про відмову в забезпеченні позову
18 липня 2022 року м. Київ Справа № 320/5906/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного
позовуОСОБА_1
доКожанської селищної ради
провизнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Кожанської селищної ради (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача "Про пониження ступеня та перейменування Малополовецького навчально-виховного комплексу "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - дитячий садок" Кожанської селищної ради Київської області" від 17.05.2022 № 04.2-14-VІІІ.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Крім того, до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Вказана заява передана на розгляд головуючого судді Харченко С.В. 15.07.2022 (акт Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2022).
В обґрунтування наведеної вище заяви представник позивача посилається на те, що реалізація рішення відповідача "Про пониження ступеня та перейменування Малополовецького навчально-виховного комплексу "Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - дитячий садок" Кожанської селищної ради Київської області" від 17.05.2022 № 04.2-14-VІІІ призведе до реорганізації цього навчального закладу, що може істотно ускладнити виконання рішення суду в майбутньому, якщо його буде прийнято на користь позивача.
За наведених обставин, на думку представника позивача, вжиття судом заходів забезпечення позову є необхідною умовою для ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Цією ж статтею передбачено, що що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.09.2018 в адміністративній справі № 290/844/17.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність представником позивача існування передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Так, заявник не довів суду існування обставин, які без вжиття судом відповідних заходів вказували б на неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення в майбутньому.
Представником позивача також не надано суду належних та достатніх доказів в обґрунтування очевидної протиправності оскаржуваного рішення.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що повна, всебічна та об'єктивна оцінка рішенню суб'єкта владних повноважень може бути надана судом виключно за результатами розгляду справи по суті.
Суд також враховує, що зупинення дії оскаржуваного рішення до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі не є співмірним із наслідками вжиття таких заходів по відношенню до невизначеного кола заінтересованих осіб.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Харченко С.В.