20 липня 2022 року Справа №160/23080/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Лавренкова Олександра Володимировича про відстрочення виконання рішення у справі №160/23080/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Інгулецького відділу у місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Лавренкова Олександра Володимировича, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №160/23080/21 до припинення воєнного стану.
В обгрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 (затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ) «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України введено воєнний стан, дію якого продовжено Указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 (затвердженого Законом України від 15.03.2022 року № 2119-ІХ) «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Також зазначає, що ураховуючи події, які відбулись на території України, з метою запобігання викраденню і використанню у злочинних цілях, недопущення їх захоплення особами, що можуть їх використати для нанесення шкоди національній безпеці України, бланки суворої звітності, а саме паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, були евакуйовані за межі Дніпропетровської області для забезпечення їх централізованого і надійного зберігання. З огляду на викладене, зазначає, що з об'єктивних причин, що не залежать від ГУ ДМС у Дніпропетровській області, виникла нагальна необхідність відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року по справі № 160/23080/21, до припинення ведення воєнного стану.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.07.2022 року о 14:00 год.
Представник позивача просив суд розглянути справу без участі позивача або представника.
19.07.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшли письмові заперечення щодо вимог, викладених у заяві, в яких він з доводами відповідача не погоджується, вважає їх необгрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що ГУ ДМС України в Дніпропетровській області безпосередньо не знаходиться ні в зоні активних бойових дій, ні в зоні окупації, що робило б неможливим доставку до неї бланків паспортів громадянина України зразка 1994 року. Тому перевезення та доставка таких бланків до відповідача на сьогодні є можливою та відносно безпечною, оскільки будь-яке сполучення між Києвом та Дніпром чи західними регіонами України нині не порушене, у даних регіонах працюють відділення AT «Укрпошта». Відтак, якщо припустити, що дійсно в УДМС України в Дніпропетровській області відсутні бланки паспортів, то на теперішній час їх можна перевезти й доставити до міста Дніпра. Вважає, що ГУ ДМС України в Дніпропетровської області не надало суду належних і достатніх доказів на підтвердження відсутності у нього бланків паспортів громадян України у формі книжечки зразка 1994 року. Також посилається на те, що відповідач не надав суду належних та переконливих доказів, які б підтверджували намагання цього територіального органу (його підрозділу) виконати судове рішення. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи особливості розгляду справи, передбачені ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною викладену у листі від 09.11.2021 року за вих. №1228- 673/1228-21 відмову Інгулецького відділу у місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні і видачі ОСОБА_1 , у зв'язку із втратою паспорта громадянина України нового паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із втратою паспорта громадянина України новий паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- стягнуто з Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 681,00 грн.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року набрало законної сили 01.03.2022 року.
На виконання вказаного рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 14.03.2022 року позивачу було направлено два виконавчих листа по даній справі, які позивачем отримано 05.04.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Дослідивши подані письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 124 Конституції України і стаття 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частинами 4, 5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд зобов'язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку - заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами, як це встановлено статями 72, 77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач обґрунтовує неможливість виконати рішення суду від 27.01.2022 року у цій справі тим, що на території України введено воєнний стан, у зв'язку із чим Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області передано до апарату ДМС бланки паспортів громадянина України зразка 1994 року.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №389-VIII воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Закону №389-VIII правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Згідно з статтею 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до статті 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Таким чином, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт необхідний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, працевлаштування, тощо. В умовах воєнного стану відсутність в особи паспорта громадянина України є порушенням її громадянських прав.
Відсутність у особи належно оформленого та придатного до використання паспорта громадянина критично обмежує її у громадянських правах та свободах, визначених Конституцією та законодавством України.
Водночас, заявник не надав суду належних доказів неможливості виконання судового рішення.
Суд зауважує, що заявником не обґрунтовано, з чим пов'язана неможливість та небезпечність отримання бланку паспорта громадянина України у формі книжечки з огляду на те, що Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області станом на сьогодні здійснює свої повноваження та має можливість видавати паспорти в іншій формі. Заявником не надано суду доказів, які б вказували на фактичну неможливість виконання рішення. Зокрема, неможливість отримання на виконання рішення суду в органу Державної міграційної служби України, де зберігаються бланки, примірника бланку паспорта громадянина України у формі книжечки для його оформлення і видачі ОСОБА_1 , або неможливість отримання такого паспорта ОСОБА_1 у відповідному органі Державної міграційної служби України, де зберігаються бланки.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №360 (далі - Положення №360), Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно з підпунктом 10 пункту 4 Положення №360 ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство.
Пунктом 7 Положення №360 визначено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення №360 ДМС з метою організації своєї діяльності надає територіальним органам та територіальним підрозділам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності.
Водночас, заявник не позбавлений можливості сформувати список судових рішень, за якими територіальний орган ДМС зобов'язаний видати позивачам паспорти у формі книжечок, та за таким списком отримати бланки паспортів з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Отже, в цьому випадку з метою реалізації своїх владних повноважень Головному управлінню Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області слід напрацювати механізм виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а не ініціювати відстрочення його виконання на невизначений строк.
Крім того, у спірному випадку обставини неможливості виконання судового рішення є непропорційними з інтересами позивача, оскільки видача паспорта громадянина України має важливе значення для позивача як громадянина України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не дають підстав для висновку про істотність ускладнення чи неможливість виконання судового рішення.
Таким чином, відсутні правові підстави для відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року у справі №160/23080/21, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 378 КАС України, суд,-
В задоволенні заяви представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Лавренкова Олександра Володимировича про відстрочення виконання рішення у справі №160/23080/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Інгулецького відділу у місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна