(про відмову у роз'ясненні судового рішення)
20 липня 2022 року м. Житомир справа № 240/15182/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
встановив:
Житомирським окружним адміністративним судом розглядалася адміністративна справа №240/15182/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора та Житомирської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати з 26 березня 2020 року до 5 листопада 2020 року у відповідності до статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру». Зобов'язано Житомирську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 26 березня 2020 року до 5 листопада 2020 року у розмірі визначеному статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» та за вирахуванням вже виплачених коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
27 червня 2022 року до Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №29387/22 надійшла заява Житомирської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення. Заява мотивована тим, що Житомирській обласній прокуратурі не зрозуміло яким чином слід виконати рішення суду та запропоновано суду роз'яснити рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №240/15182/21 в частині способу (процедури) нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 , відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням виплаченої заробітної плати позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати працівників органів прокуратури" (зі змінами) з урахуванням того, що ОСОБА_1 неуспішно пройдено, запроваджену Законом №113-ІХ, атестацію та не переведено до обласної прокуратури.
Частина 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки, розгляд адміністративної справи №240/15182/21 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд визнав за можливе розглянути заяву Житомирської обласної прокуратури про роз'яснення рішення суду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву позивача про роз'яснення судового рішення, суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
З аналізу даної норми вбачається, що роз'яснення судового рішення може бути зумовлене його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідністю мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зауважує, що роз'яснення ухваленого судового рішення, яке набрало законної сили, є одним із способів усунення такого недоліку, як невизначеність (неясність і незрозумілість судового рішення), що створює перешкоди або унеможливлює його виконання.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Як слідує із заяви, Житомирська обласна прокуратура вважає незрозумілою резолютивну частину рішення суду та просить надати відповіді на питання, які стосуються порядку виконання рішення суду, запропонувавши суду роз'яснити рішення у спосіб, вказаний Житомирською обласною прокуратурою.
Щодо незрозумілості резолютивної частини судового рішення судом встановлено, що у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №240/15182/21 визначено спосіб і порядок його виконання, а саме: зобов'язано Житомирську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 26 березня 2020 року до 5 листопада 2020 року у розмірі визначеному статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» та за вирахуванням вже виплачених коштів.
У судовому рішенні вказано період за який необхідно здійснити нарахування та виплату заробітної плати, зроблено посилання на статтю 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", якою визначено структуру, розміри та складові заробітної плати прокурора. Також у судовому рішенні вказано на обов'язок при виплаті нарахованих коштів за судовим рішенням вирахувати вже виплачені кошти за наведений період.
Отже, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №240/15182/21 є чітким та цілком зрозумілим, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для його роз'яснення.
Щодо змісту самої заяви суд зазначає, що Житомирська обласна прокуратура фактично звернулася до суду не за роз'ясненням судового рішення з підстав незрозумілості його частин, а у зв'язку з необхідністю роз'яснення порядку виконання рішення суду, що не відповідає меті інституту роз'яснення судового рішення.
Враховуючи наведені обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити Житомирській обласній прокуратурі у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року в адміністративній справі №240/15182/21.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Гурін