Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 липня 2022 року Справа№200/19251/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення інфляційних витрат та 3% річних,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення за період з 21 листопада 2014 року по 30 вересня 2021 року суму інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 276 389,97 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 39 750,75 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
В установлений судом строк позивач усунула недоліки позовної заяви в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
14 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач доповнила позовні вимоги наступною позовною вимогою: про визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у період з 28 жовтня 2020 року (дата набрання рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у справі №200/3647/20-а законної сили) по 30 вересня 2021 року (дата фактичного перерахування гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом на рахунок Шевченківського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ м. Київ)
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Суд звертає увагу, що законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”,Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено місто Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ № 14/І-г “Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи”. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Враховуючи те,що станом на 15 липня 2022 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд справи в письмовому провадженні.
Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що відповідач здійснив виплату суми гарантованого вкладу з пропущенням встановленого законом строку, що призвело до матеріальних втрат (збитків) позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а тому просив стягнути з відповідача відповідні суми інфляційних втрат, пені та 3% річних.
В установлений судом строк відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до приписів Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Фонд виконав свій обов'язок перед позивачем. У той же час, згідно з п.п. 3 та 5 ч. 5 ст. 36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Крім того, позивачем подано на адресу суду відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному у позовній заяві.
Окрім того, на адресу суду надійшли пояснення на уточнену позовну заяву від відповідача, зміст яких аналогічний викладеному у відзиві на позовну заяву.
Одночасно, відповідачем разом із відзивом подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке вмотивоване тим, що з метою належного представництва та захисту прав та інтересів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в цілях повного та всебічного встановлення обставин справи, зважаючи на вагомість результату вирішення даної справи для кожної сторони, неупереджений розгляд можливо здійснити виключено шляхом повідомлення та виклику усіх учасників справи, здійснення відкритого судового засідання, надання уповноваженим представником процесуальної можливості виступити з промовою безпосередньо в суді задля правильного, всебічного та обґрунтованого вирішення всіх спірних питань.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України ”Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2)оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4)припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5)оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7)стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9)оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10)інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:....
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Враховуючи, що предмет спору у даній справі не передбачає оскарження індивідуального акту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд дійшов висновку, що ця справа є справою незначної складності, та, відповідно до ст. 262 КАС розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Приписами ч. 4 ст. 260 КАС України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд вважає, що клопотання відповідача є необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено наявність обставин, на які він посилався, і не наведено належного обґрунтування щодо неможливості вказати у відзиві на позов всі потрібні пояснення.
З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням не підлягає задоволенню.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_1 ), РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) (а.с. 13)
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) є суб'єктом владних повноважень в розумінні ст. 46 КАС України.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у справі №200/3647/20-а встановлено, що 04 липня 2014 року між Позивачем та ПАТ “Комерційний Банк “Український фінансовий світ” (Банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) “ПЛАНЕР” №43849, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 гривень у тимчасове строкове користування на строк до 05.08.2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п. 1.2 цього договору.
Згідно постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Український фінансовий світ” до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 року №69 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Комерційний банк “Український фінансовий світ”, згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ “Комерційний банк “Український фінансовий світ”; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ “Комерційний банк “Український фінансовий світ” призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати “Комерційний банк “Український фінансовий світ”.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Комерційний банк “Український фінансовий світ” з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ “Комерційний банк “Український фінансовий світ” строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року включно.
Уповноважена особа Фонду у листі від 26.12.2014 року №001/4433 повідомила позивача про те, що договір банківського вкладу № 43849 від 04.07.2014 року, укладений між позивачем та “Комерційний банк “Український фінансовий світ” та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та ст. 228 Цивільного кодексу України.
Вищевказані обставини, серед іншого, були встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року по справі №826/2721/15 та не підлягають доказуванню у даній справі, в силу ч. 4 ст. 78 КАС України.
