20 липня 2022 року Справа № 280/2803/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
22 лютого 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.04.2019 №0002664001, №0002624001 та №0002674001.
Ухвалою суду від 10.05.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 31.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що застосування до нього штрафної санкції у розмірі 6800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці за відсутністю статусу суб'єкта громадського харчування є безпідставними, оскільки доказів факту продажу алкогольних напоїв на розлив не має. Також, позивач вказував на те, що 21.05.2019 він був зареєстрований як фізична особа - підприємець за основним видом діяльності 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Тобто, статус суб'єкта господарювання громадського харчування підтверджено. Крім того, позивач посилався на те, що податкові повідомлення - рішення від 05.04.2019 №0002624001 та №0002674001 є абсолютно ідентичними як по сумі штрафних (фінансових) санкцій, так і по змісту. Позивач вважає, що його намагаються притягнути двічі до відповідальності за одне і те саме порушення. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що в ході фактичної перевірки кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , придбано кальян з тютюном для куріння «Serbetli», сік «Вишня», коньяк «Коблево» 3 зірки 100 мл. При цьому, відповідач зазначає, що станом на дату проведення фактичної перевірки ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами на об'єкт торгівлі кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , у позивача відсутні, заяви на отримання ліцензій до податкового органу позивачем не подавались, чим порушено вимоги Закону України №481/95-ВР. Також, відповідач вказував на те, що в ході перевірки позивачем було реалізовано 100 мл. коньяку у бокалі для споживання на місці, чим порушив вимоги статті 15-3 Закону України №481/95-ВР, оскільки позивач не має статусу суб'єкту громадського харчування. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 13.03.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Запорізькій області) видано наказ №889 про проведення фактичної перевірки, яким наказано з 13.03.2019 протягом 10 діб провести фактичну перевірку об'єкта торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2019 по 22.03.2019 щодо здійснення контролю за додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої, дотримання максимальних цін на тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, свідоцтв.
Також, 13.03.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області видано направлення на проведення перевірки №287, №288.
За результатами проведеної фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області складено Акт перевірки від 15.03.2019 №0119/08/01/40/ НОМЕР_1 .
Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч.14 ст.15 та ч.6 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», та п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі висновків Акту перевірки від 15.03.2019 №0119/08/01/40/ НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:
№0002674001 від 05.04.2019, яким за порушення вимог ч.14 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії) до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн.;
№0002624001 від 05.04.2019, яким за порушення вимог ч.14 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії) до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн.;
№0002664001 від 05.04.2019, яким за порушення ч.6 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 6800,00 грн.
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень стало встановлення контролюючим органом в ході фактичної перевірки кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , факту продажу кальяну з тютюном для куріння «Serbetli» зі смаком «Лайм» за ціною 237,00 грн., сік «Вишня» 250 мг за ціною 14,00 грн., коньяк «Коблево» 3 зірки з вмістом спирту 40% 100 мл за ціною 50,00 грн., у скляному стакані на розлив для споживання на місці.
При цьому, відповідач стверджує, що станом на 14.03.2019 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами на об'єкт торгівлі кофе «PODVAL» у ФОП ОСОБА_1 відсутні, заяви на отримання ліцензії до податкового органу позивачем не подавались.
Суд зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України (далі - Закон №481/95-ВР).
Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Положеннями статті 15 Закону України №481/95-ВР регламентовано, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
З матеріалів справи встановлено та підтверджено поясненнями позивача наданими представникам контролюючого органу (а.с.41), що станом на дату проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не мав ані ліцензії на продаж алкогольних напоїв на об'єкт торгівлі кофе «PODVAL», ані ліцензії на продаж тютюнових виробів.
Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за податковими повідомленнями - рішеннями від 05.04.2019 №0002624001 та №0002674001.
Доводи позивача про те, що його двічі притягнуто до відповідальності за одне і те саме порушення суд відхиляє, оскільки матеріалами справи підтверджується, що один штраф у розмірі 17000,00 грн. до позивача застосовано у зв'язку із продажем алкогольних напоїв без ліцензії, а другий - за продаж тютюнових виробів без наявності ліцензії.
Стосовно правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення від 05.04.2019 №0002664001, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 6800,00 грн., суд зазначає таке.
Так, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 14.03.2019 у кафе «PODVAL» було реалізовано коньяк «Коблево» 3 зірки з вмістом спирту 40% 100 мл за ціною 50,00 грн. у скляному стакані на розлив.
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями, які були надані особисто позивачем працівникам контролюючого органу, а також фото зробленими в ході перевірки (а.с.41).
За приписами пункту 11 частини першої статті 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.
Приписами частини п'ятої статті 15-3 Закону №481/95-ВР визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства регламентуються Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року №219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за №680/6968 (далі - Правила № 219).
Згідно пунктів 1.3, 1.4 Правил №219 ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього; заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.
Відповідно до пункту 1.4 Правил №219, суб'єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
Згідно пункту 1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс).
Пунктом 1.6 Правил № 219 визначено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції. Відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно підприємство ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус суб'єкта господарювання громадського харчування, суб'єкта господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими відповідними видами економічної діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №821/541/17.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що ним не здійснювалась реалізація алкогольних напоїв для споживання на місці, оскільки з матеріалів справи встановлено, що позивачем відпуск коньяку здійснено у скляний стакан, що відповідно унеможливлює споживання напою в іншому місці. Крім того, приміщення у якому позивач здійснює господарську діяльність спеціально обладнане меблями для розміщення відвідувачів та споживання ним придбаних товарів на місці.
Стосовно доводів позивача про те, що від має статус суб'єкта господарювання ресторанного господарства, суд зазначає таке.
Так, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 27.08.2018 ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу - підприємця за видом діяльності 56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Суд зазначає, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Тобто, державна реєстрація позивача як фізичної особи - підприємця лише засвідчує його статус та надає право на здійснення господарської діяльності відповідно до обраного виду діяльності.
Разом з тим, сам факт реєстрації ФОП із КВЕД 56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, не надає особі статусу закладу ресторанного господарства, як і не надає права здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці у будь-якому місці.
Суд зазначає, що для набуття статусу закладу ресторанного господарства суб'єкту господарювання необхідно виконати певні умови, зокрема відкриттю закладу (підприємства) ресторанного господарства передує узгодження з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку, внесення відомостей про заклад ресторанного господарства до державного реєстру потужностей, тощо.
Позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження отримання документів на відкриття закладу ресторанного господарства (кафе) за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до позивача правомірно застосовано штраф у розмірі 6800,00 грн.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийнятті рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова