в розмірі 34 000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 09.11.2021 відповідачем було винесено оскаржувану постанову згідно з якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн. Позивач вважає дії відповідача протиправними, а постанову незаконною. Вказує, що 09.11.2021 на автотрасі Львів-Краків посадовими особами відповідача було зупинено вантажний автомобіль Mercedes-Benz RJA2582C під його керуванням, що здійснював міжнародні перевезення вантажу - з Польської Республіки в Україну. В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №310582 зазначено, що виявлено порушення положення ст. 53.3 Закону України “Про автомобільний транспорт”, оскільки при здійсненні міжнародних перевезень в наявному дозволі АН №586720 в графі 4.3 маса вантажу зазначена незрозумілою мовою. Водночас позивач наголошує, що детальний аналіз дозволу АН №586720 свідчить про те, що в п.3 чітко зазначено, що маса вантажу є 15,200 тон. Позивач зауважує, що в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено, за відсутністю яких документів передбачених ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Також вказує на те, що Акт не містить номера службового посвідчення посадової особи, що його склала, а тому є неналежним доказом. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 10.05.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, і зазначає, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята на підставі акту проведеної перевірки, відповідно до висновків якого позивачем здійснювалися міжнародні перевезення вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Тому, відповідач вважає, що оскаржувана постанова є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
09.11.2021 посадовими особами Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась перевірка транспортного засобу автомобіля марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , після проведеної якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №310582 від 09.11.2021. Позивач від підписання вказаного акта та пояснень відмовився.
У вказаному акті перевірки зафіксовано виявлене порушення ст. 53.3 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: “при здійсненні міжнародних перевезень в дозволі дійсному до 31.01.2022 АН №586720 в графі 4.3 маса вантажу зазначена незрозумілою мовою”.
Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем постанови №322215 від 09.11.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу, у якій відповідач констатував порушення позивачем положень ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”, тобто здійснення міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Не погоджуючись зі згаданою постановою, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України №196-р “Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті” від 03.03.2020 встановлено, що територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.
Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідача.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України “Про автомобільний транспорт” №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі Закон № 2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок №1567.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).
Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку № 1567.
Відповідно до частини 5 ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт” при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.
Відповідно до ст. 5 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення від 18.05.1992 перевізники кожної з Договірних Сторін можуть здійснювати перевезення вантажів, а також рухатися порожніми транспортними засобами: а) між пунктом, розташованим на території однієї з Договірних Сторін, і пунктом, розташованим на території другої Договірної Сторони; б) транзитом через територію другої Договірної Сторони.
Перевізники однієї з Договірних Сторін мають право завантажуватися у зворотному напрямку на території другої Договірної Сторони.
Відповідно до ст. 6 цієї Угоди за винятком перевезень, зазначених у статті 7, перевезення вантажів, перерахованих у статті 5, можуть здійснюватися тільки на підставі дозволів, попередньо виданих компетентним органом країни, де зареєстрований транспортний засіб, від імені відповідного компетентного органу другої Договірної Сторони. Компетентні органи Договірних Сторін взаємно обмінюються дозволами, зазначеними у пункті 1 цієї статті.
Відповідно до ст. 8 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення дозволи на здійснення перевезень вантажів видаються в межах квот, які встановлюються кожного року компетентними органами Договірних Сторін на основі паритету. Категорії дозволів, умови та способи їх використання будуть визначені у Виконавчому протоколі до Угоди.
Додатком 1 до Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженого наказом Міністерства транспорту України 20.08.2004 №757 (далі - Порядок №757), визначені особливі умови використання виданого дозволу, зокрема: цей дозвіл є чинним для в'їзду (ввезення) та руху територією України вантажного автомобільного транспортного засобу, який зареєстровано в іноземній державі; цей дозвіл не дає права на здійснення перевезення між населеними пунктами України; при в'їзді (ввезенні) та русі територією України оригінал бланка дозволу повинен бути на борту автомобільного транспортного засобу і надаватись для здійснення контролю компетентним органам України разом з документами на вантаж та документами на автомобільний транспортний засіб; цей дозвіл може використовуватись тільки автомобільним перевізником, зазначеним у пункті 2 цього дозволу, і не повинен передаватись іншій особі; цей дозвіл вважається недійсним і не дає права на в'їзд (ввезення) та рух територією України за наявності в ньому виправлень або ознак механічного пошкодження; власник цього дозволу зобов'язаний дотримуватись положень чинного законодавства про автомобільний транспорт та вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
Відповідно до п. 1.3 Порядку №757 перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
У примітці до Додатку 1 до Порядку №757 вказано, що усі пункти цього дозволу, крім позначених (*), заповнюються автомобільним перевізником.
Під час перевірки водій- Kowal Edward Josef транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом реєстраційний номер НОМЕР_2 надав дозвіл НОМЕР_3 (термін дії до 31.01.2022), відповідно до якого транспортний засіб рухався по маршруту “Краковець-Луцьк-Львів”. Відповідно до п.4.3 дозволу маса вантажу напівпричіпа зазначена 15.200.
Згідно постанови Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу позивачем допущено порушення: “виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, передбачених ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за що передбачена відповідальність ч.1 абз.6 ст. 60Закону України “Про автомобільний транспорт”.
У оскаржуваній постанові не зазначено, які саме документи, визначені ст. 53 Закону України “Про автомобільний транспорт” були відсутні у Kowal Edward Josef на момент проведення перевірки.
Відтак доводи відповідача, про те, що у дозволі АН №586720 в графі 4.3 маса вантажу зазначена незрозумілою мовою, судом не беруться до уваги, оскільки з такого можна встановити, що маса напівпричіпу становить 15,200 тон.
Враховуючи наведені доводи та обґрунтування, оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 322215 від 09.11.2021 про застосування до Kowal Edward Josef адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на користь Kowal Edward Josef судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гулкевич І.З.