Вказаною постановою у справі № 826/2721/15, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ “КБ “УФС” щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) “Планер” №43849 від 04 липня 2014 року. Зобов'язано уповноважену особи Фонду на ліквідацію ПАТ “КБ “УФС” подати до Фонду додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ “КБ “УФС” за рахунок Фонду.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року зазначене судове рішення скасовано, у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року скасована, постанова Окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій та рішень уповноваженої особи Фонду щодо визнання недійсним договору скасована та провадження у цій частині закрито; в частині задоволення позовних вимог постанова Окружного адміністративного суду міста Києва залишена без змін.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у справі №200/3647/20-а задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії та стягнення коштів. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві “Комерційний банк “Український фінансовий світ” за Договором банківського вкладу (депозиту) “ПЛАНЕР” № 43849 від 04.07.2014 р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Стягнуто з Державної організації “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 193 144 гривні, 63 копійки як гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві “Комерційний банк “Комерційний банк “Український фінансовий світ” за Договором банківського вкладу (депозиту) “ПЛАНЕР” № 43849 від 04.07.2014 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №200/3647/20-а апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у справі № 200/3647/20-а залишено без змін.
Крім того, не отримавши виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом, позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року задоволено частково зазначену заяву та застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 200/3647/20-а, шляхом зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у справі № 200/3647/20-а у двомісячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №200/3647/20-а апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 р. залишено без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 р. у справі залишено без змін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі №200/3647/20-а прийнято звіт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії та стягнення коштів.
Зазначеною ухвалою встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2020 року та з метою закриття виконавчого провадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 30.09.2021 року платіжним дорученням № 3038 перераховано на рахунок Шевченківського районного ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), грошові кошти у розмірі 193 144 гривні, 63 копійки як гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві “Комерційний банк “Комерційний банк “Український фінансовий світ” за Договором банківського вкладу (депозиту) “ПЛАНЕР” № 43849 від 04.07.2014 року.
Позивач, вважаючи, що у зв'язку із затримкою виплати коштів на відшкодування за вкладом відповідач повинен виплатити їй інфляційні збитки у розмірі 276 389,97 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 39 750,75 грн., звернулась з даним позовом до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини п'ятої статті 1061 Цивільного кодексу України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до положень статті 3 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (далі - Закон № 4452-VI), Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Фонд є юридичною особою публічного права. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном. Фонд є економічно самостійною установою.
Шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Фонду (його працівників), у тому числі шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки членів виконавчої дирекції Фонду та/або уповноважених осіб Фонду, відшкодовується Фондом згідно із законодавством та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (у разі їх укладення) (частина третя статті 16 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”).
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (частина перша статті 26 Закону № 4452-VI).
Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 26 Закону № 4452-VI).
З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення (частина перша статті 36 Закону № 4452-VI).
Відповідно до положень частини 5 статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється в тому числі нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Судом встановлено, та не є спірним між сторонами, що гарантовану суму відшкодування позивач отримала 30.09.2021 року в розмірі 193 144,63 грн.
Позивач, звертаючись до суду з позовом зазначила, що 3% річних та інфляційна складова боргу є збитками від знецінення грошових коштів, які спричинені позивачу внаслідок дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який безпідставно користувався коштами, належними до сплати позивачу.
Суд звертає увагу, що згідно частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 1174 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано питання відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.
Зазначений правовий висновок міститься в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 6-2829цс16, яка є обов'язковою для застосування судом.
Між позивачем та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відсутні договірні відносини, оскільки свої обов'язки останній здійснює на підставі Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, який є спеціальним нормативним актом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має фінансових зобов'язань перед позивачем, а нараховані на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України три проценти річних та інфляційні втрати не можуть бути стягнуті з відповідача як шкода, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог позивача.
Крім того, судом враховано, що майнова відповідальність за ст. 625 ЦК України не може застосовуватися до правовідносин, які виникають на підставі Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року по справі №160/10300/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Позивачем не доведено та не надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 224-228, 241-247, 255, 258, 293-295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення інфляційних витрат та 3% річних - відмовити.
Рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 15 липня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова