10 травня 2022 року Справа № 160/1834/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Могилівської сільської ради про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Могилівської сільської ради Дніпропетровської області в якій просить:
- скасувати рішення Могилівської сільської ради від 27.10.2021 р. (№ 945-14/VІІІ) та визнати його як неправочинним;
- зобов'язати Могилівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту (технічної документації) із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, загальною площею 2 га, у межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ ст. 121 п. Б для ведення особистого селянського господарства з земельного масиву контуру (кадастровий номер 1225685000:01:002:0585), загальною площею 36,567 га на території Могилівської (Цибульківської) сільської ради Дніпровського (Царичанського) району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Могилівська сільська рада, розглянувши заяву позивача про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, протиправно та в порушення приписів Земельного кодексу України відмовила у наданні такого дозволу з підстави того, що земельна ділянка відноситься до земель колективної власності колишнього КСП «Приорільський» та внесена до розпаювання земельних часток (паїв).
09 травня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що 20.09.2021 року позивачем до Могилівської сільської ради подано клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га (кадастровий номер 1225685000:01:002:0517) за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка розташована на території Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Загальною площею 51,4711 га. Керуючись ст. 122 Земельного кодексу України 27.10.2021 року рішенням Могилівської сільської ради № 945-14/VІІІ відмовлено позивачеві у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Рішення мотивовано тим, що земельна ділянка, на яку написана заява та поданий пакет документів, відноситься до земель колективної власності колишнього КСП «Приорільський» та відведена для розпаювання земельних часток (паїв). Під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року, після усунення недоліків адміністративного позову, прийнято до свого провадження вказану справу та ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у порядку визначеному ст.287 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Могилівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0 га (кадастровий номер 1225685000:01:002:0517), за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка розташована на території Могилівської (Цибульківської) сільської ради Дніпровського (Царичанського) району Дніпропетровської області із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації. Право на безоплатну приватизацію по вище зазначеному цільовому призначенню не використовувалось (вх. №879, копія якого наявна в матеріалах справи).
До клопотання було додано: копію паспорту та ідентифікаційного коду заявника; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на обробку персональних даних.
27 жовтня 2021 року Могилівська сільська рада восьмого скликання на чотирнадцятій сесії прийняла рішення №945-14/VІІІ, в якому зазначила про те, що розглянувши заяву громадянки України ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, керуючись ст. 1, 14, 122 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада вирішила:
Відмовити громадянці України ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 51,4711 га, з них площею 2,0000 га, кадастровий номер 1225685000:01:002:0517, яка розташована на території Могилівської сільської ради Царичанського району, Дніпропетровської області, в зв?язку з тим, що земельна ділянка, на яку написана заява та поданий пакет документів відноситься до земель колективної власності бувшого КСП «Приорільський» та внесена розпаювання земельних часток (паїв).
При вирішенні спору суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Положеннями ч.7 ст.118 ЗК України, встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частинами 1-3 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частиною 6 статті 186 ЗК України визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Частинами 1, 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами 1, 4 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Конституційний Суд України у рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України, зокрема, вирішив, що положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.
Могилівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, яка наділена повноваженнями щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.
Судом встановлено, що 20.10.2021р. до відповідача звернулась гр. ОСОБА_1 з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 0,20000 га, яка розташована на території Могилівської (Цибульківської) сільської ради Дніпровського (Царичанського) району Дніпропетровської області.
У задоволенні клопотання відмовлено з причини того, що земельна ділянка, на яку написана заява та поданий пакет документів відноситься до земель колективної власності колишнього КСП «Приорільський» та внесена розпаювання земельних часток (паїв).
Відповідачем до суду надано список невитребуваних сертифікатів на земельну частку (пай) по колишньому КСП Могилівської сільської ради, до якого внесено 18 осіб із зазначенням серії та номер сертифікату.
Стаття 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Документом, що посвідчують право на земельну частку (пай) є, зокрема, свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
Суд зазначає, що до 01.01.2025 року власники 18 сертифікатів, або їх спадкоємці мають право звернутися до органу місцевого самоврядування для оформлення права власності на земельні ділянки на підставі вказаних сертифікатів, а Могилівська сільська рада під час прийняття рішень про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо земель колишнього КСП «Приорільський» повинна враховувати вказані обставини.
Посилання позивача на архівування та зміну кадастрового номеру земельної ділянки, які здійснено Відділом Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області 03.11.2021 року, суд вважає безпідставними, так як вказані дії не стосуються предмету спору у цій справі, їх вчинено після прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом владних повноважень, який не є відповідачем у справі.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення Могилівської сільської ради від 27.10.2021р. №945-14/VІІІ, яким відмовлено позивачці у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, прийнято у відповідності до норм Земельного кодексу України та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», є правомірним, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень.
З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )) до Могилівської сільської ради (51040, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Могилів, вул. Панікахи, 3, код ЄДРПОУ 04338138) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова