ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" липня 2022 р. справа № 300/1977/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового значення грошового забезпечення, із якого обчислюється основний розмір пенсії, обмеження пенсії при її виплаті десятьма прожитковими мінімумами, установлених для працездатних осіб, та зобов'язання відшкодувати заподіяну майнову шкоду в сумі 513 812,00 гривень у вигляді недоплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 31.12.2021, а також здійснити виплату пенсії із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, з 01.01.2022, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ УПФУ в області, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, орган пенсійного забезпечення, Управління), в якому ставить просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області щодо:
- здійснення перерахунку з 01.01.2022 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення за вислугу 32 роки в порушення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі №300/397/19;
- застосування неконституційної та нечинної норми частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ при визначенні розміру загальної пенсії, яка підлягає виплаті з 01.12.2019;
- невиплату різниці між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 в сумі 513 812,00 гривень;
- обмеження розміру пенсії при її виплаті з 01.01.2022 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для непрацездатних осіб.
2. Зобов'язати Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області:
- відшкодувати майнову шкоду в сумі 513 812,00 гривень, завдану у спосіб протиправного перерахунку основної пенсії у розмірі 70% сум грошового забезпечення і застосування нечинної норми частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ при обчисленні розміру різниці між перерахованою і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 та невиплати цієї суми пенсії при виконанні судового рішення у справі №300/4596/21;
- здійснити з 01.01.2022 виплату пенсії, обчисленої із застосуванням 90% сум грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського у листопаді 2019 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів, у строк, що не перевищує одного календарного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером МВС України, який отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також - Закон №2262-XII), розмір якої на час призначення пенсії (листопад 1994 року) розрахований із 90 відсотків складу грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Надалі, з 01.01.2016, відповідачем протиправно, із помилковим застосуванням частини 2 статті 13 та статті 63 коментованого Закону, проведено перерахунок пенсії за вислугу років, зменшивши значення процентної складової грошового забезпечення із 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, наслідком чого стало невірне визначення розміру пенсії позивачу. ОСОБА_1 вважає такі дії Управління неправомірними, вчиненими всупереч нормам чинного законодавства, які грубо порушують його право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
Зокрема, від дня призначення пенсії положення Закону №2262-XII дійсно змінювалися, зокрема, максимальний розмір пенсії при її призначенні в значенні 90% від розміру грошового забезпечення в жовтні 2011 року зменшено до 80%, а з квітня 2014 року до 70%. Разом з тим, визначення такого (останнього) розміру при обчисленні пенсії (70%) може застосовуватися лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосується питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Позивач наполягає на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за юридичним визначенням та змістом процедурами. Встановлення (зменшення) відсоткового значення заробітку для обчислення пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії.
Відтак, для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми закону, які визначають її значення у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, що діяли саме на момент первинного призначення пенсії, а розмір уже призначеної пенсії в процентному співвідношенні внаслідок чергових перерахунків не може бути зменшений навіть при зміні діючого законодавства, з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі.
Так, постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі по тексту також - Постанова №103, постанова Кабінету Міністрів України №103, Постанова від 21.02.2018 за №103, постанова Уряду України №103), у відповідності до якої з 01.01.2016 мало місце здійснення спірного перерахунку, не змінювала і не вводила в дію нові відсоткові значення грошового забезпечення, із якого обраховується основний розмір пенсії.
Позивач покликається на правові висновки, викладені у постанові Верхового Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/147) і від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18), за змістом висновків яких при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявних у пенсіонера вислуги років, є незмінним.
Із урахуванням таких висновків, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/397/19 від 22.11.2019 відповідач з 01.01.2016 здійснив перерахунок пенсії позивача в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України №103.
В подальшому, у зв'язку із визнанням протиправними і нечинними в судовому порядку окремих положень Постанови №103, за позовною заявою ОСОБА_1 рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/4596/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на листопад 2019 року відповідно до довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 22.06.2021 за № 1024, з урахуванням проведених платежів, однією сумою.
Виконуючи рішення суду №300/4596/21, відповідач врахував показники оновленого розміру грошового забезпечення станом на листопад 2019 року згідно довідки від 22.06.2021, однак при цьому повторно безпідставно з 01.12.2019 зменшив відсоток грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок пенсії, зокрема, з 90% до 70%.
За аргументами позивача предметом спору у справі №300/4596/21 були перерахунок і виплата йому пенсії з 01.12.2019 у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського у листопаді 2019 року, а не перерахунок пенсії у відсотковому значенні такого забезпечення.
Зобов'язання про перерахунок його основної пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення було покладено на відповідача вище зазначеним судовим рішенням у справі №300/397/19, яке є обов'язковим до виконання без обмеження строком, оскільки пенсія в розмірі 90% сум грошового забезпечення призначена йому довічно.
Окрім цього, виконуючи рішення суду від 12.10.2021 по справі №300/4596/21, відповідач з 01.01.2022, застосовуючи положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII обмежив пенсію ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність
Позивач, із посиланням на рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким визнано неконституційними частину 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в частині обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, наполягає на виплаті йому перерахованої пенсії без застосування обмеження максимальним розміром, зважаючи на те, що після 2017 року положення Закону №2262-XII таких обмежень не містять.
Відтак, відповідач при виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/4596/21, в тому числі із урахуванням рішення суду у справі №300/397/19 від 22.11.2019, зобов'язаний здійснити з 01.12.2019 виплату пенсії, перерахованої із застосуванням 90% сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром.
Тому, внаслідок протиправного зменшення відповідачем розміру основної пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення і застосування неконституційної та нечинної норми частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ при встановленні розміру пенсії, яка підлягає виплаті з 01.12.2019, а також невиплатою різниці між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.12.2021, йому завдана майнова шкода на суму 513 812,00 гривень.
Крім того, відповідач продовжує протиправно застосовувати нечинну норму частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ під час виплати пенсії з 01.01.2022 і в такий спосіб завдає йому щомісячно майнову шкоду на суму 11 677,80 гривень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 відповідно до статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.29-30).
На виконання ухвали від 24.05.2022 позивач подав до суду 03.06.2022 та 08.06.2022 письмові пояснення та додаткові докази (а.с.35-37, 38-40).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву №0900-0902-5/19006 від 08.06.2022, який разом із письмовими доказами надійшов на адресу суду 10.06.2022 (а.с.41-103).
