22 червня 2021 року Справа № 280/3951/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.
представника позивача - Михайлишина А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Михайлишина Анатолія Івановича ( АДРЕСА_2 ), до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135), в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Воскресенська, буд. 24, 2-й поверх, м. Дніпро, 49000), про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Михайлишина Анатолія Івановича, до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 13.04.2021 №225799 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Крім того, просить: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що під час проведення рейдової перевірки не надавались будь-які відомості щодо обладнання, яким вимірювалась відстань між осями, а також інформація щодо повірки такого обладнання, а в жодному з документів, складених посадовими особами управління Укртрансбезпски, не містяться відомості про ваги, які використовувалися. При здійсненні зважування транспортного засобу, не було встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем, оскільки відповідно до талону зважування №1 відсутні показники навантаження на строєну вісь, а наявні лише навантаження окремо на третю, четверту та п'яту осі. Крім того, транспортний засіб, у якого виявлено перевищення габаритно-вагових параметрів, затримується та може продовжувати рух тільки після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд. Однак, під час рейдової перевірки встановивши перевищення нормативно допустимих вагових параметрів, не пропонувалось привести габаритно-вагові параметри у відповідність з установленими нормативами. Посилається також на те, що відповідачем не доведено порушення ФОП ОСОБА_1 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки акт від 01.04.2021 №260903 не містить посилань на порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» за які стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає відповідальність. З врахуванням викладеного вважає, що спірна постанова винесена протиправно, а отже підлягає скасуванню.
Ухвалою від 24.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3951/21. Судове засідання призначено на 22.06.2021 з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзив на позов не надав, про причини ненадання відзиву суд не повідомив. Про місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (вручено відповідачу - 28.05.2021, Придніпровському міжрегіональному управлінню Укртрансбезпеки - 02.06.2021).
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України та ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
22.06.2021 від Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки надійшли належним чином завірені копії документів щодо прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.04.2021 за №225799.
У судовому засіданні, представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 22.06.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 01.04.2021 контролюючими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 264 км а/д М-18 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом GENERAL TRAILERS державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , що належать позивачеві на праві власності.
Після здійснення габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу, о 15 годині 00 хвилин інспектором було складено довідку від 01.04.2021 №045590 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 01.04.2021 №027090 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунок плати за проїзд від 01.04.2021 та акт від 01.04.2021 №260903 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відносно власника транспортного засобу.
Відповідно до висновків акту від 01.04.2021 №260903, встановлено порушення абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів понад 5% але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення склало 6,09%.
На підставі акту від 01.04.2021 №260903 Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було винесено постанову від 20.04.2021 №225799 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн. стосовно позивача.
Вважаємо вищезазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року №2862-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
В силу пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Як передбачено статтею 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок №879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
За приписами пунктів 15 - 18, 20 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Статтею 49 Закону №2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу наведених норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
При цьому допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Слід зазначити, що обов'язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
У спірних правовідносинах, які склались у цій справі, підставою для накладення на позивача штрафу, відповідно до оскаржуваної постанови від 20 квітня 2021 року №225799 слугувало перевищення встановлених законодавством України габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу (Брус 4-х кантний, термооброблений, промаркований, шпилькових порід деревини, сорт III, ГОСТ 8486-86, перетин 100x100x2000-600) без відповідного дозволу, а саме транспортним засобом марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом GENERAL TRAILERS державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , про що складено відповідний акт №027090 від 01.04.2021.
Так, за результатами габаритно-вагового контролю 01 квітня 2021 року посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та встановлено перевищення на строєну вісь 23,34 т при нормативно допустимому - 22 т.
Наведене свідчить перевищення вагових параметрів на строєну вісь на 6,09%.
Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2%, що дає підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.
Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №803/1540/16, від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Щодо доводів позивача про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі та вказане є підставою для виникнення об'єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування, слід вказати на таке.
Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.
Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України №3353-ХІІ, статті 33 Закону №2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.
Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 пункту 19 Порядку №879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21 (провадження № К/9901/35258/21).
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно тверджень позивача про відсутність у нього відомостей щодо обладнання, яким вимірювалась відстань між осями, інформації щодо повірки такого обладнання, а також інформації про ваги, які використовувалися, то суд зазначає наступне.
22.06.2021 від відповідача (Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки), на виконання ухвали суду, надійшли документи, серед яких:
- копія сертифікату відповідності на ваги автомобільні для зважування в русі №UA.TR.113-0076/15F-20 від 17.09.2020;
- копія декларації про відповідність №2051 від 17.09.2020.
Зазначені документи містять всю інформацію про ваги для зважування в русі, на яких проходило зважування, їх сертифікацію, декларацію відповідності, тощо.
Щодо інших посилань позивача викладених в позові, то суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Часиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Михайлишина Анатолія Івановича ( АДРЕСА_2 ), до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135), в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Воскресенська, буд. 24, 2-й поверх, м. Дніпро, 49000), про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «20» липня 2022 року.
Суддя Р.В. Кисіль