18 липня 2022 року № 320/5201/19
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення в адміністративній справі № 320/5201/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду 17.05.2022 звернулось Міністерство оборони України із заявою про поворот виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи подану заяву, Міністерство оборони України зазначило, що постановою Верховного Суду від 21.01.2021 рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі № 320/5201/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України відмовлено.
Верховним Судом у постанові не вирішено питання про поворот виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, то заявник звернувся з відповідною заявою до Київського окружного адміністративного суду в порядку ч. 7 ст. 380 КАС України.
Дану заяву головуючому судді було передано 04.07.2022, що підтверджується відповідним актом Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2022. В судове засідання 18.07.2022 сторони не прибули, жодних заяв чи клопотань до суду не надали.
На підставі ч. 9 ст. 380 КАС України судом прийнято рішення про розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Розглянувши дану заяву з додатками, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020, зокрема, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 4 рішення Міністерства оборони України від 21.06.2019 року №82, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби, в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням йому 11 квітня 2019 року інвалідності ІІІ групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Зобов'язано Міністерство оборони України призначите та виплачено ОСОБА_1 , як військовослужбовцю за контрактом, одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому 11 квітня 2019 року інвалідності III групи внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби з військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні № 975 від 25.12.2013, з урахуванням проведених виплат.
Міністерством оборони України подано касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020.
На виконання вимог рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі № 320/5201/19, пунктом 6 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.11.2020 № 148, ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність (2019), в сумі 480250 грн. 00 коп. та здійснити виплату з урахуванням раніше виплаченої допомоги (8526 грн.), в сумі 471724 грн. 00 коп..
В свою чергу, Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано наказ від 20.11.2020 року № 16 про перерахунок одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Платіжним дорученням від 23.11.2020 року № 3304 грошові кошти в сумі 471724 грн. 00 коп. перераховані на рахунок позивача.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 скасовано, а в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його не чинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно ч. 4 ст. 380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Частиною 7 ст. 380 КАС України встановлено, що якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Зазначаючи, що Верховний Суд при ухваленні постанови не вирішив питання про поворот виконання рішення, Міністерства оборони України звернулося до Київського окружного адміністративного суду з даною заявою.
Поворотом виконання рішення суду є повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.
Відповідно до ч. 5 ст. 380 КАС України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 381 КАС України.
Згідно ст. 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Відповідач доказів того, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі № 320/5201/19 було обґрунтовано, повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами суду не надав, доказів на підтвердження вказаної обставини матеріали справи не містять, відтак, правові підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення суду відсутні.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06) висловив правову позицію, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах «суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення. Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 248, 256, 380, 381 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення від 24.02.2020 у справі № 320/5201/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.