Заперечуючи позовні вимоги представник Головного управління ПФУ в області зазначив, що згідно положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу в листопаді 1994 року, розрахований відповідачем відповідно до вислуги років (32 роки) загальний розмір пенсії, обчислений за правилами статті 13 такого Закону №2262-XII, становив 90% суми грошового забезпечення (максимальне значення такої величини на той час, і у зв'язку із подальшими змінами до коментованого Закону, могло дорівнювати 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення).
Із розрахунку 90 відсотки суми грошового забезпечення пенсія позивачу за вислугу років виплачувалася до 31.12.2015.
Разом з тим, з часу призначення позивачу пенсії механізм обчислення пільгової вислуги років та відсоткового значення розміру пенсії змінювався неодноразово.
Так, відповідно до Законів України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 (набрав чинності з 01.10.2011) і "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України" від 27.03.2014 (набрав чинності з 01.04.2014), на момент проведення спірного перерахунку пенсії позивачу (березень 2018 року, в тому числі з січня 2016 року), максимальний розмір основної частини пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", становив 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Окрім цього, порядок перерахунку пенсії визначений у розділі VIII Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який в 2018 році у відношенні до позивача був здійснений з урахуванням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі по тексту також - Постанова №988, Постанова №988 від 11.11.2015) нового (підвищеного) розміру і зміненого складу грошового забезпечення діючих поліцейських, що враховувався для перерахунку пенсій колишніх співробітників органів внутрішніх справ.
В межах вказаних постанов Кабінету Міністрів України в 2018 році уповноважений орган, з лав якого мало місце звільнення ОСОБА_1 , видав довіку встановленої форми і змісту про розмір грошового забезпечення (станом на січень 2016 року), яку відповідачем в тому ж році враховано при проведенні чергового перерахунку пенсії, починаючи з січня 2016 року.
Так як станом на січень 2016 року (місяць, з якого мало місце перерахунок пенсії) і березень 2018 року (місяць, в якому фактично розпочато перерахунок) положеннями Закону №2262-XII основний розмір пенсії колишніх співробітників органів внутрішніх справ не міг перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення, то вимоги позивача, заявлені у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, представник відповідача переконаний, що у тих колишніх співробітників органів внутрішніх справ (за прирівняними посадами поліцейського), які отримують нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.12.2019 із урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії - не станом на січень 2016 року (чого не було передбачено Постановою №103), відбуваються фактичні зміни у його пенсійній справі і відповідно в правовому регулювання даних відносин, які визначають порядок перерахунку їх пенсії.
З урахуванням вказаного відсутні процесуальні підстави керуватися і застосовати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, ухваленій у зразковій справі №240/5401/1/8 (№Пз/9901/58/18), так як змінилися фактичні обставини правового регулювання спірних правовідносин.
Отже, у випадку перерахунку призначеної пенсії колишнього співробітника органів внутрішніх справ (прирівняних до них осіб) на підставі оновленої довідки, таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втрати чинність.
У подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 по справі №640/1744/20 виснував, що право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб'єкта владних повноважень).
Серед іншого, Управління покликається на правові висновки, сформовані Верховним Судом в 2021 році в подібних правовідносинах у відношенні до іншої категорії пенсіонерів з питання застосування в часі розміру відсоткового значення заробітку, із якого обчислюється пенсія при її призначенні, після збільшення у діючих працівників/службовців заробітної плати/грошового забезпечення.
Відповідач стверджує, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі №300/397/19 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням 90% сум грошового забезпечення. Також, на виконання рішення суду від 12.10.2021 у справі №300/4596/21 Управлінням проведено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року, із застосуванням 70% розміру грошового забезпечення, оскільки чинною на час перерахунку нормою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що максимальний розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення.
Рішенням суду у справі №300/4596/21 від 12.10.2021 не було зобов'язано Управління провести перерахунок пенсії без застосування обмеження десятьма прожитковими мінімумами.
Тому, ОСОБА_1 здійснюється виплата пенсії з 01.01.2022 у розмірі 19 340,00 гривень та буде збільшуватись разом із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В свою чергу, доплата за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 в сумі 167 374,00 гривень, розрахована за рішенням суду у справі №300/4596/21, включена в реєстр, виплата за якими буде проведена лише за наявності фінансування з Державного бюджету України. Вказує, що при незгоді позивача з діями пенсійного фонду щодо виконання рішення у справі №300/4596/21 від 12.10.2021, останній має право звернутися для відновлення своїх порушених прав в порядку статті 383 КАС України.
У спірному випадку відповідач також покликається на положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI (надалі по тексту також - Закон №3668-VI), згідно з яким максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Представник Управління просить застосувати правові висновки сформовані в постанові Верховного Суду від 27.01.2021, у відповідності з якими на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних в статті 2 Закону №3668-VI, серед яких в тому числі Закон №2262-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Норма закону про обмеження максимального розміру пенсії на 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 і 2022 роки не визнавалася не конституційною.
Наведені висновки застосування права узгоджуються із позицію Верхового Суду, сформованих у постановах від 26.06.2020 у справі №580/234/19, від 12.12.2020 у справі №580/492/19, від 05.11.2020 у справі №440/2423/19 і від 24.09.2020 у справі №640/5854/19.
Відтак, вимоги позивача, заявлені у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, вивчивши зміст адміністративного позову і відзив на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з листопада 1994 року отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно протоколу за пенсійною справою №00-5215 (МВС) від 01.12.2015 (а.с.36, 40).
На підставі поданих до відповідача документів, позивачу згідно із коментованим Законом, в редакції станом на листопад 1994 року та внесених в подальшому змін до положень статті 13 Закону №2262-XII, виходячи із загального стажу служби понад 32 років, призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення, свідченням чого, серед іншого, є коментований вище протокол за пенсійною справою №00-5215 (МВС) від 01.12.2015 (а.с.36, 40).
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято Постанову №103.
В період 2017-2018 роках СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за участю Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області, в тому числі на виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", та від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на ім'я ОСОБА_1 видало довідки:
- за №4105/8-18, оформленої в травні 2018 року, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою, згідно якої в загальному заробіток становив 8 700,00 гривень, в тому числі: посадовий оклад - 3 400,00 гривень, оклад за спеціальним званням (підполковник) - 2 400,00 гривень, надбавка за стаж служби (вислугу років) 50% - 2 900,00 гривень (зворотній бік а.с.60);
- за №3239/108/05/8-17, оформленої в червні 2017 року, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою, згідно якої в загальному заробіток становив 8 850,00 гривень, в тому числі: посадовий оклад - 3 500,00 гривень, оклад за спеціальним званням (підполковник) - 2 400,00 гривень, надбавка за стаж служби (вислугу років) 50% - 2 950,00 гривень (зворотній бік а.с.65).
На підставі вказаних довідок, в тому числі керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в квітні 2018 року позивачу з 01.05.2018, в тому числі за період з 01.01.2016, проведено перерахунок пенсії відповідно до коментованої довідки СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, свідченням чого є протокол перерахунку за пенсійною справою №005215-МВС (а.с.60, 61).
При цьому, відповідач застосував максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який відповідає положенням частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції станом на момент здійснення перерахунку, та відповідно до пункту 23 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України" від 27.03.2014 за №1166-VII (надалі по тексту також - Закон №1166-VII).
Загальний нарахований розмір пенсії після перерахунку (з 01.01.2016 з усіма підвищеннями і надбавкам, окрім основного розміру пенсії 70% від грошового забезпечення) склав 7 276,99 гривень (а.с.60, 61).
В подальшому, СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за участю Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області листом від 18.06.2018 за №4136/108/05/8-18 (а.с.66), визнано довідку за №4105/8-18 недійсною та надіслано нову довідку для перерахунку пенсії №4133/8-18 від 18.06.2018, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою, якою забезпечення встановлено в сумі 11 870,00 гривень, в тому числі: посадовий оклад - 4 900,00 гривень, оклад за спеціальним званням (полковник поліції) - 2 400,00 гривень, надбавка за стаж служби (вислугу років) 50% - 3 650,00 гривень, премія 8,41% - 920,90 гривень (зворотній бік а.с.67)
На підставі довідки за №4133/8-18 від 18.06.2018 у червні 2018 року, в тому числі за період з 01.01.2016, проведено перерахунок пенсії, свідченням чого є протокол перерахунку за пенсійною справою №005215-МВС (зворотній бік а.с.66).
Загальний нарахований розмір пенсії після перерахунку (з 01.01.2016 з усіма підвищеннями і надбавкам, окрім основного розміру пенсії 70% від грошового забезпечення) склав 8 376,06 гривень (зворотній бік а.с.36).
За наслідком розгляду адміністративної справи №300/397/19 Івано-Франківським окружним адміністративним судом 22.11.2019 ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку з 01.01.2016 пенсії в розмірі 70% сум грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2016 із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на січень 2016 року, з урахуванням виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 17.03.2020 (https://reestr.court.gov.ua/Review/85815382).
В подальшому у зв'язку із визнанням в судовому порядку протиправними і нечинними окремих положень Постанови №103 державна установа ''Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області'' 22.06.2021 видала ОСОБА_1 (за його зверненням) оновлену довідку №1024 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, в примітках, якої вказано, що довідка складена враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 в справі №826/12704/18 та рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 (а.с.10, 100).
Відомості у довідці №1024 внесені згідно положень постанови Кабінету Міністрів України №988, за листопад 2019 року, за прирівняною посадою поліцейського (на день звільнення зі служби) - "заступник начальника Головного управління (поза групою) апарату головних управлінь Національної поліції", за змістом якої грошове забезпечення, становить всього 34 390,42 гривень та складається з:
- посадового окладу - 4 900,00 гривень,
- окладу за спеціальним званням (полковник поліції) - 2 400,00 гривень,
- надбавка за стаж служби в поліції 50% - 3 650,00 гривень,
- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 98,15% - 10 747,43 гривень,
- премія 58,50% - 12 692,99 гривень (а.с.10, 100).
У зв'язку з відмовою органу пенсійного забезпечення провести новий перерахунок пенсії на підставі коментованої довідки, за позовом ОСОБА_1 , рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/4596/21, вирішено, зокрема:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 22.06.2021 за № 1024.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на листопад 2019 року відповідно до довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 22.06.2021 за №1024, з урахуванням проведених платежів, однією сумою (https://reestr.court.gov.ua/Review/100275955). Рішення суду набрало законної сили 12.11.2021 (а.с.92-99).
Управлінням на підставі вказаного рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджено протоколом за пенсійною справою №005215-МВС (а.с.90), у зв'язку із чим виплата пенсії позивачу з 01.01.2022 проводиться у розмірі 19 340,00 гривень.
В свою чергу, зважаючи на коментоване рішення суду, за дорученням №005215/53, відповідачем за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 розраховано доплату в сумі 167 374,00 гривень, яка, згідно доводів Управління, включена до Реєстру, який ведеться відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2018 за №649. Орган пенсійного забезпечення зазначає, що виплата вказаного донарахування буде проведена за наявності фінансування з Державного бюджету України (зворотній бік а.с.90).
ОСОБА_1 14.12.2021 звертався до Управління із заявою, зокрема, про перерахунок пенсії та відновлення відсоткового значення з 01.01.2022 (90%) розміру грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, а також на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/4596/21 забезпечити виплату у січні 2022 року недоотриманої суми пенсії з 01.12.2019 по 31.12.2022 разом із перерахованою пенсією за січень 2022 року (а.с.16).
Втім, у задоволенні такої заяви відповідач 10.01.2022 листом №99-9634/Я-02/8-0900/22 відмовив, мотивуючи тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/4596/21 пенсійним фондом в добровільному порядку проведено перерахунок пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення (24 073,29 гривень), який становить з урахуванням усіх надбавок та підвищень 24 139,72 гривень. Однак, відповідно до вимог чинного законодавства пенсія виплачується в максимальному розмірі - 19 340,00 гривень. Різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою за період з 01.12.220219 по 31.12.2021 в сумі 167 374,00 гривень, занесена в Реєстр судових рішень Пенсійного фонду України та буде виплачена при додатковому фінансуванні з Державного бюджету України (а.с.17-19).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо перерахунку з 01.01.2022 із застосованим обмеженням щодо відсоткового значення грошового забезпечення, із якого обчислено основний розмір пенсії, в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення у справі №300/397/19 (із 90% до 70%), застосування обмеження при виплаті пенсії (десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), невиплата різниці між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 в сумі 513 812,00 гривень, яку слід вважати шкодою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходив з таких мотивів і підстав та норм права.
Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як слідує із матеріалів справи на виконання рішення суду у справі №300/397/19 (а.с.80-88) виданий 01.06.2020 виконавчий лист (а.с.14), за змістом якого: "Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2016 із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на січень 2016 року, з урахуванням виплачених сум".
Відповідач 30.03.2020 провів позивачу перерахунок пенсії, загальний розмір якої становив 10 750,24 гривень (90%), застосувавши грошове забезпечення в розмірі 11 870,90 гривень, згідно довідки №4133/8-8 від 18.06.2018 (зворотній бік а.с.67). В загальному доплата за період з 01.01.2016 по 31.03.2020 склала 120 837,42 гривень, яку включено в Реєстр, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №005215 (зворотній бік а.с.78, а.с.79).
Надалі, за рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №300/4596/21 (а.с.92-99) видано 08.02.2022 виконавчий лист (а.с.15), за змістом якого: "Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на листопад 2019 року відповідно до довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 22.06.2021 за №1024, з урахуванням проведених платежів, однією сумою".
Виконуючи рішення суду за №300/4596/21, відповідач врахував показники оновленого розміру грошового забезпечення станом на листопад 2019 року (34 390,42 гривень) згідно довідки від 22.06.2021 за №1024, при цьому, здійснюючи розрахунок пенсії застосував 70% такого забезпечення, у зв'язку із чим розмір пенсії склав 24 139,72 гривень (враховуючи доплату як дитині війни - 66,43 гривень). Разом з тим, виплата пенсії з 01.01.2022 проводиться із застосування обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для непрацездатних осіб в сумі 19 340,00 гривень (а.с.90).
Як і в попередньому випадку, розрахована доплата за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 в сумі 167 374,00 гривень включено в Реєстр, свідченням чого є розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №005215 (зворотній бік а.с.90).
Досліджуючи вимогу позивача в частині позовних вимог щодо зменшення Управлінням з 01.12.2022 (в тому числі з 01.12.2019) відсоткового значення розміру грошового забезпечення, із якого обраховується пенсія з 90% до 70%, суд формує наступні висновки.
За приписами частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (в редакції чинній на момент первинного перерахунку пенсії - 01.03.2018) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, здійсненої на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як уже зазначалось вище судом, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", згідно з пунктом 3 якої передбачено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі по тексту також - Закон), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393" (надалі по тексту також - Порядок №45), яка набрала чинності 20.02.2008.
Пунктами 1, 2 та 3 Порядку №45 (в редакції чинній на час перерахунку) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (надалі по тексту також - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (надалі по тексту також - списки), та надсилає, серед іншого, відповідну інформацію МВС і Національній поліції (надалі по тексту також - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (надалі по тексту також - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі по тексту також - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Отже, згідно з даними нормами, підставою для перерахунку раніше призначених пенсій за правилами коментованого Закону в першу чергу є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та подання органами, передбаченими цим Порядком, відповідних повідомлень до територіальних органів Пенсійного фонду України.
Матеріалами справи засвідчено обставину здійснення відповідачем на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій, виданої СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в червні 2018 року за №4133/8-18, та на підставі Постанови №103 проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.07.2018, в тому числі за період з 01.01.2016 (зворотній бік а.с.66, зворотній бік а.с.67).
При проведенні такого перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління ПФУ в області обґрунтовує необхідністю застосування основного розміру пенсії у відсотках від грошового забезпечення, встановленого законодавством на момент проведення чергового перерахунку пенсії, що в даному випадку становить 70% сум грошового забезпечення, як це передбачено частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції станом на 1 квітня 2018 року.
Суд, в даному конкретному випадку, не може повністю погодитися з такими діями/рішеннями Управління і відповідно обґрунтуванням правомірності таких своїх дій, виходячи з наступного.
Згідно пункту "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції на час введення в дію - 01.01.1992) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.
Відповідно до вимог пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції на час введення в дію - 01.01.1992) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 вказаної статті Закону №2262-ХІІ (в редакції на час введення в дію - 01.01.1992) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, - 80 процентів.
До Закону №2262-ХІІ вносилися неодноразово зміни, за змістом яких значення коментованого відсотка для вказаної категорії осіб зріс до 90, 100 і 95 відповідно.
Втім, надалі Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
В подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 01.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (на підставі якої ОСОБА_1 в квітні, а надалі в червні 2018 року обраховано спірний розмір пенсії), згідно яких цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).
Таким чином, з 01.04.2014 положення частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин (як 01.01.2016, 01.01.2018, 01.03.2018 так 01.12.2019) було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до коментованої статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд вважає, що внесені законами зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90%, а потім 70% грошового забезпечення не можуть застосовуватися при перерахунку вже призначеної пенсії за умови, врахування однакового розмір грошового забезпечення для однієї і тієї ж категорії військовослужбовців, прирівняних до них осіб (за посадовою, званням і вислугою років).
Порядок перерахунку призначених пенсій колишнім працівникам (співробітникам) органів МВС України урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103, тому застосування у спірному випадку (за період з 01.01.2016 по 01.12.2019) органом пенсійного фонду статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є помилковим.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, ухваленій у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).
Адміністративна справа №300/397/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо зменшення при перерахунку пенсії до 70 відсотків суми грошового забезпечення, із якої обчислено пенсію, та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, виходячи із 90 відсотків відповідної суми грошового забезпечення, з 01.01.2016, - частково відповідає ознакам типової справи, визначених у рішенні суду, ухваленого за результатом розгляду Верховним Судом зразкової справи №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).
При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 КАС України).
З огляду на вищенаведене, суд 22.11.2019 у справі №300/397/19 дійшов висновку, що Головним управлінням ПФУ в області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на виконання Постанови №103, використовуючи довідку про розмір грошового забезпечення, виданої СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в червні 2018 року за №4133/8-18, складену за показниками станом на січень 2016 року, протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
А тому такі спірні правовідносини з 01.01.2016 по 01.12.2019 є вирішені коментованим судовим рішенням у справі №300/397/19.
Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що вказаний вище сформований висновок про право ОСОБА_1 на перерахунок, обчислення і виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення стосується саме забезпечення, яке визначено у попередній довідці за №4133/8-18, виданої в червні 2018 року Сз ППЗ ГУ НП в Івано-Франківській області за показниками станом на січень 2016 року (11 870,90 гривень), у відповідності до положень Постанов №103 і №988, які були чинними в період з 01.01.2018 по 05.03.2019 та по 19.11.2019 (зворотній бік а.с.67).
Складові грошового забезпечення ОСОБА_1 у такій довідці (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням (полковник поліції), надбавка за вислугу років і премія) визначені уповноваженим органом на підставі введеної в дію із 02.12.2015 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Так, Постановою №988 з 11.11.2015 значно підвищено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) поліцейських, чого не мало місце при призначенні в листопаді 1994 року позивачу пенсії, і якому із старого складу відповідного забезпечення пенсію обчислено в розмірі 90% суми його грошового забезпечення.
Надалі спірні правовідносини додатково врегульовані правовими висновками, сформованими Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).
У вказаній зразковій справі суд з 05.03.2019 суд касаційної інстанції, постановляючи рішення у зразковій справі, відновив право колишнього саме військовослужбовця (а не працівника/співробітника органів внутрішніх справ) на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія, а також відповідного перерахунку його пенсії з 01.04.2019.
В той же час, іншим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019 (часткове рішення), залишеним постановою від 19.11.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом (http://reestr.court.gov.ua/Review/82368814; http://reestr.court.gov.ua/Review/85866053), визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Отже, пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), втратив чинність з 19.11.2019.
Надалі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №826/6453/18 від 29.01.2020 (http://reestr.court.gov.ua/Review/87361222) визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким вносилися зміни у Порядок № 45 (зокрема, у пункти 1, 2, 3, 5 та додаток 2, а також доповнено цей Порядок додатком 3).
Поряд з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №640/6077/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94263854) визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у частині пункту 5, яким визначалося, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку №45.
З наведеного слідує, що з 19.11.2019, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18, пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Тому суд вважає, що з 01.12.2019 (першого календарного дня місця, що на стає за датою 19.11.2019), за умови ініціювання такого питання пенсіонером окремо від даної справи (що мало місце у справі №300/4596/21), виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Порядком №260 і Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Втім, потрібно зважати на те, що поліцейські, яким призначається пенсія з 01.01.2016 мають право на розрахунок її розміру, виходячи із значення саме 70% грошового забезпечення із врахуванням основних і додаткових її видів/складових, так як Уряд України значно підвищив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) такої категорії посадових осіб.
Разом з тим, в окремих випадках виникають обставини, за яких колишні працівники/співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які, покликаючись на висновки, сформовані Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019, бажають отримати від уповноважених органів з 19.11.2019 нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із включенням до неї додаткових щомісячних її видів і премії (за показниками, які вже виплачувалися в Порядку №260), а також розраховують на обчислення пенсії із урахуванням такої довідки в значенні, більшого ніж 70% сум грошового забезпечення.
У спірних правовідносинах ОСОБА_1 вже порушив у судовому порядку таке питання, що мало місце ухвалення рішення від 12.10.2021 у справі №300/4596/21.
Відтак, може скластися ситуація (а у досліджуваному випадку вже настала у зв'язку із набранням законної сили рішення суду у справі №300/4596/21), за якої колишні співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які до звільнення в порівнянні із співробітниками Національної поліції України займали одну і ту ж посаду (рівнозначні посади), мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, одинакові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати) та премію, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 01.01.2016 претендують і вимагають в судовому порядку відсоткове значення більше ніж 70% (до 90%), яке у спірному випадку становить 76% (хоча їх грошове забезпечення не обчислювалося за правилами Порядку №206 у відповідності до Постанови №988), а ті, що отримали право на пенсію після 01.01.2016 - не більше 70%.
Суд переконаний, що таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенні до колишніх чи діючих співробітників Національної поліції України, що отримали/отримують право на пенсію після 01.01.2016, та створює дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян, в тому числі службових осіб, які розпочинали службу в органах МВС, а завершили в органах НП України, тобто до і після введення в дію положень Постанови №103.
Визначення різних підходів до порядку обчислення розміру пенсійного забезпечення однієї категорії громадян порушує основоположний принцип судочинства рівність усіх громадян у своїх права перед законом, в тому числі у праві на справедливе встановлення пенсії, що закріплено в статтях 21, 24 Конституції України.
Таким чином, у колишнього співробітника органів внутрішніх справ (МВС України), який отримає нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 19.11.2019 (станом на листопад 2019 року) на підставі Постанови №988, відбудуться фактичні зміни у його пенсійній справі і відповідно в правовому регулюванні даних відносин, які визначають порядок перерахунку його пенсії, так як попередній розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у відповідності до Постанови №103 взятий станом на січень 2016 року, а Порядку №260 набрав чинності з 27.05.2016.
З урахуванням вказаного відпадуть процесуальні підстави керуватися і застосовувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, ухваленої у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18), так як зміняться фактичні обставини правового регулювання спірних правовідносин на підставі іншої постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19), із урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019 (часткове рішення), залишеним постановою від 19.11.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом, постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 і від 19.01.2021 у справі №640/6077/19.
З огляду на таке слід керуватися рішенням від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отож, у випадку перерахунку призначеної пенсії колишніх співробітників органів внутрішніх справ (МВС) на підставі оновленої довідки, виданої 22.06.2021 за показниками станом на 19.11.2019 за правилами Постанови №988 (із включенням додаткових щомісячних видів грошового забезпечення і премії, нарахованих/визначених за правилами Порядку №260), таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.
У подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 по справі №640/1744/20 виснував, що право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб'єкта владних повноважень).
Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин, на переконання суду у даній справі, є достатньо справедливим.
Аналогічний підхід щодо обчислення розміру пенсії та відсотків від заробітку для нарахування пенсійних виплат при проведенні її перерахунку з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, застосований Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у відношенні до іншої категорії пенсіонерів, виплата пенсій яким здійснюється не із солідарної системи пенсійного фонду, а за рахунок коштів Державного бюджету України, зокрема колишніх співробітників органів прокуратури та суддів.
В даному випадку мова йде про позицію суду касаційної інстанції, визначеної в:
- постановах від 08.09.2021 (адміністративне провадження № К/9901/13961/20) у справі №340/3185/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/99458809) та від 20.01.2021 (адміністративне провадження №К/9901/27613/20) у справі №640/1744/20 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94264232), в яких предмет спору стосувався перерахунку пенсії працівників прокуратури, що вийшли на пенсію при дії положення закону із правом на обрахунок пенсії від заробітку до 90%, а при отриманні нової довідки із значно вищим складом заробітної плати - до 70%;
- постанові від 27.09.2021 (провадження К/9901/25475/21) у справі №580/585/21, в якій предметом спору є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із урахуванням нових довідок про розмір грошового забезпечення (із значно більшим розміром, в порівнянні до такого, який отримувався до набуття права на відставку), на час видачі яких положення спеціального закону про право відповідного обчислення розміру утримання від 80% до 90%, втратило чинність.
Верховний Суд у таких постановах переглядаючи спори про не врахування органами пенсійного фонду при перерахунку пенсії колишніх прокурорських працівників з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, сформував правовий висновок, за змістом якого право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб'єкта владних повноважень). При цьому не має значення з настанням якої обставини позивач пов'язує право на перерахунок пенсії, Постанови Уряду України №657 чи №1013, оскільки як було зазначено судом вище, перерахунок призначеної пенсії працівникам органів прокуратури може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.
Верховний Суд в складі Судової палати з розгляд справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в останній актуальних постанові від 21.12.2021 (адміністративне провадження №К/9901/15917/21) у справі №580/5962/02 (https://reestr.court.gov.ua/Review/102170925) дійшов таких висновків, що явно є ідентичними до спірних правовідносин, зокрема:
"24. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
25. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами."
"27. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII. "
"32. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
33. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.".
Як і у даній справі, на час отримання ОСОБА_1 (колишнім співробітником органів внутрішніх справ (МВС України) нової довідки за показниками станом на листопад 2019 року (№1024 від 22.06.2021) і звернення його до органу пенсійного фонду за перерахунком пенсії, (справа №300/4596/21), кореспондуючись до коментованих висновків Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказує, що положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 за №1789-ХІІ, яким передбачалося право на обчислення розміру пенсії працівників прокуратури до 90% розміру заробітку, вже не були чинними, а на час перерахунку за новою довідкою таке значення не може перевищувати 70%.
У відношенні до питання перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд касаційної інстанції також надав правову оцінку різним відсотковим значенням суддівської винагороди, які визначалися для суддів у відставці в розмірі від 80% до 90% до 08.06.2016 (при застосуванні суддівської винагороди за правилами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI в редакції від 07.07.2010) та від 50% (при застосуванні значно підвищеної суддівської винагороди за правилами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII в редакції від 02.06.2016).
Зокрема, у коментованій вище постанові Верховного Суду зазначено:
"Отже, оскільки чинним Законом № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, то відсутні правові підстави для обрахунку щомісячного грошового утримання судді одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання (розміру щомісячної суддівської винагороди) за Законом № 1402-VIII, а розміру відсотку - за Законом № 2453-VI.
Колегія суддів зазначає, що зворотне зумовить неоднакове визначення розміру довічного грошового утримання суддів, що вийшли у відставку відповідно до Закону №2453-VI, та тих, які вийшли або вийдуть у відставку відповідно до Закону №1402-VIII. Вказане призведе до дискримінації останніх та суперечитиме положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів".
У вказаних двох категоріях пенсіонерів (колишніх працівників органів прокуратури і суддів) Верховний суд дійшов єдиного висновку, що у випадку перерахунку призначеної пенсії, таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність, в протилежному випадку порушуватиметься принцип співмірності в одному періоду часу між правами на пенсію однієї категорії колишніх одного виду професій за ідентичними посадами, зокрема, між особами яким пенсія перераховується, і яким вона призначається вперше.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 (провадження №14-435цс18) у справі №755/10947/17 зазначила, що під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (http://reestr.court.gov.ua/Review/79834955).
У досліджуваному випадку суд керується саме останні правові висновки, визначені Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постановах ухвалених 21.12.2021 (справа №580/5962/02), 27.09.2021 (справа №580/585/21), 08.09.2021 (справа №340/3185/19) і від 20.01.2021 (№640/1744/20).
Вказане узгоджується із положеннями частини 5 статті 242 КАС України.
В котре, повертаючись до обставин даної справи, ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 11.05.2022 (день звернення до суду) для перерахунку пенсій отримав від уповноваженого органу чотири (4) довідки, останні дві з яких мають значення для даної справи, зокрема:
- довідку про розмір грошового забезпечення №4133/8-18 (а.с.66, зворотній бік а.с.67), видану 18.06.2018 у відповідності до Постанови №103 за відповідною (прирівняною) посадою за показниками станом на січень 2016 року, в загальній сумі 11 870,90 гривень;
- довідку про розмір грошового забезпечення за №1024 від 22.06.2021, з урахуванням висновків, сформованих у рішенні Верховного суду України від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, станом на листопад 2019 року (місяць, в якому 19.11.2019 набрання чинності рішення суду у справі №826/12704/18, яким визнано протиправними та нечинними пункт 3 положення Постанови №103), на загальну суму 34 390,42 гривень (а.с.10, 100).
Суд констатує, що розмір обрахунку при нарахуванні (не виплаті) основної пенсії із застосуванням 70% грошового забезпечення за даними нової (останньої) довідки №1024, складеної в червні 2021 року (34 390,42 гривень), за показниками станом на листопад 2019 року, є в понад два рази більшим (24 073,29 гривень) від розміру пенсії, обчисленого в значенні 90%, виходячи із відомостей попередньої довідки №4133/8-18, складеної в червні 2018 року (11 870,90 гривень), за показниками станом на січень 2016 року (10 683,81 гривень).
Зважаючи на вказане, суд вважає, що при застосуванні різних відсотків (90% і 70%) із врахуванням різних відомостей довідок уповноваженого органу №1024 (станом на листопад 2019 року) і №4133/8-18 (станом на січень 2016 року) не має місце зменшення нарахування (не виплати) розміру пенсії, а відповідно і звуження права ОСОБА_1 на гарантоване законом справедливе пенсійне забезпечення, в тому числі і на виконання рішення суду у справі №300/397/19.
Цілком ідентичною є остання сформована судову практику із вказаної категорії спорів, зокрема такими є постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі №300/6777/21, від 04.07.2022 у справі №5518/21, від 24.05.2022 у справі №300/5975/21, від 06.04.2022 у справі №300/7559/21, від 05.04.2022 у справі №300/5696/21 та від 03.05.2022 у справі №300/6471/21, за змістом висновків яких позовні вимоги осіб, пенсія яких призначена за правилами Закону №2262-ХІІ підлягають до задоволенню лише до моменту зміни грошового забезпечення із включенням/урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та/або їх збільшення, тобто до 01.04.2019 (для колишніх військовослужбовців і прирівняних до них осіб), і до 01.12.2019 (для колишніх співробітників органів внутрішніх справ) відповідно. Апеляційний суди погоджується із правилом застосування "нова довідка (із збільшеними показниками забезпечення) - нові відсотки (ті, що діють на час перерахунку)".
Суд звертає особливу увагу на некоректне покликання позивача на фактичні обставини і висновки, встановлені Верховним Судом у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18), зокрема:
- по перше, із дати ухвалення Верховним Судом (як судом першої інстанції) 04.02.2019 рішень в досліджуваних правовідносинах змінилися спірні фактичні обставини, так як у справі №300/397/19 і у зразковій справі №240/5401/18 оскаржуваний перерахунок з 01.01.2016 в першу чергу мав місце у відповідності до Постанови №103 (про що зазначено в мотивувальній і резолютивній частинах таких рішень). Під висновки такої зразкової справи у досліджуваному випадку частково підпадає довідка про розмір грошового забезпечення №4133/8-18, оформленої станом на січень 2016 року (11 870,90 гривень), втім, станом на 01.12.2019 і на час вирішення даної справи №300/1977/22 як і справи №300/4596/21, Постанова №103 вже не діє, у зв'язку із визнання всіх її положень нечинними, в той час як при обчисленні розміру пенсії позивач наполягає на врахуванні вже нової довідки №1024 від 22.06.2021 (34 390,42 гривень);
- по друге, хоча і правове регулювання частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ не зазнав змін, втім, змінився підхід Верховного Суду до вирішення подібних публічно-правових спорів, так як останні наповнилися новим змістом за фактичними обставинами, а саме, як слідує у даній справі позивач з 01.12.2019 в судовому порядку отримала право на перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення (станом на листопад 2019 року), який більше ніж в два (2) рази перевищує той, що був врахований при перерахунку пенсії в березні 2018 року за показниками станом на січень 2016 року;
У зв'язку із вказаним адміністративний позов в частині про визнання протиправними дії Управління про зміни відсоткового значення основної частини пенсії (90%), виходячи із довідки №1024 від 22.06.2021, в частині вимог за період з 01.01.2022 (в тому числі з 01.12.2019) є необґрунтованими і такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Вирішуючи позовні вимог в частині зобов'язання здійснити з 01.01.2022 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд керується наступними аргументами.
Так, законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2017, 2018, 2019, 2020 і 2021 роки визначено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність: з 01.12.2017 - 1373,00 гривень, з 01.07.2018 - 1435,00 гривень, з 01.12.2018 - 1497,00 гривень, з 01.07.2019 - 1564,00 гривень, з 01.12.2019 - 1638,00 гривень, з 01.07.2020 - 1712,00 гривень, з 01.12.2020 - 1769,00 гривень, з 01.07.2021 - 1854,00 гривень, з 01.12.2021 - 1934,00 гривень, з 01.01.2022 - 1934,00 гривень, з 01.07.2022 - 2027,00 гривень.
Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність («максимальний розмір» пенсії), розрахунково складає з 01.12.2019 складає 16 380,00 грн., з 01.07.2020 - 17 120,00 грн., з 01.12.2020 - 17 690,00 грн., з 01.07.2020 - 18 540,00 грн., з 01.12.2021 - 19 340,00 грн., з 01.01.2022 - 19 340,00 гривень.
Оскільки розмір пенсії позивача (з надбавками) після її перерахунку на підставі оновленої довідки №1024 від 22.06.2021 у розмірі 70% сум грошового забезпечення (здійсненого на виконання рішення у справі №300/4596/21) склав 24 139,72 гривні (а.с.90), тому з 01.01.2022 розмір пенсії позивача перевищує десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність (тобто 19 340,00 гривень).
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 за №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згодом, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 за №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом № 1774-VІІІ до частини сьомої 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а і від 26.01.2022 у справі №569/2950/17.
Що стосується доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону № 3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, яка ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20 і від 18.05.2022 у справі №380/12337/20.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо доводів відповідача про те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 (справа №580/234/19), і касаційний суд вже сформував правовий висновок в цій категорії справ, то суд вважає їх недостатньо мотивованими.
Так, у справі №580/234/19 (справа розглянута у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду) вирішувалося питання перерахунку та виплати пенсії, згідно із пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 за №418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 за №713). У вказаній справі зазначено, що позивач одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівник льотного складу. В контексті правовідносин, що склалися, Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Законом №3668-VI від 08.07.2011, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Проте у справі, що розглядається та у справі №580/234/19 йдеться про застосування формально різних правових актів: Закону №2262-XII і Закону №3668-VI, та, відповідно, різних норм матеріального права.
Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 18.05.2022 у справі №380/12337/20.
При цьому такі мотиви ухвалення судового рішення у даній справі (№300/1977/22) сформовані виключно на підставі коментованих правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України повинні бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.01.2022 згідно відомостей довідки №1024 від 22.06.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи при цьому раніше виплачені за період з 01.01.2022 суми пенсії.
В той же час, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимог в частині здійснення відповідачем ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення в порушення рішення суду від 22.11.2019 у справі №300/397/19 та відшкодувати майнової шкоди в сумі 513 812,00 гривень, завданої у спосіб протиправного перерахунку основної пенсії у розмірі 70% сум грошового забезпечення і застосування нечинної норми частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ при обчисленні розміру різниці між перерахованою і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 та невиплати цієї суми пенсії при виконанні судового рішення від 12.10.2021 у справі №300/4596/21, з наступних підстав.
Як встановлено вище по тексту рішення, Управлінням проведено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення у справі №300/397/19 та у справі №300/4596/21, що підтверджено протоколами за пенсійною справою №005215-МВС від 30.03.2020 і 08.12.2022 (зворотній бік а.с.78, а.с.90).
В свою чергу, доплата за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 в сумі 167 374,00 гривень, визначена Управлінням при виконанні судового рішення у справі №300/4596/21 включена до Реєстру, який ведеться Пенсійним фондом України та його територіальними органами відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2018 за №649 (зворотній бік а.с.90).
Коментовані вище сформовані позовні вимоги суд вважає такими, що не підлягають вирішенню в порядку позовного провадження.
По перше, варто вказати, що захист і відновлення порушеного права в будь-якій справі здійснюється судом на конкретну календарну дату в ретроспективі спірних подій. Тобто суд, захищаючи порушені права, здійснює їх відновлення на певний момент ухвалюючи відповідне рішення, яке стосується публічно правового спору, який мав місце в минулому часі - до дня звернення до суду.
Кодекс адміністративного судочинства України як і інші процесуальні закони не передбачає можливість при ухваленні остаточного судового рішення вирішувати спірні правовідносини на майбутнє. Так як будь-які правовідносини, в тому числі, які були спірними, матимуть логічне завершення після реального виконання рішення суду.
Після виконання боржником рішення суду, правовідносини, які врегульовані виконаним рішенням, перестають бути спірними, за умови, якщо в їх правовому регулюванні і фактичних обставинах, що обумовлювали їх виникнення, не відбулися фактичні зміни.
Втім, якщо після виконання рішення суду такі правовідносини наповнилися новим додатковим змістом, новими обставинами і правовим регулюванням, останні перестають бути спірними за первинним рішенням суду, так як набувають ознак нового публічно-правового спору, який повинен досліджуватися із урахуванням усіх, в тому числі нових обставин, яким ще не надано правової оцінки.
Саме такими новими обставинами у пенсійній справі у відношенні до відсоткового значення основного розміру пенсії від грошового забезпечення (справа №300/397/19) є набрання чинності і виконання з 01.01.2022 органом пенсійного забезпечення судового рішення в іншій адміністративній справі №300/4596/21 (а.с.14, 15).
По друге, виконуючи вже інше рішення суду, зокрема в справі №300/4596/21, орган пенсійного забезпечення вчинив дії/прийняв рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , свідченням чого є протокол від 08.12.2021 в пенсійній справі №005215-МВС (а.с.90).
В даному випадку, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, виконуючи постанову суду в справі №300/4596/21, не володіло статусом боржника у виконавчому провадженні в іншій судовій справі №300/397/19.
По третє, після виконання рішення суду в межах справи №300/397/19 , свідченням чого є протокол від 30.03.2020 (зворотній бік а.с.78), виключно суд, який ухвалив рішення в порядку статей 382, 383 КАС України вправі перевіряти зміст правомірності зміни виконання такого судового рішення, в тому числі нарахування і фактичної виплати присудженої пенсії, розмір якої у даній справі ОСОБА_1 визначає в сумі 513 812,00 гривень.
По четверте, як свідчать матеріали даної адміністративної справи і пояснення позивача в період 2020-2021 років, серед іншого - в тому числі зміни нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, мало місце перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі двох (2) судових рішень, різних за своїм змістом, зокрема у справі №300/397/19 і №300/4596/21.
Всі вище вказані рішення мають власні індивідуальні спірні обставини, правове регулювання і висновки сформовані судовим органом.
При вчиненні дій/прийняття рішень за кожним із таких судових рішень орган пенсійного фонду в першу чергу виконує зміст останніх, втім обов'язково враховує норми матеріально-права, чинні при виконанні таких рішень. Вчинення в такому випадку інших дій/прийняття рішень, окрім виконання рішення суду, як зазначено вище по тексту є окремою поведінкою органу пенсійного забезпечення, якій ще не надано правової оцінки. У випадку, вважаючи такі інші дії/рішення протиправними, особа якої стосуються останні вправі їх оскаржити до суду.
Нормами КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, зокрема, нормами статей 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант - накладення штрафу (частина 2 статті 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (статті 383 КАС України).
Всі вище вказані рішення мають власні індивідуальні спірні обставини, правове регулювання і висновки сформовані судовим органом.
При вчиненні дій/прийняття рішень за кожним із таких судових рішень орган пенсійного фонду в першу чергу виконує зміст резолютивних частин останніх, втім обов'язково враховує норми матеріально-права, чинні при виконанні таких рішень.
У адміністративному позові ОСОБА_1 , фактичного ініціює здійснення судового контролю за виконанням рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі №300/397/19 та від 12.10.2021 у справі №300/4596/21 у спосіб передбачений статті 382 КАС України (зобов'язання відповідача подати звіт про виконання постанови суду) так і у спосіб передбачений статті 383 КАС України (визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні судового рішення).
Визначення ОСОБА_1 в адміністративному позові окремої вимоги про "визнати протиправною невиплату різниці між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 в сумі 513 812,00 гривень та зобов'язання відшкодувати майнову шкоду в сумі 513 812,00 гривень, завдану у спосіб протиправного перерахунку основної пенсії за період з 01.12.2019 по 31.12.2021 на виконання судового рішення у справі №300/4596/21", і подання її до суду поряду окремого позовного провадження є невірно обраним способом захисту порушеного права, яке, на переконання суду, слід здійснювати в порядку статей 382 або 383 КАС України.
Серед іншого в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить зобов'язати Управління поновити порушене право на належний розмір пенсії з умовою: "… у строк, що не перевищує один календарний місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі".
За змістом частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Судове рішення, яке набрало законної сили є підставою для його виконання (частина 2 статті 372 КАС України).
В силу вимог статті 1291 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Порядок примусового виконання рішення визначений Законом України "Про виконавче провадження".
Окремий порядок і строк виконання рішення як складова резолютивної частини рішення суду в силу вимог пункту 1 частини 6 статті 246 і частини 1 статті 372 КАС України не є обов'язковою частиною змісту рішення.
При розгляді даної справи суд не встановив об'єктивних даних про те, що Управління буде свідомо і навмисно уникати виконання положень частини 2 статті 372 КАС України та 1291 Конституції України. Відтак, суд не вбачає підстав для визначення/встановлення окремого строку виконання даного рішення.
У зв'язку із цим, в сукупності встановлених обставин і сформованих висновків, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Так як заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а позивач згідно з квитанціями за №234 від 18.05.2022 підтвердив сплату судового збору на суму 1 984,80 гривень (а.с.28), то на користь ОСОБА_1 підлягає стягнення із відповідача 992,40 гривень судових витрат, що пропорційно становить 50% від задоволених позовних вимог.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2022 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні на підставі відомостей довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №1024 від 22.06.2021 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2022 на підставі відомостей довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №1024 від 22.06.2021 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 гривень (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область.
Суддя Чуприна О.В.